Рішення № 138325958, 20.07.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.07.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/730/26

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гули У. І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", вул. Глибочицька, буд. 44, м. Київ, 04050

до відповідача: Приватного підприємства "Добробуд ВВ", вул. Гладуна Василя, буд. 1, с. Чорнолізці, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77471

про стягнення збитків в порядку регресу в розмірі 31 550 грн 00 грн.

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства "Добробуд ВВ" (надалі - відповідач) про стягнення страхового відшкодування у розмірі 31 550 грн 00 коп.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано - Франківської області від 15.06.2026, суд постановив відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив сторонам строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч. 4 ст. 120 цього Кодексу. За приписами ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 15.06.2026 була внесена до АСДС та автоматично направлена в електронний кабінет відповідача.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Довідкою про доставку електронного листа від 15.06.2026 підтверджується що ухвала про відкриття провадження від15.06.2026 доставлена до електронного кабінету відповідача 15.06.2026 о 13:09.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд цієї справи

15.06.2026 господарський суд встановив відповідачу для подання відзиву на позов п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не подав.

Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція позивача.

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що 05.05.2023 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки RENAULT MAGNUM (державний номерний знак НОМЕР_1 ), під керуванням ОСОБА_1 . Згідно з постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 01.06.2023 у справі № 352/1052/23 (провадження №3/352/723/23) ОСОБА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. ПрАТ "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс ГРУП" було складено страховий акт та виплачено страхове відшкодування у розмірі 31 550 грн 00 коп. Позивач вважає, що до нього перейшло право вимоги до Відповідача, як до особи відповідальної за відшкодування заподіяних збитків, як до страхувальника зазначеного у договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №EP-209389772.

Позовні вимоги обґрунтовує приписами ст. 38.1.1 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 526, 1187, 1191 Цивільного кодексу України.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, не спростував суми заявленої до стягнення заборгованості.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Фактичні обставини справи, встановлені судом. Оцінювання доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Фактичні обставини справи вказують на те, що між Приватним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (далі - страховик) та Приватним підприємством "Добробуд ВВ" (далі - страхувальник) було укладено договір обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-209389772 (далі - Договір).

Забезпечений транспортний засіб RENAULT MAGNUM, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2002. Місце реєстрації власника ТЗ Чорнолізці. Страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю становить 260 000 грн, за шкоду заподіяну майну 130 000 грн. Строк дії цього договору - з 09.06.2022 до 08.06.2023.

05.05.2023 о 19 год 30 хв на автодорозі М 06 Київ-Чоп 634 км+10 м, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки "RENAULT MAGNUM", державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричіпом марки "Zremb", державний номерний знак НОМЕР_2 , перед виїздом не перевірив та не забезпечив технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, внаслідок чого з напівпричіпа відірвалося колесо, яким пошкоджено зустрічний транспортний засіб марки "MERSEDERS-BENZ", державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , чим порушено п. 1.5, 2.3а Правил дорожнього руху.

Постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 01.06.2023 у справі № 352/1052/23 (провадження №3/352/723/23) ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн 00 коп., за порушення п. 1.5, 2.3а Правил дорожнього руху, які призвели до ДТП.

ОСОБА_3 є власником ТЗ "MERSEDERS-BENZ", державний номерний знак НОМЕР_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ТЗ НОМЕР_4 . ОСОБА_3 має право керування ТЗ, що підтверджується посвідченням водія НОМЕР_5 . Відповідно до полісу АР/3096123 обов"язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладено договір між Страховою компанією "ГАРДІАН" та ОСОБА_3 на ТЗ "MERSEDERS-BENZ", державний номерний знак НОМЕР_3 .

Потерпілий транспортного засобу MERSEDERS-BENZ, державний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_3 05.06.2023 подав заяву до позивача про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування за попереднім розрахунком в розмірі 31 550 грн.

26.05.2023 позивач склав акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) "MERSEDERS-BENZ", державний номерний знак НОМЕР_3 та 06.06.2023 склав розрахунок страхового відшкодування, на підставі калькуляції №23-0771658 від 01.06.2023, заяви погодження від 05.06.2023 та страховий акт №230000771658 від 06.06.2023 про розмір страхового відшкодування на суму 31 550 грн 00 коп.

Відповідно до платіжної інструкції №ЗР045622 від 07.06.2023 позивач перерахував потерпілому ОСОБА_3 31 550 грн 00 коп., призначення платежу - відшкодування згідно страхового акту №230000771658 від 06.06.2023.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією про відшкодування шкоди в порядку регресу № 16720/ІНС від 03.12.2025.

