Вирок № 138330619, 17.07.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/742/610/26

Єдиний унікальний № 742/3673/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Прилуки матеріали кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за №42026272210000055 від 01.05.2026 р., за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Прилуки, Чернігівської області, громадянина України, одруженого, працюючого енергетиком в КП «Добробут», голова ФГ «ТМІ-АГРО», місце проживання офіційно не зареєстроване, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.254 КК України -

за участі сторін кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_4 ,

обвинувачений - ОСОБА_3 ,

захисник - ОСОБА_5 ,

УСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

1.1 ОСОБА_3 , користуючись земельною ділянкою, яка перебувала у приватній власності його дружини ОСОБА_6 , з кадастровим номером 7424183100:04:000:0422, площею 2 га, розташованою на території Заїздського старостинського округу №3 Сухополов`янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, із цільовим призначенням 01.03 «Для ведення особистого селянського господарства», на початку травня 2023 року, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, діючи умисно, у порушення вимог статті 14, частини 7 статті 41 Конституції України, пунктів «а», «б», «г» частини 1 статті 91 Земельного кодексу України та статей 35-37 Закону України «Про охорону земель», із залученням спеціальної техніки, здійснив безгосподарське використання двох частин зазначеної земельної ділянки площами 0,2372 га та 0,0975 га.

Безгосподарське використання було вчинене шляхом незаконного виконання робіт зі зняття родючого шару ґрунту та створення заглиблення на цій земельній ділянці, що призвело до утворення на ній водних об`єктів (штучних водойм) площами 0,2372 га та 0,0975 га.

Зазначені дії спричинили виведення частин земельної ділянки із сільськогосподарського обороту, оскільки призвели до зміни рельєфу місцевості, порушення ґрунтового середовища, переміщення ґрунтових мас та фактичного припинення використання цих двох частин земельної ділянки у сільськогосподарському виробництві (вони не можуть використовуватися за своїм цільовим призначенням без проведення робіт із ліквідації водойм та подальшої рекультивації земель).

Внаслідок створення ОСОБА_3 штучних водойм на земельній ділянці сільськогосподарського призначення, яка належала його дружині ОСОБА_6 на праві приватної власності, вказані частини ділянки з кадастровим номером 7424183100:04:000:0422 зазнали негативного антропогенного впливу у вигляді їх фактичного використання не за цільовим призначенням (напрям використання двох частин земельної ділянки не відповідає категорії та визначеному виду цільового призначення).

Це унеможливило їх використання за цільовим призначенням «01.03. Для ведення особистого селянського господарства», призвело до зміни рельєфу місцевості, порушення ґрунтового середовища, переміщення ґрунтових мас та фактичного припинення використання двох частин земельної ділянки у сільськогосподарському виробництві.

Внаслідок виведення земель із сільськогосподарського обороту двох частин земельної ділянки площами 0,2372 га та 0,0975 га, кадастровий номер 7424183100:04:000:0422, державі, згідно з висновком експерта № СЕ-19/125-26/7511-ФХЕД від 23.06.2026 р., заподіяно шкоду в розмірі 34 327,29 грн (тридцять чотири тисячі триста двадцять сім гривень 29 копійок).

1.2 Вказаними діями, які виразились у безгосподарському використанні земель, що спричинило виведення земель з сільськогосподарського обороту, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.254 КК України.

ІІ. Позиція прокурора та показання обвинуваченого.

2.1 Прокурор підтримала обвинувачення, сформульоване в обвинувальному акті, просила визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.254 КК України, та призначити йому покарання в межах мінімальної межі санкції статті у виді штрафу без застосування додаткової міри покарання.

2.2 Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у пред`явленому обвинуваченні визнав та надав показання про те, що на початку травня 2023 року на земельній ділянці, яка належить його дружині ОСОБА_6 , він за допомогою спеціальної техніки особисто здійснив зняття родючого шару ґрунту та викопав дві штучні водойми площами 0,2372 га та 0,0975 га.

Свої дії обвинувачений пояснив тим, що вказана земельна ділянка була непридатною для сільськогосподарського обробітку, оскільки була сильно засмічена чагарниками та дикорослими рослинами. З метою благоустрою та приведення території до ладу, він вирішив розчистити та вирівняти її, після чого самостійно висадив там дерева - берези, хвойні та зелені насадження. Оскільки в процесі вирощування саджанців виникла гостра проблема з їх обводненням, він прийняв рішення облаштувати дві штучні водойми, які були необхідні виключно для забезпечення регулярного та належного поливу цих зелених насаджень. Обвинувачений підтвердив, що діяв без отримання відповідних дозвільних документів та затвердженого проєкту землеустрою.

