Рішення № 138327798, 16.07.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1250/26

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Я.С. Кондратюк

за участю представників:

від позивача - Машко Г.І.,

від відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоустановка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електробум" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 560131,39 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоустановка" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні технології ЛТД" про стягнення заборгованості за договором поставки № 20-05 від 24.05.20. у загальному розмірі 560131,39 грн., з яких: 464155,99 грн. - основний борг; 8545,56 грн. - 3% річних; 16471,20 грн. - інфляційні втрати; 70958,64 грн. - пеня.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 24 травня 2024 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоустановка" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інноваційні технології ЛТД" укладено договір поставки № 20-05, за умовами п. 1.1 якого продавець зобов`язується передати у власність покупця належний продавцю товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості, одиницях виміру, ціні, вказаних в узгоджених сторонами специфікаціях, що є невід`ємними частинами договору.

При цьому позивач зазначає, що до договору була укладена специфікація № 2 від 01.06.2025 р., якою сторони погодили до постачання асортимент товару, його загальну вартість у розмірі 1364155,99 грн., в т.ч. ПДВ - 227359,33 грн., умови оплати та поставки.

У подальшому, як зазначає позивач, Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоустановка" було виставлено на адресу відповідача рахунок на оплату № 9604 від 02.06.2025 р. на загальну суму 1364155,99 грн., у т.ч. ПДВ - 227359,33 грн.

Як стверджує позивач, ТОВ "Енергоустановка" свої зобов`язання щодо поставки товару за специфікацією № 2 від 01.06.2025 р. виконано в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними: № 2006.0048 від 20.06.2025; № 2006.0049 від 20.06.2025; № 107.0041 від 01.07.2025 та № 1107.0037 від 11.07.2025.

Також позивач вказує, що товар був поставлений у повному обсязі, належної якості, претензій від відповідача, як покупця, не надходило, проте ТОВ "Інноваційні технології ЛТД" порушено свої зобов`язання за договором в частині оплати за поставлений товар.

При цьому позивач зазначає, що відповідно до п. 1 специфікації № 2 від 01.06.2025 р. сторони погодили наступні умови оплати: попередня оплата - 700000,00 грн. з ПДВ протягом 3-х днів з моменту виставлення рахунку на оплату; 200000,00 грн. з ПДВ по факту готовності до відвантаження; залишок 464155,99 грн. з ПДВ до 20 серпня 2025 року.

Позивач вказує, що відповідачем було здійснено часткову оплату на загальну суму 900000,00 грн., а саме: 04 червня 2025 року здійснено передоплату у розмірі 700000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 299 та 27 червня 2025 року здійснено оплату в розмірі 200000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 6.

Також позивач наголошує, що згідно з п. 6.3 договору визначено, що за несвоєчасну або неповну оплату вартості товару, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки від суми несплати (недооплати) за кожен день прострочення до моменту виконання покупцем свого зобов`язання щодо оплати.

Так, позивач зазначає, що у зв`язку з простроченням відповідачем оплати за поставлений товар за договором поставки № 20-05 від 24.05.2024 р. у відповідача виникла заборгованість у розмірі 464155,99 грн., а також нараховано відповідачу 3% річних у сумі 8545,56 грн., інфляційні втрати у розмірі 16471,20 грн. та пеню у сумі 70958,64 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області 07.04.2026 р. вказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоустановка" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1250/26, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому підготовче засідання призначено на 05.05.2026 р. об 11:30 год.

14.04.2026 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоустановка" до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява про участь у судових засіданнях у справі № 916/1250/26 в режимі відеоконференції (вх. № 12802/26), відповідно до якої позивач просить суд провести судове засідання, яке призначене на 05.05.2026 р. об 11:30 год., та усі інші судові засідання по справі № 916/1250/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.04.2026 р. задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоустановка" про участь у судовому засіданні по справі № 916/1250/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.05.2026 р. відкладено підготовче засідання на 05 червня 2026 р. о 10:30 год.

