Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" липня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2039/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
при секретарі судового засідання Горішній Ю.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" (вул. Тетянинська (Леваневського), буд. 6, оф.5, м. Київ, 03508; код ЄДРПОУ 00023857) до Громадської організації "Харківська обласна організація Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" (пров. Істоминський 2-й, буд. 22-А, м. Харків, 61110; код ЄДРПОУ 05508915) про витребування майна з чужого незаконного володіння за участю представників:
позивача - не з`явився,
відповідача - Семенова О.В., в режимі відеоконференції,
відповідача - Влас І.І , в залі суду,
ВСТАНОВИВ:
Громадська організація "Всеукраїнська спілка автомобілістів" 08.06.2026 звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Громадської організації "Харківська обласна організація Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" про витребування з чужого незаконного володіння Громадської організації "Харківська обласна організація громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" на користь Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" нерухомого майна: нежитлової будівлі літ. "А-4" загальною площею 2728,5 кв.м, розташованої в Харківській області, м. Харків, провулок Істомінський 2-й, будинок № 22-а, зареєстрованої 11.09.2004 на підставі свідоцтва про право власності б/н, 01.09.2004, виданого Виконавчим комітетом Харківської міської ради (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 7409754).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірне нерухоме майно, власником якого є позивач, було помилково зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відповідачем.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.06.2026 позовну заяву Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/2039/26 за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання на 14.07.2026 о 14:00.
07.07.2026 до суду надійшла заява відповідача (вх. № 16513) про визнання позову і ухвалення рішення з врахуванням вирішення питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову та стягнення з Громадської організації "Харківська обласна організація громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" 50 відсотків сплаченого судового збору.
14.07.2026 позивач подав до суду заяву (вх. № 17113) про розгляд справи №922/2039/26 без участі позивача та його представника, за наявними в матеріалах справи документами. У своїй заяві позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, не заперечував проти задоволення заяви про визнання позову у справі №922/2039/26 від 07.07.2026 та просив повернути Громадській організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову про витребування майна з чужого незаконного володіння від 05.06.2026.
У судове засідання, яке відбулося 14.07.2026, представник позивача не з`явився.
Присутні у судовому засіданні представники відповідача проти задоволення позовних вимог не заперечували та просили розглянути питання про розподіл судових витрат з урахуванням визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
Отже, враховуючи, що підстави для відкладення розгляду справи відсутні, суд визнав за можливе розглянути справу та ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження без участі представника позивача, за наявними у справі матеріалами, згідно зі ст. 202 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників відповідача, суд встановив наступне.
Громадській організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" (позивач) на підставі свідоцтва про право власності б/н, виданого 01.09.2004 Виконавчим комітетом Харківської міської ради, належить на праві власності нерухоме майно: нежитлова будівля літ. "А-4", загальною площею 2728,5 кв.м, розташована в Харківській області, м. Харків, провулок Істомінський 2-й, будинок № 22-а, зареєстрована 11.09.2004, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 7409754.
Свідоцтво про право власності на вищевказане нерухоме майно САА № 803539 від 01.09.2004 було видане позивачу на підставі Розпорядження Харківського міського голови від 31.08.2004 № 2380.
Як вбачається з листа № 226 від 08.09.2004, відповідач звертався до КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" ХМР з проханням зареєструвати нежитлову будівлю літ. "А-4", загальною площею 2728,5 кв.м, розташовану в м.Харкові по пров. Істомінському 2-му, № 22-а, але не за відповідачем (лист не містить прохання зареєструвати будівлю за відповідачем - Громадською організацією "Харківська обласна організація Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" з вказівкою на його код ЄДРПОУ), а "згідно наданих документів", які свідчать, що реєстрація повинна була здійснена за позивачем - Громадською організацією "Всеукраїнська спілка автомобілістів".
Проте, КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" Харківської міської ради при реєстрації вказаної нежитлової будівлі помилково внесла код ЄДРПОУ відповідача в реєстраційні дані. Тому інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, на яку посилається позивач, містить помилкові дані відносно коду ЄДРПОУ ГО ВСА - 05508915, та відповідно було зареєстровано за кодом ЄДРПОУ: 05508915 - відповідача.
