Постанова № 138323234, 07.07.2026, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/1456/26

Провадження № 3/366/789/26

ПОСТАНОВА

Іменем УКРАЇНИ

07 липня 2026 року с-ще Іванків

Суддя Іванківського районного суду Київської області Корчков А.А., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області щодо притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи не повідомив, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №681027 від 01.06.2026: «01.06.2026 об 11:50 в с-щі Іванків по вул. Розважівська, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки ВАЗ 21121 д.н.з. НОМЕР_1 не вибрав безпечної швидкості руху та не впорався з керуванням внаслідок чого здійснив з`їзд у кювет, чим порушив п.12.1. ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП».

Протокол склав поліцейський ВП №1 Вишгородського РУП в Київській області, сержант поліції Піскун В.В.

Відповідно до протоколу авторозподілу судової справи між суддями від 05.06.2026, головуючим суддею визначено суддю Корчкова А.А.

29.06.2026 за допомогою підсистеми «Електронний суд» до суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи відносно ОСОБА_1 , звернувся адвокат Сіренко М.Ю., який вступив у справу на підставі договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 26.06.2026.

Крім того, на підставі клопотання адвоката Сіренка М.Ю., 29.06.2026 судом надано доступ до матеріалів даної справи через підсистему «Електронний суд».

Також, у вказаному клопотанні адвокат Сіренко М.Ю. просив суд відкласти розгляд справи відносно ОСОБА_1 на іншу дату.

Враховуючи клопотання захисника Сіренка М.Ю., з метою надання особі, що притягається до адміністративної відповідальності належного права на захист, судом відкладено розгляд даної справи на 07.07.2026 про що повідомлено учасників.

07.07.2026 адвокат Сіренко М.Ю., шляхом подання на електрону адресу суду заяви, повідомив суд про розірвання договору про надання правової допомоги з ОСОБА_1 , у якій зазначив, що останній захищатиме свої права сам, про дату та час судового засідання ОСОБА_1 повідомлений.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений шляхом направлення судової повістки з рекомендованим повідомленням про вручення на адресу, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка повернулась до суду з відміткою «адресат відсутній» та шляхом направлення смс-повідомлень на особистий номер телефону, текст яких доставлено 05.06.2026 та 29.06.2026.

Враховуючи, що ОСОБА_1 , з метою отримання професійної правничої допомоги в рамках розгляду даного провадження звертався до адвоката Сіренка М.Ю., що свідчить про його обізнаність щодо наявності даної справи про адміністративне правопорушення у Іванківському районному суді Київської області, суд вважає, що ОСОБА_1 про розгляд справи відносно нього, повідомлений належним чином.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005, зазначено, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

За вказаних обставин, враховуючи, що відповідно до статті 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП під час розгляду справи та її захисника не є обов`язковою, беручи до уваги, що ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлений належним чином, з клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не звертався, суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні досліджені наступні докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №681027 від 01.06.2026, у якому викладено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, пункт ПДР, вимоги якого порушено, стаття КУпАП, якою передбачена відповідальність за адміністративне правопорушення, який підписано уповноваженою особою та ОСОБА_1 ;

- схема місця ДТП, складена 01.06.2026 з відображенням та фіксацією на ній всіх об`єктів та обставин, що стосуються події;

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 01.06.2026 від надання яких він відмовився у порядку ст.63 Конституції України.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши наявні у справі докази, керуючись положеннями статей 7, 245, 280 КУпАП, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу № 524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Верховний суд наголошує, що судді при розгляді справ про адміністративне правопорушення не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже, діючи таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із перелічених елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст. 258 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. А притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи […] Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 у провину ставиться порушення вимог

п. 12.1. ПДР, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.

Пунктом 12.1 Правил дорожнього руху (далі ПДР), затверджених Постановою КМУ «Про Правила дорожнього руху» від 10.10.2001 за № 1306, визначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

У відповідності до пунктів 1.1. та 1.9. ПДР ці Правила, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частинами 1,2 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII (далі Закон № 3353-XII) визначено, що учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.

Пункт 1 частини 5 статті 14 Закону № 3353-XII зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст. 53 Закону № 3353-XII юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

За результатами дослідження наведених доказів у їх сукупності судом встановлено, що 01.06.2026 об 11:50 в с-щі Іванків по вул. Розважівська, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки ВАЗ 21121 д.н.з. НОМЕР_1 не вибрав безпечної швидкості руху та не впорався з керуванням внаслідок чого здійснив з`їзд у кювет.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №681027 від 01.06.2026 та схема ДТП складені уповноваженою особою, відповідають вимогам КУпАП.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Отже, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, мав знати обов`язки щодо врахування дорожньої обстановки і стану транспортного засобу під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Жодних заперечень щодо викладеної суті адміністративного правопорушення ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначив, пояснень не надав, у судове засідання для надання пояснень також не з`явився.

Окрім того, судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього до суду не скеровував.

Таким чином, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв`язку, з огляду на встановлені обставини справи та застосовані норми права, суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складений вірно, відомості, які у ньому відображені відповідають фактичним обставинам справи, правопорушення кваліфіковано вірно, а наявні в матеріалах справи докази є належними, допустимими і достатніми та підтверджують, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме: порушення правил дорожнього руху, зокрема п. 12.1. ПДР, відповідно до якого, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Суд крім цього, ураховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема його рішення у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, де Суд у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до ч.1 ст.8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Із матеріалів справи не встановлено обставин, що виключали б адміністративну відповідальність ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі статтею 24 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні адміністративного стягнення судом не враховуються обставини, викладені ч. 2 ст. 33 КУпАП, оскільки стягнення накладається за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суд вважає за доцільне

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців.

Саме такий вид адміністративного стягнення на переконання судді буде достатнім та необхідним для виконання завдань КУпАП, зокрема він забезпечить запобігання вчинення правопорушником нових правопорушень, його виховання у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч.9 ст.283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Згідно з ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У матеріалах справи відсутні документи, на підставі яких ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору згідно із Законом України «Про судовий збір», а тому, з нього в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 коп. (3328,00х0,2).

Керуючись ст.ст. 7-9, 23, 24, 27, 33, 40-1, 124, 251, 266, 268, 283-285, 294, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (посвідчення водія НОМЕР_2 ) визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (посвідчення водія НОМЕР_2 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять грн., 60 коп.)

реквізити для оплати - отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області

Строк пред`явлення до виконання три місяці.

Текст постанови складено 17.07.2026.

Суддя Анатолій КОРЧКОВ