Крім того, обвинувачений повідомив суду, що він є керівником ФГ «ТМІ Агро» та багато використовує земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Також він висловив згоду із запропонованою прокурором мірою покарання у вигляді мінімального штрафу, передбаченого санкцією відповідної статті КК України.

ІІІ. Досліджені в судовому засіданні докази.

3.1 Представник Державної екологічної інспекції в Чернігівській області, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, до суду не з`явився. В матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи без його участі. При обранні обвинуваченому покарання представник потерпілого покладається на розсуд суду.

Судом, у зв`язку з можливістю з`ясування всіх обставин під час судового розгляду за відсутності представника потерпілого, керуючись положеннями ст.325 КПК України, було вирішено питання про проведення розгляду справи без його участі, про що не заперечували сторони провадження.

3.2 Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що їй відомі обставини користування земельною ділянкою, яка розташована поруч із нежитловими приміщеннями, що належать обвинуваченому. Зазначена земельна ділянка перебуває у приватній власності дружини обвинуваченого.

Свідок повідомила, що раніше на цій території знаходилися чагарники та стихійне сміттєзвалище, куди місцеві мешканці викидали побутові відходи. У квітні - травні 2023 р. на вказаній земельній ділянці розпочалися активні земельні та будівельні роботи із залученням спеціальної техніки. На початку травня 2023 р. свідок бачила розкопаний котлован, який уже на початку червня 2023 р. був повністю заповнений водою. Згодом у межах цієї ж земельної ділянки з`явився другий котлован. На теперішній час на ділянці облаштовано дві водойми (ставки), які розташовані поруч. З моменту первинного наповнення водойм водою у червні 2023 р. їхня площа та межі не змінювалися.

Також свідок вказала, що доступ до території, де облаштовані вказані ставки, є повністю вільним та необмеженим для будь-яких сторонніх осіб. Будь-які паркани, загородження, охорона чи інші перешкоди для проходу на території відсутні. Земельна ділянка межує з ґрунтовою дорогою загального користування, яка забезпечує безперешкодний під`їзд до об`єкта.

3.3 Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що обвинувачений є його колишнім роботодавцем, проте особистої чи майнової зацікавленості у результатах розгляду справи не має. Свідок повідомив, що йому відома земельна ділянка, яка належить дружині обвинуваченого, оскільки він часто проїжджав повз неї польовою дорогою. У період 20202021 років на цій території знаходилося стихійне сміттєзвалище, куди місцеві жителі хаотично скидали побутові відходи у мішках, а сама ділянка була густо вкрита самосійними чагарниками та дикорослими деревами.

Навесні 2023 р. (орієнтовно у квітні-травні) на ділянці розпочалися очисні та земельні роботи. Свідок особисто спостерігав роботу спеціальної техніки (зокрема, трактора під керуванням обвинуваченого) та різноробочих, які розчищали сміття і розкопували котловани. Протягом приблизно трьох місяців на цій території було сформовано дві водойми, розділені між собою штучним ґрунтовим насипом (дамбою). Вода у водоймах з`явилася у червні 2023 р. Свідок підтвердив, що з моменту первинного наповнення у 2023 р. і до сьогодні площа дзеркала води не змінювалася, ставки не розширювалися.

Свідок також зазначив, що наразі на території навколо ставків облаштовано рекреаційну зону: встановлено житлові вагончики, проведено освітлення, висаджено сад. Будь-які обмеження для доступу сторонніх осіб на територію ставків (огорожі, паркани чи охорона) відсутні, доступ є повністю вільним, і на території часто відпочивають люди.

3.4 Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що з обвинуваченим перебуває з ним у товариських стосунках, спільних майнових інтересів з ним не має. Свідок підтвердив, що тривалий час (до початку земельних робіт у 2023 р.) ця земельна ділянка перебувала в занедбаному стані, була густо вкрита самосійними чагарниками та фактично використовувалася як стихійне сміттєзвалище, куди вивозилися побутові відходи.

Свідок повідомив, що у травні 2023 р. бачив на земельній ділянці проведення земельних робіт, роботу трактора та різноробочих. На той момент там був один котлован, а протягом наступних трьох місяців з`явився другий, і вони були розділені дамбою. Вода у водоймах з`явилася у червні 2023 р.

