Рішення № 13833062, 17.02.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.01.11р.Справа № 15/9-10 За позовом Приватного підприємства "Фабрика делікатесних сирів", м.Запоріжжя

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Філії "Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ", м.Дніпропетровськ

про визнання кредитного договору про відкриття кредитної лінії недійсним

Суддя Петренко Н.Е.

Представники:

від позивача: Петренко Т.А., представник за довіреністю № б/н від 20.09.10р.;

від відповідача: Кучерева Н.В., представник за довіреністю № 2656 від 23.11.10р.

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду від 23.12.10р. порушено провадження у справі № 15/9-10 за позовом Приватного підприємства "Фабрика делікатесних сирів", м. Запоріжжя (далі-позивач) до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Філії "Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ", м. Дніпропетровськ (далі- відповідач) про визнання кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 225/02-09 від 18.08.2009р. недійсним, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.01.11 р.

Позивач обґрунтовує свої вимоги порушенням вимог чинного законодавства, а саме при підписанні Кредитного договору не було дотримано його письмової форми, яка вимагає підписання договору від імені юридичної особи особами, уповноваженими на це установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

11.01.11р. до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно якого останній просить позовну заяву позивача залишити без задоволення та у позові відмовити. Відзив обґрунтований тим, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що спірний Кредитний договір суперечить нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Крім того, позивачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували яким саме чином укладення спірного Кредитного договору порушує права та охоронювані законом інтереси позивача та в чому саме полягає це порушення.

В обґрунтування своїх заперечень, відповідачем було надано лист № 44-012/2826-4129 від 20.03.09р. Національного банку України, в якому повідомлялось, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 17.03.09р. № 139 тимчасову адміністрацію у Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (далі-Промінвестбанку) припинено 17.03.09р. та з 18.03.09р. відмінено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Цією ж постановою припинені повноваження тимчасового адміністратора Кротюка В.Л. та відновлені повноваження загальних зборів, спостережної ради та правління Промінвестбанку, про що було повідомлено у офіціальному друкованому органі газеті "Голос України" № 50 (4550) від 20.03.09р.

Крім того, відповідачем було надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців АВ № 6056 03, відповідно якого станом на 20.03.09р. право вчиняти юридичні дії від імені Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку без довіреності, у тому числі підписувати договори та наявність обмежень щодо представництва має Голова Правління Банку Башкіров Віктор Володимирович, останній який діє на підставі статуту, уповноважив довіреністю від 01.04.09р. керуючого філією "Відділення Помінвестбанку в м. Дніпропетровськ" Гордієнка Миколу Олексійовича укладати, змінювати і розривати шляхом підписання різні договори. які мають певний перелік у цій довіреності.

11.01.11р. у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував щодо заявлених вимог, просив суд заяву позивача залишити без задоволення та у позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторін, господарський суд 11.01.11р. у судовому засіданні оголосив перерву до 13.01.11р.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За згодою представника позивача, в судовому засіданні 13.01.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши подані докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:т

18.08.2009 року між відповідачем та позивачем був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 225/02-09 (далі- Кредитний договір).

Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору, відповідач надає позивачу кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії, на умовах, передбачених цим Договором (далі - кредит або кредитна лінія). Ліміт кредитної лінії встановлюється в розмірі 5 000 000,00 грн. Ліміт Кредитної лінії зменшується за наступним графіком:

- з 31 травня 2010 р. ліміт встановлюється в сумі 2 500 000,00 грн.

- з 30 червня 2010 р. ліміт встановлюється 0 грн.

Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту -30.06.2010 р. Кредит надається із наступним цільовим призначенням: на виробничі потреби.

( п. 2.2.Кредитного договору).

Від імені Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», який є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку»вищезазначений Кредитний договір було підписано керуючим філією «Відділення Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ»- Гордієнко Миколою Олексійовичем, який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського округу ОСОБА_1

Але, як зазначає позивач, згідно з Витягом з Постанови Правління НБУ № 308 від 07.10.2008 року «Про призначення тимчасової адміністрації у Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (закрите акціонерне товариство)»у вищезазначеному Банку була призначена тимчасова адміністрація строком на 1 рік - з 07.10.2008 до 06.10.2009р. Тимчасовим адміністратором Банку був призначений службовець Національного банку України - Кротюк Володимир Леонідович - заступник Голови Національного банку України.

