Рішення № 138330891, 15.04.2026, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/373/26

Провадження № 2/488/1470/26 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

(ЗАОЧНЕ)

15.04.2026 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд міста Миколаєва

у складі головуючого судді Щеглової Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Чемерової Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Бізнес Позика», через підсистему «Електронний суд», звернувся до суду з вказаним вище позовом, у якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 538399-КС-001 від 14.05.2025 у розмірі 28 300,00 грн., з яких 10 000 грн. прострочені платежі за тілом кредиту, 11 300 грн. - прострочені платежі за процентами, 0,00 грн. штрафу, 5 000 грн. - суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ, 2 000 грн. заборгованості за комісією. Також просив стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на оплату судового збору.

В обґрунтування позову зазначав, що 14.05.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 538399-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовим ідентифікатором, який було направлено на номер телефону ОСОБА_1 , зазначений в анкеті особистого кабінету.

Відповідно до пункту 1 цього договору ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі 10 000 грн., відповідно до умов договору, на картковий рахунок, вказаний відповідачем в особистому кабінеті (№ НОМЕР_3).

Відповідач свої обов`язки перед кредитодавцем не виконав, кошти у повному обсязі після сплину строку кредитування, встановленого умовами договору, не повернув.

Станом на 07.01.2026 загальний розмір заборгованості відповідача за договором складав 28 300,00 грн. (10 000 грн. заборгованості за кредитом, 11 300 грн. - за процентами, 0,00 грн. - штрафу, 5 000 грн. суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ, 2 000 грн. - за комісією).

Посилаючись на викладене, позивач вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

У позовній заяві позивач виклав також і клопотання про витребування доказів.

Просив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Ухвалою судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 03.02.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначене перше судове засідання у справі.

Ухвалою суду від 03.02.2026 задоволено клопотання позивача про витребування письмових доказів від АТ «АКЦЕНТ-БАНК».

У судове засідання 15.04.2026 сторони не з`явилися.

Представник позивача подав клопотання, в якому просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач до суду не з`явився, про день розгляду справи повідомлений своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив не подавав.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, але в судове засідання не з`явився, відзив на позов не подав, та позивач проти такого вирішення справи не заперечував.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з таких підстав.

Судом встановлено, що 14.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 538399-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Договору, Кредитодавець надав відповідачу кредит, в розмірі 10000 грн., строком на 16 тижні, а відповідач зобов`язався повернути використану суму та плату за користування Кредитом, який є фіксованим та комісію 2000,00 грн. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Кредитного договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 14.05.2025 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 538399-КС-001 про надання кредиту. Відповідь Заявника/Позичальника, якому адресована пропозиція укласти Договір про надання кредиту, надається шляхом надсилання електронного повідомлення Кредитодавцю.

14.05.2025 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 538399-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, шляхом направлення через ІТС Одноразового ідентифікатора UA-9954, (направленого Позичальнику на номер телефону НОМЕР_1 вказаного Позичальником в Заявці) електронного повідомлення СМС-повідомлення.

Як зазначено ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Підписання договору № 538399-КС-001 від 14.05.2025 року про надання кредиту здійснено електронним цифровим підписом відповідно до умов цього договору.

Спосіб надання позичальнику кредитних коштів: перерахування на рахунок позичальника з використанням реквізитів платіжного способу споживача НОМЕР_2 .

Відповідно до Анкети клієнта ОСОБА_1 , номер банківського рахунку/банківської картки для перерахунку коштів: НОМЕР_2 .

Так, згідно підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «Профітгід», 14.05.2025 року 11:29, на платіжну картку НОМЕР_3 перераховано кошти на суму 10000 грн. за призначенням платежу: перерахування коштів ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_4 зг. до кредитного договору № 538399-КС-001 від 14.05.2025 без ПДВ.

Відповідно до інформації АТ «АКЦЕНТ-БАНК», встановлено, що банком було ініційовано детальну перевірку в ході якої повідомлено наступне: на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ), банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 (рахунок НОМЕР_5 ). Також, АТ «АКЦЕНТ-БАНК» надано суду інформацію про рух коштів по картці від 25.03.2026р. за період з 14.05.2025 по 03.09.2025, з якого вбачається активне користування коштами відповідачем ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За наведенного, встановлено, що ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» виконав взяті на себе зобов`язання, щодо видачі коштів позичальнику на відповідний рахунок зазначений у Договорі.

