Рішення № 138328568, 10.07.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/3932/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Мужичук Ю.Ю.

за участі секретаря судового засідання Деркача П.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Приватного підприємства "Фасад-сервіс" про стягнення коштівза участю представників:

позивача: Пікульської К.В.

відповідача: Янко Д.Є.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Фасад-сервіс" про стягнення 34 909 437,36 грн, з яких: 27 586 342,07 грн - пеня, 7 323 095,29 грн штраф.

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем строків виконання робіт за Договором на виконання робіт №6/31р-2019 від 10.01.2019, у зв`язку із чим на підставі п. 11.2 Договору останньому були нараховані штрафні санкції у вигляді пені 27 586 342,07 грн та штрафу 7 323 095,29 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду (суддя Жельне С.Ч.) в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10 грудня 2025 року о 10:30.

26.11.2025 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вх.№ 27472) в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на відсутність його вини у порушенні строків виконання робіт, наявність об`єктивних обставин, що ускладнювали виконання договору. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що виконання робіт здійснювалося в умовах необхідності погодження додаткових технічних рішень, коригування проектно-кошторисної документації, проведення експертиз та узгоджень із замовником. Крім того, відповідач посилається на листування між сторонами, проведення нарад, оформлення протоколів, які, на його думку, свідчать про обізнаність замовника щодо ходу виконання робіт та наявності обставин, що впливали на строки їх виконання. Наголошує, що усі такі звернення містили обґрунтування і були спрямовані виключно на належне та якісне виконання робіт згідно з вимогами договору. Стверджує, що позивач був постійно обізнаний про фактичний стан виконання робіт та про причини відставання від Календарного плану виконання робіт (графіку), і фактично брав участь у погодженні рішень, які впливали на строки будівництва. Крім того, відповідач вказує на некоректність здійсненого позивачем розрахунку штрафних санкцій, оскільки останній здійснений формально, виходячи виключно з календарних строків, без урахування реальних умов виконання будівельних робіт, поведінки замовника та об`єктивних обставин виконання договору. Також відповідач зазначає про явну непропорційність заявлених до стягнення штрафних санкцій наслідкам порушення зобов`язання, відсутність доведених збитків позивача та просить суд, у разі встановлення підстав для відповідальності, застосувати положення статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України і зменшити розмір неустойки.

02.12.2025 позивач надав до суду відповідь на відзив (вх.№ 27936) в якій зазначає, що доводи відповідача не спростовують факту порушення строків виконання робіт, оскільки відповідно до умов договору та календарного плану роботи мали бути завершені до 30.09.2021, тоді як фактичне їх виконання підтверджується актами за період 20192025 років. Позивач вказує, що необхідність погодження додаткових робіт, зміни проектних рішень, збільшення обсягів робіт, вибір матеріалів та інші обставини, на які посилається відповідач, є звичайними ризиками господарської діяльності підрядника і не свідчать про прострочення кредитора, а тому не звільняють його від відповідальності. Крім того, позивач наголошує на відсутності передбачених договором підстав для продовження строків виконання робіт, оскільки зміна строків могла відбуватися виключно за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткових угод, а форс-мажорні обставини повинні бути підтверджені сертифікатом уповноваженого органу та своєчасним повідомленням іншої сторони. Також позивач заперечує проти зменшення неустойки, зазначаючи, що штрафні санкції відповідають умовам договору, є наслідком порушення зобов`язання та належать до комерційного ризику підприємницької діяльності, а відповідач не довів наявності виняткових обставин, які могли б бути підставою для їх зменшення.

09.12.2025 відповідач надав до суду заперечення (на відповідь на відзив), в яких зазначає, що відхилення від погодженого календарного плану виконання робіт було зумовлене об`єктивними обставинами будівельного процесу, зокрема необхідністю виконання додаткових та прихованих робіт, погодженням проектно-кошторисної документації, узгодженням матеріалів і технічних рішень із замовником, а також виконанням вимог будівельних норм щодо забезпечення належної якості та надійності об`єкта будівництва. Відповідач вказує, що протягом виконання договору він повідомляв замовника про виявлені обставини та необхідність внесення змін, а підписання актів виконаних робіт свідчить про прийняття замовником відповідного ходу виконання робіт. На переконання відповідача, такі обставини виключають його вину у порушенні строків виконання робіт та є підставою для відмови у стягненні штрафних санкцій або їх зменшення. Крім того, відповідач посилається на технічну складність будівництва, неможливість передбачення всіх робіт на стадії проектування, а також на необхідність дослідження додаткових доказів (листування, протоколів нарад, показань свідків), які, на його думку, підтвердять погодження замовником відхилень від календарного плану та відсутність підстав для нарахування штрафних санкцій.

У зв`язку із звільненням з посади судді ОСОБА_1 внаслідок призначення на посаду судді Східного апеляційного господарського суду згідно Указу Президента України №932/2025 від 13.12.2025 та відповідно до пункту 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду виникла необхідність у призначенні повторного автоматизованого розподілу справи № 922/3612/25, про що зазначено у розпорядженні Керівника апарату суду від 23.12.2025 № 307/2025.

Згідно з Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2025, для розгляду справи № 922/3932/25 призначено суддю Мужичук Ю.Ю.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.12.2025 постановлено прийняти справу до провадження та розпочати розгляд справи спочатку в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 21.01.2026 року о 12:00 .

15.01.2026 від відповідача до суду надійшли Додаткові пояснення у справі (вх.№ 1135), в яких зазначає, що для правильного встановлення обставин виконання договору необхідним є дослідження фактичного порядку взаємодії сторін під час будівництва, який здійснювався шляхом регулярних виробничих нарад, за результатами яких замовником складалися відповідні протоколи. На думку відповідача, зазначені протоколи разом з електронним листуванням сторін підтверджують погодження строків, послідовності та умов виконання окремих етапів робіт, а також залежність виконання підрядником зобов`язань від рішень та дій замовника, у зв`язку з чим просить витребувати у Акціонерного товариства Укргазвидобування (ЄДРПОУ 30019775) належним чином завірені копії всіх наявних протоколів виробничих нарад, що складалися та оформлювалися АТ Укргазвидобування та/або його Філією Український науково-дослідний інститут природних газів у процесі будівництва за об`єктом: Нове будівництво виробничо-лабораторного корпусу по дослідженню та зберіганню керну на території нафтобази №2 по проспекту Гагаріна, 127 у місті Харкові за весь період виконання робіт.

Відповідач також посилається на об`єктивну неможливість подання частини доказів на попередніх стадіях розгляду справи через відсутність доступу до електронної пошти та відмову позивача у наданні інформації на адвокатські запити, а подані додаткові докази вважає такими, що підтверджують постійну комунікацію сторін і його добросовісну поведінку при виконанні договору. Крім того, відповідач вказує на тривалу відсутність претензій з боку позивача та ставить питання про застосування позовної давності, посилаючись на принципи добросовісності, розумності та правової визначеності, вважаючи, що зволікання з поданням позову свідчить про відсутність підстав для стягнення штрафних санкцій.

