Ухвала суду № 138324456, 16.07.2026, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №718/2216/26

Провадження №1-кс/718/258/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2026 року м.Кіцмань Чернівецька область

Слідчий суддя Кіцманського районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кіцманського районного суду Чернівецької області клопотання слідчого СВ ВП № 2 (м. Кіцмань) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене заступником керівника Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вольно-Надєжинське рф, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, який працює забійником в ТОВ «УПГ-Інвест», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України, у кримінальному провадженні №12026262110000159, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.07.2026, -

в с т а н о в и в:

Слідчий СВ ВП № 2 (м. Кіцмань) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області капітан поліції ОСОБА_4 (далі - слідчий), за погодженням з заступником керівника Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Кіцманського районногосуду Чернівецькоїобласті з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,підозрюваного у кримінальному провадженні №12026262110000159, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.07.2026у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України.

Короткий зміст клопотання.

У клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з його утриманням в ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор» (пл. Соборна, 6, м.Чернівці Чернівецької області), терміном на 60 днів.

Клопотання слідчого обґрунтоване тим, що 14.07.2026, приблизно о 01 год. 15 хв. водій ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння (3.56 проміле), чим заздалегідь позбавив себе можливості правильно оцінювати дорожню обстановку і координувати свої дії, керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 2101», номерний знак НОМЕР_1 , рухався із швидкістю 80 км/год, що перевищує допустиму в межах населеного пункту, по польовій дорозі в межах населеного пункту с. Шипинці Чернівецького району Чернівецької області зі сторони с. Ошихліби в напрямку центру с. Шипинці Чернівецького району Чернівецької області. Доїжджаючи до електроопори №21/239/72, водій ОСОБА_5 не врахувавши дорожньої обстановки, не переконавшись в тому, що це буде безпечно та не створить небезпеки (перешкоди) іншим учасникам дорожнього руху, не зменшив швидкість та неправильно застосував прийоми керування транспортним засобом, внаслідок чого втратив контроль над керуванням транспортним засобом та допустив його перекидання. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди: пасажирів неповнолітніх ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із діагнозом «мозкова кома» та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 із діагнозом «рвана рана підколінної артерії» госпіталізовано до лікувальних закладів.

Слідчий у клопотанні стверджує, що вказану дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_5 вчинив в результаті порушення та невиконання вимог п.п. 1.5, 2.3 (б), 2.9 (а), 12.1, 12.4 встановлених «Правилами дорожнього руху», які затверджені постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10.10.2001 та введені в дію з 01.01.2002, при чому порушення п.п. 12.1 та 12.4 Правил безпосередньо перебувають у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, зокрема: п. 1.5., відповідно до якогодії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3.,відповідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 2.9.,відповідно до якого водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; п. 12.1, відповідно до якогопід час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; п. 12.4,відповідно до якогоу населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

За змістом клопотання, 14.07.2026 о 08:30год. ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, 14.07.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що спричинило неповнолітнім потерпілим тяжке тілесне ушкодження.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначив про наявність ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а саме, ризиків, передбаченихпунктами1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідківу цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

На думку слідчого, застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 , іншого більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не забезпечить у повній мірі виконання процесуальних обов`язків та не дасть реальної змоги запобігти вище переліченим ризикам.

Позиції учасників кримінального провадження.

У судовому засіданні слідчий підтримав подане ним клопотання із зазначених у ньому підстав, просив клопотання задоволити.