Свідок підтвердив, що на даний момент площа води не змінилася, ставки не розширювалися. Свідок наголосив, що створення цих об`єктів мало на меті благоустрій занедбаної території та ліквідацію звалища відходів. На сьогодні доступ до вказаної території та водойм є повністю вільним і відкритим для будь-яких осіб, жодних загороджувальних споруд чи парканів навколо них не встановлено.

3.5 Сторонами процесу не заявлялось інших клопотань про допит безпосередньо судом в судовому засіданні будь-яких інших осіб як свідків на підтвердження або спростування пред`явленого обвинувачення.

3.6 Стороною обвинувачення в обґрунтування доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_6 кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.254 КК України, надані наступні досліджені в судовому засіданні документи та докази:

3.3.1 Витяг з ЄРДР № 42026272210000055 від 01.05.2026 р., яким підтверджується внесення дізнавачем Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області відомостей про кримінальне правопорушення за ч.1 ст.254 КК України та початок досудового розслідування відповідно до вимог ст.214 КПК України.

3.3.2 Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №472678638 земельна ділянка з кадастровим номером 7424183100:04:000:0422, площею 2 га, належить ОСОБА_6

3.3.3 Згідно протоколу огляду місця події від 25.05.2026 р. та відеозапису до нього, об`єктом огляду є земельна ділянка з кадастровим номером 7424183100:04:000:0422. Проведеним оглядом встановлено, зокрема, на вказаній земельній ділянці наявні дві штучно створені водойми (басейни), каркасний басейн, альтанку.

3.3.4 Згідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи №СЕ-19/125-26/8019-ФХЕД від 30.06.2026 р. дві частини земельної ділянки з кадастровим номером 7424183100:04:000:0422, що зайняті штучними водоймами площами 0,2372 га та 0,0975 га, зазнали негативного антропогенного впливу у вигляді їх фактичного використання не за цільовим призначенням, що унеможливлює їх використання за цільовим призначенням «01.03. Для ведення особистого селянського господарства», що призвело до зміни рельєфу місцевості, порушенні ґрунтового середовища, переміщення ґрунтових мас та фактичного припинення використання двох частин земельної ділянки у сільськогосподарському виробництві.

При використанні частин земельної ділянки з кадастровим номером 7424183100:04:000:0422, що зайняті штучними водоймами площами 0,2372 га та 0,0975 га, не за цільовим призначенням та з порушенням родючого шару ґрунту виникають екологічні ризики: погіршення родючості та корисних властивостей ґрунту, зміна гідрологічного режиму земель.

3.3.5 Згідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи №СЕ-19/125-26/7511-ФХЕД від 23.06.2026 р.:

- розмір шкоди, завданий навколишньому природному середовищу внаслідок використання не за цільовим призначенням двох частин земельної ділянки з кадастровим номером 7424183100:04:000:0422 площами 0,2372 га та 0,0975 га станом на 25.05.2026 р. становить 12 083 грн.

- розмір шкоди, завданої навколишньому природному середовищу (державі), внаслідок псування земель, що відбулося під час провадження діяльності, пов`язаної з порушенням родючого шару (облаштування штучних водойм) двох частин земельної ділянки з кадастровим номером 7424183100:04:000:0422 площами 0,2372 га та 0,0975 га станом на 25.05.2026 р. становить 22 244,03 грн.

3.3.6 Письмові докази, що містять характеризуючі дані обвинуваченого ОСОБА_3 , а саме: раніше не судимого, не перебування на обліку в лікаря-психіатра та нарколога, формально-позитивну характеристику з місця проживання, почесні грамоти за активну громадську позицію від сільського голови Сухополов`янської сільської ради та командира в/ч НОМЕР_1 .

3.3.7 Процесуальні документи в підтвердження повноважень групи слідчих, прокурорів та захисників.

ІV. Оцінка Суду.

4.1 Стороною обвинувачення в підтвердження вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення надано докази, які були досліджені в судовому засіданні /див. пункти 3.1.-3.3.7/.

4.2 В свою чергу, обвинувачений в присутності захисника підтвердив обставини скоєння ним кримінального правопорушення, не оспорював належність та допустимість досліджених у судовому засіданні доказів.

4.3 Показання обвинуваченого ОСОБА_3 узгоджуються з матеріалами кримінального провадження. Зокрема, його винуватість підтверджується даними протоколу огляду місця події та відеозаписом до нього, висновками судових експертиз в частині визначення характеру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, та розрахунку розміру матеріальних збитків.

