Постанова № 138330175, 14.07.2026, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/1313/26

Номер провадження 3/950/608/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року м.Лебедин

Суддя Лебединського районного суду Сумської області Бакланов Р. В.,

розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, посвідчення водія не отримував,

за частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

07 травня 2026 року об 11 год. 47 хв. ОСОБА_1 у м. Лебедині Сумського району Сумської області по вул. Будильській, 67 керував транспортним засобом ERISKAY DINO, не маючи права керування транспортними засобами, та вчинив таке порушення повторно протягом року після притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 126 КУпАП, чим порушив вимоги пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху України.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 126 КУпАП, тобто повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною 2 цієї статті.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи або інших клопотань не подав.

Відповідно до статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Оскільки ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи, однак до суду не з`явився, причин неявки не повідомив і не просив відкласти судовий розгляд, суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності. При цьому суд враховує необхідність дотримання визначених статтею 38 КУпАП строків накладення адміністративного стягнення та те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно користуватися наданими їй процесуальними правами.

Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення відповідно до статті 245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

Згідно зі статтею 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, чи завдано майнової шкоди, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена належними, допустимими та достатніми доказами.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган або посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, показаннями технічних приладів і технічних засобів, які мають функції фото- і кінозйомки чи відеозапису, а також іншими документами.

Згідно зі статтею 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 659479 від 07 травня 2026 року, відомостями про притягнення його до адміністративної відповідальності, повідомленням відділення поліції № 3 (м. Лебедин) щодо відсутності у нього посвідчення водія, а також відеозаписом із технічного засобу поліцейського.

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 659479 від 07 травня 2026 року вбачається, що цього дня об 11 год. 47 хв. по вул. Будильській, 67 у м. Лебедині ОСОБА_1 керував транспортним засобом ERISKAY DINO, не маючи права керування транспортними засобами. У протоколі зазначено, що таке порушення вчинене ним повторно протягом року. Протокол складений уповноваженою посадовою особою, містить відомості про час, місце, обставини правопорушення та його правову кваліфікацію.

Судом безпосередньо досліджено долучений до матеріалів справи відеозапис із технічного засобу поліцейського. На відеозаписі зафіксовано ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом та його подальше спілкування з працівниками поліції. Зміст відеозапису узгоджується з відомостями протоколу щодо особи водія, транспортного засобу, часу, місця та обставин події.

Відеозапис об`єктивно підтверджує не лише перебування ОСОБА_1 біля транспортного засобу, а саме факт здійснення ним функцій водія, тобто приведення транспортного засобу в рух та керування ним. Судом не встановлено ознак переривання запису, монтажу чи іншого втручання, яке могло б поставити під сумнів достовірність зафіксованих обставин. Зафіксовані на відеозаписі події є послідовними, а зміст запису відповідає обставинам, наведеним у протоколі про адміністративне правопорушення.

Згідно з повідомленням відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Каплін С.М. відповідно до облікових даних територіального сервісного центру МВС посвідчення водія не отримував. Зареєстровані за ним транспортні засоби відсутні. Ці відомості підтверджують, що на час події ОСОБА_1 не набув у встановленому законом порядку права керування транспортними засобами відповідної категорії.

Із цього ж повідомлення вбачається, що постановою від 11 червня 2025 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 126 КУпАП за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.

Оскільки нове порушення вчинене ОСОБА_1 07 травня 2026 року, тобто до спливу одного року з дня попереднього притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 126 КУпАП, передбачена частиною 5 статті 126 КУпАП кваліфікуюча ознака повторності є доведеною.

Відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо у транспортному засобі.

Пунктом 2.1 «а» Правил дорожнього руху України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

За змістом частини 2 статті 126 КУпАП відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або за передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Частиною 5 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами 2-4 цієї статті, у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Досліджені судом докази є належними, оскільки стосуються обставин, що підлягають встановленню у цій справі, допустимими, оскільки отримані та оформлені у передбаченому законом порядку, достовірними, оскільки узгоджуються між собою, та у своїй сукупності достатніми для висновку про винуватість ОСОБА_1 .

Протокол про адміністративне правопорушення фіксує час, місце та зміст виявленого порушення. Відеозапис безпосередньо підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Відомості територіального сервісного центру МВС підтверджують відсутність у нього права керування транспортними засобами, а інформація про постанову від 11 червня 2025 року доводить повторність порушення протягом року.

Будь-яких доказів, які спростовували б зазначені обставини, ставили під сумнів достовірність відеозапису або підтверджували наявність у ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, суду не надано.

Отже, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за частиною 5 статті 126 КУпАП як повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суд відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, які відповідно до статті 34 КУпАП пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Обставин, які відповідно до статті 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом також не встановлено. Повторність вчинення порушення врахована законодавцем як кваліфікуюча ознака складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП, тому не може бути повторно врахована як обставина, що обтяжує відповідальність.

Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування ним, створює підвищену небезпеку для інших учасників дорожнього руху. Попереднє притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 126 КУпАП не забезпечило належного виховного та превентивного впливу, оскільки він повторно протягом року допустив аналогічне порушення.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини та повторне протягом року керування транспортним засобом без набуття відповідного права, суд вважає необхідним накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції частини 5 статті 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 40800 грн із позбавленням права керування транспортними засобами на мінімальний строк п`ять років.

Застосування позбавлення права керування транспортними засобами до особи, яка такого права не набула, узгоджується з частиною 5 статті 30 КУпАП, відповідно до якої позбавлення права керування транспортними засобами застосовується незалежно від того, чи видано особі посвідчення водія, крім випадків, прямо передбачених законом.

Відповідно до статті 29 КУпАП оплатне вилучення може бути застосовано лише щодо предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення та перебуває у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з відомостями територіального сервісного центру МВС зареєстровані за ОСОБА_1 транспортні засоби відсутні. Доказів належності йому транспортного засобу ERISKAY DINO матеріали справи не містять. За таких обставин підстави для застосування додаткового адміністративного стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу відсутні.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлена ставка судового збору в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 грн 60 коп.

Керуючись статтями 23, 29, 30, 33, 34, 35, 40-1, частиною 5 статті 126, статтями 245, 251, 252, 268, 280, 283-285, 287, 294, 307, 308 КУпАП, суд

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 665,60 грн (отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України, код банку отримувача 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Роз`яснити, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів із дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів із дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у визначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною 2 статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, що становить 81600,00 грн.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом десяти днів із дня її винесення.

Суддя: Роман БАКЛАНОВ