Рішення № 138318532, 20.07.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Дата ухвалення
20.07.2026
Номер справи
489/3841/26
Номер документу
138318532
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

справа № 489/3841/26 провадження №2/489/2420/26

РІШЕННЯ

Іменем України

20 липня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі - ТОВ «Факторинг Партнерс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив:

У травні 2026 року ТОВ «Факторинг Партнерс» через систему «Електронний суд» звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договорами № 555148938435 від 03.06.2021 та № 2832611633-89012 від 26.06.2021 в загальному розмірі 20165,25,00 грн., а також понесені судові витрати на плату 2662,40 грн. судового збору та 13000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Як на підставу позовних вимог вказано, що 03.06.2021 між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» (далі - ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія») було укладено договір позики № 555148938435 від 03.06.2021, відповідно до умов якого позивальнику надано суму позики в розмірі 2000,00 грн. на умовах, передбачених цим договором.

Крім того, 26.06.2021 між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс») укладено Договір № 2832611633-89012 від 26.06.2021, відповідно до умов якого позивальнику надано кредит в розмірі 1500,00 грн. на умовах, передбачених цим договором.

18.12.2023 було укладено договір №18/12-2023 відповідно до якого ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 555148938435.

Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 555148938435.

18.11.2021 було укладено договір № 18-11/21 відповідно до якого ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі ТОВ «Вердикт Капітал») права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2832611633-89012.

10.03.2023 укладено договір №10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі ТОВ «Коллект Центр») права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2832611633-89012.

10.03.2026 укладено договір № 10-03/26 відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2832611633-89012.

Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 2832611633-89012.

Через порушення відповідачем зобов`язань утворилася заборгованість:

- за договором №555148938435 від 03.06.2021 в розмірі 4862, 75 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 2000,00 грн.; за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 2862,75 грн.; за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 0, 00 грн.; за пенею та/або штрафами - 0.00 грн; за комісіями - 0.00 грн.; інфляційними збитками та трьома процентами річних - 0.00 грн.;

- договором №2832611633-89012 від 26.06.2021 в розмірі 15302,50 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 1500,00 грн.; за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 13802,50 грн.; за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн.; за пенею та/або штрафами 0,00 грн.; за комісіями 0,00 грн.; інфляційними збитками та трьома процентами річних - 0.00 грн.

Загальний розмір заборгованості становить 20165,25 грн.

Посилаючись на наведені обставини та те, що право вимоги за вказаними кредитними договорами належить позивачу, відповідач в позасудовому порядку борг не погасив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості.

Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 06.05.2026 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, в т.ч. шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті судової влади. Направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд.

Правом на дання відзиву відповідач не скористався.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.

Згідно статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За частиною п`ятою статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи встановлено, що 03.06.2021 між відповідачем та ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» укладено договір позики № 555148938435, відповідно до умов якого позивальнику надано суму позики в розмірі 2000,00 грн. на строк 25 календарних днів під проценти, вказані в підпункті 1.1.1 договору (знижена процентна ставка, фіксована 1,10% за день (400,00% річних) від суми позики у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.1 цього Договору, якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення заборгованості або здійснить таке погашення протягом одного календарного дня, що слідують за датою закінчення такого строку).

За підпунктом 1.1.1.2 договору стандартна процента ставка, фіксована 2,60% за день (950.00% річних) від суми позики застосовується: у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.1 цього Договору, якщо позичальник не виконав умови зазначені в підпункті 1.1.1.1 Договору для застосування зниженої процентної ставки, та; у межах періоду прострочення, але не більше 30 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України.

Додатком № 1 до вказаного договору є Графік платежів, згідно якого останнім днем платежу є 27.062021.

Договір позики та до додаток до нього підписані відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора «1309» 03.06.2021.

До укладення договору позики відповідач ознайомився і підписав одноразовим ідентифікатором «1309» паспорт позики.

Успішне проведення платіжної операції через платіжний сервіс «LIQPAY» з перерахування відповідачу за реквізитами платіжної карти №473121*26 суми 2000,00 грн. підтверджено квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» №1665669146 від 03.06.2021.

18.12.2023 було укладено договір №18/12-2023 відповідно до якого ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія», до якого 21.12.2023 його сторони уклали додатковий договір №1, відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 555148938435.

Згідно Реєстру боржників, який є додатком до договору факторингу, заборгованість відповідача по договору № 555148938435 на дату віступлення права вимоги становила 4862,75 грн., з яких 2000,00 грн. за сумою позики та 2862,75 грн. за процентами за користування позикою.