Попри визнання обвинуваченим фактичних обставин кримінального правопорушення щодо часу, місця та обсягів земляних робіт, суд критично оцінює його показання в частині справжніх мотивів та мети створення вказаних водойм як таких, що облаштовувалися виключно для поливу дерев.

Вказана версія обвинуваченого повністю спростовується дослідженим у судовому засіданні відеозаписом огляду місця події від 25.05.2026 р., а також рішенням Сухополов`янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області від 24.04.2026 р.

Згідно з матеріалами відеофіксації, на зазначеній земельній ділянці, окрім штучних водойм, уже створено та функціонує повноцінна рекреаційна зона, зокрема облаштовано альтанку, басейн та інші елементи відпочинкової інфраструктури.

Як убачається з вищевказаного рішення органу місцевого самоврядування, за зверненням ОСОБА_3 надано дозвіл на зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 7424183100:04:000:0422 із «01.03 Для ведення особистого селянського господарства» на «07.01 Для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення».

Сам по собі факт надання такого дозволу не спростовує встановлених судом обставин та не свідчить про правомірність дій обвинуваченого на момент їх вчинення. Навпаки, зазначене рішення підтверджує, що на час проведення земляних робіт земельна ділянка мала цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, тоді як створення на ній штучних водойм і облаштування рекреаційної зони здійснювалися до зміни виду її використання та без дотримання встановленої законом процедури.

Тому суд оцінює звернення обвинуваченого щодо зміни цільового призначення як таке, що було спрямоване на подальше приведення фактичного використання земельної ділянки у відповідність до вже здійснених ним дій, а не як підтвердження того, що на момент їх вчинення він діяв правомірно чи добросовісно.

4.4 За таких обставин суд доходить висновку, що фактичною метою незаконного зняття родючого шару ґрунту та копання водойм сумарною площею понад 0,33 га було не вирішення проблеми з обводненням саджанців, а створення приватного об`єкта рекреаційного призначення, що здійснювалося в порушення встановленого законом порядку використання земель.

4.5 Суд також зазначає, що встановлений показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 факт занедбаного стану земельної ділянки до проведення обвинуваченим земляних робіт (наявність стихійного сміттєзвалища та самосійних чагарників) не звільняє обвинуваченого від відповідальності за самовільну, без відповідних дозвільних документів та затвердженого проєкту землеустрою, зміну фактичного використання земель сільськогосподарського призначення.

Приведення земельної ділянки до належного стану та зміна напряму її використання можливі виключно в порядку, встановленому Земельним кодексом України, а не шляхом самочинних дій власника чи користувача ділянки.

Невідповідність тверджень ОСОБА_3 реальним обставинам справи вказує на відсутність у нього критичної оцінки власної протиправної поведінки, що виключає можливість визнання судом наявності у його діях щирого каяття.

4.6 Оцінюючи встановлені обставини на предмет наявності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.254 КК України, суд зазначає наступне.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у безгосподарському використанні земель, що спричинило виведення земель з сільськогосподарського обороту підтверджується показаннями самого обвинуваченого, протоколом огляду місця події з відеозаписом та висновками судових інженерно-екологічних експертиз №СЕ-19/125-26/8019-ФХЕД та №СЕ-19/125-26/7511-ФХЕД, якими встановлено зміну рельєфу місцевості, порушення ґрунтового середовища та неможливість використання ділянки за цільовим призначенням.

Причинний зв`язок між діями обвинуваченого (зняттям родючого шару ґрунту та створенням заглиблень) і настанням наслідку у вигляді виведення земель з обороту прямо встановлено зазначеними експертизами.

Суб`єктивна сторона характеризується прямим умислом: обвинувачений усвідомлював протиправність своїх дій, про що свідчить залучення спеціальної техніки, тривалість та планомірність проведених робіт, а також відсутність з його боку спроб отримати дозвільні документи чи затверджений проєкт землеустрою до початку робіт.

Протиправність дій обвинуваченого полягає у порушенні вимог статті 14, частини 7 статті 41 Конституції України, пунктів «а», «б», «г» частини 1 статті 91 Земельного кодексу України та статей 35-37 Закону України «Про охорону земель».

4.7 Судом також перевірено наявність підстав для звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України.

Підстав для цього суд не встановив, оскільки інкриміноване кримінальне правопорушення має триваючий характер, а його суспільно небезпечні наслідки не були усунуті та тривали як на момент внесення відомостей до ЄРДР, так і під час судового розгляду.