Також, 15.01.2026 відповідач подав до суду заяву про поновлення процесуального строку (вх.№ 1220), в якій просив суд визнати причини пропуску поважними та поновити строк на подання Додаткових пояснень від 15.01.2026.

Протокольною ухвалою від 21.01.2026 залишено без розгляду заяву про поновлення процесуального строку на подання додаткових пояснень, оскільки пояснення були подані відповідачем у встановлений ухвалою суду строк; додаткові пояснення (вх.№ 1135 від 15.01.2026) прийняті до розгляду та долучені до матеріалів справи; на підставі статті 183 ГПК України відкладено підготовчого засідання на 04.02.2026 о 12:00.

04.02.2026 позивач подав до суду заперечення на клопотання про витребування доказів (вх.№ 2798), в яких зазначає, що відповідач звернувся з відповідним клопотанням із пропуском встановленого процесуального строку, який пов`язаний зі строком подання відзиву, та не навів обставин, що об`єктивно перешкоджали його поданню своєчасно. Крім того, позивач вказує, що витребувані протоколи виробничих нарад не є належними доказами у розумінні статті 76 ГПК України, оскільки обставини, які ними планується підтвердити, не входять до предмета доказування у справі про стягнення штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт. На думку позивача, зміна строків виконання робіт могла відбуватися виключно шляхом укладення відповідних додаткових угод, тоді як проведення нарад, контроль замовником ходу виконання робіт або обговорення причин відставання не змінюють погоджених договором строків і не звільняють підрядника від відповідальності.

Підготовче засідання призначене на 04.02.2026 о 12:00 судом не проводилось (було знято з розгляду) задля забезпечення здоров`я учасників процесу у зв`язку з суттєвим погіршенням погодних умов та різким зниженням температури повітря, зокрема у Харківській області (ІІІ рівень небезпеки - червоний), беручи до уваги наслідки надзвичайної ситуації державного рівня воєнного та техногенного характеру в електроенергетичних системах, відсутністю теплопостачання, води та комунікацій каналізації в приміщенні суду протягом декількох днів.

Ухвалою від 05.02.2026 сторони були повідомлені про те, що підготовче засідання відкладено на 10 лютого 2026 року об 11:30 год.

10.02.2026 від відповідача надійшла заява (вх.№ 3270), в якій просить відхилити доводи АТ Укргазвидобування, викладені у запереченні на клопотання про витребування доказів від 03.02.2026; Визнати причини неподання додаткових доказів у строк, встановлений для подання відзиву, поважними та задовольнити клопотання ПП Фасад-Сервіс від 14.01.2026 про витребування доказів (протоколів виробничих нарад) у повному обсязі. В обгрунтування своїх доводів вказує на те, що клопотання подано з поважних причин, оскільки до спливу строку на подання відзиву відповідач намагався отримати відповідні документи самостійно шляхом направлення адвокатських запитів, однак позивач відмовив у їх наданні лише після спливу такого строку. На думку відповідача, витребувані протоколи виробничих нарад мають істотне значення для справи, оскільки підтверджують фактичні обставини виконання робіт, наявність технічних перешкод, вказівки замовника щодо зміни технологічних рішень, погодження додаткових робіт, а також можуть свідчити про прострочення кредитора та відсутність вини підрядника. Відповідач наголошує, що не ототожнює протоколи з додатковими угодами про зміну строків, а використовує їх як докази поведінки сторін під час виконання договору, та вважає відмову позивача у їх наданні проявом недобросовісної процесуальної поведінки, яка перешкоджає з`ясуванню фактичних обставин справи.

За результатами розгляду клопотання відповідача про витребуваня доказів, яке міститься в додаткових поясненнях відповідача (від 15.01.2026 за вх.№ 1135) протокольною ухвалою від 10.02.2026 судом долучено до матеріалів справи письмові докази, які були подані з додатковими поясненнями; у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів відмовлено; на підставі статті 182 та 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 04.03.2026 о 13:00.

Протокольною ухвалою від 04.03.2026 задоволено клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання на іншу дату у зв`язку з перебуванням на лікарняному та відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 18.03.2026 о 14:30

17.03.2026 від Приватного підприємства "Фасад-сервіс" до суду надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№6351) в яких заперечує проти доводів позивача щодо визначення моменту виконання робіт виключно за датами підписання актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в. Відповідач зазначає, що акти КБ-2в є первинними обліковими документами, які оформлюються для проведення розрахунків за виконані роботи та не підтверджують дату їх фактичного (фізичного) виконання. Стверджує, що затримка у документальному оформленні виконаних робіт була зумовлена необхідністю погодження додаткових обсягів робіт, коригування проєктно-кошторисної документації, усунення її недоліків, погодження технічних рішень та інших дій замовника, у зв`язку з чим вважає, що підстави для нарахування штрафних санкцій відсутні. В прохальній частині додаткових пояснень відповідач просить суд поновити Приватному підприємству Фасад-Сервіс пропущений процесуальний строк на подання доказів та долучити надані докази до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.03.2026 відмовлено Приватному підприємству «Фасад-сервіс» у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання доказів, викладеного в прохальній частині Додаткових пояснень у справі (вх.№ 6351 від 17.03.2026).

Протокольною ухвалою від 18.03.2026 на підставі ст.216 ГПК України оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 01.04.2026 о 14:00.

01.04.2026 позивач подав до суду додаткові пояснення у справі (вх.№ 7774, 7784),в яких заперечує проти доводів відповідача, викладених у додаткових поясненнях від 17.03.2026. Зазначає, що відповідно до умов Договору роботи вважаються виконаними після їх прийняття замовником шляхом підписання актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, які є належними доказами виконання робіт, їх обсягу та вартості. На думку позивача, відповідач не надав жодних доказів безпідставного ухилення замовника від підписання зазначених документів або зволікання з прийняттям виконаних робіт, а наведені ним доводи щодо визначення дат фактичного виконання робіт не спростовують погодженого сторонами порядку їх прийняття. Крім того зазначає, що вартість робіт визначена підписаними сторонами актами та локальними кошторисами, а розрахунок штрафних санкцій здійснений відповідно до умов договору, виходячи із вартості робіт, виконання яких було прострочено згідно з Календарним планом у редакції Додаткової угоди №5. Також позивач вказує, що всі додаткові роботи, зміни проєктних рішень, коригування проєктної документації та інші обставини були враховані сторонами під час укладення додаткових угод №35, якими продовжувалися строки виконання робіт, тоді як після укладення Додаткової угоди №5 відповідач не довів наявності обставин, що об`єктивно перешкоджали своєчасному виконанню робіт.

Протокольними ухвалами від 01.04.2026, 10.04.2026, 29.04.2026 на підставі ст. 216 ГПК України оголошувалась перерва у судовому засіданні з розгляду справи по суті.

Протокольною ухвалою від 13.05.2026, враховуючи запровадження в Україні воєнного стану, а також те, що під час судового засідання в місті Києві було оголошено сигнал повітряної тривоги, що, на думку суду, могло спричинити перебої зв`язку та унеможливити належну участь представника позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції, з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи на підставі ст. 216 ГПК України оголошено перерву у судовому засіданні до 20.05.2026 о 14:30.