Крім того, в обґрунтування наявності заборгованості відповідача позивачем надано довідку про стан заборгованості ОСОБА_1 , згідно якої станом на 07.01.2026р., заборгованість складає - 28 300,00 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом - 10 000,00 грн.; сума заборгованості за відсотками - 11 300,00 грн.; сума заборгованості по комісії - 2 000,00 грн; сума заборгованості по штрафам - 5 000,00 грн. (а.с. 15).

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником (відповідачем ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем (ТОВ «Бізнес-Позика») за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню наступні норми права.

Частиною 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку, а також, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно норм статей 628, 638 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Що ж до форми договору, то положеннями статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Статею 12 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом частини 2 статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 14.05.2025 року звернувся до ТОВ «Бізнес Позика» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим його було ознайомлено із основними умовами кредитування, порядком надання та повернення кредиту. Ознайомившись із умовами кредитування, остання погодила умови кредитування, підписала договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що підтверджує виникнення кредитних правовідносин між ними на визначених у договорі умовах.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач ОСОБА_1 користувався наданими коштами.

Згідно із розрахунком позивача, станом на 07.01.2026 заборгованість у загальній сумі становить 28 300,00 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 10 000,00 грн; суми заборгованості по відсотках - 11 300,00 грн.; сума заборгованості по штрафам - 5 000,00 грн; суми заборгованості по комісії - 2 000,00 грн. (а.с. 15).

Суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов`язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання договору кредиту між ТОВ «Бізнес позика» та відповідачем. При цьому, ТОВ «Бізнес Позика» належним чином виконало свої обов`язки по наданню кредиту, а відповідач отримав кредитні кошти, але належним чином не виконував свої обов`язки за договором.

Суд погоджується з розрахунком позивача щодо заборгованості за сумою прострочених платежів по тілу кредиту, суми прострочених платежів по процентах та суми прострочених платежів за комісією, а тому вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином судом встановлено, що відповідач належним чином свої обов`язки за кредитним договором не виконував, внаслідок чого допустив виникнення заборгованості, яка складає 28 300,00 грн.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ, суд зазначає наступне.

Положення п. 18 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 вказав, що з аналізу положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст.1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, слід дійти висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Зважаючи на наведене, законодавцем звільнено позичальників від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦПК України, а також сплати неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року, та такі нарахування підлягають списанню. Також, 15.03.2022 прийнятий Закон України №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дій норм на період воєнного стану», який набув чинності 17.03.2022. Вказаним законом доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України. До розділу був внесений пункт 18, відповідно до якого: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 уього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)». Кредитний договір між сторонами був укладений 14.05.2025. На підставі викладеного, у даному випадку відсутні підстави для стягнення з відповідача 6 000,00 грн. суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки такі нараховані позивачем у період дії в Україні воєнного стану, що є неправомірним.

Враховуючи викладене, дослідивши та проаналізувавши подані письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» підлягають частковому задоволенню, та з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Бізнес Позика» підлягає стягненню заборгованість за Договором № 538399-КС-001 про надання кредиту від 14.05.2025 року в розмірі 23 300,00 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 10 000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах - 11 300,00 грн., суми прострочених платежів за комісією - 2 000,00 грн.

У задоволенні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» 5 000,00 грн суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ, необхідно відмовити.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК ИУкраїни судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір позивачем сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2186 від 27.01.2026 року (а.с. 1).

Однак, враховуючи часткове задоволення судом позовних вимог з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2192,01 грн. (2662,40 грн. х 23 892,00 грн./29 892,00 грн.) сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 13, 81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279, 280-283, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.,ст. 526, 530, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 411, код ЄДРПОУ: 41084239) станом на 09.01.2026 заборгованість за кредитним договором № 538399-КС-001 про надання кредиту від 14.05.2025 у розмірі 23 300 (двадцять три тисячі триста) гривень, яка складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту - 10 000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах - 11 300,00 грн., суми прострочених платежів за комісією - 2 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 411, код ЄДРПОУ: 41084239) - витрати по сплаті судового збору в розмірі 2192 (дві тисячі сто дев`яносто дві) гривні 01 копійка.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Корабельним районним судом м. Миколаєва за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене іншими учасниками справи в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 27 квітня 2026 року.

Суддя Я.В. Щеглова