Ухвала суду № 138328494, 20.07.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41

_______________

УХВАЛА

20 липня 2026 року м. ХарківСправа № 922/1618/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" про відвід судді Мужичук Ю. Ю. (вх.№17490 від 17.07.2026) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІПЛЮС" (79002, Львівська обл., місто Львів, вул. Величковського І., будинок 32, квартира 12) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" (61072, місто Харків, пр. Науки, будинок 54) про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕДІПЛЮС" звернулось до Господарського суду Харківської області за позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" про стягнення 253 451,27 грн. заборгованості, з якої основний борг з урахуванням індексу інфляції - 233 026,58 грн., штраф - 11 490,46 грн., пеня - 8 122,03 грн., три проценти річних - 812,20грн.

Ухвалою суду від 18.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та встановлено п`ятнадцятиденний строк Відповідачу, з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву, а Позивачу згідно з частиною другою статті 251 ГПК України встановлено строк на подання до суду відповіді на відзив - п`ять днів з дня отримання відзиву.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.05.2026 у задоволенні заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" щодо заперечень проти розгляду справи № 922/1618/26 в порядку спрощеного позовного провадження (вх.№12440, 12441 від 22.05.2026) відмовлено у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.06.2026 відмовлено у клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІПЛЮС" про витребування доказів (вх.№13917 від 09.06.2026). Постановлено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено справу №922/1618/26 до розгляду у підготовчому засіданні на "01" липня 2026 р. о 12:00 год.

Ухвалою суду від 16.07.2026 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІПЛЮС" про поновлення пропущеного процесуального строку та витребування доказів (вх.№ 15713 від 29.06.2026); поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "МЕДІПЛЮС" процесуальний строк на для подання до суду клопотання про витребування доказів; витребувано у Головного управління ДПС у Харківській області (61057, Харків,. вул. Григорія Сковороди, буд. 46; код ЄДРПОУ 43983495) інформацію щодо податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМЕКС МАКС» (ЄДРПОУ 42831345), індивідуальний податковий номер 428313420318) щодо відображення податкового кредиту за податковою накладною №281 від 25.02.2026р. (реєстраційний №9067021158).

Протокольною ухвалою від 16.07.2026 відкладено підготовче засідання на 12.08.2026 о 14:00.

17.07.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" до суду надійшла заява про відвід судді (вх.№17490), в якій заявник просить відвести суддю Господарського суду Харківської області Мужичук Ю.Ю. від розгляду справи № 922/1618/26, а у разі якщо суд дійде висновку про необґрунтованість заявленого відводу - передати вирішення питання про відвід на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначеному в порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України (частина третя статті 39 ГПК України)

В обґрунтування заяви про відвід судді заявник посилається на те, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.07.2026 суд повторно розглянув та задовольнив клопотання позивача про витребування доказів, у задоволенні якого раніше було відмовлено ухвалою суду від 11.06.2026, що набрала законної сили. На думку заявника, суд безпідставно поновив позивачу пропущений процесуальний строк на подання відповідного клопотання, відступив від власного правового висновку щодо критеріїв поважності причин пропуску процесуального строку, сформульованого в ухвалі від 11.06.2026, фактично створив позивачу можливість усунути наслідки його процесуальної бездіяльності та перебрав на себе функцію формування доказової бази позивача. У сукупності зазначені обставини, на переконання заявника, свідчать про упередженість суду та викликають обґрунтовані сумніви у неупередженості й об`єктивності судді, що є підставою, на його думку, для відводу судді відповідно до пункту 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.07.2026 визнано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" про відвід судді (вх.№17490 від 17.07.2026) необґрунтованою. Постановлено передати матеріали справи №922/1618/26 на автоматизований розподіл, для визначення судді, який вирішуватиме питання про відвід, у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2026 заяву про відвід судді Мужичук Ю.Ю. передано на розгляд судді Присяжнюку О.О.

Згідно з ч. 7, 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" про відвід судді Мужичук Ю. Ю. (вх.№17490 від 17.07.2026), суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.

В силу положень частин другої та третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно ж до приписів статті 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

При цьому, суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Розглядаючи кожну конкретну судову справу (здійснюючи правосуддя) судді самостійно визначають коло законодавства, що регулює спірні правовідносини, застосовують його, здійснюють його тлумачення, вирішують питання про розгляд заяв та клопотань учасників судового процесу та надають правову оцінку обставинам справи на підставі саме внутрішнього переконання, що ґрунтується на приписах закону. Крім того, законом встановлено право учасників судового процесу на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення у випадку незгоди з прийнятим судовим рішенням з мотивів саме невірного застосування матеріального чи (або) процесуального права.