У судовому засіданні 20.05.2026 судом було зазначено, що представник позивача, який бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції знову не чує суд. При цьому суд звернув увагу, що у попередньому судовому засіданні вже зазначалося про необхідність забезпечення особистої явки представника позивача з метою уникнення технічних перешкод, однак у даному судовому засіданні з`явився інший представник позивача, який також бере участь у режимі відеоконференції. З метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи суд, керуючись ст. 216 ГПК України, ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, оголосив перерву у судовому засіданні до 10.06.2026 о 13:00.

У судовому засіданні 10.06.2026 з метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, суд надав сторонам можливість подати письмові пояснення з окремого питання, що виникло під час розгляду справи. Зокрема, позивачу надано строк для подання детальної розшифровки розрахунку заявлених до стягнення штрафних санкцій, а відповідачу, з метою дотримання принципу рівності сторін та змагальності процесу строк для подання письмових пояснень щодо обставин, викладених ним під час судового засідання. На підставі ст. 216 ГПК України ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у судовому засіданні до 01.07.2026 о 13:00.

22.06.2026 позивач разом з заявою (вх.№ 15047) надав до суду деталізований розрахунок штрафних санкцій за Договором на виконання робіт №6/31р-2019 від 10.01.2019 у справі №922/3932/25 та пояснення до наданого розрахунку.

22.06.2026 відповідачем до суду були подані додаткові пояснення у справі (вх.№15085), в яких заперечує проти правильності здійсненого позивачем розрахунку штрафних санкцій, зазначивши, що останній ґрунтується на датах підписання актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, які, на думку відповідача, не відображають фактичний час виконання робіт. Відповідач наполягає, що порушення строків виконання окремих видів робіт було зумовлено виключно діями та бездіяльністю замовника, зокрема необхідністю усунення недоліків проєктної документації, погодження додаткових обсягів робіт, внесення змін до проєктних рішень, затримкою фінансування, погодження дозвільної документації та іншими обставинами, які, на його переконання, свідчать про прострочення кредитора у розумінні статті 613 Цивільного кодексу України та виключають наявність вини підрядника. Крім того, відповідач зазначає, що локальні кошториси, акти форми КБ-2в та їх подальші коригування є результатом спільного погодження сторін, проходження експертизи та формування у спеціалізованому програмному комплексі, а тому не могли бути сформовані чи змінені ним в односторонньому порядку.

29.06.2026 відповідачем подані до суду додаткові пояснення (вх.№ 15665), в яких зазначає, що незмінність загальної договірної ціни не свідчить про незмінність обсягів та характеру робіт, оскільки під час виконання договору виникла необхідність у коригуванні проєктно-кошторисної документації, виконанні додаткових робіт, проведенні державної експертизи та погодженні нових технічних рішень, що, на його переконання, зумовило затримку виконання робіт з причин, залежних від замовника. Крім того, відповідач стверджує, що акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в є документами бухгалтерського обліку та підтверджують обсяг і вартість виконаних робіт, однак не засвідчують дату їх фактичного виконання, а їх підписання залежало від процедур перевірки, погодження та оформлення документації замовником. Також відповідач заперечує правомірність здійсненого позивачем розрахунку штрафних санкцій, вказуючи на безпідставне ретроспективне застосування календарного плану, затвердженого Додатковою угодою № 5, а також на здійснення позивачем коригувань вартості робіт, які, на думку відповідача, унеможливлюють використання дат підписання актів КБ-2в як підстави для визначення початку перебігу прострочення.

Представник позивача у судовому засіданні 01.07.2026 наполягав на задоволенні позову.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував у повному обсязі.

Протокольною ухвалою від 01.07.2026 відповідно до ст. 219 ГПК України оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення. Орієнтовний час проголошення рішення - 10.07.2026 о 13:00.

У судовому засіданні 10.07.2026, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При цьому, суд зазначає, що строки розгляду справи в порядку загального позовного провадження врегулюванні розділом ІІІ ГПК України. Так, у відповідності до ч. 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. В свою чергу, відповідно до ч. 1, 2 ст. 195 ГПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. В подальшому неодноразово строк дії воєнного стану в Україні було продовжено.

Відповідно до статті 26 Закону України про правовий режим воєнного стану, скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється. Відповідно до Рекомендацій, прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі викладеного вище, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану та враховуючи поточну безпекову ситуацію, що склалася у місті Харкові, судом:

- підготовче засідання 04.02.2026 було знято з розгляду задля забезпечення здоров`я учасників процесу у зв`язку з суттєвим погіршенням погодних умов та різким зниженням температури повітря, зокрема у Харківській області (ІІІ рівень небезпеки - червоний), беручи до уваги наслідки надзвичайної ситуації державного рівня воєнного та техногенного характеру в електроенергетичних системах, відсутністю теплопостачання, води та комунікацій каналізації в приміщенні суду протягом декількох днів;

- під час розгляду справи по суті 13.05.2026 було оголошено перерву у судовому засіданні у зв`язку з оголошенням сигналу повітряної тривоги, що могло спричинити перебої зв`язку та унеможливити належну участь представника позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Крім того, 20.05.2026 судом було оголошено перерву у зв`язку з виникненням технічних перешкод під час проведення судового засідання в режимі відеоконференції, які унеможливили належну участь представника позивача у розгляді справи. Також 10.06.2026, з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин спору, суд надав сторонам строк для подання додаткових письмових пояснень та деталізованого розрахунку заявлених до стягнення штрафних санкцій, у зв`язку з чим було оголошено перерву у судовому засіданні. При цьому суд зазначає, що дана справа є складною як за характером спірних правовідносин, так і за обсягом досліджуваних доказів, а матеріали справи містять значний обсяг документів (13 томів), що потребувало їх детального дослідження та правової оцінки для забезпечення повного, всебічного й об`єктивного розгляду справи.

У пунктах 2, 4 частини 3 статті 129 Конституції України закріплені такі основні засади судочинства як: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Зазначені принципи знайшли своє відображення у статтях 7, 13 ГПК України, а тому господарські суди зобов`язані реалізовувати їх під час здійснення господарського судочинства. Закон України "Про судоустрій та статус суддів" (пункт 3 статті 7) також гарантує право кожного на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку. Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09 жовтня 1979 року, пункт 24, Series A N 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява №38695/97, пункт 43, ECHR 2000-II). Суд констатує про те, що під час розгляду справи, були створені належні умови для реалізації сторонами своїх прав, що передбачені ГПК України.

Відтак, суд зазначає, що у цій справі судовий розгляд здійснено упродовж розумного строку відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України. Суд вчиняв процесуальні дії без невиправданих зволікань, забезпечуючи реалізацію сторонами процесуальних прав і ефективний судовий захист, у зв`язку з чим перевищення строку, визначеного статтею 195 ГПК України, за обставин цієї справи є об`єктивно зумовленим та не призвело до порушення права сторін на справедливий суд.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд установив таке.