Довідкою ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» від 21.12.2023 підтвердило, що заборгованість за договором позики становить в розмірі 4862,75 грн., з яких: 2000,00 грн. заборгованість сумою позики та 2862,75 грн. за процентами.

Крім того, 26.06.2021 між відповідачем та ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» укладено договір № 2832611633-89012, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в розмірі 1500,00 грн. строком на 14 днів (з 26.06.2021 по 10.07.2021) зі сплатою процентів 1,95 % в день за користування кредитом.

Вказаний договір підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора «R93AFT7Y» 26.06.2021.

При укладенні договору відповідач вказав свій електронний платіжний засіб за номером НОМЕР_1 .

Успішне проведення платіжної операції через платіжний сервіс «Platon» з перерахування відповідачу за реквізитами платіжної карти № НОМЕР_2 суми 1500,00 грн. підтверджено інформаційною довідкою ТОВ «Платіжні системи Онлайн».

Набуття права грошової вимоги за вказаним договором позивач підтвердив наступним.

18.11.2021 було укладено договір № 18-11/21 відповідно до якого ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2832611633-89012, заборгованість по якому становила 1906,00 грн., з яких 1500,00 грн. по тілу кредиту та 406 процентам, що підтверджується реєстром боржників.

10.03.2023 укладено договір №10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2832611633-89012, заборгованість по якому становила 15302,50 грн., з яких 1500,00 грн. по тілу кредиту та 13802,50 процентам, що підтверджується реєстром боржників.

10.03.2026 укладено договір № 10-03/26 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2832611633-89012, заборгованість по якому становила 15302,50 грн., з яких 1500,00 грн. по тілу кредиту та 13802,50 процентам, що підтверджується реєстром боржників.

Заборгованість відповідача станом на 18.11.2021 (дату укладення договору факторингу від 18.11.2021) підтверджується розрахунком первісного кредитора.

Розрахунком ТОВ «Вердикт Капітал» підтверджується заборгованість відповідача станом на 10.03.2023, згідно якої заборгованість зросла за рахунок процентів, які нараховані за період з 18.11.2021 по 23.02.2022.

Розрахунком позивача підтверджено заборгованість відповідача станом на 10.03.2026 у розмірі 15302,50 грн.

Таким чином, позивач набув право грошової вимоги за вказаними вище договорами, заборгованість по яких становить 4862,75 грн. та 15302,50 грн., які просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Правове обґрунтування та мотиви суду.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 652 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частина друга статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин третьої шостої, восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до частини дванадцятої статті 11 вказаного Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно із статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20): «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової системи, що додана до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти договір, і надсилаються інші сторони цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифра, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайт інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення... Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позичальником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».

Без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19 (провадження № 61-9071св20), від 23.03.2020 у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20), від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), від 12.08.2022 у справі № 234/7297/20 (провадження № 61-11504св21), від 09.02.2023 у справі № 640/7029/19 (провадження № К/9901/35352/19).

Згідно з частинами першою - третьою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до положень частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з частин першої, другої статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 525 ЦК України).

Відповідно до статей 12, 76 - 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана за допомогою належних та допустимих доказів довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідженими доказами підтверджується, що відповідач звернувся до первісних кредиторів з метою отримання коштів в позику та кредит, оформивши угоди у формі електронних документів та відповідно до яких відповідач отримав грошові кошти в користування на строк і на умовах, узгоджених сторонами договору.

Таким чином, укладення кредитного договору у формі електронного документу, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», на підставі якого між сторонами виникли кредитні правовідносини, відповідає законодавству та волі сторін щодо свободи договору, а наявний у справі звіт платіжних операторів про успішний переказ є самодостатнім доказом виконання кредиторами своїх зобов`язань.

Згідно пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Набуття права грошової вимоги позивач підтвердив договорами факторингу та відступлення права грошової вимоги, з доданими до них реєстрами боржників, до яких належить відповідач.

Доказів, які спростовували ці обставини матеріали справи не містять.

Порушення зобов`язань відповідачем позивач підтвердив розрахунком заборгованості.

Разом з тим, надаючи оцінку заявленої позивачем заборгованості, яка підлягає стягненню відповідача, суд з нею в повній міні не погоджується.

Як вбачається із позову позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №2832611633-89012 від 26.06.2021 в розмірі 15302,50 грн., з яких: 1500,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 13802,50 грн. за процентами.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що порядок повернення (погашення) кредиту, сплати процентів та інших платежів визначається цим Договором.

