Ухвала суду № 138320081, 16.07.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №:461/7557/25

Провадження №: 2-п/461/74/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2026 м. Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Романюка В.Ф.

з участю: секретаря судового засідання Салика С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Галицького районного суду м. Львова від 27.10.2025 р., винесеного у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

22 червня 2026 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення винесеного 27 жовтня 2025 року у цивільній справі №461/7557/25 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором. Зазначає, що не погоджується із вказаним заочним рішенням, вважає його незаконним, ухваленим з грубим порушенням правил територіальної підсудності та внаслідок умисної процесуальної недобросовісності з боку позивача. Відповідач не проживає за вказаною позивачем адресою у м. Одеса. Кредитний договір №M34.00610.0102311320 був фізично укладений та підписаний 22 червня 2023 року у місті Києві, і в самому тексті Кредитного договору позивачем (АТ «Ідея Банк») було офіційно зафіксовано фактичне місце проживання відповідача у Київському регіоні, а саме: АДРЕСА_1 . Позивач від самого початку володів інформацією про актуальну київську адресу відповідача, але умисно приховав її від суду, вказавши у позовній заяві завідомо неактуальну адресу в м. Одеса, щоб позбавити сторону захисту можливості дізнатися про процес. Жодних судових повісток чи ухвал суду відповідач не отримував. 14 червня 2026 року відповідач авторизувався в системі «Електронний суд» з метою ознайомлення з персональними даними. Саме в цей момент, під час перевірки розділу «Мої справи», відповідач вперше виявив наявність заочного рішення від 27.10.2025 року та ознайомився з його змістом. Цей спір є споживчим. Оскільки Кредитний договір був укладений у місті Києві, а фактичне місце проживання споживача, яке відоме банку з тексту договору, також знаходиться у Київському регіоні ця справа абсолютно не підсудна Галицькому районному суду м. Львова. Позивач заявив до стягнення заборгованість у розмірі 73 033,63 грн, яка розрахована на підставі внутрішньої довідки, що не є первинним бухгалтерським документом. Наведені нарахування є повністю протиправними та підлягають тотальному обнуленню з моменту укладення договору.

У судове засідання відповідач не з`явився, згідно клопотання просив проводити розгляд справи у його відсутності.

Представник позивача АТ «Ідея Банк» в судове засідання не з`явився, 16 липня 2026 року надійшли заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, в яких зазначає, що відповідач належним чином повідомлявся про час, дату та місце проведення судового засідання, однак у судове засідання не з`явився, про поважність причин власної неявки не повідомив суд, що було достатньою підставою для проведення заочного розгляду справи. Відповідач до заяви про перегляд заочного рішення не надав жодних доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Пунктом 17 Кредитного договору визначено, що Договір кредиту виконується за місцем знаходження Банку та у випадку спору між сторонами, позов може пред`являтися також за місцем виконання Кредитного Договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до переконання, що заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Суд встановив, що заочним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 27 жовтня 2025 року у цивільній справі №461/7557/25 позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 73033,63 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» судовий збір у розмірі 3028 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, для скасування заочного рішення необхідне одночасне існування двох умов у їх сукупності: поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене судом заочне рішення; наявність доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1-4 ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №1786710 від 17.09.2025 року місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .

Як вбачається з матеріалів справи, розгляд справи неодноразово призначався до розгляду, а саме на 09 жовтня 2025 року на 09 год. 10 хв., 27 жовтня 2025 року на 16 год. 00 хв. Відповідач належним чином повідомлявся за адресою місця проживання, яка зазначена у позовній заяві, а також у заяві про перегляд заочного рішення, а саме: АДРЕСА_2 , що стверджується матеріалами справи. 15.10.2025 року було здійснено виклик відповідача шляхом розміщення оголошення на веб-сайті суду. Судова кореспонденція повернулася з відміткою «адресат відсутній».

З урахуванням зазначеного, відповідач ОСОБА_1 вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи, та за наявності всіх умов, передбачених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив заочне рішення.

Таким чином, судова повістка, а також усі документи у справі та копія ухвали про відкриття провадження у справі були відправлені відповідачу у строк за зареєстрованим місцем його проживання, а також наданих відповідачем до суду документах, зокрема у заяві про скасування заочного рішення.

При цьому суд враховує правові позиції, викладені у постанові Великої палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19, згідно з якими направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а також позицію сформовану в постанові Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі №215/7312/20 про те, що до повноважень судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «За закінченням терміну зберігання», «Адресат вибув», «Адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. А отже, здійснення судом всіх можливих спроб для повідомлення сторони про наявність відповідного позову до нього.

Викладене свідчить про те, що суд виконав покладений на нього обов`язок повідомити учасників про дату, час та місце розгляду справи.

Щодо доводів відповідача стосовно того, що Галицьким районним судом м. Львова всупереч приписам ч. 1 ст. 27 ЦПК України прийнято до розгляду позовну заяву АТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 28 ЦПК України позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Укладаючи Кредитний договір, сторони погодились, що цей Договір виконується за місцем знаходження Банку: 79008, м. Львів, Галицький р-н, вул. Валова, 11, та у випадку спору між Сторонами за цим Договором позов може пред`являтися за місцем виконання Договору (п. 17 Кредитного договору), з яким відповідач була ознайомлений на момент підписання Кредитного договору.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позивач скористався передбаченою ч. 8 ст. 28 ЦПК України альтернативною підсудністю такої справи та пред`явив позов до Галицького районного суду м. Львова на свій вибір. У цьому випадку правила виключної підсудності не застосовуються.

Відповідно до п. 33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Пунктом 37 цієї постанови передбачено, що право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності, підсудна справа, належить виключно позивачу.

Відповідач стверджує, що позивач заявив до стягнення заборгованість у розмірі 73 033,63 грн., яка розрахована на підставі внутрішньої довідки, що не є первинним бухгалтерським документом суд зазначає, що зазначене не відповідає дійсності, оскільки у підтвердження заборгованості позивачем до суду надано ряд інших доказів, зокрема виписку по рахунку відповідача, яка відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинним бухгалтерським документом та підтверджує видачу ОСОБА_1 кредиту, а також усі погашення по кредиту та їх зарахування.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до умов кредитного договору №М34.006101010231320 від 22.06.2023 сторонами погоджено процентну ставку у розмірі 63,99%.

Відповідно до п. 1.6 Кредитного договору процентна ставка є розміром плати за користування кредитними коштами, становить 63,99% річних та є фіксованою. Нарахування процентів здійснюється за методом «факт/факт», починаючи з дати надання кредиту. Графік позичальника до цього договору в розрізі сум погашення кредиту і процентів є невід`ємною частиною Договору. Нарахування процентів припиняється після повного повернення всієї заборгованості за цим Договором, а також у інших випадках.

Доказів, які б спростовували правильність наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано.

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд приходить до висновку що у заяві відсутні посилання на докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з винесеним рішенням по суті.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідача слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 260, 287, 288 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Галицького районного суду м. Львова від 27.10.2025 р., винесеного у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, - відмовити.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Строк на апеляційне оскарження рішення, згідно ст. 287 ЦПК України починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Романюк В.Ф.