За результатами проведеної закупівлі 18Р-216_45210000-2 Будівництво будівель (Будівництво "Виробничо-лабораторного корпусу по дослідженню та зберіганню керна" за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна 127 Роботи "під ключ"), https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-10-25-001425-c, між Акціонерним товариством «Укргазвидобування» (Замовник, Позивач) та Приватним підприємством «Фасад-Сервіс» (Підрядник, Відповідач), укладено договір на виконання робіт №6/31р-2019 від 10.01.2019 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик, своїми силами, а також необхідними матеріалами виконати за завданням Замовника роботи, визначені п. 1.2 даного Договору, та здати їх у встановлений строк, а Замовник зобов`язується прийняти й оплатити виконані роботи.

Пунктом 1.2 Договору визначено вид робіт: Будівництво «Виробничо-лабораторного корпусу по дослідженню та зберіганню керна» (проект № 430 від 08.06.2018), далі - Роботи.

За змістом п. 1.3 Договору найменування та місцезнаходження об`єкту: Будівництво «Виробничо-лабораторного корпусу по дослідженню та зберіганню керна» за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна 127. Роботи «під ключ».

Згідно з п. 1.4 Договору зміст і обсяг Робіт визначаються локальними кошторисами на будівельно-монтажні, пусконалагоджувальні роботи та кошторисами на придбання обладнання (№01-01, 01-03, №01-04-01, №01-04-02, №02-01-01 , №02-01-22, №02- 02-01 , №02-02-03, №02-03, №04-01-01 , №04-01-04, №05-01-01 , №05-04-04, №05-02- 01 , №05-02-03, №05-03-01 , №05-03-03, №05-04-01 , №05-04-04, №05-05-01 , №05- 05-05, №05-06-01 , №05-06-04, №06-01-01 , №06-01-03, №06-02-01 , №06-02-03, №07- 01-01 , №07-01-05, №07-02, №08-01), які є складовою Додатку №1 «Договірна ціна» і є невід`ємними додатками до Договору.

Невід`ємними додатками до Договору № 63/1-2019 від 10.07.2019 є, зокрема, Календарний графік виконання робіт (Додаток № 2) та План виконання робіт (Додаток № 3), якими сторони погодили послідовність виконання окремих етапів будівництва, строки їх початку та завершення, а також розподіл обсягів робіт за відповідними локальними кошторисами.

В межах цього договору сторонами у подальшому були укладені Додаткові угоди №1 від 09.08.2019, №2 від 27.09.2019, №3 від 18.06.2020, №4 від 12.01.2021, №5 від 09.06.2021 до Договору.

18.06.2020 між сторонами укладено Додаткову угоду № 3 до Договору, відповідно до якої внесено зміни до пункту 2.2 Договору.

Відповідно до зазначених змін пункт 2.2 Договору викладено у новій редакції, згідно з якою строки виконання Робіт передбачені у Календарному плані виконання робіт (Додаток №2), та не повинні перевищувати 12 місяців від початку виконання Робіт.

Крім того, Додатковою угодою № 3 сторони виклали у новій редакції Додаток № 2 «Календарний план виконання робіт», яким визначено нову поетапність будівництва об`єкта, перелік окремих видів робіт, тривалість їх виконання у календарних днях та послідовність реалізації будівництва, а також Додаток № 6 «Фотозвіт».

Дана Додаткова угода вступає в силу з дати підписання її сторонами та скріплення печатками (за наявності) та розповсюджує свою дію на відносини що склалися з 28.05.2020р. і є невід`ємною частиною Договору № 6/31 р- 2019 від 10.01.2019 р. (п.6 Додаткової угоди).

12.01.2021 між сторонами укладено Додаткову угоду № 4 до Договору відповідно до пункту 1 якої сторони виклали у новій редакції пункт 7.1 Договору, визначивши, що Ціна договору сформована на підставі локальних кошторисів №1-1, №1-2, №1-3, №2-1, №2-2, які є складовою Додатку № 2 «Договірна ціна», і складає до 99 881 202,00 грн. ( дев`яносто дев`ять мільйонів вісімсот вісімдесят одна тисяча двісті дві грн.), в т. ч. ПДВ 16 646 867,00 грн. (шістнадцять мільйонів шістсот сорок шість тисяч вісімеот шістдесят сім гривень). Одночасно Додаток № 1 «Договірна ціна» викладено у новій редакції.

Пунктом 2 Додаткової угоди № 4 сторони внесли зміни до пункту 2.2 Договору та погодили, що строки виконання Робіт передбачені у Календарному плані виконання робіт (Додаток №2), не повинні перевищувати 520 днів (п`ятсот двадцять) від початку виконання Робіт (з 27.09.2019 р.), з кінцевим терміном виконання робіт - 28.02.2021 р.

Крім того, Додатковою угодою № 4 сторони виклали у новій редакції Додаток № 2 «Календарний план виконання робіт», переглянуто календарні строки виконання окремих етапів та видів робіт, а також погоджено новий календарний графік їх виконання. Одночасно у новій редакції викладено Додаток № 6 «Фотозвіт».

Дана Додаткова угода вступає в силу з дати підписання її сторонами та скріплення печатками (за наявності) та розповсюджує свою дію на відносини що склалися з 28.09.2020р. i c невід`ємною частиною Договору № 6/31p-2019 від 10.01.2019 р. (п.9 Додаткової угоди №4).

Додатковою угодою №5 до Договору від 09.06.2021 пункт 1.4. Договору викладено в новій редакції «Зміст і обсяг Робіт визначаються локальними кошторисами на будівельно-монтажні, пусконалагоджувальні роботи та кошторисами на придбання обладнання (01-01, 01-02, 01-03, 01-04, 01-04-01, 01-04-02, 02-01-01, 02-01- 02, 02-01-03, 02-01-04, 02-01-05, 02-01-06, 02-01-07, 02-01-08, 02-01-09, 02-01-10, 02-01-11, 02-01-12, 02- 01-13, 02-01-14, 02-01-15, 02-01-16, 02-01-17, 02-01-18, 02-01-19, 02-01-20, 02-01-21, 02-01-22, 02-02-01, 02-02-02, 02-02-03, 02-03, 04-01-01, 04-01-02, 04-01-03, 04-01-04, 05-01-01, 05-01-02, 05-01-03, 05-01-04, 05-02-01, 05-02-02, 05-02-03, 05-03-01, 05-03-02, 05-03-03, 05-04-01, 05-04-02, 05-04-03, 05-04-04, 05-05- 01, 05-05-02, 05-05-03, 05-05-04, 05-05-05, 05-06-01, 05-06-02, 05-06-03, 05-06-04, 06-01-01, 06-01-02, 06- 01-03, 06-01-04, 06-01-05, 06-02-01, 06-02-02, 06-02-03, 07-01-01, 07-01-02, 07-01-03, 07-01-03-1,07-01-05, 07-02, 08-01).