Прокурор у судовому засіданні підтримала клопотання, зазначила, що ОСОБА_5 у період з 2023 по 2026 рік шість разів притягався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, на час вчинення інкримінованого йому адміністративного правопорушення підозрюваний був позбавлений права керування транспортним засобом, у випадку визначення розміру застави прокурор просила визначити підозрюваному заставу на суму триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Захисник у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, зазначив, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання, роботу, не має закордонного паспорту, а тому не зможе перетнути державний кордон, знаходиться на обліку в онкодиспансері, приймає інсулін, оскільки має цукровий діабет другого типу, а перебуваючи під вартою він не зможе виконувати рекомендації лікарів. Захисник заперечив зазначені у клопотанні ризики, повідомив, що до оголошення про підозру ОСОБА_5 не намагався вплинути на свідків, його сім`я буде відшкодовувати витрати на лікування потерпілих у майбутньому. Захисник подав у судовому засіданні заяви законних представників неповнолітніх потерпілих, в яких вони повідомляють, що не мають до ОСОБА_5 будь-яких претензій морального та матеріального характеру, документи на підтвердження стану здоров`я ОСОБА_5 . Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання та просив обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав захисника.

Ознайомившись із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника,дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Фактичні обставини справи, встановлені слідчим суддею та норми права, які підлягають застосуванню.

Слідчим суддею встановлено, що відділенням поліції № 2 (м. Кіцмань) Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026262110000159, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.07.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України.

Долученими до клопотання матеріалами підтверджено, що 14 липня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що спричинило неповнолітнім потерпілим ОСОБА_10 та ОСОБА_9 тяжке тілесне ушкодження.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п`яти до восьми років.

14 липня 2026 року о 08 год. 30 хв. водія ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, про що складено протокол від 14 липня 2026 року.

Вирішуючи питання про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходить з наступного.

Частиною 2 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно із п.4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Щодо обґрунтованості підозри.

Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені.

Проте воно висвітлено у практиці Європейського суду з прав людини, що підлягає застосуванню українськими судами. Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»). Обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна бути заснована на об`єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.

Цей стандарт переконання є нижчим, ніж стандарт переконання «поза розумним сумнівом», та вимагає меншої ваги доказів, ніж для вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи на стадії судового розгляду.

Відповідно до практики ЄСПЛ, обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 14 липня 2026 року,витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14.07.2026 у кримінальному провадженні №12026262110000159, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.07.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України, рапортом від 14.07.2026 про реєстрацію ЄО за № 8043 від 14.07.2026, рапортом від 14.07.2026 про реєстрацію ЄО за № 8046 від 14.07.2026, рапортом від 14.07.2026 про реєстрацію ЄО за № 8045 від 14.07.2026, протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 14.07.2026, постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 14 липня 2026 року, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.07.2026 № 50.

Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий суддя зазначає, що оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а лише з метою визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Тобто на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження за сутністю.

Як встановлено судовим розглядом клопотання та вбачається із досліджених слідчим суддею в судовому засіданні доказів у їх сукупності та взаємозв`язку, вони є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Щодо ризиків кримінального провадження.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

На переконання сторони обвинувачення, у цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на неповнолітніх потерпілих та неповнолітніх свідківу цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Щодо ризику переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та/або суду слідчий суддя зазначає наступне.

При оцінці ризику переховування від слідства та/або суду може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

Слід зазначити, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно з ст. 12 КК України є тяжким злочином, оскільки карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми роківз позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п`яти до восьми років.

Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу, враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 у сукупності з іншими обставинами.

Наведена обставина у виді безальтернативності та тяжкості покарання, на переконання слідчого судді, сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного вчинити дії з метою переховування від суду для уникнення притягнення до кримінальної відповідальності. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, приходить до обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій підозрюваного.

Щодо ризику незаконного впливу на неповнолітніх потерпілих та неповнолітніх свідківу цьому кримінальному провадженніз метою зміни або відмови їх від показів, як під час слідства так і під час судового розгляду, слідчий суддя приходить до висновку, що оскільки підозрюваний проживає в одному населеному пункті разом із неповнолітнімипотерпілими танеповнолітніми свідками та їх законними представниками, то такий ризик є наявним.

Ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушенн є обґрунтованим, оскільки до клопотання долучено матеріали адмінпрактики з яких вбачається, що ОСОБА_5 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Щодо можливості інших більш м`яких запобіжних заходів запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, слідчий суддя зазначає наступне.