В свою чергу, Громадська організація "Харківська обласна організація громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів", ідентифікаційний код юридичної особи: 05508915 (відповідач) мала право використовувати вищезазначене нерухоме майно позивача на правах оперативного управління, без права розпорядження майном позивача, що підтверджується Договором про передачу в оперативне управління нежитлової будівлі № 1 від 14.12.2011 та Договором про закріплення нежитлової будівлі на праві оперативного управління № 11 від 10.10.2022, в яких зафіксовано, що власником спірного нерухомого майна є саме позивач.
У п. 1.1 Статуту Харківської обласної організації Громадської організації "Всеукраїнської спілки автомобілістів" в редакції від 2016 року (надалі - Статут) зазначено, що Громадська організація "Харківська обласна організація Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" (надалі - обласна організація Спілки) є відокремленим підрозділом (місцевим осередком) Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" (надалі - Спілка, ВСА), зі статусом юридичної особи, що на добровільних засадах об`єднує фізичних осіб - власників автомобілів і мотоциклів, самодіяльних конструкторів і реставраторів старовинних транспортних засобів, а також інших громадян - учасників дорожнього руху та любителів автомототехніки для захисту їх прав і свобод, задоволення спільних, зокрема, економічних, соціальних та інших інтересів.
За змістом п. 8.1 Статуту, кошти обласної організації Спілки складаються з:
- набутих як членські внески;
- відрахувань і надходжень від господарської та іншої діяльності організації, навчальних закладів та підприємств, створених Спілкою;
- добровільних внесків та пожертвувань громадян і організацій, та інших надходжень, які не заборонені законодавством;
- майна, що передане обласній організації в користування Спілкою;
- придбаних за рахунок власних коштів чи на інших підставах, не заборонених законом.
Згідно з п. 8.5 Статуту, власником майна є Спілка в цілому. Обласна організація Спілки використовує майно Спілки на правах оперативного управління чи господарського відання.
Відповідно до п. 8.6 Статуту, від імені Спілки розпорядження та управління майном здійснює вищий орган управління Спілки.
Майно, яке знаходиться в оперативному управлінні чи господарському віданні обласної організації Спілки, може бути використано лише для виконання статутних завдань Всеукраїнської спілки автомобілістів. Управління та розпорядження майном реалізує вищий орган управління Спілки. На підставі делегованих з`їздом Спілки повноважень розпорядження та управління окремими видами майна здійснює президія ради обласної організації Спілки.
В розділі 8 Статуту ГО ВСА врегульовано питання коштів та майна Спілки.
Пункт 8.1 Статуту ГО ВСА передбачає, що Громадська організація "Всеукраїнська спілка автомобілістів" володіє, користується і здійснює управління коштами та майном, які:
- відповідно до закону передані Спілці її членами або державою;
- набуті як членські внески;
- пожертвувані громадянами, підприємствами, установами чи організаціями;
- набуті в результаті діяльності навчальних закладів і підприємств;
- придбані за рахунок власних коштів чи на інших підставах, не заборонених законом.
Спілка може отримувати фінансову підтримку за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів відповідно до закону. У разі отримання такої фінансової підтримки, Спілка подає та оприлюднює звіти про цільове використання цих коштів відповідно до закону.
Згідно з п. 8.2 Статуту ГО ВСА, власністю Спілки є кошти, будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби, цінні папери, інші майнові і немайнові активи, набуті на підставах, не заборонених законодавством.
Відповідно до п. 8.4 Статуту ГО ВСА, власником майна є Спілка в цілому. Кримська республіканська, обласні, Київська, Севастопольська, Бердянська, Мелітопольська міські організації, створені Спілкою навчальні заклади та підприємства використовують майно Спілки в порядку, визначеному з`їздом та її керівними органами.