Внесено зміни у пункт 7.1. Договору та викладено його у новій редакції «Ціна договору сформована на підставі локальних кошторисів № (01-01, 01-02, 01-03, 01-04, 01-04-01, 01-04-02, 02-01- 01, 02-01-02, 02-01-03, 02-01-04, 02-01-05, 02-01-06, 02-01-07, 02-01-08, 02-01-09, 02-01-10, 02-01-11, 02- 01-12, 02-01-13, 02-01-14, 02-01-15, 02-01-16, 02-01-17, 02-01-18, 02-01-19, 02-01-20, 02-01-21, 02-01-22, 02-02-01, 02-02-02, 02-02-03, 02-03, 04-01-01, 04-01-02, 04-01-03, 04-01-04, 05-01-01, 05-01-02, 05-01-03, 05-01-04, 05-02-01, 05-02-02, 05-02-03, 05-03-01, 05-03-02, 05-03-03, 05-04-01, 05-04-02, 05-04-03, 05-04- 04, 05-05-01, 05-05-02, 05-05-03, 05-05-04, 05-05-05, 05-06-01, 05-06-02, 05-06-03, 05-06-04, 06-01-01, 06- 01-02, 06-01-03, 06-01-04, 06-01-05, 06-02-01, 06-01-02, 06-02-03, 07-01-01, 07-01-02, 07-01-03, 07-01-03-1, 07-01-05, 07-02, 08-01), які є складовою Додатку № 1 «Договірна ціна», і складає до 99 881 201,00 грн. (дев`яносто дев`ять мільйонів вісімсот вісімдесят одна тисяча двісті одна гри.), в т. ч. ПДВ 16 646 866,83 грн. (шістнадцять мільйонів шістсот сорок ШІСТЬ тисяч вісімсот шістдесят шість гривень 83 коп.).

Пункт 2.2. Договору, викладено в новій редакції:

«2.2. Строки виконання Робіт передбачені у Календарному плані виконання робіт (Додаток №2), не повинні перевищувати 734 дні (сімсот тридцять чотири) від початку виконання Робіт (з 27.09.2019р.), з кінцевим терміном виконання робіт - 30.09.2021р.»

Одночасно сторони виклали у новій редакції Додаток № 2 «Календарний план виконання робіт», яким переглянуто календарну послідовність виконання окремих видів робіт, їх тривалість та строки виконання, а також Додаток № 6 «Фотозвіт».

Дана Додаткова угода вступає в силу з дати підписання її сторонами та скріплення печатками (за наявності) та розповсюджує свою дію на відносини що склалися з 28.02.2021 р. і є невід`ємною частиною Договору № 6/31p-2019 від 10.01.2019 р (п.10 Додаткової угоди №5)

Відповідно до п. 3.2 Договору роботи та постачання матеріальних ресурсів, необхідних для виконання по цьому Договору, здійснюється силами і засобами Підрядника.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору Підрядник зобов`язаний приступити до виконання Робіт не пізніше строку, встановленого в п. 2.1 Договору.

Пунктом 4.2.12 Договору передбачено, що Підрядник зобов`язаний передати результат Роботи та спільно з Замовником ввести об`єкт в експлуатацію у цілому. Підрядник зобов`язується складати щотижневі технічні звіти відповідно до вимог Замовника. Звіти повинні містити фотографії ходу будівництва в електронному вигляді опис виконаних за звітній тиждень (з визначенням фізично виконаних обсягів) і запланованих до виконання на наступному тижні Робіт, інформацію про виконання графіку будівництва. Форма звіту наведена у Додатку 6 до цього Договору. Звіти висилаються на адресу електронної пошти відповідального представника Замовника, - не пізніше понеділка тижня, що наступний за звітнім.

Згідно із п. 6.1 Договору Замовник протягом 3 (трьох) робочих днів після отримання від Підрядника повідомлення про завершення Робіт зобов`язаний направити комісію (представника) для приймання виконаних робіт з обов`язковим залученням особи, яка буде здійснювати технічний нагляд за будівництвом. Комісія (представник/ки) повинна здійснити приймання виконаних робіт.

Відповідно до п. 6.2 Договору, Підрядник зобов`язаний, разом з довідкою про вартість виконаних будівельних Робіт та витрат (форма КБ-3, надалі - Довідка) та Актом приймання виконаних будівельних Робіт (форма КБ-2в, надалі - Акт), подавати Замовнику акти на закриття прихованих Робіт (згідно переліку, зазначеному у ДБН А.3.1-5:2016), сертифікати, паспорти/тощо на матеріали та обладнання, що були застосовані, та будь-яку іншу документацію створену в ході виконання Робіт відповідно до вимог чинного законодавства України, державних будівельних норм, стандартів та правил в ході виконання Робіт Підрядником або залученими ним субпідрядниками (надалі Документація).

Акти і Довідки складаються Підрядником щомісячно по мірі готовності окремих Робіт та надаються Замовнику на підпис протягом поточного місяця, але не пізніше 26-го числа звітного місяця. Замовник розглядає та підписує такі Акти, у разі відсутності зауважень, протягом 5-х робочих днів з моменту їх отримання (п. 6.3 Договору).

Відповідно до п.6.8 Договору після закінчення робіт Підрядник передає Замовнику об`єкт будівництва згідно з підписаними сторонами Актами приймання виконаних будівельних Робіт, Довідкою вартості робіт та Актом приймання-передачі майданчика (об`єкта), який підписується уповноваженими представниками Сторін.

Пунктом 7.4 Договору передбачено, що платежі за виконані ремонтно-будівельні роботи Замовник здійснює на підставі підписаних актів приймання виконаних робіт (ф.КБ-2В) і довідки про вартість виконаних робіт та витрат (ф.КБ-3), які складаються Підрядником по мірі готовності окремих робіт (з обов`язковим візуванням цих актів відповідальними особами Замовника філія УкрНДІгаз АТ «Укргазвидобування») та надаються Замовнику на підпис не пізніше 26 числа звітного місяця. Замовник підписує акти, у разі відсутності зауважень, протягом 5 робочих днів з моменту їх надання Підрядником, та здійснює оплату згідно цих актів в продовж 30 календарних днів після їх підписання.