За умовами пункту 3.6 договору повернення кредиту та сплата процентів здійснюється позичальником згідно з Графіком розрахунків, або достроково відповідно до порядку, визначеного цим Договором, але в будь-якому випадку не пізніше дати остаточного повернення кредиту, встановленого цим Договором

Пунктом 2.3 договору та Графіком розрахунків, яким є додатком № 1 до договору, визначено, що кредит надається на 14 днів з 26.06.20231 по 10.07.2021.

Пунктом 9.6 договору його сторони домовились, що після закінчення строку дії цього договору, проценти за користування кредитом можуть бути нараховані Товариством, згідно частини другої статті 625 ЦК України, на усю суму боргу та встановлюються у розмірі 1404 % річних та підлягають сплаті не пізніше дня, що слідує за днем відправлення відповідної вимоги позикодавця позичальнику засобами ІТС та/чи на адресу електронної пошти позичальника.

Будь-яких умов щодо автоматичного пролонгування строку кредитування у разі невиконання/неналежного виконання позивальником зобов`язань, кредитний договір не містить.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, оскільки сторони встановили строк протягом якого має бути провернутий кредит та відсутні умови щодо автопролонгації строку кредитування з підстав невиконання/неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань, відповідно нарахування заборгованості по процентам за межами строку кредитування не відповідає умовам укладеного між відповідачем та первісним кредитором договору та вимогам ЦК України.

За такого, за розрахунком суду заборгованість відповідача по процентам за договором №2832611633-89012 від 26.06.2021 становитиме 409,50 грн. (1500,00 х 1,95% х 14).

Відповідно загальна заборгованість по вказаному договору становить 909,50 грн. (1500,00 + 409,50).

Також суд не в повній мірі погоджується із заборгованістю відповідача по договору позики №555148938435 від 03.06.2021.

Підпунктом 1.1.1.2 вказаного договору його сторони погодили, що стандартна процента ставка, фіксована 2.60% за день (950.00% річних) від суми позики застосовується: у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.1 цього Договору, якщо позичальник не виконав умови зазначені в підпункті 1.1.1.1 Договору для застосування зниженої процентної ставки, та у межах періоду прострочення, але не більше 30 календарних днiв поспiль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз.2 частини першої статті 1048 ЦКК України.

Як встановлено, відповідач свої зобов`язання у межах строку вказаного у пункті 1.1 договору не виконав, отже застосуванню підлягає процентна ставка в розмірі 2,60 %, нарахування якої здійснюється протягом узгодженого сторонами договору строку кредитування 55 днів (25 + 30).

У зв`язку із цим, заборгованість про процентам становитиме 2860,00 грн., а не 2862,75 грн., яку вказано позивачем.

Отже, загальна заборгованість відповідача по вказаному договору становить 4860,00 грн., з якої 2000,00 грн. по суму позики та 2860,00 грн. процентам.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості за вказаними вище договорами в загальному розмір 5766,50 грн. (4860,00 + 906,50).

Так як позов задоволено частково, на підставі частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 761,18 грн. (2662,40 х 28,59%).

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, яка понесена позивачем в розмірі 13000,00 грн., суд враховує вимоги статей 137, 141 ЦПК України та критерії розумності і співмірності.

При цьому суд враховує, що Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з урахуванням конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Надавши оцінку доказам щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та зважаючи на те, що справа є незначної складності, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, невеликий обсяг наданих доказів у справі, її розгляд в порядку спрощеного провадження і часткове задоволення позовних вимог, а також необхідність врахування дотримання критеріїв розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що співмірним, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи в суді є розмір судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Керуючись статями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договорами №555148938435 від 03.06.2021 в розмірі 4860,00 грн., №2832611633-89012 від 26.06.2021 в розмірі 906,50 грн., всього 5766,50 грн. (п`ять тисяч сімсот шістдесят шість гривень 50 коп.) та судовий збір в сумі 761,18 грн. (сімсот шістдесят одна гривня 18 коп.) та витрати на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 коп.).

У іншій частині вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс, код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: м. Київ. Вул. Гедройця Єжи,6,офіс 521;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 20.07.2026.

Суддя І.В.Коваленко

Часті запитання

Який тип судового документу № 138318532 ?

Документ № 138318532 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 138318532 ?

Дата ухвалення - 20.07.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 138318532 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 138318532, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Судове рішення № 138318532, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва) було прийнято 20.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 138318532 відноситься до справи № 489/3841/26

Це рішення відноситься до справи № 489/3841/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 138318531
Наступний документ : 138318533