Згідно ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»тимчасова адміністрація - процедура, що застосовується Національним банком України при здійсненні банківського нагляду за обставин, передбачених цим Законом, а тимчасовий адміністратор - фізична або юридична особа, що призначається Національним банком України для здійснення тимчасової адміністрації.

Стаття 78 Закону України «Про банки і банківську діяльність»імперативно встановлює, що з дня призначення тимчасового адміністратора повноваження загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) банку переходять до тимчасового адміністратора. Угоди, укладені керівниками банку після призначення тимчасового адміністратора, є недійсними з моменту укладення.

Крім того, ч.3 ст. 80 Закону України «Про банки і банківську діяльність»зазначає, що з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне і виняткове право управляти банком та зобов'язаний вживати всіх необхідних заходів для приведення діяльності банку в правову та фінансову відповідність із вимогами цього Закону та нормативно-правовими актами Національного банку України з метою захисту інтересів вкладників та інших кредиторів.

Виходячи з того, що від імені Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»Кредитний договір було підписано керуючим: філією «Відділення Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ»- Гордієнко Миколою Олексійовичем, необхідно зазначити, що п. 1.4. Положення про філію «Відділення Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ», встановлює, що діяльність Філії здійснюється відповідно до: Конституції України, Закону України «Про банки і банківську діяльність», Закону України «Про акціонерні товариства», нормативно-правових актів Національного банку України, інших нормативно-правових актів України.

Крім того, згідно п. 7.3. Положення про філію «Відділення Промінвестбанку в м.Дніпропетровськ»директор Філії безпосередньо підпорядковується Голові Правління Банку, діє у відповідності до цього Положення та довіреності, виданої Головою Правління Банку.

Відповідно до п. 7.8. Положення про філію «Відділення Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ»директору Філії довіряється від імені Банку, у відповідності до довіреності, укладати договори і забезпечувати їх виконання. Укладання договорів про надання кредитів юридичним і фізичним особам директор Філії може здійснювати на підставі довіреності та в межах ліміту повноважень щодо загальної суми кредитів відповідно до умов, визначених Банком.

Отже, як вважає позивач, оскільки на період з 07.10.2008 до 06.10.2009 року у вищезазначеному Банку була призначена тимчасова адміністрація та тимчасовий адміністратор, то довіреність від імені Голови Правління Банку, яка була видана до цього, припиняє свою дію, а довіреність від імені тимчасового адміністратора, наскільки відомо позивачу, директору філії не надавалася.

Виходячи з вищезазначеного, позивач вважає, що Кредитний договір було підписано особою, що не була уповноважена відповідно до Положення, довіреності та діючого законодавства на це відповідачем. Тобто, при укладені вказаного Кредитного договору сторонами не було дотримано його письмової форми, яка вимагає підписання договору від імені юридичної особи особами, уповноваженими на це установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідач заперечує щодо заявлених вимог, обґрунтовуючи свої заперечення наступним.

Від імені відповідача Кредитний договір про відкриття кредитної лінії №225/02-09 від 18 серпня 2009 року, підписаний керуючим філією «Відділення Промінвестбанку в м.Дніпропетровськ»Гордієнко Миколою Олексійовичем, який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 При цьому Позивач навмисно не вказує номер та дату довіреності, на підставі якої діяв Гордієнко М.О. при підписанні Кредитного договору, так як у його преамбулі зазначено, що Гордієнко Микола Олексійович діє на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 01.04.2009 року та зареєстрованої в реєстрі за №1270, тобто виданої не до призначення тимчасової адміністрації, а після її призначення.

Більше того, Листом Національного банку України від 20.03.2009 року №44-012/2826-4129 «Щодо діяльності Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку» було повідомлено, що Постановою Правління Національного банку України від 17.03.2009 року №139 тимчасову адміністрацію у Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку припинено 17.03.2009 року та з 18.03.2009 року відмінено мораторій на задоволення вимог його кредиторів. Цією ж постановою припинені повноваження тимчасового адміністратора Промінвестбанку службовця Національного банку України Кротюка Володимира Леонідовича заступника Голови Національного банку України та відновлені повноваження загальних зборів, спостереженої ради та правління Промінвестбанку. Головою Правління Промінвестбанку призначено Башкірова Віктора Володимировича.