Хоча представник відповідача і зазначає, що підставою цього відводу не є незгода з окремими процесуальними рішеннями судді Мужичук Ю.Ю., а сукупність послідовних процесуальних дій, кожна з яких вчинена на користь позивача всупереч прямим приписам процесуального закону та власним висновкам суду в цій справі, суд не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки заява про відвід судді за своєю суттю зводиться до незгоди з процесуальною діяльністю суду в цій справі, а саме незгода відповідача з ухвалою суду від 16.07.2026, якою задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІПЛЮС" про поновлення пропущеного процесуального строку та витребування доказів.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" (Заява N21722/11) від 09.01.2013 було зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

При вирішенні справи «Білуха проти України» Європейський суд з прав людини у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У пункті 52 цього ж рішення щодо об`єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді (суддів) під час розгляду конкретної справи, і лише після встановлення фактів у поведінці судді (суддів), які можна кваліфікувати як прояв упередженості, ставиться під сумнів його (їх) безсторонність. За висновком Європейського суду з прав людини, у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

Як вказав Верховний Суд в ухвалі від 26.10.2020 у справі № 910/3480/20, істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ (аналогічний правовий висновок міститься в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.02.2022р. у справі № 916/442/21).

Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання за положеннями ч. 4 ст. 35 ГПК України не може бути підставою для відводу.

Аналіз наведеного вище дає підстави для висновку про те, що правило ст.35 ГПК України у контексті обставин відводу, що розглядається, застосовується лише коли дії судді носять характер суб`єктивності (упередженості), у випадках, чітко регламентованими наведеними вище нормами процесуального закону.

Ці правила є чіткими, і застосовуються незалежно від того, в якій інстанції суддя розглядає справу і не можуть бути піддані вільному трактуванню.

Як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 23.05.2001 № 6-рп\2001, судоустрій і судочинство визначаються виключно законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

Вирішення питань про застосування чинного законодавства є виключним правом судді, в провадженні якого знаходиться справа. При цьому результат вирішення вказаних питань не може свідчити про упереджене ставлення судді відповідно до позивача чи відповідача, інших учасників судового процесу, оскільки наявність чи відсутність підстав для відводу судді не може ставиться в залежність від результату застосування судом норм чинного законодавства.

Слід зазначити, що п. 1-4 ч. 1, ч. 3 ст. 35 та ст. 36 ГПК України визначений перелік підстав, за яких суддя не може розглядати справу та підлягає відводу (самовідводу).

При цьому, жодної з перелічених законом підстав заявником не наведено.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді (п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України), однак зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

У заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" про відвід судді Мужичук Ю. Ю. (вх.№17490 від 17.07.2026) від розгляду справи №922/1618/26 заявником не зазначено та до заяви не долучено належних і допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав для відводу, та документально не обґрунтовано обставин, визначених вимогами ст. 35, 36 ГПК України.

Твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

При цьому, не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Дослідивши доводи заявника, викладені у заяві про відвід, суд вважає, що твердження заявника про упередженість та необ`єктивність судді є припущеннями, які не підтверджені наявними у матеріалах справи документами.

Водночас, саме лише припущення не може бути покладено в основу будь-якого судового акта, в тому числі й прийнятого за результатами розгляду заяви про відвід судді, а відтак не є підставою для відводу суддів у розумінні ст. 35 ГПК України.

Суд звертає увагу, що у випадку незгоди учасника судового процесу з процесуальними діями та рішеннями судді, він не позбавлений права на оскарження судового рішення у встановленому законом порядку з включенням таких заперечень. При цьому, відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України правомірність, повнота та об`єктивність прийнятого судового рішення, вірне застосування норм матеріального чи процесуального права, оцінка доказів, є предметом дослідження у відповідному апеляційному або касаційному провадженні.

Таким чином, з огляду на зміст ч. 4 ст. 35 ГПК України, наведені заявником обставини стосуються виключно його незгоди з процесуальними рішеннями суду, не свідчать про наявність підстав, передбачених у ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, а також не підтверджують заінтересованість у результаті розгляду справи, упередженість та необ`єктивність судді Мужичук Ю.Ю. при розгляді даної справи, а тому не можуть бути підставою для відводу.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" про відвід судді Мужичук Ю. Ю. від розгляду справи №922/1618/26 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 35-36, 38-39, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" про відвід судді Мужичук Ю. Ю. (вх.№17490 від 17.07.2026) у справі №922/1618/26 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Ухвалу складено та підписано 20.07.2026.

СуддяО.О. Присяжнюк

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.