Як стверджує позивач, передбачені Договором роботи по будівництву "Виробничо-лабораторного корпусу по дослідженню та зберіганню керна" відповідачем не виконані в строки, передбачені умовами Договору, що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт № 1 від 24.06.2019 на суму 92 128,80 грн, Актом № 2 від 29.11.2019 на суму 2 459 316,00 грн, Актом № 3 від 29.11.2019 на суму 3 965 763,60 грн, Актом № 4 від 28.12.2019 на суму 2 171 756,40 грн, Актом № 5 від 31.01.2020 на суму 3 761 168,40 грн, Актом № 6 від 26.02.2020 на суму 4 355 604,00 грн, Актом № 7 від 30.03.2020 на суму 1 302 610,80 грн, Актом № 8 від 28.04.2020 на суму 917 883,60 грн, Актом № 9 від 28.04.2020 на суму 2 024 150,40 грн, Актом № 10 від 29.05.2020 на суму 3 414 424,80 грн, Актом № 11 від 30.06.2020 на суму 2 796 613,20 грн, Актом № 12 від 27.07.2020 на суму 2 466 346,80 грн, Актом № 13 від 31.08.2020 на суму 774 010,80 грн, Актом № 14 від 28.09.2020 на суму 1 682 050,80 грн, Актом № 15 від 10.11.2020 на суму 1 340 137,20 грн, Актом № 16 від 31.12.2020 на суму 1 617 148,80 грн, Актом № 17 від 29.01.2021 на суму 6 237 963,60 грн, Актом № 18 від 01.03.2021 на суму 1 780 928,40 грн, Актом № 19 від 01.04.2021 на суму 2 349 354,52 грн, Актом № 20 від 11.05.2021 на суму 1 789 892,32 грн, Актом № 21 від 16.06.2021 на суму 9 367 931,47 грн, Актом № 22 від 16.07.2021 на суму 1 100 787,88 грн, Актом № 23 від 16.07.2021 на суму 1 137 232,80 грн, Актом № 24 від 30.07.2021 на суму 413 774,40 грн, Актом № 25 від 02.08.2021 на суму 944 782,80 грн, Актом № 26 від 16.08.2021 на суму 525 724,80 грн, Актом № 27 від 30.08.2021 на суму 2 049 594,00 грн, Актом № 28 від 17.09.2021 на суму 924 369,60 грн, Актом № 29 від 18.10.2021 на суму 922 645,20 грн, Актом № 30 від 01.12.2021 на суму 5037487,20 грн, Актом № 31 від 12.09.2022 на суму 69 788,40 грн, Актом № 32 від 12.09.2022 на суму 1 071 543,86 грн, Актом № 33 від 28.04.2023 на суму 955 847,08 грн, Актом № 34 від 01.08.2023 на суму 547 531,24 грн, Актом № 35 від 27.10.2023 на суму 278 831,24 грн, Актом № 36 від 24.11.2023 на суму 335 664,98 грн, Актом № 37 від 29.12.2023 на суму 2 493 616,01 грн, Актом № 38 від 29.12.2023 на суму 141 232,32 грн, Актом № 39 від 12.02.2024 на суму 83 036,50 грн, Актом № 40 від 10.05.2024 на суму 802 397,34 грн, Актом № 41 від 30.09.2024 на суму 283,32 грн, Актом № 42 від 02.06.2024 на суму 2 207 354,09 грн.

Позивач стверджує, що вчасно не виконані наступні роботи: "Зрізання родючого шару ґрунту", "Підготовка території", "Демонтажні роботи", "Протипожежні щити" "Земляні роботи", роботи з "Улаштування монолітних залізобетонних фундаментів", "Улаштування монолітних з/б конструкцій до відм. 0.00", "Монтаж м/к каркасу будівлі для зберігання керну", "Зведення монолітних з/б конструкцій 1-5 поверхів будівлі виробничо-лабораторного корпусу", "Улаштування стін та перегородок будівлі виробничо-лабораторного корпусу", "Монтаж зовнішніх стін та покрівлі керносховища", "Заповнення віконних прорізів", "Заповнення дверних прорізів", "Зовнішнє опорядження будівлі виробничо-лабораторного корпусу", "Внутрішні сантехнічні роботи", "Внутрішні електромонтажні роботи", "Внутрішні опоряджувальні роботи", "Монтаж обладнання та меблів", "Улаштування майданчика зберігання балонів інертного газу", "Улаштування зовнішньої мережі електропостачання", роботи з "Улаштування зовнішньої мережі захисне заземлення", "Улаштування зовнішньої мережі зовнішнього освітлення", "Улаштування системи пожежної сигналізації", "Улаштування системи пожежогасіння", "Улаштування системи охоронної сигналізації", "Улаштування системи зв`язку", "Улаштування системи відеоспостереження", "Улаштування системи контролю і управління доступом", "Улаштування зовнішньої мережі газопостачання", "Улаштування зовнішніх мереж каналізації", " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", "Відновлювальні роботи міських територій", "Розбирання тимчасових споруд", "Благоустрій та озеленення території".

Відповідно до п. 11.2 Договору у разі порушення з вини Підрядника строків виконання Робіт, згідно затвердженого Календарного плану виконання Робіт (Додаток №2 до Договору), Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,5% від вартості Робіт з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплачує штраф у розмірі 20% вказаної вартості.

У зв`язку із порушенням відповідачем зобов`язання щодо належного виконання робіт у строки, передбачені п. 2.2, пп. 4.2.12 п. 4.2 Договору та Календарному плані виконання робіт позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою від 06.06.2025 про сплату штрафних санкцій у сумі 29 291 713,67 грн, нарахованих за порушення строків виконання робіт за договором №6/31p-2019 від 10.01.2019 та наданням відповідачу семиденного строку з дня пред`явлення вимоги для добровільного виконання вимоги.

У відповіді на вимогу відповідач листом від 03.07.2025 вих. №15 повідомив позивача про відсутність підстав для сплати штрафних санкцій, посилаючись на те, що строки виконання робіт неодноразово змінювалися за взаємною згодою сторін та під впливом об`єктивних обставин, зокрема затримки оформлення дозвільної документації замовником, карантинних обмежень, воєнного стану та мобілізації працівників. Відповідач також зазначив про необхідність погодження замовником змін до проектної документації, що унеможливлювало завершення робіт у первісні строки, у зв`язку з чим вважає нарахування пені та штрафу безпідставним та запропонував сторонам узгодити нові строки виконання робіт шляхом укладення додаткової угоди..

Відповідно до п.11.11 Договору до оплати Підрядником штрафних санкцій, передбачених п. 11.2-11.10 цього Договору, Замовник (частково, на суму штрафу) має право притримати оплату за Роботи.

У зв`язку із тим, що відповідач не сплатив добровільно штрафні санкції в сумі 29 291 713,67 грн згідно вимоги від 06.06.2025 №250, позивачем на підставі п. 11.11 Договору було застосовано до відповідача оперативно-господарську санкцію з притримання оплати за Роботи відповідно до Акта №42 приймання виконаних будівельних робіт від 02.06.2025 на загальну суму 3 625 754,62 грн до оплати штрафних санкцій на цю суму.

Позивачем направлено відповідачу вимогу вих№300 від 17.07.2025 про сплату 32 767 684,88 грн штрафних санкцій, з яких: 25 444 589,58 грн пені, 7 323 095,29 грн штрафу.

Оскільки зазначена вимога відповідачем у добровільному порядку виконана не була, позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення з відповідача 27 586 342,07 грн. пені та 7 323 095,29 грн штрафу, які нараховані за період 23.10.2019 по 02.04.2022.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Стаття 875 ЦК України передбачає, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 549, 551 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України встановлено, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У пункті п. 11.2 Договору сторони визначили, що у разі порушення з вини Підрядника строків виконання Робіт, згідно затвердженого Календарного плану виконання Робіт (Додаток №2 до Договору), Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,5% від вартості Робіт з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплачує штраф у розмірі 20% вказаної вартості.

