Рішення № 13832699, 09.02.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.02.11р.Справа № 20/318-10

за позовом Прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

третя особа на боці позивача: Головне управління Держкомзему у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки

Суддя Пархоменко Н.В.

Представники:

від прокурора: Мусієнко А.О., посвідчення №146 від 10.08.2010р.

від позивача: Приходько Т.В., довіреність № 7/11/1484 від 30.12.10р.

від відповідача: ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_2, свідоцтво НОМЕР_3 серія НОМЕР_4, не з'явилась (була присутня в судовому засіданні від 08.02.2011р.);

від третьої особи: не зявились.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурора м. Дніпропетровська звернувся з позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради в якому просить зобовязати Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0022 га., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , передати її державі в особі Дніпропетровської міської ради, привести самовільно зайняту земельну ділянку у придатний для використання стан.

13.01.2011р. представник відповідача надав відзив, в якому просить в позові відмовити на підставі того, що для належного оформлення земельної ділянки, на якій розміщений павільйон, 28.09.2010р. відповідач звернувся з заявою до Дніпропетровської міської ради про дозвіл на розробку проекту землевідводу по фактичному розміщенні павільйону по АДРЕСА_2, на теперішній час заява знаходиться на розгляді в Дніпропетровській міській раді.

07.02.2011р. від Головного управління Держкомзему у Дніпропетровській області факсом надійшло клопотання (вх. №7516/11) про зупинення провадження у справі, у звязку з тим, що на сьогоднішній день Головне управління Держзкомзему у Дніпропетровській області перебуває на стадії реорганізації.

Суд вважає, що клопотання Головного управління Держкомзему у Дніпропетровській області про зупинення провадження у справі, у звязку з тим, що на сьогоднішній день Головне управління Держзкомзему у Дніпропетровській області перебуває на стадії реорганізації, не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до пункту 3 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України провадження підлягає зупиненню у випадку заміни однієї з сторін її правонаступником у справі, а Головне управління Держкомзему не є стороною у справі.

Строк вирішення спору було продовжено на 15 днів до 09.02.2011р. за клопотанням відповідача.

У справі оголошувалась перерва з 08.02.2011р. до 09.02.2011р. відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 09.02.2011р. оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28 травня 2010р Управлінням Держкомзему у м. Дніпропетровську було проведено перевірку з питання дотримання вимог земельного законодавства.

За результатами перевірки складено Акт від 28.05.2010р., яким виявлено порушення статей 125,126 Земельного кодексу України, а саме встановлено, що земельна ділянка площею 0,0022 га за адресою: АДРЕСА_2, самовільно зайнята та використовується Субєктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 під розміщення торгівельного павільйону за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочинну щодо вказаної земельної ділянки. Земельна ділянка використовується без державної реєстрації права власності на земельну ділянку, права постійного користування та права оренди земельної ділянки та документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Акт був складений в присутності двох осіб, та вручений ОСОБА_1 особисто про що свідчить її підпис.

28.05.2010р. Головним управлінням Держкомзему у Дніпропетровській області було складено припис № 83 про приведення у 30-ти денний термін земельної ділянки у стан відповідний до чинного законодавства, припис вручений ОСОБА_1 28.05.2010р особисто, про що свідчить його підпис.

28.05.2010р. головним державним інспектором складено протокол про адміністративне правопорушення № 000033, 31.05.2010р. прийнято постанову № 50 про накладення адміністративного стягнення в розмірі 170,00 грн. на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, яке передбачено ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Копії постанови та протоколу були вручені ОСОБА_1 особисто відповідно 31.05.2010р. та 28.05.2010р., про що свідчить підпис ОСОБА_1.

Відповідач на час розгляду справи документів які б підтверджували законне користування земельною ділянкою не надав, доказів звільнення самовільної ділянки також не надав.

Суд вважає що позовні вимоги прокурора підлягають повному задоволенню з наступних підстав :

Відповідно до п. 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності. Суб'єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності (ст. 80 ЗК України).

Отже позивач є органом, який реалізує право власності на землі комунальної власності, до яких відноситься і спірна земельна ділянка.

В силу п. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону (ч. 1 ст. 126 ЗК України).

Відповідно п. 34 ст. 26 п. 2 ст. 77 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних осіб і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”, самовільне зайняття земельних ділянок - це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

П. 2 ст. 90 Земельного Кодексу України, передбачає, що порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку встановленому законом.

Пунктом 2 ст. 152 Земельного Кодексу встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, відшкодування заподіяних збитків (п.п.б, г, п. 3 ст. 152 ЗК України).

Відповідно до ст. 212 Земельного Кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використанням стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Таким чином, матеріалами справи доведено факт порушення відповідачем ст. 125 Земельного кодексу України у вигляді самовільного зайняття земельної ділянки.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають повному задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Зобов'язати Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0022га., розташовану за адресою: АДРЕСА_2.

Зобов'язати Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) передати земельну ділянку площею 0,0022га., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 державі в особі Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 75).

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход державного бюджету України в особі Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (Відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, р/р 31211259700005, МФО 805012, ЄДРПОУ 24246786) державне мито 85 грн. 00 коп. (вісімдесят пять грн. 00 коп.).

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход державного бюджету України в особі Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (Відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, р/р 31217264700005, МФО 805012, ЄДРПОУ 24246786) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.В. Пархоменко

Повне рішення складено

11.02.2011р.