Відповідач відповіді на претензію не надав та відшкодування шкоди і порядку регресу не здійснив, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У відповідності до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до підпункту "г" підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції чинній на момент вчинення ДТП та на момент виконання зобов"язання про відшкодування шкоди) страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Факт того, що водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки "RENAULT MAGNUM", державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричіпом марки "Zremb", державний номерний знак НОМЕР_2 , перед виїздом не перевірив та не забезпечив технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, внаслідок чого з напівпричіпа відірвалося колесо, яким пошкоджено зустрічний транспортний засіб марки "MERSEDERS-BENZ", державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , чим порушено п. 1.5, 2.3а Правил дорожнього руху, встановлений постановою Тисменицького районного суду від 01.06.2023 у справі № 352/1052/23.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною першою ст. 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Зі змісту глави 82 Цивільного кодексу України вбачається, що законодавець розрізняє поняття "особа, яка завдала шкоду" та "особа, яка відповідає за шкоду".

Аналіз положень ст. ст. 1166, 1167, 1187, 1188 Цивільного кодексу України свідчить про встановлення у цивільному праві України змішаної системи деліктів, до якої входить: по-перше, правило генерального делікту, відповідно до якого будь-яка шкода (у тому числі моральна), завдана потерпілому неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; по-друге, правило спеціальних деліктів, яке передбачає особливості відшкодування шкоди, завданої у певних спеціально обумовлених у законодавстві випадках (спеціальними суб`єктами, у спеціальний спосіб тощо).

Правило генерального делікту закріплено у ст. 1166 Цивільного кодексу України стосовно майнової шкоди та у ст. 1167 Цивільного кодексу України стосовно моральної шкоди.

Умовами застосування цих норм є завдання шкоди (майнової, моральної) неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, наявність причинного зв`язку між цими діями (бездіяльністю) і шкодою та вина заподіювача. За правилом генерального делікту відповідальність за завдання шкоди покладається на особу, яка цю шкоду завдала, тобто на безпосереднього заподіювача.

Статті 1187, 1188 Цивільного кодексу України відносяться до спеціальних деліктів, які передбачають особливості суб`єктного складу відповідальних осіб (коли обов`язок відшкодування шкоди покладається не на безпосереднього заподіювача, а на іншу вказану у законі особу - власника джерела підвищеної небезпеки) та встановлюють покладення відповідальності за завдання шкоди незалежно від вини заподіювача.

Так, ст. 1187 Цивільного кодексу України встановлює особливого суб`єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки, зокрема відповідно до частини другої, таким суб`єктом є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Положеннями ст. 397 Цивільного кодексу України передбачено, що володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

Не є таким суб`єктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України).

Положення ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України про застосування принципу вини у разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки не скасовує попереднього правила про відповідальність саме власника (володільця) джерела підвищеної небезпеки (ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України).

У такому випадку обов`язок по відшкодуванню шкоди покладається на того власника (володільця) джерела підвищеної небезпеки, з вини водія якого завдана шкода, а не безпосередньо на винного водія.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.08.2022 у справі № 904/6092/21.

У матеріалах справи міститься відповідь від Національної поліції України (картка ДТП в системі НПУ за ідентифікатором 3023126630204641), з якої вбачається, що власником автомобіля "RENAULT MAGNUM", державний номерний знак НОМЕР_1 є ПП "Добробуд ВВ" (код ЄДРПОУ 34023229); винуватець ДТП - ОСОБА_2 - водій юридичної особи, який має право керування транспортним засобом, допустив порушення п. 1.5, 2.3а ПДР України.

Отже відповідальність за завдані збитки у цьому випадку покладається саме на Приватне підприємство "Добробуд ВВ" як власника транспортного засобу та роботодавця водія цього транспортного засобу (винуватця ДТП). Доказів того, щодо водій ОСОБА_2 заволодів транспортним засобом неправомірно, матеріли справи не містять.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що під час вчинення ДТП, ОСОБА_4 -водій юридичної особи, який має право керування ТЗ, керуючи транспортним засобом "RENAULT MAGNUM", державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричіпом марки "Zremb", державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є відповідач, перед виїздом не перевірив та не забезпечив технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, внаслідок чого з напівпричіпа відірвалося колесо, яким пошкоджено зустрічний транспортний засіб марки "MERSEDERS-BENZ", відтак на Приватне підприємство "Добробуд ВВ" в силу закону покладається обов`язок щодо відшкодування шкоди в порядку регресу.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).

Висновок суду.

Виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих та досліджених у ході розгляду справи, враховуючи їх вірогідність та взаємозв`язок, у відповідності до ст. 86 ГПК України, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 2 662 грн 40 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №ЗР071120 від 03.06.2026.

Враховуючи задоволення позову судовий збір в сумі 2 422 грн 40 коп. суд покладає на відповідача.

Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, статтями 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 178, 232, 236-238, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Стягнути з ПП "Добробуд ВВ" (77471, Івано-Франківська область, Тисменицький район, с. Чорнолізці, вул. Гладуна Василя, буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи: 34023229) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44, ідентифікаційний код юридичної особи: 24175269) завдані збитки в порядку регресу в розмірі 31 550 грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя У. І. Гула