Рішення № 13832613, 17.02.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2011 р.

Справа № 08/5004/164/11. за позовом закритого акціонерного товариства "Галичина", м. Радехів

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк

про стягнення 13456 грн. 19 коп.

Суддя: Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не зявились

від відповідача: не зявились

Суть спору: закрите акціонерне товариство "Галичина" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 12376,37 грн., в тому числі 8516,72 грн. заборгованості по оплаті реалізованих на виконання умов укладеного між сторонами договору №27 від 02.01.2010р. у період березня-квітня місяців 2010 року товарно-матеріальних цінностей, 1117,46 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобовязань та порушення термінів розрахунків (за період прострочки платежів з 19.04.2010р. по 28.01.2011р.), 2114,41 грн. штрафу, нарахованого у відповідності до п. 6.2. договору №27 від 02.01.2010р. за прострочення платежів понад тридцять днів в розмірі тридцяти відсотків річних від простроченої суми за весь період прострочення, а також 371,43 грн. суми інфляційних нарахувань за період з 01.08.2010р. по 31.12.2010р. та 256,36 грн. трьох процентів річних за період з 19.04.2010р. по 28.01.2011р., нарахованих згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 01.02.2011р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.

Позивач у клопотанні від 11.02.2011р. надавши суду витребувані документи, на підставі ст. 22 ГПК України предявлені до відповідача позовні вимоги збільшив та просить суд поруч із стягненням суми основного боргу 8516,72 грн. стягнути з підприємця ОСОБА_1 збільшені суми пені 1265,62 грн. (за період з 03.04.2010р. по 15.10.2010р.), штрафу 2991,74 грн., збитків від інфляції 382,93 грн. (за період з 03.04.2010р. по 17.02.2011р.), трьох процентів річних 299,18 грн. (за період з 03.04.2010р. по 17.02.2011р.), а всього 13456,19 грн., поклавши при цьому на підприємця-відповідача обовязок відшкодування товариству "Галичина" понесених останнім у звязку з поданням позову до суду витрат (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу). В обґрунтування предявленого до відповідача позову позивач посилається на укладення між сторонами договору купівлі-продажу, відпуск ЗАТ "Галичина" на виконання їх умов підприємцю ОСОБА_1 товарно-матеріальних цінностей, отримання товарів відповідачем та непроведення останнім при цьому належних розрахунків спрямованих на їх оплату, виникнення у звязку з цим заборгованості в сумі 8516,72 грн.

Відповідачем всупереч вимогам ухвали суду від 01.02.2011р. про порушення провадження у справі не було представлено суду письмових пояснень та інших витребуваних документів, компетентного представника в судове засідання підприємець ОСОБА_1 не направив, особисто в засідання суду не зявився, хоча про день та час розгляду справи в суді був повідомлений належним чином (зазначена ухвала направлялась на юридичну: АДРЕСА_1, та фактичну: м. Луцьк, пр. Перемоги, 34, адреси відповідача рекомендованою кореспонденцією та була вручена останньому 04 лютого 2011 року про що свідчать відповідні поштові повідомлення (а.с. 22, 23).

З огляду на викладене суд вважає, що у відповідача існувало достатньо часу для підготовки та своєчасного подання до господарського суду мотивованого відзиву на позовну заяву, письмових пояснень з приводу предявленого позову, направлення в судове засідання у встановлений день та час свого повноважного представника.

Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши подані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги те, що ухвалою суду від 01.02.2011р. явка в судове засідання відповідача чи його представника обовязковою не визнавалась, відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи, проте не направив в судове засідання свого представника, не подав заперечень на позов, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2010 року між закритим акціонерним товариством "Галичина", м. Радехів та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Луцьк було укладено договір купівлі-продажу товарів за №27 у відповідності до умов котрого закритим акціонерним товариством "Галичина" було взято на себе зобовязання щодо відпуску відповідачу товарів в обумовлених між сторонами асортименті та кількості.

На виконання умов зазначеного договору позивачем згідно видаткових накладних №LK-0008036/ТГ від 23.03.2010р. на суму 22686,22 грн. та №LK-0010119/ТГ від 08.04.2010р. на суму 1430,69 грн. було відпущено підприємцю ОСОБА_1, а останнім прийнято товарно-матеріальних цінностей (маслопродуктів) загальною вартістю 24116,91 грн.

Викладене підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи копіями зазначених видаткових накладних (а.с. 17-18).

Відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. (з наступними змінами та доповненнями), господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після їх закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе власник або уповноважений орган, який здійснює керівництво підприємством.

Судом встановлено, що видаткові накладні №LK-0008036 від 23.03.2010р. та №LK-0010119 від 08.04.2010р. на відпуск закритим акціонерним товариством "Галичина" відповідачу товарів містять всі визначені чинним законодавством обовязкові реквізити, в повному обємі відображають зміст та обсяги здійснених сторонами на підставі останніх згідно умов підписаного договору від 02.01.2010р. №27 господарських операції.

