Ухвала суду № 138317604, 17.07.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/27025/13-ц

Провадження №: 6/755/299/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" липня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Марфіної Н.В.,

за участі секретаря - Лазоришин А.В.,

представника заявника в режимі відеоконференції - Дементьєва В.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа у справі №755/27025/13-ц, заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Універсал Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, -

у с т а н о в и в :

30.04.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа у справі №755/27025/13-ц, у якій просить визнати виконавчий лист Дніпровського районного суду м. Києва від 06.06.2014 року №755/27025/13-ц, виданий на виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30.04.2014 року у справі №755/27025/13-ц, таким, що не підлягає виконанню.

Вимоги заяви мотивовано тим, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 30.04.2014 року у справі №755/27025/13-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором. На виконання вказаного рішення 06.06.2014 року був виданий виконавчий лист №755/27025/13-ц щодо боржника ОСОБА_1 . Зазначений виконавчий лист двічі пред`являвся до виконання та двічі повертався стягувачу, після чого строк його повторного пред`явлення до виконання сплив і доказів поновлення цього строку не існує. Вперше виконавче провадження за виконавчим листом було відкрите постановою від 03.07.2014 року (ВП НОМЕР_1). Постановою від 25.12.2014 у ВП НОМЕР_1 виконавчий лист повернутий стягувачу. 27.04.2015 року вдруге відкрите виконавче провадження за відповідним виконавчим листом (ВП НОМЕР_2). 15.12.2016 року виконавчий лист повторно повернуто стягувачу (ВП НОМЕР_2). Строк для наступного пред`явлення до виконання вказано: до 15.12.2019 року. Після 15.12.2019 року будь-яке примусове виконання виконавчого листа було можливе виключно за наявності окремої ухвали суду про поновлення строку його пред`явлення до виконання. матеріали справи не містять жодного судового рішення про поновлення такого строку. Поява постанови про зняття арешту з майна у ВП НОМЕР_2 свідчить не про реальне відновлення примусового стягнення, а про усунення наслідків старого завершеного виконавчого провадження. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17.02.2025 року у справі №755/9092/24 встановлено, що ВП НОМЕР_2 завершене, а подальше збереження арешту за відсутності відкритого виконавчого провадження є неправомірним. Однією з підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню є пред`явлення виконавчого листа до виконання після закінчення строку для його пред`явлення. Стадія виконання не може перебувати у стані надмірної тривалості або безмежної невизначеності. Правовий статус виконавчого документа має бути визначеним, а не визначено «підвішеним» роками. Виконавчий лист був використаний для примусового виконання, двічі був повернутий стягувач, після спливу строку повторного пред`явлення виконавчий лист не був належно легалізований для нового виконання через судове поновлення строку та втратив властивість документу, який може бути примусово виконаний. На думку заявника, за таких обставин виконавчий лист підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню в розумінні ст. 432 ЦПК України.

Ухвалою суду від 10.06.2026 року заяву ОСОБА_1 прийнято до виконання, відмовлено у задоволенні клопотань боржника про зупинення виконання за виконавчим листом та про витребування доказів, призначено заяву до розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні представник заявника підтримав вимоги заяви з підстав викладених у ній, просить заяву задовольнити і додатково пояснив суду, що 30.04.2014 року Дніпровським районним судом м. Києва було прийняте рішення про солідарне стягнення, у тому числі з ОСОБА_1 , заборгованості за кредитним договором. За вказаним судом рішенням щодо боржника ОСОБА_1 був виданий виконавчий лист, який двічі пред`являвся до примусового виконання, і ураховуючи визначені законодавством строки повторно виконавчий лист міг бути пред`явлений до примусового виконання до 15.12.2019 року. З часу останнього повернення виконавчого листа стягувачу пройшло шість років і стягувач не звертався до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Виконавчий лист не виконувався і у 2019 році втратив свою чинність, тому заявник звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились.

Суд, вислухавши пояснення представника заявника, вивчивши зміст заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та додатки до неї, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що заява не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 30.04.2014 року у справі №755/27025/13-ц, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № BL3799 від 17.04.2008 року в сумі 42955,64 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ станом на 22.08.2013 року становить 373 299 грн. 89 коп. (з яких: прострочена заборгованість по кредиту - 28 019,82 швейцарських франків, еквівалент 243 502,27 грн., відсотки - 11 773,54 швейцарських франків, еквівалент 102 316,28 грн., підвищені відсотки - 3 162,28 швейцарських франків, еквівалент 27 481,35 грн.) та судовий збір - 3 555,70 грн.

Зазначене судове рішення не оспорювалось та набрало законної сили.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12.06.2018 року у справі №755/27025/13-ц, відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», стягувач: Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», боржник - ОСОБА_2 , про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 02.08.2019 року у справі №755/27025/13-ц, залишено без задоволення заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал», стягувач - Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», боржники - ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчих листах.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 10.02.2020 року у справі №755/27025/13-ц, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 07.07.2020 року, замінено сторону виконавчого провадження - кредитора Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (адреса: 79000, м. Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок № 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236) по рішенню Дніпровського районного суду м. Києва від 30.04.2014 року, відповідно до якого з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» було солідарно стягнуто борг у сумі 373 299,89 грн. та судовий збір у розмірі 3 555,70 грн.