4.8 За таких обставин суд вважає, що пред`явлене обвинувачення ОСОБА_3 у безгосподарському використанні земель, що спричинило виведення земель з сільськогосподарського обороту, знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду, а відтак його дії кваліфікує за ч.1 ст.254 КК України.

V. Призначення покарання.

5.1 Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.

Активне сприяння розкриттю злочину проявилось в тому, що обвинувачений добровільно своїми активними діями надавав допомогу органам досудового розслідування та суду у з`ясуванні тих обставин вчинення злочину, що мають істотне значення для повного його розкриття.

Прокурор підтвердила активну позицію обвинуваченого в розслідуванні кримінального правопорушення в ході досудового слідства, що стало наслідком його швидкого розкриття, вказані обставини останній підтвердив і в судовому засіданні, чим сприяв швидкому судовому розгляду.

Добровільне відшкодування завданих збитків виразилося у повній компенсації заподіяної шкоди державі шляхом добровільного перерахування грошових коштів у розмірі 34 327,29 грн на відповідний рахунок Сухополов`янської сільської ради, що підтверджується наданою суду квитанцією.

5.2 Зазначення слідчим «щирого каяття» в обвинувальному акті не означає, що суд автоматично зобов`язаний визнати цю обставину такою, що пом`якшує покарання.

Суд повинен самостійно оцінити наявність і характер щирого каяття, беручи до уваги ряд факторів, зокрема, показання обвинуваченого в судовому засіданні в співставленні зі змістом пред`явленого обвинувачення, і дійти обґрунтованого висновку про наявність або відсутність цієї обставини.

Аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_3 під час судового розгляду, суд приходить до висновку про відсутність у його діях такої обставини, яка пом`якшує покарання, як щире каяття. Самого лише факту визнання обвинуваченим об`єктивної сторони правопорушення (факту зняття ґрунту та копання водойм) для цього недостатньо, оскільки в судовому засіданні встановлено нещирість його свідчень щодо мотивів та мети вчиненого.

Щире каяття передбачає не лише формальне визнання особою факту вчинення кримінального правопорушення, а й щирий осуд власної поведінки, усвідомлення її протиправності, негативних наслідків та внутрішнє прагнення виправити допущене порушення. Водночас під час судового розгляду обвинувачений продовжував наполягати на правомірності своїх дій, пояснюючи їх необхідністю забезпечення поливу зелених насаджень, що свідчить про відсутність у нього належної критичної оцінки власної поведінки та її протиправного характеру.

Версія обвинуваченого про те, що облаштування штучних водойм було зумовлене виключно потребою поливу зелених насаджень, повністю спростовується дослідженим у судовому засіданні відеозаписом огляду місця події, яким зафіксовано створення на земельній ділянці рекреаційної зони, зокрема наявність басейну, альтанки та інших об`єктів відпочинкової інфраструктури.

За таких обставин суд доходить висновку, що позиція обвинуваченого є спробою виправдати власні протиправні дії та мінімізувати ступінь своєї відповідальності, а не свідченням щирого каяття, яке відповідно до вимог ст. 66 КК України може бути визнане обставиною, що пом`якшує покарання.

5.3 Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

5.4 Вирішуючи питання про вид покарання ОСОБА_3 суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст.ст.65-67 КК України враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно із ст.12 КК України, є кримінальним проступком;

- фактичні обставини скоєного кримінального проступку (час, місце, спосіб, наслідки, поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення);

- дані про особу обвинуваченого: освіту, задовільний стан здоров`я, сімейний стан, соціальне становище, а також отримання грамот від сільського голови Сухополов`янської сільської ради за сумлінну працю та вагомий внесок у забезпечення життєдіяльності територіальної громади, а також командира в/ч НОМЕР_1 ;

- відсутність відомостей про перебування обвинуваченого на обліку в лікаря психіатра та лікаря-нарколога;

- наявність обставин, які пом`якшують обвинуваченому покарання, та відсутність обставин, які його обтяжують;

- раніше не судимого та відсутність відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності;

- позицію прокурора, яка наполягала на призначенні обвинуваченому покарання в межах мінімальної межі санкції статті у виді штрафу без застосування додаткового покарання, а також думку обвинуваченого щодо виду та міри покарання.

5.5 Суд окремо звертає увагу на те, що наявність у обвинуваченого позитивних характеризуючих даних (зокрема, грамот сільського голови та командира в/ч) є обставиною, яка враховується судом у межах загальної індивідуалізації покарання відповідно до статті 65 КК України, однак сама по собі не визначає розмір штрафу.