05.06.2026 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоустановка" до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява (вх. № 19608/26), відповідно до якої позивач просить суд змінити назву, юридичну адресу, керівництво та засновників відповідача.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.06.2026 р. замінено назву відповідача з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні технології ЛТД" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Електробум" із місцезнаходженням: 65026, м. Одеса, вул. Строкатої Ніни, буд. 10, офіс 412; продовжено строк підготовчого провадження у справі № 916/1250/26 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 30 червня 2026 р. о 12:00 год.

У судовому засіданні 30.06.2026 р. представник позивача заявив до стягнення з відповідача суму сплаченого судового збору та зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу не заявляються, про що зазначено у протоколі судового засідання від 30.06.2026 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.06.2026 р. закрито підготовче провадження у справі № 916/1250/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоустановка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електробум" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 560131,39 грн. та призначено справу до судового розгляду по суті у засіданні суду на 16 липня 2026 р. о 12:00 год.

Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також відповідач в засідання суду не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином шляхом направлення ухвал суду до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні технології ЛТД" (Товариства з обмеженою відповідальністю "Електробум") у порядку ч.ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України, про що свідчать, зокрема, наявні у матеріалах справи довідки про доставку електронного документу за вих. № 916/1250/26/28883/26 від 24.04.2026, за вих. № 916/1250/26/31523/26 від 06.05.2026 та довідкою від 02.07.2026, а також шляхом направлення на електронну адресу відповідача, яка значиться в укладеному між сторонами договорі поставки, а саме: "in.tehno.ltd@gmail.com", про що свідчать наявні у матеріалах справи довідки про доставку електронного листа за вих. № 916/1250/26/28884/26 від 07.04.2026, за вих. № 916/1250/26/31526/26 від 05.05.2026, за вих. № 916/1250/26/39897/26 від 13.07.2026 та за вих. № 916/1250/26/39898/26 від 13.07.2026.

Відповідно до відомостей, наявних у КП "ДСС", відповідач - ТОВ "Електробум" є користувачем ЄСІТС, зареєстрований в "Електронному суді" та має власний "кабінет" в "Електронному суді".

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Господарським судом відповідач також викликався через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, про що свідчить наявне в матеріалах справи оголошення.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень відповідача, суд вважає, що відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, що наділяє суд правом розглядати справу без його участі.

На думку суду, процесуальна поведінка відповідача при розгляді даної справи в суді свідчить про відсутність реальної зацікавленості у вирішенні даного спору у встановлений процесуальним законом строк та відповідно до положень ст. 2 ГПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи по суті позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, 24 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоустановка" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інноваційні технології ЛТД" (ТОВ "Електробум") (покупець) укладено договір поставки № 20-05, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов`язується передати у власність покупця належний продавцю товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості, одиницях виміру, ціні, вказаних в узгоджених сторонами специфікаціях, що є невід`ємними частинами договору.

За умовами п. 2.2 договору № 20-05 від 24.05.2024 р. встановлено документи на товар, які продавець повинен передати покупцю: рахунок-фактура, видаткова накладна, паспорт на виріб (схема, специфікація), сертифікат відповідності, сертифікат ISO9001, протокол перевірки виробу по технічним параметрам, сертифікати на комплектуючі, податкова накладна в електронному виді.

Відповідно до п. 3.1 договору № 20-05 від 24.05.2024 р. вартість договору складає загальну суму всіх рахунків та видаткових накладних, сплачених відвантажених протягом дії договору.

У п. 3.2 договору № 20-05 від 24.05.2024 р. передбачено, що розрахунки за договором здійснюються у національній валюті України - гривні, в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця згідно рахунка-фактури, договору та додаткових угод.

Пунктом 3.3 договору № 20-05 від 24.05.2024 р. встановлено, що умови оплати передбачені згідно зі специфікацією.

Положеннями п. 4.1 договору № 20-05 від 24.05.2024 р. визначено, продавець зобов`язаний, зокрема, вчасно передати покупцю товар у стані, що відповідає умовам договору (п. 4.1.1), натомість п. 4.2 визначено, що покупець зобов`язаний прийняти товар за кількістю якістю, асортиментом та комплектністю відповідно до вимог законодавства та оплатити товар у розмірах та терміни, які встановлені цим договором (п.п. 4.2.1, 4.2.2).