Пунктом 8 Постанови Правління Національного банку України №139 від 17.03.2009 року зобовязано керівників Банку протягом трьох робочих днів після припинення повноважень Тимчасового адміністратора опублікувати в газеті «Урядовий курєр»або «Голос України»інформацію про припинення повноважень Тимчасового адміністратора та відновлення повноважень загальних зборів, спостережної ради і правління Банку.

На виконання вказаної постанови Національного банку України у газеті «Голос України»за 20 березня 2009 року № 50 (4550) опубліковано повідомлення Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку Промінвестбанк про те, що постановою Правління Національного банку України від 17 березня 2009 року №139 припинено повноваження Тимчасового адміністратора Промінвестбанку заступника Голови Національного банку України Кротюка Володимира Леонідовича та відновлено повноваження загальних зборів, спостереженої ради та правління Промінвестбанку.

Крім того, після припинення тимчасової адміністрації станом на 20.03.2009 року у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців містилися відомості, що керівником Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство), код за ЄДРПОУ 00039002 є Башкіров Віктор Володимирович, який має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та відсутні дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на бланку серія АВ №605803 від 20.03.2009 р.

Згідно статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. В Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості щодо осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори; дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»в імперативному порядку встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Тому 18.08.2009 року на день укладання спірного Кредитного договору у відповідача вже 5 місяців як була припинена тимчасова адміністрація і при його укладанні керуючий філією «Відділення Промінвестбанку в м.Дніпропетровськ»Гордієнко Микола Олексійович діяв на підставі довіреності, яка була видана Головою Правління Промінвестбанку Башкіровим Віктором Володимировичем та посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 01.04. 2009 року за реєстром №1270. Таким чином, укладання спірного Кредитного договору з боку відповідача здійснювалося уповноваженою особою, яка мала необхідний обсяг цивільної дієздатності, з наміром сторін створити правові наслідки та Кредитний договір породив такі наслідки, волевиявлення на укладення спірного Кредитного договору було вільним і відповідало внутрішній волі сторін, та було спрямоване на реальне настання правових наслідків.

Твердження позивача про недійсність Кредитного договору повністю спростовуються досягнутими спірним Кредитним договором правовими наслідками, які полягають у вчиненні на виконання умов укладеного Кредитного договору як відповідачем, так і позивачем юридично значимих дій: відповідачем надано позивачу кредит, а позивач та його майновий поручитель передали в забезпечення виконання зобовязань за Кредитним договором належне їм майно та після отримання кредиту позивач здійснював оплату процентів за користування кредитом, укладав договори про внесеня змін, що підтверджує прийняття останнім Кредитного договору до виконання.

Отже, виходячи з вищенаведеного, господарський суд вважає позовні вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України ).

Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договір відповідно до цивільного законодавства України є різновидом правочину.

А згідно із ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Виходячи з положень ст. 215 Цивільного кодексу України та згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України в п. 7 постанови N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 6.11.2009 року правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Такими підставами є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ст. 203 Цивільного Кодексу України, а саме:

1. Зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 ст. 238 Цивільного кодексу України регламентовано, що представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Статтею 241 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі (ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України), тобто даний Кредитний договір є договором, для якого письмова форма є обов'язковою.

Статтею 1055 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Надавши правову оцінку спірному кредитному договору, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача, оскільки спірний договір був підписаний сторонами, які мали необхідний обсяг цивільної дієздатності (стосовно відповідача довіреність від 01.04.09р., яка на час підписання спірного Кредитного договору була чинна) в силу вільного волевиявлення учасників договору відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України, із досягненням згоди щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується виконанням сторонами зобов'язань по цьому договору (відповідачем надано позивачу кредит, а позивач та його майновий поручитель передали в забезпечення виконання зобовязань за Кредитним договором належне їм майно та після отримання кредиту позивач здійснював оплату процентів за користування кредитом, укладав договори про внесення змін).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.6, 203, 207, 215,238,241, 626, 627,1055 Цивільного кодексу України, ст. ст. 179, 345 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 44, 45, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позивачу в задоволені позову відмовити.

Судові витрати у справі покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Е. Петренко Повне рішення складено 13.01.2011 р.