Рішення № 13832648, 26.01.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.02.11р.

Справа № 5005/419/2011

За позовом Прокурора Баглійського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради (м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області)

до Відкритого акціонерного товариства "ДніпроАзот" (м. Дніпродзержинськ,

про зміну п. 4.1. договору оренди земельної ділянки від 29.12.2006р.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Прокурор: Барчук А.Б.

від позивача: Хижниченко Є.А. - заст. нач. відділу (дов. № 1002-мр від 31.12.10р.)

від відповідача: Мурашова Л.О. - представник (дов. № 12/016-юр від 06.01.11р.)

Бажан В.П. - представник (дов. № 10/016-юр від 06.01.11р.)

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Баглійського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області звернувся до господарського суду із позовом в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради (далі-позивач) до Відкритого акціонерного товариства "ДніпроАзот" (далі-відповідач), з урахуванням уточнення позовних вимог, про внесення змін у пункт 4.1. договору оренди земельної ділянки від 29.12.2006р., укладеного між позивачем та відповідачем, виклавши його в наступній редакції: "п. 4.1. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Податкового кодексу України у розмірі трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України.".

Позовні вимоги мотивовані зміною розміру орендної плати за землю на законодавчому рівні, у зв'язку з чим виникла необхідність внесення змін у спірний договір оренди землі.

Представник позивача позовні вимоги прокурора підтримав у повному обсязі.

Отже, прокурор та позивач стверджують, що наведені обставини щодо змін у законодавстві є необхідною та достатньою підставою для внесення змін у договір оренди в редакції, що ним запропонована.

Попередня редакція наведеної норми (до 01.01.2008 року) визначала, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", та перевищувати 10 % їх нормативної грошової оцінки. У разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що відповідач не отримував від позивача проекту додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки за державною реєстрацією № 04065 від 16.01.2007р. з метою внесення змін в п.4.1. договору щодо розміру орендної плати. А до листа позивача за вих. № 5 вих. - 09/55 від 10.06.09р., який було надіслано відповідачу, додано лише копію рішення виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради "Про організацію роботи щодо збільшення надходжень коштів до місцевого бюджету від орендної плати за землю" № 274 від 01.06.2009р., про що свідчить перелік додатку до вказаного листа.

У судовому засіданні 27.01.11р. оголошено перерву по 15.02.11р.

Вислухавши прокурора, представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно ст. 2 ГПК України та рішення Конституційного суду України від 08.04.99 р. № 3-рп/99, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави, при цьому прокурор в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Пiд поняттям "орган, уповноважений державою здiйснювати вiдповiднi функцiї у спiрних вiдносинах", зазначеним у частинi другiй статтi 2 АПК України, потрiбно розумiти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

За чинним законодавством України позивач є органом місцевого самоврядування.

Згідно ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, Право власності набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про власність", суб'єктами права державної власності на землю виступають: Верховна Рада України - на землі загальнодержавної власності України; Верховна Рада Республiки Крим - на землi в межах території республiки, за винятком земель загальнодержавної власностi; обласнi, районнi, мiськi, селищнi, сiльськi Ради народних депутатiв - на землi в межах їх територiй, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавнiй власностi.

Пунктом 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Таким чином, прокурором в межах наданих законом повноважень щодо представництва інтересів в суді, обґрунтовано подано позов в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради.

За ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сiльських, селищних, мiських рад у галузi земельних вiдносин на територiї сiл, селищ, мiст належить: розпорядження землями територiальних громад; передача земельних дiлянок комунальної власностi у власнiсть громадян та юридичних осiб вiдповiдно до цього Кодексу; надання земельних дiлянок у користування iз земель комунальної власностi вiдповiдно до цього Кодексу; здiйснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власностi, додержанням земельного та екологiчного законодавства.