Судом встановлено, що позивач здійснив нарахування штрафних санкцій на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт за 2019 рік, за 2021 рік, за 2022 рік, за 2023 рік, за 2024 рік, за 2025 рік за формою КБ-2в, визначаючи для кожного виду робіт окремий період прострочення відповідно до календарного плану виконання робіт викладеного у Додатку № 2 в редакції Додаткової угоди № 5 до Договору

На підтвердження стягуваних сум штрафних санкцій був здійснений відповідний розрахунок позовних вимог за Договором №6/31р-2019 від 10.01.2019 за період 23.10.2019 по 02.04.2022 відповідно до п. 11.2 Договору.

У свою чергу, відповідач позовні вимоги не визнає та заперечує проти їх задоволення, посилаючись на те, що порушення строків виконання робіт було зумовлене об`єктивними обставинами та діями замовника, зокрема необхідністю погодження проектних рішень, зміни обсягів робіт, затримкою оформлення дозвільної документації, виконанням додаткових робіт, а також впливом карантинних обмежень та воєнного стану. Посилаючись на протоколи виробничих нарад, листування сторін та інші матеріали, відповідач зазначає, що зазначені документи відображають фактичний перебіг виконання робіт і підтверджують залежність їх виконання від дій та рішень замовника, зокрема щодо погодження проектних рішень, зміни технології виконання робіт, узгодження додаткових обсягів робіт і матеріалів. Крім того, відповідач стверджує, що позивач безпідставно ототожнює дату підписання актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в із датою фактичного виконання робіт, тоді як такі акти, на його думку, є первинними бухгалтерськими документами, що підтверджують обсяг і вартість виконаних робіт, але не фіксують момент їх фактичного завершення. Також відповідач вважає, що розрахунок пені та штрафу є необґрунтованим, оскільки здійснений із застосуванням Календарного плану в редакції Додаткової угоди №5 від 09.06.2021 до правовідносин, які виникли до її укладення, а також ґрунтується на вартості робіт, сформованій унаслідок подальших коригувань проектно-кошторисної документації. На думку відповідача, наведені обставини свідчать про відсутність його вини у порушенні строків виконання робіт, наявність прострочення кредитора та виключають підстави для застосування до нього відповідальності у вигляді штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Суд наголошує, що пунктом п. 2.2 Договору в редакції Додаткової угоди №5 від 09.06.2021 визначено, що строки виконання Робіт передбачені у Календарному плані виконання робіт (Додаток №2), не повинні перевищувати 734 дні (сімсот тридцять чотири) від початку виконання Робіт (з 27.09.2019), з кінцевим терміном виконання робіт - 30.09.2021.

Встановлений пунктом 2.2 Договору граничний строк виконання робіт 30.09.2021 визначає момент настання прострочення виконання зобов`язання в цілому, тоді як прострочення виконання окремих видів робіт виникає з дня, наступного за визначеним календарним планом строком їх виконання.

У пункті 14.6 Договору визначено, що зміни та доповнення в цей договір можуть бути внесені за взаємною згодою Сторін, що оформляється додатковою угодою до цього Договору.

Отже, відповідно до умов Договору строки виконання робіт визначені календарним планом, який є його невід`ємною частиною, а зміна таких строків могла здійснюватися виключно за взаємною згодою сторін шляхом укладення відповідних додаткових угод.

Разом із цим, матеріали справи не містять доказів внесення змін до строків виконання робіт у спосіб, передбачений договором, у зв`язку з обставинами, на які посилається відповідач.

Посилання відповідача на протоколи виробничих нарад, листування сторін, погодження технічних рішень та необхідність виконання додаткових робіт не можуть розцінюватися як зміна строків виконання робіт, оскільки такі дії не є додатковими угодами сторін та не змінюють погоджених договором строків виконання зобов`язання.

Крім того, у поданих до суду письмових запереченнях відповідач фактично не спростовує самого факту порушення строків виконання робіт за Договором, а обґрунтовує свою позицію виключно наявністю обставин, які, на його думку, не залежали від нього та ускладнювали виконання зобов`язання. Отже доводи відповідача спрямовані не на заперечення прострочення як такого, а на обґрунтування відсутності вини у його допущенні.

Згідно з ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст.877 ЦК України, підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

При цьому ч.3 ст.877 ЦК України визначено, що підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв`язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов`язаний повідомити про це замовника.

У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов`язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що порушення строків виконання робіт було зумовлене необхідністю погодження із позивачем змін до проєктної документації та виконання додаткових робіт, не передбачених проєктною документацією, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів дотримання відповідачем порядку, встановленого частиною третьою статті 877 Цивільного кодексу України. Зокрема, відповідачем не доведено, що у випадках, на які він посилається як на підставу порушення строків виконання робіт, після повідомлення замовника про необхідність виконання додаткових робіт та неодержання від нього у розумний строк відповіді ним було зупинено виконання відповідних робіт у порядку, визначеному зазначеною нормою.

Натомість із матеріалів справи вбачається, що виконання робіт фактично продовжувалося, а питання, пов`язані зі зміною обсягів, строків та інших умов виконання робіт, сторони врегульовували шляхом укладення відповідних додаткових угод до Договору.

Суд наголошує, що всі зміни до істотних умов Договору, зокрема щодо строків виконання робіт, Календарного плану, проєктно-кошторисної документації та договірної ціни, оформлювалися сторонами шляхом укладення відповідних додаткових угод, які були підписані уповноваженими представниками сторін без будь-яких зауважень чи заперечень.

Крім того, виконані відповідачем роботи приймалися позивачем за актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідками за формою КБ-3, які підписані сторонами без зауважень щодо обсягів, вартості чи якості виконаних робіт.

За таких обставин доводи відповідача про те, що саме необхідність погодження змін до проєктної документації та обсягів робіт зумовила порушення строків виконання робіт і виключає його відповідальність, не знайшли свого підтвердження матеріалами справи. Навпаки, матеріалами справи підтверджується, що зазначені зміни були погоджені сторонами у встановленому Договором порядку шляхом укладення відповідних додаткових угод.

За таких обставин, перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що розрахунок пені у розмірі 27 586 342,07 грн та штрафу у розмірі 7 323 095,29 грн. за період 23.10.2019 по 02.04.2022 здійснений у спосіб, погоджений сторонами у договорі, ґрунтується на належних доказах, а отже вимоги про стягнення 27 586 342,07 грн пені та 7 323 095,29 грн штрафу є доведеними, обґрунтованими та неспростованими відповідачем.

Відповідно до п. 12.1 Договору Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором, якщо це виявилось наслідком обставин непереборної сили (пожежа, повінь, землетрус, інші стихійні лиха, війна і військові дії, блокада, страйк, дії урядів). Строк виконання зобов`язань відкладається на термін дії таких обставин. Дія обставин непереборної сили повинна бути підтверджена Торгово-промисловою палатою України або організацією, на яку покладені обов`язки по ліквідації таких обставин.

Сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов`язань за Договором, повинна негайно, але не пізніше трьох днів після настання обставин, обумовлених у п. 12.1 цього Договору, письмово сповістити іншу Сторону про настання або припинення таких обставин (п. 12.2 Договору).