Згідно п. 5.4 договору №27 від 02.01.2010р. відповідач зобовязувався проводити розрахунки по оплаті отриманого товару в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок позивача протягом десяти календарних днів з моменту передачі товару.

Проте підприємець ОСОБА_1 взяті на себе згідно договору №27 від 02.01.2010р. зобовязання в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті відпущеного товару (у строки, порядку та розмірах, визначених угодою) не виконав, вартість останнього не оплатив у звязку з чим на момент подання позову до суду та на час розгляду справи в суді заборгував закритому акціонерному товариству "Галичина" 8516,72 грн. Зазначена сума заборгованості включає в себе загальну вартість відпущених товарно-матеріальних цінностей 24116,91 грн. за мінусом проведених оплат в розмірі 15600,19 грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обовязки субєктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір купівлі-продажу товарів предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобовязання. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, відпуск позивачем на виконання його умов відповідачу товарів, отримання їх підприємцем ОСОБА_1 та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про підставність предявленого позивачем до відповідача позову в частині стягнення заборгованості в сумі 8516,72 грн.

Сума заборгованості 8516,72 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому порядку не була спростована чи заперечена відповідачем.

Одночасно з цим пунктом 6.2 договору №27 від 02.01.2010р. сторонами було визначено, що за прострочення платежу більше тридцяти календарних днів продавець має право додатково стягнути з покупця штраф у розмірі тридцяти відсотків річних від простроченої суми за весь період прострочення.

Враховуючи викладені положення договору та наявний факт прострочення відповідачем платежів понад 30 календарних днів, позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення суми заборгованості 8516,72 грн. було включено до ціни позову (з врахуванням клопотання про збільшення позовних вимог) вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 30% річних від простроченої суми за період прострочення платежів з 23.04.2010р. по 17.02.2011р., що складає 2991,74 грн., в тому числі по накладній №LK-0008036/ТГ від 23.03.2010р. 2633,09 грн. штрафу за період з 23.04.2010р. по 17.02.2011р. та по накладній №LK-0010119/ТГ від 08.04.2010р. 358,65 грн. штрафних санкцій за період з 09.05.2010р. по 17.02.2011р.

Згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (п.1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання. Статтями 230, 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Законом щодо окремих видів зобовязань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В даному випадку сторони у п. 6.2 договору №27 від 02.01.2010р. встановили, що у разі невиконання покупцем умов договору щодо строків оплати вартості товару, останній сплачує продавцю штраф у розмірі 30% річних від простроченої суми за весь період прострочення. Договір №27 від 02.01.2010р. недійсним чи зміненим, зокрема, в частині п. 6.2, не визнавався. Відповідач зобовязання щодо оплати товару не виконав, тому сплата штрафу є його договірним зобовязанням.

Крім того, відповідачу за прострочку здійснення належних розрахунків по оплаті відпущених товарно-матеріальних цінностей було нараховано пеню.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Одночасно з цим сторонами у п. 6.2 договору №27 від 02.01.2010р. було визначено, що у випадку порушення термінів оплати, покупець зобовязаний оплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день протягом всього періоду прострочення.

Нарахована позивачем пеня у відповідності до представлених господарському суду збільшених розрахунків та клопотання від 11.02.2011р. склала 1265,62 грн., в тому числі із заборгованості по видатковій накладній №LK-0008036/ТГ від 23.03.2010р. 1140,41 грн. за період з 03.04.2010р. по 30.09.2010р., а також із заборгованості по видатковій накладній №LK-0010119/ТГ від 08.04.2010р. 125,21 грн. за період з 19.04.2010р. по 15.10.2010р.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками та клопотанням про збільшення позовних вимог позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано відповідачу 382,93 грн. суми інфляційних за період прострочки платежів з 03.04.2010р. по 17.02.2011р., а також 299,18 грн. трьох процентів річних за аналогічний період прострочки платежів.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення сум штрафних санкцій (штрафу, пені), інфляційних та трьох процентів річних суд вважає, що останні підставні, нараховані у відповідності та з дотриманням положень укладеного між сторонами договору, положень чинного законодавства України, відповідають фактичним обставинам справи та підлягають до повного задоволення.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, повязані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді, що понесло закрите акціонерне товариство "Галичина", слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК України в повному обємі за рахунок підприємця ОСОБА_1

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 193, 230-232 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 546-550, 599, 625, 646, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь закритого акціонерного товариства "Галичина" (м. Радехів, вул. Б. Хмельницького, 120, код ЄДРПОУ 25553579) 8516,72 грн. заборгованості, 1265,62 грн. пені, 2991,74 грн. штрафу, 382,93 грн. суми інфляційних нарахувань та 299,18 грн. трьох процентів річних, а всього 13456,19 грн., 134,56 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Суддя В. А. Войціховський

Повний текст рішення

складено та підписано

17.02.11