Відповідності до п. 6.3 договору № 20-05 від 24.05.2024 р. за несвоєчасну або неповну оплату вартості товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки від суми неоплати (недооплати) за кожен день прострочення до моменту повного виконання покупцем свого зобов`язання щодо оплати.

Сплата неустойки (штрафу, пені) не звільняє сторони від виконання своїх зобов`язань за договором (п. 6.5 договору № 20-05 від 24.05.2024 р.).

Згідно з п.п. 8.1, 8.2 договору № 20-05 від 24.05.2024 р. усі спори або розбіжності, що виникають між сторонами за цим договором або у зв`язку з ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами. У випадку неможливості вирішення розбіжностей шляхом переговорів вони підлягають розгляду судом у встановленому законодавством порядку.

Положеннями п. 9.1 договору № 20-05 від 24.05.2024 р. визначено, що будь-які зміни і доповнення до цього договору мають силу тільки в тому випадку, якщо вони оформлені у письмовій формі та підписані обома сторонами.

Умовами п. 10.6 договору № 20-05 від 24.05.2024 р. сторони встановили термін дії договору до 31.12.2025 р.

Так, вказаний договір поставки № 20-05 від 24.05.2024 року підписаний уповноваженими представниками сторін та містить відтиск печатки ТОВ "Енергоустановка", при цьому відповідно до листа-роз`яснення ТОВ "Інноваційні технології ЛТД" вбачається, що на підставі п. 1.2 статуту товариства відповідач не має власної печатки і не використовує її у своїй діяльності.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

Згідно з ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Так, вищевказаний договір поставки № 20-05 від 24.05.2024 р. є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Крім того, сторонами складено та підписано специфікацію № 2 від 01 червня 2025 року, що є додатком № 2 до договору № 20-05 від 24.05.2024 р., якою погоджено найменування, кількість товарів, одиниці виміру, ціну та терміни поставки товарів на загальну суму з ПДВ 1364155,99 грн.

В п. 1 специфікації № 2 від 01.06.2025 р. визначено, що оплата здійснюється на наступних умовах: попередня оплата - 700000,00 грн. з ПДВ протягом 3-х днів з моменту виставлення рахунку на оплату; 200000,00 грн. з ПДВ по факту готовності до відвантаження; залишок 464155,99 грн. з ПДВ до 20 серпня 2025 року.

У подальшому Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоустановка" було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Інноваційні технології ЛТД" (ТОВ "Електробум") рахунок на оплату по замовленню № 9604 від 02.06.2026 р. на суму 1364155,99 грн. (у т.ч. ПДВ 227359,33 грн.) (а.с. 17).

Крім того, на підтвердження виконання умов вказаного договору поставки № 20-05 від 24.05.2024 р. в частині поставки, обумовленого додатком № 2 до договору товару відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Інноваційні технології ЛТД" на загальну суму 1364155,99 грн., позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоустановка" було надано наступні видаткові накладні:

- № 2006.0048 від 20.06.2025 р. на загальну суму 53456,64 грн. (у т.ч. ПДВ 8909,44 грн.);

- № 2006.0049 від 20.06.2025 р. на загальну суму 1113865,75 грн. (у т.ч. ПДВ 185644,29 грн.);

- № 107.0041 від 01.07.2025 р. на загальну суму 68742,00 грн. (у т.ч. ПДВ 11457,00 грн.);

- № 1107.0037 від 11.07.2025 р. на загальну суму 128091,60 грн. (у т.ч. ПДВ 21348,60 грн.).

Як убачається із матеріалів справи, зазначені видаткові накладні підписані кваліфікованими електронними підписами представників сторін без зауважень, при цьому зі сторони відповідача видаткові накладні підписані Жиляковим Іваном Васильовичем, який на момент підписання вказаних видатковим накладних був керівником товариства, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (відповідь № 2563280 від 06.04.2026).