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України (далі - ТПП України) № 2024/02.0.-7.1 від 28.02.2022 р., у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану з 05 години 30 хвилини 24.02.2022 р., ТПП підтверджувала, що зазначені обставини з 24.02.2022 р. до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по договору, виконання яких настало згідно з умовами договору і виконання яких стало неможливим в установлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.

13.05.2022 р. ТПП України опублікувала на своєму сайті пояснення, що сторона, яка порушила свої зобов`язання в період дії форс-мажорних обставин, має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014 р., за кожним зобов`язанням окремо.

Відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 14 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" ТПП засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 14-1 зазначеного Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

У ст. 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП від 18.12.2014 р. № 44(5) (далі - Регламент), вказано, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - документ встановленої ТПП форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП або регіональною ТПП згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Відповідно до ст. 6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за особистим зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

У постановах Верховного Суду від 15.06.2018 р. у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 р. у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 р. у справі № 913/785/17 наведено висновок щодо застосування ст. 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні", відповідно до якого: ст. 14-1 цього Закону визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП; форс-мажорні обставини не мають преюдиціального характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання; доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання; саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

При цьому, Верховний Суд неодноразово зазначав, що одне лише передбачене законом віднесення введення воєнного стану до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в рамках карантину, надзвичайного стану, надзвичайної ситуації тощо, унеможливлює виконання конкретного договору (постанови Верховного Суду від 21.07.2021 р. у справі № 912/3323/20, від 03.08.2022 р. у справі № 914/374/21).

Також у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 р. у справі № 910/9258/20, суд послався на раніше сформульований у цілій низці своїх постанов висновок, відповідно до якого: засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на ТПП України та уповноважені нею регіональні ТПП; форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для конкретного випадку виконання зобов`язання.

У постанові Верховного Суду від 14.06.2022 р. у справі № 922/2394/21 зазначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Керуючись наведеними правовими висновками суду касаційної інстанції, при розгляді питань щодо форс-мажору наразі (як і раніше) суди виходять з того, що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат ТПП України чи уповноваженої нею регіональної ТПП.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів своєчасного повідомлення відповідачем позивача про настання обставин непереборної сили, а також належного підтвердження їх дії у визначеному договором порядку щодо конкретних періодів виконання робіт.

Відповідачем у справі заявлено про застосування строків позовної давності.

Суд, розглянувши подане клопотання, дійшов висновку про відмову у його задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється у три роки (ст. 257 ЦК України)

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктами 12-14 такого змісту: "12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.".

24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022, який діє до тепер.

Законом України від 15.03.2022 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту: "19. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії."

Законом України "Про внесення зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності", пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, яким продовжувались строки позовної давності у тому числі і за статтями 257-259 ЦК України, виключений. Вказаний закон набрав чинності 04.09.2025.

При цьому, перелічені законодавчі акти не містять у собі жодного виключення з кола осіб на яких розповсюджується їх дія. Позивач звернувся до суду з позовом 05.11.2025.

Отже, враховуючи наведене, суд констатує, що позивачем не пропущено строк позовної давності для стягнення штрафних санкцій.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення штрафних санкцій.

Частина третя статті 551 ЦК України містить положення які надають суду право зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, суд звертає увагу, що неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19.

Таку функцію, як сприяння належному виконанню зобов`язання, стимулювання боржника до належної поведінки, неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21).

Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.

У цих висновках суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.04.2023 у справі № 199/3152/20 (Провадження № 14-224цс21) з посиланням на висновки в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, (провадження № 12-79гс19) (пункт 8.24) та від 28.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, (провадження № 14-623цс18) (пункт 85).

У визначенні підстав для зменшення розміру неустойки суд виходить з такого.

Так, положеннями статті 3 ЦК України регламентовано загальні засади цивільного законодавства, якими, згідно з пунктами 3, 6 частини першої цієї статті ЦК України, є свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.

Добросовісність є не тільки однією з основоположних засад цивільного законодавства, а також імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість. Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20.

Отже, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності, добросовісності та справедливості. А тому, в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності, може бути застосований також закріплений законодавцем в статті 3 ЦК України принцип можливості обмеження свободи договору (статті 6, 627 цього Кодексу) і як норма прямої дії, і як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

Відтак, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 26.08.2021 у справі № 911/378/17 (911/2223/20).

З огляду на судову практику, у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суди, зокрема, беруть до уваги ступінь виконання основного зобов`язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов`язання (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.05.2019 у справі № 910/11733/18).

При вирішенні питання про зменшення пені суд бере до уваги також співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 920/1013/18, від 26.03.2020 у справі № 904/2847/19).

Відтак, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18).

Судом встановлено, що, незважаючи на порушення строків виконання робіт, передбачених Договором на виконання робіт №6/31р-2019 від 10.01.2019, роботи за договором у подальшому були виконані відповідачем у повному обсязі та прийняті позивачем, що свідчить про досягнення сторонами результату, на який був спрямований договір.

Доказів заподіяння позивачу збитків у розмірі, співмірному заявленим до стягнення штрафним санкціям, матеріали справи не містять.

Суд враховує, що протягом виконання Договору сторони неодноразово вносили зміни до його істотних умов, зокрема щодо строків виконання робіт, Календарного плану, проєктно-кошторисної документації та договірної ціни, що свідчить про тривалий характер виконання договірних зобов`язань та необхідність їх адаптації до фактичного перебігу будівництва.

З огляду на наведене, а також враховуючи характер порушення, тривалість договірних відносин сторін, а також очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум штрафних санкцій у вигляді штрафу та пені, які у сукупному розмірі становить 34 909 437,36 грн при загальный вартості робіт, виконання яких прострочено в розмірі 36 376 367,37 грн тобто майже 100% вартості прострочених робіт, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання є очевидно більш вигідними для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, відсутність істотних негативних наслідків для позивача та збитків, з урахуванням принципів справедливості та розумності суд дійшов висновку про наявність обставин, з якими законодавством пов`язується можливість реалізації судом дискреційних повноважень для зменшення розміру пені та штрафу та вважає за необхідне їх зменшити на 50%.

Таким чином, задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій у загальному розмірі 17 454 718,69 грн, а саме - пеня у розмірі 13 793 171,04 грн та штраф у розмірі 3 661 547,65 грн.

Верховний Суд у постанові від 29.01.2021 у справі №922/51/20 зазначив про те, що реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Окрім того, суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі «Проніна проти України», в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі «Шевельов проти України»).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, при частковому задоволенні позовних вимог витрати по оплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому судом враховано, що судовий збір, у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судами свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами. Аналогічна правова позиція щодо розподілу судових витрат викладена у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 05.04.2018 у справі № 917/1006/16, від 03.04.2018 у справі № 902/339/16.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Фасад-Сервіс» (Код ЄДРПОУ 32438415, адреса: 61072, м. Харків, пр-т Науки, буд. 27Б, офіс 607) на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (код ЄДРПОУ 30019775, адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28) пеню у розмірі 13 793 171,04 грн., штраф у розмірі 3 661 547,65 грн. та витрати по сплаті судового збору 418 913,25 грн.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "20" липня 2026 р.

СуддяЮ.Ю. Мужичук