Частиною 1 ст.176 КПК України встановлена відповідна ієрархія запобіжних заходів від найбільш м`якого (особисте зобов`язання) до найбільш суворого (тримання під вартою). Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам (ч.3 ст. 176 КПК України).

Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права. Тримання під вартою вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Метою цієї статті є захист від самовільного та необґрунтованого позбавлення волі. Тому, слідчий суддя повинен всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі застава, домашній арешт, особисте зобов`язання та інші, не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

Так, на думку слідчого судді, застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання реалізації ним встановлених ризиків переховування від органу досудового розслідування та суду, впливу на неповнолітніх потерпілих та неповнолітніх свідківу цьому кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Враховуючи вищезазначене, відсутні підстави для застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, про що просить його захисник.

На думку слідчого судді, наявність у підозрюваного проблем із здоров`ям, його позитивна характеристика за місцем проживання, не є достатніми факторами, що безсумнівно можуть виступати фактором стримування від реалізації описаних вище ризиків кримінального провадження.

Таким чином, зважаючи на доволі високі встановлені при розгляді клопотання ризики переховування від органу досудового розслідування та суду, впливу на неповнолітніх потерпілих та неповнолітніх свідківу цьому кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку, що до ОСОБА_5 слід застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів. Такий строк необхідно обраховувати з моменту затримання підозрюваного, а саме з 14 липня 2026 року о 08 год. 30 хв.

Щодо обрання та визначення розміру застави.

Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.2 ч.5 ст. 182 КПК України).

Альтернативний запобіжний захід у вигляді застави має бути достатнім стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялася б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків.

На переконання слідчого судді, такій меті цілком може відповідати застава в сумі сімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 232960 (двісті тридцять дві тисячі дев`ятсот шістдесят) гривень.

Саме такий розмір є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти встановленим ризикам кримінального провадження.

При цьому, застава на суму на суму триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яку просила визначити підозрюваному прокурор, на думку слідчого судді, буде завідомо непомірною для підозрюваного.

У зв`язку із застосуванням до ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя вважає за необхідне визначити обов`язки, які будуть покладені на нього, у випадку внесення ним застави, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися із с. Шипинці Чернівецького району Чернівецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утриматись від спілкування із неповнолітніми потерпілими ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та неповнолітніми свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193-194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволенні усного клопотання захисника ОСОБА_6 про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту.

Клопотання слідчого СВ ВП № 2 (м. Кіцмань) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене заступником керівника Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задоволити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з його утриманням в ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор» (пл. Соборна, 6, м. Чернівці Чернівецької області), терміном на 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме з 14 липня 2026 року о 08 год. 30 хв., який закінчується 11 вересня 2026 року о 08 год. 30 хв.

Одночасно для забезпечення належного виконання обов`язків, передбачених КПК України, визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі сімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 232960 (двісті тридцять дві тисячі дев`ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Чернівецькій області, код 26311401, Держказначейська служба України, м. Київ МФО 820172, р/р UA548201720355279001000008745.

Підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися із с. Шипинці Чернівецького району Чернівецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утриматись від спілкування із неповнолітніми потерпілими ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та неповнолітніми свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків у разі внесення застави визначити до 11 вересня 2026 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Чернівецькій області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор».

У разі внесення застави та з моменту звільнення особи з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_5 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Кіцманського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 .

Визначити строк дії даної ухвали до 11 вересня 2026 року до 08 год. 30 хв.

Ухвалу може бути оскаржено підозрюваним, його захисником, прокурором безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали слідчого судді складено 20 липня 2026 року о 09:45 год. у приміщенні Кіцманського районного суду Чернівецької області за адресою: вул. Незалежності, 48, м. Кіцмань Чернівецького району Чернівецької області.

Слідчий суддя ОСОБА_1