Розмір штрафу, відповідно до спеціального припису частини 2 статті 53 КК України, визначається судом окремо - виходячи виключно з майнового стану винного, тобто з його реальної спроможності сплатити призначену суму та з того, наскільки ця сума здатна справити на нього відчутний попереджувальний вплив.

5.6 Судом встановлено із показань самого обвинуваченого, що ОСОБА_3 є одноосібним власником ФГ «ТМІ Агро» та здійснює господарську діяльність у сфері сільськогосподарського виробництва за різними напрямами, тобто безпосередньо отримує економічну вигоду та стабільний дохід від такої діяльності.

За таких обставин суд вважає, що призначення штрафу на рівні мінімальної межі санкції (1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн) не справить відчутного економічного впливу на особу з такою майновою спроможністю та не забезпечить досягнення цілей покарання, передбачених статтею 50 КК України, а тому призначає штраф у розмірі, що суттєво перевищує мінімальну межу санкції.

5.7 Вирішуючи питання про вид та розмір покарання ОСОБА_3 , суд виходить із положень ст.ст.50,65 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не лише кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами, і повинно бути необхідним та достатнім для досягнення цих цілей.

Суд бере до уваги, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, пов`язаний із безгосподарським використанням земель, що спричинило виведення земель із сільськогосподарського обороту, однак зауважує, що вказані негативні наслідки не є незворотними, а завдана навколишньому природному середовищу шкода була повністю нівельована матеріальною компенсацією з боку обвинуваченого ще до ухвалення вироку.

Також суд враховує, що обвинувачений раніше не судимий, офіційно працевлаштований, формально позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, в судовому засіданні повністю визнав фактичні обставини вчиненого правопорушення, що свідчить про наявність передумов для виправлення без застосування більш суворих заходів кримінально-правового впливу.

Оцінюючи наведені обставини у їх сукупності, суд доходить висновку, що виправлення обвинуваченого та досягнення цілей покарання можливе без ізоляції його від суспільства.

З урахуванням конкретних обставин кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, наявності двох пом`якшуючих покарання обставин та відсутності обтяжуючих, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання саме у виді штрафу.

5.8 Вирішуючи питання про призначення додаткового покарання, передбаченого санкцією статті, у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років, суд, з урахуванням офіційного працевлаштування обвинуваченого, характеру його основної щоденної діяльності, яка безпосередньо не пов`язана з управлінням чи розпорядженням земельними ресурсами, а також зважаючи на відсутність суспільної небезпеки у продовженні ним цієї діяльності, доходить висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 без застосування вказаного додаткового покарання, а тому вважає за доцільне призначити основне покарання у виді штрафу без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

При цьому, враховуючи, що кримінальне правопорушення є одноепізодичним, наявність двох обставин, що пом`якшують покарання, визнання обвинуваченим фактичних обставин вчиненого правопорушення, а також встановлений судом майновий стан обвинуваченого як голови фермерського господарства «ТМІ Агро», що забезпечує комплексне ведення господарської діяльності за кількома напрямами, суд приходить до переконання, що призначення покарання у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає максимальній межі санкції ч.1 ст.254 КК України, буде необхідним, достатнім, справедливим, забезпечить відчутний превентивний вплив на особу та відповідатиме принципу індивідуалізації покарання.

5.9 Підстав для призначення ОСОБА_3 більш суворого покарання, з огляду на характер вчиненого кримінального проступку, ступінь його тяжкості та дані про особу обвинуваченого, судом не встановлено.

Суд зазначає, що призначений штраф відповідає максимальній межі санкції, передбаченої за штраф ч.1 ст.254 КК України, а перехід до більш суворого виду покарання (обмеження волі) з огляду на сукупність пом`якшуючих обставин та відсутність обтяжуючих суд не вважає за необхідне.

VІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

6.1 Речові докази в кримінальному проваджені відсутні. На підставі п.7 ч.9 ст.100 КПК надані сторонами документи необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

6.2 Процесуальні витрати по справі за проведення судових експертиз в розмірі 12515,36 грн, з огляду на вимоги ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави в повному обсязі.

6.3 Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 в ході досудового розслідування не обирався. Під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило.

Керуючись ч.3 ст.349,368,373-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.254 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень.

Засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це органу пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати пов`язані із залученням експерта в сумі 12515,36 грн.

Документи, надані сторонами, залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1