Із матеріалів справи убачається, що 06.06.2014 року за судовим рішенням про солідарне стягнення заборгованості, щодо боржника ОСОБА_1 був виданий виконавчий лист.

Зазначений виконавчий лист був пред`явлений до примусового виконання і постановою державного виконавця від 03.07.2014 року було відкрите виконавче провадження НОМЕР_1.

Постановою державного виконавця від 25.12.2014 року виконавчий лист у виконавчому провадженні НОМЕР_1 був повернутий стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення.

Убачається, що вказаний виконавчий лист був повторно пред`явлений до примусового виконання і 27.04.2015 року державним виконавцем відкрите виконавче провадження НОМЕР_2.

Постановою державного виконавця від 15.12.2016 року виконавчий лист у виконавчому провадженні НОМЕР_2 був повернутий стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення.

Судом установлено, що за даними АСВП на теперішній час відсутні будь-які відкриті виконавчі провадження у яких боржником є ОСОБА_1 , а стягувачем АТ «Універсал Банк» або ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Матеріали справи №755/27025/13-ц не містять даних про звернення стягувача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до суду із заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання.

Водночас, сама по собі наявність обставин, що свідчать про пропуск стягувачем строку для пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання, не є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Убачається, що у своїй заяві ОСОБА_1 посилається лише на процесуальну підставу для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, про матеріально-правові підстави не вказує.

Відповідно до пункт 9 частини другої статті 129 Конституції України, однією із засад судочинства є обов`язковість судових рішень.

За змістом ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судових рішень є однією з найважливіших складових гарантій практичної реалізації права на судовий захист.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавчий документ - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов як підстава для їх виконання.

За змістом статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» початком примусового виконання рішення є винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною першою статті 431 ЦПК України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом (частина третя статті 431 ЦПК України).

Відповідно до частин другої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

За змістом вказаної норми виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

При цьому, під іншими причинами, про які йдеться в ч. 2 ст. 432 ЦПК України, розуміється не припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а наприклад, скасування в апеляційному чи касаційному порядку рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа (висновки Верховного Суду у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22.).

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи, зокрема, матеріально-правові: зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Зазначена правова позиція сформульована в постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №308/6024/14, від 24 червня 2021 року у справі №750/9956/17, від 29 червня 2023 року у справі №24/2021, від 07 листопада 2024 року у справі № 824/113/23.

Матеріали справи не містять даних про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших вище перелічених процесуальних підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, також відсутні дані про факт пред`явлення виконавчого листа до виконання після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання, тому убачається, що заявник не довів існування обставин, з якими цивільний процесуальний закон пов`язує можливість визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Частина друга статті 432 ЦПК України містить невичерпний перелік підстав, у силу яких виконавчий документ може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню. Проте зміст цієї норми вказує на те, що такі підстави мають бути пов`язані з обставинами, з огляду на які потреба у примусовому виконанні судового рішення відпала або якщо виконавчий пред`явлено до виконання з порушенням строку за відсутності поважних на те причин і строк для пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання минув.

При розгляді цієї справи відповідних обставин не було доведено, і на переконання суду, помилковими є посилання заявника як на підставу визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, його непред`явлення протягом визначеного законом строку, оскільки процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Пропуск строку пред`явлення виконавчого листа до виконання не є підставою для визнання його таким, що не підлягає виконанню; питання строку вирішується при відкритті виконавчого провадження; виконавчий лист видано компетентним судом, помилок при видачі не встановлено. Пропуск строку пред`явлення виконавчого документа до виконання (ст. 433 ЦПК України) не належить до переліку підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Заявником не надано доказів виконання свого зобов`язання щодо сплати заборгованості за кредитним договором згідно рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30.04.2014 року, яке в установленому законом порядку не скасоване та підлягає обов`язковому виконанню. Відсутні і докази припинення зобов`язань ОСОБА_1 з будь-яких причин після ухвалення судового рішення.

Передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з наступних обставин: - помилковість видачі виконавчого листа; - боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов`язок припинився; - обов`язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов`язання, передбачені главою 50 Цивільного кодексу України).

Закон не передбачає можливість визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у випадку пропуску строку на його пред`явлення до виконання, якщо він виданий компетентним судом у відповідності до вимог закону і є належним виконавчим документом, який не виконано боржником.

Матеріали справи не містять відомостей про фактичне виконання в повному обсязі рішення, на підставі якого видано виконавчий документ.

Позиція заявника, виходячи зі змісту заяви, зводиться до того, що оскільки строк пред`явлення виконавчого листа до виконання закінчився, є підстави для визнання указаного виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Проте, така позиція суперечить нормам процесуального закону, що регулює спірні правовідносини.

Звертаючись до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, боржник був зобов`язаний указати передбачені процесуальним законом підстави, для того, щоб суд мав можливість визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

У заяві не наведено жодних доводів, які б дали змогу суду вирішити питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Закінчення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання не є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Встановлення обставин дотримання строків пред`явлення виконавчого документа до виконання підлягає з`ясуванню, зокрема, під час оскарження дій чи бездіяльності державного чи приватного виконавця, пов`язаних з вирішенням питання про відкриття виконавчого провадження, а тому не мають правового значення під час розгляду питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 259-261, 353-355, 431, 432 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа у справі №755/27025/13-ц, заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Універсал Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складений 17.07.2026 року.

Суддя -