Між тим у матеріалах справи наявні податкові накладні та квитанції про їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.06.2025 № 39, від 20.06.2025 № 48, від 20.06.2025 № 51, від 01.07.2025 № 24 та від 11.07.2025 № 3.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, як встановлено судом та зазначається позивачем, договір поставки виконано повністю зі сторони позивача, тобто товар був переданий та доставлений відповідачу, жодних претензій та зауважень зі сторони покупця постачальнику щодо технічного стану, вартості та комплектності товару при їх прийнятті заявлено не було.

Згідно з п. 3.2 договору № 20-05 від 24.05.2024 р. сторони погодили, що розрахунки за договором здійснюються у національній валюті України - гривні, в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця згідно рахунка-фактури, договору та додаткових угод.

Пунктом 3.3 договору № 20-05 від 24.05.2024 р. встановлено, що умови оплати передбачені згідно зі специфікацією.

При цьому у п. 1 специфікації № 2 від 01.06.2025 р. визначено, що оплата здійснюється на наступних умовах: попередня оплата - 700000,00 грн. з ПДВ протягом 3-х днів з моменту виставлення рахунку на оплату; 200000,00 грн. з ПДВ по факту готовності до відвантаження; залишок 464155,99 грн. з ПДВ до 20 серпня 2025 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, прийняття відповідачем поставленого позивачем товару є підставою виникнення у відповідача зобов`язання оплатити вартість товару в повному обсязі відповідно до виставленого рахунку на оплату.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, відповідач - ТОВ "Інноваційні технології ЛТД" здійснив оплату за поставлений товар лише частково у загальному розмірі 900000,00 грн., що підтверджуються платіжними інструкціями: № 299 від 04.06.2025 на суму 700000,00 грн. з призначенням платежу: "оплата за лотки зг.рах.№9604 від 02.06.2025 у т.ч. ПДВ 20%- 116666,67 грн." та № 6 від 27.06.2025 на суму 200000,00 грн. з призначенням платежу: "оплата за лотки зг.рах.№9604 від 02.06.2025 у т.ч. ПДВ 20% -116666,67 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 33333,33", а також випискою з банківського рахунку позивача за період з 02.06.2025 - 31.03.2026 р. (а.с. 38-39).

З огляду на часткове виконання відповідачем умов договору позивачем засобами поштового зв`язку направлено відповідачу лист щодо врегулювання господарських взаємовідносин за вих. № 023 від 05.03.2026, відповідно до якого, зокрема, позивач просив погасити наявну заборгованість за рахунком № 9604 від 02.06.2026 р. на загальну суму 464155,99 грн. (у т.ч. ПДВ 77359,32 грн.), що підтверджується описом вкладення до поштового відправлення, накладною № 6900600261862 від 05.03.2026 р.

При цьому відповідачем було отримано вказане поштове повідомлення, про що свідчить наявна у матеріалах справи довідка про перевірку статусу відстеження (трекінг відправлення) (а.с. 43).

Наразі господарський суд зауважує, що доказів надання відповідачем - ТОВ "Інноваційні технології ЛТД" відповіді на зазначений вище лист матеріали справи не містять, жодних зауважень щодо суми заборгованості не зазначено, з огляду на що суд доходить висновку, що відповідач ухилився від запропонованого позивачем порядку вирішення ситуації шляхом здійснення оплати заборгованості.

Між тим несплатою позивачу у повному обсязі вартості товару в межах спірного договору поставки № 20-05 від 24.05.2024 р. відповідач порушив прийняті на себе зобов`язання за цим договором, що є недопустимим згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України.

Вказане стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоустановка" до господарського суду із позовом по даній справі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні технології ЛТД" (після зміни найменування - Товариства з обмеженою відповідальністю "Електробум") заборгованості за договором поставки № 20-05 від 24.05.2024 р.

Як встановлено судом, відповідачем не були виконані зобов`язання за договором поставки № 20-05 від 24.05.2024 р. щодо здійснення повної оплати вартості поставленого товару.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими та доведеними твердження позивача про наявність у відповідача заборгованості за поставлений товар за спірним договором поставки № 20-05 від 24.05.2024 р., яку відповідачем не спростовано та доказів сплати якої до суду також не надано. Таким чином, сума заборгованості за договором поставки, що підлягає стягненню з відповідача, складає 464155,99 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 70958,64 грн. суд зазначає наступне.