Майно, яке знаходиться в оперативному управлінні чи господарському віданні Кримської республіканської, обласних, Київської, Севастопольської, Бердянської, Мелітопольської міських організацій, навчальних закладів і підприємств, може бути використане лише для виконання статутних завдань Спілки.
Отже, із аналізу вищенаведених Статутів є очевидним, що:
По-перше, Харківська обласна організація Громадської організації "Всеукраїнської спілки автомобілістів" є місцевим осередком Всеукраїнської спілки автомобілістів;
По-друге, все майно, що перебуває на балансі Харківської обласної організації Громадської організації "Всеукраїнської спілки автомобілістів" належить Всеукраїнській спілці автомобілістів, а Харківська обласна організація Громадської організації "Всеукраїнської спілки автомобілістів" має право тільки оперативного управління всім наявним на балансі майном.
В пункті 1.1 -1.3 діючого на даний час Договору про закріплення нежитлової будівлі на праві оперативного управління від 10.11.2022 (далі - Договір), підписаного між позивачем і відповідачем, зазначено, що предметом Договору є передача власником на підставі постанови президії Центральної ради Спілки від 31 серпня 2022 року № 15 в оперативне управління нежитлової будівлі, що перебуває у Власності Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів", для здійснення некомерційної господарської діяльності, передбаченої Статутом Організації.
Об`єктом нерухомого майна (далі - Майно), яке Власник передає Організації в оперативне управління за цим Договором є нежитлова будівля загальною площею 2728.5 кв.м, яка розташована за адресою: м. Харків, пров. 2-й Істомінський, 22-а.
Будівля по пров. 2-й Істомінський, 22-а у місті Харків, що передається Харківський обласній організації, на праві приватної власності належить Громадській організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно САА № 803539 від 01.09.2004, виданого на підставі Розпорядження Харківського міського голови від 31.08.2004 p. № 2380.
Проте, нерухоме майно було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відповідачем, що вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 01.04.2026 № 470948633.
31.03.2026 Господарський суд Харківської області своїм рішенням у справі №922/3187/25, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.05.2026, встановив наступне:
"Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 02.09.2025 №441863640, по пров. Істомінському 2-му, 22-А у м. Харкові зареєстровано право власності на:
- Нежитлову будівлю літ. "А-4", загальною площею 2 728,5 кв.м, з 11.09.2004 за Всеукраїнською спілкою автомобілістів з кодом ЄДРПОУ 05508915 на підставі свідоцтва про право власності від 01.09.2004, виданого Виконавчим комітетом Харківської міської ради.
Судом досліджено інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, з якої вбачається, що право власності на нежитлову будівлю літ. "А-4" загальною площею 2728,5 кв.м з 11.09.2004 зареєстроване за Всеукраїнською спілкою автомобілістів з кодом ЄДРПОУ 05508915.
Проте, як встановлено судом, Громадська організація "Всеукраїнська спілка автомобілістів" має код ЄДРПОУ 00023857.
В той час, як код ЄДРПОУ, який зазначений в реєстрі права власності, належить Громадській організації "Харківська обласна організація громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів".
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
...
З Реєстру прав власності, який наданий Харківською міською радою в обґрунтування позовних вимог вбачається, що право власності на нежитлову будівлю літ. "А-4" по пров. Істомінський 2-й, будинок 22-А зареєстровано за юридичною особою з кодом ЄДРПОУ 05508915.
Як вже зазначалось судом, код ЄДРПОУ 05508915 належить Громадській організації "Харківська обласна організація громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів"."
Отже, враховуючи, що право власності на нежитлову будівлю літ. "А-4" по пров. Істомінський 2-й, будинок 22-А зареєстровано за юридичною особою з кодом ЄДРПОУ 05508915, а саме за Громадською організацією "Харківська обласна організація громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів", це порушує право власності позивача на спірне нерухоме майно."
Відповідно до ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Витребування майна із чужого незаконного володіння - це передбачений законом спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.
Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Статею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 316, 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своє волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речовоправового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.
Пунктом 19 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" визначено: застосовуючи положення статті 387 ЦК, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.