На підставі рішенням Дніпродзержинської міської ради № 697-21/IV від 23.03.2006р. "Про набуття юридичними та фізичними особами права користування земельними ділянками несільськогосподарського призначення", між позивачем та відповідачем 29.12.2006р. було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, що знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Горобця, 1. В оренду була передана земельна ділянка загальною площею 4,1765 га із яких: 2,0978 га - фактичне розміщення незавершеної будівництвом бази механізації, майданчик 1; 0,9425 га - фактичне розміщення цеху КВП; 0,4891 га - фактичне розміщення зелених насаджень; 0,6471 га - під проходами, проїздами, площадками. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання договору становила 5 367 159,62 грн. Договір було укладено строком до 23.03.2011р. (п.п. 1.1., 2.1., 2.2., 3.1. договору).

У зв'язку зі зміною загальної площі земельної ділянки, що розташована за адресою: м.Дніпродзержинськ, вул. Горобця, 1, на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради № 150-08/V від 15.03.2007р., між позивачем та відповідачем 02.07.2007р. було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 29.12.2006р., відповідно до умов якої п.п. 2.1., 2.2., 4.1., 5.1. договору викладено в наступній редакції, відповідно:

- 2.1. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,0403 га із яких: для фактичного розміщення незавершеної будівництвом бази механізації, майданчик 1 - 2,0978 га; для фактичного розміщення цеху КВП - 0,94251 га.;

- 2.2. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3 559 723,50 грн.;

- 4.1. Орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 39 157,20 грн./рік, що становить 3 263,10 грн./міс.;

- земельна ділянка загальною площею 3,0403 га передається в оренду з метою: 2,0978 га фактичне розміщення незавершеної будівництвом бази механізації, майданчик 1; 0,94251 га - фактичне розміщення цеху КВП.

Позивач наполягає на внесенні змін до діючої редакції договору і мотивує це змінами розміру орендної плати, які внесені Податковим кодексом України. При цьому, суть змін полягає у встановленні нової ставки орендної плати, а отже зміні п. 4.1. договору, шляхом викладення його у наступній редакції: "п. 4.1. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Податкового кодексу України у розмірі трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України.".

Господарським судом також встановлено.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього ж закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Таким чином, правовідносини щодо оренди землі полягають у оплатному користуванні земельною ділянкою на умовах передбачених договором. Такі правовідносини (і зобов’язання щодо оплатної передачі і зобов’язання щодо користування і сплати орендної плати) виникають між орендодавцем і орендарем одночасно в момент укладання договору оренди.

Крім того, ст. 2 Закону України "Про оренду землі" визначені правові засади оренди землі і встановлено, що відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Так, стаття 651 ЦК України визначає підстави для зміни або розірвання договору.

1. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно статті 30 Закону України "Про оренду землі", зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Крім того, згідно п. 12.1. договору, зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Тобто, законом встановлено, що договір може бути змінений за взаємною згодою сторін, а виключно з підстав передбачених частиною четвертою наведеної статті, за наявності одночасно всіх чотирьох умов визначених цією статтею, може бути змінений за рішенням суду.

Прокурором та позивачем не надано доказів надсилання відповідачу пропозиції щодо підписання додаткової угоди про зміну розміру орендної плати, внаслідок її зміни на законодавчому рівні, оскільки такий порядок внесення змін до спірного договору встановлено п. 12.1. договору. Лист Дніпродзержинської міської ради № 5 вих-09/55 від 10.06.2009р. (а.с. 28), на який посилається прокурор та позивач, не містить посилання на договір оренди земельної ділянки від 29.12.2006р.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, прокурором та позивачем не доведено факту наявності підстав для внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 29.12.2006р. у судовому порядку, оскільки сторонами не дотримано порядку внесення вказаних змін, визначених у п. 12.1. договору.

Таким чином, вимоги позивача про зміну п. 4.1. договору оренди земельної ділянки від 29.12.2006р., укладеного між позивачем та відповідачем, шляхом викладення його у такій редакції: "п. 4.1. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Податкового кодексу України у розмірі трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України." є безпідставними та необґрунтованими.

Викладене є підставою для відмови в задоволенні позову.

Керуючись Законом України "Про оренду землі", ст. 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову відмовити.

Суддя

І.Ю. Дубінін