Невиконання зобов`язання або виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несплата за поставлений товар) згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов`язання, зокрема, з боку відповідача.

В свою чергу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Так, пунктом 6.3 договору поставки № 20-05 від 24.05.2024 р. визначено, що за несвоєчасну або неповну оплату вартості товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки від суми неоплати (недооплати) за кожен день прострочення до моменту повного виконання покупцем свого зобов`язання щодо оплати.

Частина 2 статті 551 ЦК України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи те, що відповідачем не було виконано зобов`язання за договором поставки щодо оплати вартості товару у строки, передбачені договором, а саме покупець не виконав обов`язок щодо оплати залишку заборгованості за договором поставки, на думку суду, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню відповідно до п. 6.3 договору поставки № 20-05 від 24.05.2024 р. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми пені за несвоєчасну оплату за поставлений товар за договором поставки № 20-05 від 24.05.2024 р. судом встановлено, що розрахунок пені було здійснено позивачем вірно, також вказаний розрахунок відповідачем не оспорено, контррозрахунку не наведено. Відтак, з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 70958,64 грн.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів оплати за поставлений товар за договором поставки № 20-05 від 24.05.2024 р., суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано 3% річних. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних, нарахованих за несвоєчасну оплату за поставлений товар в розмірі 8545,56 грн., судом встановлено, що вказаний розрахунок 3% річних був здійснений позивачем вірно, при цьому такий розрахунок відповідачем не оспорено, контррозрахунку не наведено. Відтак, з відповідача підлягають стягненню 3% річних, нараховані за несвоєчасну оплату за поставлений товар за договором поставки № 20-05 від 24.05.2024 р. у сумі 8545,56 грн.

Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов`язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. В листі Верховного Суду України від 03.04.97 р. N 62-97 р. також наведені відповідні рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ Верховного Суду України.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що факт знецінення або незнецінення грошових коштів і відповідно обґрунтованість заявлених до стягнення збитків від інфляції необхідно встановлювати на момент звернення до суду з позовом про таке стягнення.

Враховуючи викладене, судом було перевірено здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань за період вересня 2025 р. по лютий 2026 р. та встановлено, що вказаний розрахунок інфляційних нарахувань є вірним, при цьому такий розрахунок відповідачем не оспорено, контррозрахунку не наведено. Отже, загальний розмір інфляційних збитків у зв`язку з простроченням відповідачем оплати за договором поставки № 20-05 від 24.05.2024 р. складає 16471,20 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоустановка" обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулося на користь позивача, згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору у сумі 6721,58 грн. (із урахуванням коефіцієнту 0,8 з огляду на подання позову через "Електронний суд" ЄСІТС), понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

При цьому питання стосовно стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. господарським судом не вирішується, оскільки представником позивача у судовому засіданні 30.06.2026 р. зазначено, що витрати на професійну правничу допомогу не заявляються, про що зазначено у протоколі судового засідання від 30.06.2026 р.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоустановка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електробум" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 560131,39 грн задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електробум" (65026, м. Одеса, вул. Строкатої Ніни, буд. 10, оф. 412; код ЄДРПОУ 35567199) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоустановка" (69006, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 15; код ЄДРПОУ 41785628) основний борг у розмірі 464155/чотириста шістдесят чотири тисячі сто п`ятдесят п`ять/грн. 99 коп., 3% річних у сумі 8545/вісім тисяч п`ятсот сорок п`ять/грн. 56 коп., інфляційні втрати у сумі 16471/шістнадцять тисяч чотириста сімдесят одна/ грн. 20 коп., пеню у розмірі 70958/сімдесят тисяч дев`ятсот п`ятдесят вісім/грн. 64 коп., судовий збір у сумі 6721/шість тисяч сімсот двадцять одна/грн. 58 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 20 липня 2026 р.

Суддя В.С. Петров