Згідно з пунктом 23 цієї Постанови, відповідно до статті 387 ЦК та частини третьої статті 10 ЦПК, особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача. При цьому суди повинні мати на увазі, що право власності на рухоме майно доводиться за допомогою будь-яких передбачених процесуальним законодавством доказів, що підтверджують виникнення такого права у позивача.
В п. 26 Постанови надано роз`яснення, що відповідно до положень ч. 1 ст. 388 ЦК України, власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 1 Першого протоколу Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 07 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які необхідно оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.
Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном, може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття "суспільний інтерес" має широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року в справі "Колишній король Греції та інші проти Греції"). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить "суспільний інтерес" (рішення ЄСПЛ від 02 листопада 2004 року у справі "Трегубенко проти України").
Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.
Таким чином, стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.
Враховуючи, що спірне нерухоме майно вибуло поза волею позивача, як дійсного власника, воно підлягає витребуванню з володіння відповідача.
Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.
Відповідно до частини другої статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.
Частина 4 статті 75 ГПК України передбачає, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У постанові Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 у справі №922/3642/19 (в ЄДРСР за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/89516420) встановлено: "У сфері приватних відносин власності діє принцип - "власність зобов`язує". Однак, як встановлено вище, відповідач не є власником майна - будівлі літ. "А-4" і на нього не може бути покладено зобов`язальних дій (оформлення правовідносин щодо земельної ділянки на якій розташована така будівля) щодо такого майна".
Обставини, встановлені у постанові Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 у справі № 922/3642/19, не потребують доказування в силу приписів ст.75 ГПК України.
Отже, Громадська організація "Харківська обласна організація громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" не є власником нежитлової будівлі літ. "А-4" загальною площею 2728,5 кв.м, розташованої в м.Харкові по пров. Істомінському 2-му за № 22-А, а її власником є інша юридична особа, а саме Громадська організація "Всеукраїнська спілка автомобілістів".
Відповідно до ч. 1 ст. 387 ЦК України, власник має право витребовувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду у постановах від 14.09.2021 у справі № 359/5719/17, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18, за загальним правилом, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів ст. 387 і 388 ЦК України, є неефективними.
Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду, якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права. Задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою (пункти 84, 85 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц).
На підставі викладеного, враховуючи визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Водночас, за приписами ч. 1 ст. 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Отже, оскільки відповідач визнав позовні вимоги в межах підготовчого провадження у справі, суд вважає за можливе повернути позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 130, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Витребувати з чужого незаконного володіння Громадської організації "Харківська обласна організація громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" (пров. Істоминський 2-й, буд. 22-А, м. Харків, 61110; код ЄДРПОУ 05508915) на користь Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" (вул. Тетянинська (Леваневського), буд. 6, оф.5, м. Київ, 03508; код ЄДРПОУ 00023857) нерухоме майно: нежитлова будівля літ. "А-4", загальною площею 2728,5 кв.м, розташована в Харківській області, м. Харків, провулок Істомінський 2-й, будинок № 22-а, зареєстроване 11.09.2004 на підставі свідоцтва про право власності б/н, 01.09.2004, виданого Виконавчим комітетом Харківської міської ради (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 7409754).
Стягнути з Громадської організації "Харківська обласна організація Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" (пров. Істоминський 2-й, буд. 22-А, м. Харків, 61110; код ЄДРПОУ 05508915) на користь Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" (вул. Тетянинська (Леваневського), буд. 6, оф.5, м. Київ, 03508; код ЄДРПОУ 00023857) - витрати зі сплати судового збору в розмірі 6207,77 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повернути Громадській організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" (вул. Тетянинська (Леваневського), буд. 6, оф.5, м. Київ, 03508; код ЄДРПОУ 00023857) з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову на підставі платіжної інструкції № 1603 від 02.06.2026, в розмірі 6 207,76 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст. 256-257 ГПК України.
Повне рішення складено "20" липня 2026 р.
СуддяН.М. Кухар
Судове рішення № 138328449, Господарський суд Харківської області було прийнято 14.07.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 922/2039/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: