Рішення № 138323841, 20.07.2026, Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/716/26

Номер провадження 2/555/695/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року м.Березне

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Собчука А.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Стасюк І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Березне цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 18 вересня 2013 року.

У позовній заяві сформованій та поданій через підсистему «Електронний суд» 28 березня 2026 року, позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 40 454 грн 75 коп. заборгованості, визначеної станом на 11 березня 2026 року, з яких: 34 990 грн 39 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 5 464 грн 36 коп. - заборгованість за простроченими процентами, а також судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що 18 вересня 2013 року відповідач ОСОБА_1 підписав документ під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », на підставі якого йому відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку. Надалі відповідач користувався рахунком і кредитними коштами, отримував нові платіжні картки, підписував документи, якими погоджував істотні умови кредитування, однак зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів виконував неналежно.

Довідкою АТ КБ «ПриватБанк» реєстр. № 0000005333008127 від 13 березня 2026 року підтверджено, що за кредитним договором № б/н відповідачу видано, зокрема, картку № НОМЕР_1 , відкриту 18 вересня 2013 року, тип картки - «Універсальна».

03 серпня 2021 року, вже після досягнення повноліття, відповідач ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг без номера від 03 серпня 2021 року. Цим документом він приєднався до умов договору банківського рахунку та споживчого кредитування, погодив відновлювану кредитну лінію, строк кредитування 12 місяців із пролонгацією та фіксовану процентну ставку: 42 відсотки річних для картки «Універсальна» і 40,8 відсотка річних для картки «Універсальна Gold».

09 січня 2025 року відповідач ОСОБА_1 системі самообслуговування Приват24 за допомогою одноразового пароля підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг № 250109B1DI117171DKHMMAIN від 09 січня 2025 року та додаткову угоду № SAMDN52000108659662_01 до кредитного договору від 09 січня 2025 року, датовану 09 січня 2025 року.

Відповідно до додаткової угоди № SAMDN52000108659662_01 від 09 січня 2025 року сторони погодили невідновлювану кредитну лінію, строк кредитування 12 місяців із пролонгацією, але не більше п`яти років, фіксовану процентну ставку 12 відсотків річних, а також мінімальний платіж у розмірі 1 відсотка заборгованості протягом перших шести місяців та 3 відсотків - починаючи із сьомого місяця.

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» послалося на те, що відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконав, здійснив лише часткові платежі, у зв`язку із чим станом на 18 березня 2026 року виникла заявлена до стягнення заборгованість.

У заяві про зменшення розміру позовних вимог від 19 червня 2026 року, сформованій у підсистемі «Електронний суд» 19 червня 2026 року, АТ КБ «ПриватБанк» з урахуванням здійснених відповідачем платежів остаточно просило стягнути 28 060 грн 75 коп., з яких: 22 596 грн 39 коп. заборгованість за тілом кредиту; 5 464 грн 36 коп. заборгованість за простроченими процентами, а також судовий збір.

Ухвалою суду від 03 квітня 2026 року справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.

У клопотанні про розгляд справи за відсутності позивача від 18 березня 2026 року представник АТ КБ «ПриватБанк» просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав.

Відповідач подав письмове пояснення (відзив) від 28 квітня 2026 року, у якому зазначив, що кредитні кошти отримував і від виконання зобов`язань не ухиляється, однак здійснив часткове погашення заборгованості: 09 березня 2026 року - 3 000 грн, 25 березня 2026 року - 3 500 грн, 22 квітня 2026 року - 3 900 грн, 27 квітня 2026 року - 2 994 грн, загалом 13 394 грн. На підтвердження платежів подав квитанції АТ КБ «ПриватБанк» без окремих номерів від 09 березня 2026 року, 25 березня 2026 року, 22 квітня 2026 року та 27 квітня 2026 року.

У судовому засіданні 19 травня 2026 року відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги визнав частково. Він не заперечував факту отримання та використання кредитних коштів, однак просив урахувати здійснені ним платежі та визначити фактичний залишок заборгованості.

Ухвалою Березнівського районного суду Рівненської області про витребування доказів від 19 травня 2026 року клопотання відповідача задоволено, витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» остаточний актуальний розрахунок заборгованості, інформацію про зарахування та розподіл платежів, а також актуальну виписку щодо руху коштів. Позивачу запропоновано уточнити розмір вимог або надати пояснення щодо їх підтримання у первісному розмірі.

На виконання ухвали позивач АТ КБ «ПриватБанк» подав заяву від 27 травня 2026 року, сформовану в підсистемі «Електронний суд» 01 червня 2026 року, до якої долучив виписку по рахунку, розрахунки заборгованості та копії документів щодо умов кредитування. Позивач підтвердив, що після визначеної у позові дати відповідач ОСОБА_1 здійснював погашення, у зв`язку із чим буде подано уточнений розмір вимог.

Заявою про зменшення розміру позовних вимог від 19 червня 2026 року позивач АТ КБ «ПриватБанк» просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 28 060 грн 75 коп., з яких: 22 596 грн 39 коп. - заборгованість за тілом кредиту та 5 464 грн 36 коп. - заборгованість за простроченими процентами, а також понесені судові витрати.

З урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та заявленої позивачем остаточної суми вимог суд розглядає спір у межах стягнення 28 060 грн 75 коп. заборгованості та судового збору.

У судове засідання на 20.07.2026р. сторони не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представник позивача просив розглянути справу за його відсутності, а відповідач, подавши відзив, не заявляв клопотання про обов`язкову особисту участь у судовому засіданні.

З урахуванням подання відповідачем відзиву на позовну заяву суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за загальними правилами ухвалення рішення, а не в порядку заочного розгляду.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом установлено, що згідно з документом «Анкета-заява в ПриватБанку» від 18 вересня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг та підписав заяву про приєднання.

Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» реєстр. № 0000005333008127 від 13 березня 2026 року за договором № б/н відповідачу ОСОБА_1 видано, зокрема, платіжну картку № НОМЕР_1 , відкриту 18 вересня 2013 року, тип картки «Універсальна».

Із довідки АТ КБ «ПриватБанк» «Про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н)» реєстр. № 0000005333009027 від 13 березня 2026 року встановлено, що 18 вересня 2013 року кредитний ліміт становив 0 грн. Перший ненульовий кредитний ліміт у розмірі 500 грн установлено 06 квітня 2016 року, надалі ліміт збільшено до 2 500 грн 23 травня 2017 року, до 15 000 грн 03 серпня 2021 року та до 38 000 грн 22 грудня 2021 року.

03 серпня 2021 року ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 03 серпня 2021 року. У документі погоджено відновлювану кредитну лінію, строк кредитування 12 місяців із пролонгацією, фіксовану процентну ставку 42 % річних для картки «Універсальна» та 40,8 % річних для картки «Універсальна Gold», порядок внесення мінімальних платежів і черговість погашення заборгованості. Документ підписано відповідачем ОСОБА_1 03 серпня 2021 року.

Паспортом споживчого кредиту від 22 грудня 2021 року відповідачу ОСОБА_1 надано інформацію про тип кредиту, можливий розмір кредитного ліміту, строк кредитування, пільговий період, фіксовані процентні ставки, реальну річну процентну ставку, порядок повернення кредиту та наслідки невиконання зобов`язань. Паспорт підписано ОСОБА_1 22 грудня 2021 року о 10 год. 43 хв.

Згідно із заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг № 250109B1DI117171DKHMMAIN від 09 січня 2025 року ОСОБА_1 повторно приєднався до умов обслуговування поточного рахунку, платіжного інструменту та споживчого кредитування. Документ підписано в системі «Приват24» за допомогою одноразового пароля 09 січня 2025 року о 19 год. 14 хв.

Сторонами укладено додаткову угоду № SAMDN52000108659662_01 від 09 січня 2025 року до кредитного договору від 09 січня 2025 року. Додаткову угоду підписано ОСОБА_1 у системі «Приват24» за допомогою одноразового пароля 09 січня 2025 року.

Пунктами 14 додаткової угоди № SAMDN52000108659662_01 від 09 січня 2025 року сторони погодили: невідновлювану кредитну лінію; строк кредитування 12 місяців із пролонгацією, але не більше п`яти років; фіксовану процентну ставку 12 % річних; мінімальний платіж у розмірі 1 % заборгованості протягом перших шести календарних місяців та 3 % починаючи із сьомого місяця; настання строку повного повернення кредиту на 180-й день із моменту порушення обов`язку з погашення заборгованості.

У пункті 3 додаткової угоди № SAMDN52000108659662_01 від 09 січня 2025 року сторони зафіксували, що на дату її підписання заборгованість становила 41 037 грн 38 коп., із яких 37 990 грн 39 коп. основна сума боргу та 3 046 грн 99 коп. нараховані, але несплачені проценти. Ця умова не є лише одностороннім розрахунком банку, а міститься в документі, підписаному обома сторонами, та підтверджує визнання повнолітнім відповідачем наявності кредитного зобов`язання і його розміру на 09 січня 2025 року.

Випискою по картковому рахунку за період з 18 вересня 2013 року до 30 травня 2026 року, долученою до заяви АТ КБ «ПриватБанк» вих. № 12248891-ВБ від 27 травня 2026 року, підтверджено рух коштів за рахунком: використання відповідачем кредитного ліміту, нарахування процентів, внесення ним платежів та зміни залишку заборгованості.

Розрахунком заборгованості за договором № б/н від 18 вересня 2013 року станом на 30 травня 2026 року встановлено остаточну заборгованість відповідача ОСОБА_1 у сумі 28 060 грн 75 коп., з яких: 22 596 грн 39 коп. прострочене тіло кредиту; 5 464 грн 36 коп. прострочені проценти. Заборгованість за поточними процентами, процентами на підставі частини другої статті 625 ЦК України, пенею та комісією у фінальному розрахунку відсутня.

Із розрахунку вбачається, що на 01 березня 2026 року вся сума основного боргу 37 990 грн 39 коп. була віднесена до простроченого тіла кредиту, а прострочені проценти становили 5 464 грн 36 коп. Після 01 березня 2026 року розмір заявлених договірних процентів не збільшувався, що свідчить про припинення їх нарахування після настання строку повного повернення кредиту.

Платіж 3 000 грн за платіжною інструкцією № P24A5605508724D0004 від 09 березня 2026 року враховано банком до складення первісного розрахунку станом на 11 березня 2026 року, тому первісно заявлена сума 40 454 грн 75 коп. уже була визначена після цього платежу.

Платіж 3 500 грн за платіжною інструкцією № P24A5679912440D4937 від 25 березня 2026 року зменшив прострочене тіло кредиту з 34 990 грн 39 коп. до 31 490 грн 39 коп.; платіж 3 900 грн за платіжною інструкцією № P24A5801609153D9287 від 22 квітня 2026 року до 27 590 грн 39 коп.; платіж 2 994 грн за квитанцією без номера від 27 квітня 2026 року до 24 596 грн 39 коп. Крім того, за випискою та фінальним розрахунком 29 травня 2026 року відповідач сплатив 2 000 грн, після чого залишок простроченого тіла кредиту становив 22 596 грн 39 коп.

Таким чином, платежі, які не були враховані в первісній сумі позову, становлять 12 394 грн, а загальна заборгованість зменшилася з 40 454 грн 75 коп. до 28 060 грн 75 коп. Розрахунок остаточного боргу арифметично узгоджується з банківською випискою, платіжними документами відповідача та заявою позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до статей 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності й диспозитивності; кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; суд розглядає справу в межах заявлених вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у сукупності. Жоден доказ не має наперед установленої сили, а мотиви прийняття або відхилення доказів мають бути наведені в судовому рішенні.

Частиною першою статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Факт отримання й використання кредитних коштів відповідачем не заперечувався та, крім того, підтверджується випискою по рахунку і подальшими платежами.

Водночас часткове визнання відповідачем ОСОБА_1 позову не звільняє суд від обов`язку перевірити наявність законних підстав для стягнення конкретної суми. Відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України рішення у зв`язку з визнанням позову може бути ухвалене лише за наявності законних підстав.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 675/2136/19, провадження № 61-2251св22, розмежовано визнання фактичної обставини та визнання позову і наголошено, що суд не вправі покласти в основу рішення лише заяву відповідача про визнання позову без дослідження обставин справи.

Оскільки ОСОБА_1 не назвав конкретної суми безумовно визнаних вимог і пов`язував свою позицію з необхідністю врахування всіх платежів, суд розцінює його пояснення як визнання факту виникнення кредитних правовідносин, одержання кредиту та існування непогашеного боргу, але визначає розмір заборгованості за результатами самостійної оцінки доказів.

Згідно зі статтями 11, 202, 205 та 207 ЦК України цивільні права й обов`язки виникають із договорів та інших правочинів; правочин може вчинятися письмово, а письмова форма вважається дотриманою, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах, у тому числі електронних, і підписано стороною.

За змістом статей 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом оферти й акцепту, а моментом його підписання може бути використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08 квітня 2026 року у справі № 705/1938/25, провадження № 61-13271св25, зазначено, що договір, підписаний одноразовим паролем-ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, якщо сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов.

Заява про приєднання № 250109B1DI117171DKHMMAIN від 09 січня 2025 року та додаткова угода № SAMDN52000108659662_01 від 09 січня 2025 року містять персональні дані відповідача ОСОБА_1 , його фінансовий номер телефону й електронну адресу, відмітки про підписання одноразовим паролем у системі «Приват24», а також конкретні істотні умови кредитування.

Відповідач справжність цих документів, належність фінансового номера або факт підписання не заперечував. Крім того, їх зміст узгоджується з його подальшим виконанням договору. Тому суд визнає ці електронні документи належними та допустимими доказами погодження сторонами умов кредиту.

Відповідно до статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах і який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19, сформульовано висновок, що роздруківка Умов та Правил надання банківських послуг із вебсайту банку сама по собі не підтверджує погодження позичальником конкретних умов, якщо такі умови не підписані та банк може змінювати їх у часі. У цій справі суд не обґрунтовує стягнення процентів лише загальними Умовами, розміщеними на сайті.

Розмір процентної ставки, строк кредитування, порядок повернення та розмір заборгованості підтверджені індивідуально підписаними відповідачем ОСОБА_1 заявою від 03 серпня 2021 року, паспортом споживчого кредиту від 22 грудня 2021 року, заявою № 250109B1DI117171DKHMMAIN від 09 січня 2025 року та додатковою угодою № SAMDN52000108659662_01 від 09 січня 2025 року.

Відповідно до статей 509, 525, 526, 530 і 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 1048, 1049 та 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник повернути кредит і сплатити проценти в погодженому розмірі та порядку. За частинами першою і другою статті 1069 ЦК України, якщо банк здійснює платежі з рахунку клієнта за відсутності на ньому власних коштів, банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення платежу.

Виписка по картковому рахунку відображає конкретні операції, дати використання кредитних коштів, погашення та залишок боргу.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, провадження № 61-3689св21, зазначено, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами руху коштів і виконаних операцій. Подана у цій справі виписка узгоджується з платіжними документами самого відповідача та підписаною ним додатковою угодою, а тому в сукупності з іншими доказами підтверджує факт і розмір кредитної заборгованості.

Сам розрахунок заборгованості є похідним інформаційним документом і не може оцінюватися відокремлено від первинних документів. Проте фінальний розрахунок станом на 30 травня 2026 року відтворює дані банківської виписки, містить хронологію використання кредиту та платежів, а його підсумки збігаються із заявою про зменшення позовних вимог та квитанціями відповідача. Контррозрахунку або доказів невідповідності окремих операцій ОСОБА_1 не подав.

За умовами додаткової угоди № SAMDN52000108659662_01 від 09 січня 2025 року строк повного повернення кредиту настав на 180-й день із моменту порушення обов`язку з погашення. Розрахунок засвідчує, що з 01 березня 2026 року вся непогашена основна сума боргу обліковується як прострочена.

Отже, на час звернення позивача АТ КБ «Приватбанк» до суду строк виконання вимоги щодо повернення основної суми кредиту настав, а вимога не є передчасною.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу строку кредитування або після настання строку дострокового повернення відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України. Після цього права кредитора охороняються положеннями частини другої статті 625 ЦК України.

Фінальний розрахунок АТ КБ «ПриватБанк» відповідає зазначеному підходу: сума договірних процентів 5 464 грн 36 коп. сформована станом на 01 березня 2026 року і надалі не збільшувалася; проценти за частиною другою статті 625 ЦК України, пеня та комісія до стягнення не заявлені.

Таким чином, позивач не вимагає договірних процентів за період після настання строку повного повернення кредиту.

Щодо доводу відповідача ОСОБА_1 про неврахування платежів суд зазначає, що він був обґрунтованим стосовно первісного розміру позову, тому суд витребував актуальні докази. Після виконання ухвали від 19 травня 2026 року банк врахував усі підтверджені платежі, включно з платежем 2 000 грн від 29 травня 2026 року, та зменшив вимоги на 12 394 грн. Платіж 3 000 грн від 09 березня 2026 року вже був врахований у первісному розрахунку. Повторне віднімання цієї суми призвело б до подвійного врахування одного платежу.

Суд також враховує, що додаткова угода від 09 січня 2025 року містить погоджену сторонами заборгованість 41 037 грн 38 коп., тоді як після всіх платежів позивач просить стягнути 28 060 грн 75 коп.

Отже, остаточна сума вимог є меншою за визнаний сторонами у 2025 році борг на 12 976 грн 63 коп. та відображає подальше виконання зобов`язання відповідачем.

За подання позову АТ КБ «ПриватБанк» сплатило судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № ZZ429B2IMM від 19 березня 2026 року, референс проводки ZZ42Q0319B2IMM.

Остаточно підтримані позовні вимоги задовольняються повністю. Зменшення ціни позову не змінило належного до сплати мінімального розміру судового збору за позов юридичної особи, поданий в електронній формі, тому сплачений збір не є надмірним і відповідно до статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Положення статті 142 ЦПК України щодо повернення позивачу частини судового збору у зв`язку з визнанням позову не застосовуються, оскільки відповідач до початку розгляду справи по суті не визнав позов у конкретному остаточному розмірі. Його позиція була частковою та умовною, а остаточний розмір вимог сформовано позивачем лише після витребування доказів і проведення додаткових платежів.

Оцінивши докази в їх сукупності, суд установив, що після досягнення повноліття ОСОБА_1 користувався кредитним рахунком, отримував кредитні кошти, неодноразово підписував документи з конкретними умовами кредитування, а 09 січня 2025 року погодив суму існуючого боргу, процентну ставку 12 % річних і порядок його повернення.

Відповідач ОСОБА_1 порушив обов`язок із внесення погоджених мінімальних платежів, унаслідок чого 01 березня 2026 року настав строк повного повернення кредиту. Після врахування всіх установлених судом платежів непогашена заборгованість станом на 30 травня 2026 року становить 28 060 грн 75 коп., з яких 22 596 грн 39 коп. прострочене тіло кредиту та 5 464 грн 36 коп. прострочені договірні проценти.

Доказів погашення цієї суми, неправильності відображення операцій у банківській виписці або альтернативного розрахунку відповідач не подав. Остаточний розрахунок позивача АТ КБ «ПриватБанк» узгоджується з первинними банківськими документами, підписаними сторонами договорами та платіжними документами відповідача.

За таких обставин позов АТ КБ «ПриватБанк» в остаточно заявленому розмірі є обґрунтованим і підлягає задоволенню повністю.

Інших фактичних даних, які мають значення для справи, немає.

Керуючись статтями 12, 13, 49, 7682, 89, 133, 141, 206, 258, 259, 263265, 268, 274279 ЦПК України, статтями 11, 16, 202, 205, 207, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 629, 634, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1, 1066, 1069 ЦК України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 18 вересня 2013 року у загальному розмірі 28 060 (двадцять вісім тисяч шістдесят) гривень 75 копійок, з яких: 22 596 (двадцять дві тисячі п`ятсот дев`яносто шість) гривень 39 копійок заборгованість за тілом кредиту; 5 464 (п`ять тисяч чотириста шістдесят чотири) гривні 36 копійок заборгованість за простроченими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Березнівським РС УДМС України в Рівненській області 12 лютого 2013 року, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя А.Ю. Собчук