Ухвала суду № 138314692, 17.07.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/23190/25

УХВАЛА

17 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши у порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

I. Зміст заяви та позиція сторін.

10.07.2026 судом зареєстровано від ГУ ПФУ в Одеській області Звіт про виконання рішення суду від 16.03.2026 по справі № 420/23190/25, яким просить прийняти його, при цьому врахувати вжиті ГУ ПФУ в Одеській області заходи, спрямовані на повне виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/23190/25 та заходи щодо отримання бюджетних асигнувань та визнати, що невиконання рішення щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2025 року без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації зумовлене об`єктивною відсутністю бюджетного фінансування та не є ухиленням від виконання судового рішення.

II. Процесуальні дії суду.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.07.2026 року вказаний Звіт переданий на розгляд судді Дубровній В.А.

Згідно частини 1 статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Ознайомившись з матеріалами звіту ГУ ПФУ про виконання судового рішення, суд вважає за можливе призначити здійснити його розгляд в порядку письмового провадження.

ІIІ. Обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 по справі № 420/23190/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати ОСОБА_1 з 01.03.2025 року пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії з 01 березня 2025 року без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та фактично проведених виплат.

Рішення набрало законної сили 16.04.2026 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17.06.2026 р. встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду в справі № 420/23190/25, зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області подати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 по справі № 420/23190/25 у 30-ти денний строк з дати отримання даної ухвали.

10.07.2026 року ГУ ПФУ в Одеській області подано до суду звіт про виконання рішення суду по справі № 420/23190/25, яким просить його прийняти з огляду на виконання судового рішення.

ІV. Норми права, які застосував суд

За приписами положень статей 129 та 129-1 Конституції України обов`язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. ( частина 1 статі 381-1 КАС країни)

Розгляд звіту про виконання судового рішення врегульовано статтею 382-2 КАС України, в редакції Закону № 4094-IX від 21.11.2024 р., який набрав чинності 19.12.2024 року, зокрема

- звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);

4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;

5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;

6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;

7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому. (частина друга статті 382-2 КАС України).

- до звіту додаються:1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу (частина третя статті 382-2 КАС України).

Питання щодо прийняття судом рішення за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення визначені статтею 382-3 КАС України, зокрема,

- за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. (частина перша статті 382-3 КАС України)

- суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу. (частина другої статті 382-3 КАС України).

- якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу. ( частина 11 ст.382-3 КАС України).

V. Оцінка та висновок суду

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

При цьому, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, з метою забезпечення належного виконання рішення, наділений правом застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання такого судового рішення у строк, встановлений судом, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Відтак, процесуальне рішення про прийняття звіту суб`єкта владних повноважень може бути прийняте виключно у випадку повного виконання рішення суду та у відповідності до його резолютивної частини.

При цьому, підставами для відмови у прийнятті звіту є якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення, а у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення.

Як вбачається з резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 по справі № 420/23190/25, ГУ ПФУ в Одеській області зобов`язано здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії з 01 березня 2025 року без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та фактично проведених виплат.

Згідно поданого Звіту та доданих до нього матеріалів, судом встановлено, що на виконання даного рішення суду рішенням ГУ ПФУ в Одеській області від 25.05.2026 № 1510032409 здійснено з 01 березня 2025 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та фактично проведених виплат. Згідно розрахунку боргу сума доплати згідно зазначеного рішення за період з 01.03.2025 по 31.05.2026 складає 381 165,90 грн.

Новий розмір пенсії ОСОБА_1 , встановлений після виконання зазначеного рішення, становить 49 801,06 грн.

Інформація про рішення суду від 16.03.2026 по справі № 420/23190/25 обліковується в Реєстрі судових рішень Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України, картка судового рішення № 821-107597, що підтверджується скріншотом з автоматизованої бази даних обробки пенсійної документації.

Разом з тим, з наданого скріншоту з автоматизованої бази даних обробки пенсійної документації стосовно ОСОБА_1 вбачається, що залишок невиплачених коштів в сумі 427 932,02 грн., що свідчить про невиконання судового рішення.

Щодо доводів відповідача з приводу відсутності фінансування, суд зазначає наступне.

Згідно п.12, пп.5 п.4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 (далі - Положення № 28-2), головне управління є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс та кошторис видатків, рахунки в органах Казначейства та уповноважених банках, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Головні управління здійснюють призначення (перерахунок) та виплату пенсій.

Таким чином, з викладених норм вбачається, що функції з призначення (перерахунку) та виплати пенсій є дискреційними повноваженнями головних управлінь Пенсійного фонду України.

Відповідно до приписів пп.4, 5 п.4 Положення № 28-2 Головне управління Пенсійного фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.

Кабінетом Міністрів України 16.12.2020 прийнято постанову № 1279 Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги (далі - Постанова № 1279).

Пунктом 3 Постанови № 1279 встановлено, що Пенсійному фонду України до 01.08.2021 провести підготовчі технічні заходи для забезпечення переходу до централізованого фінансування виплати пенсій.

Також вищевказаною постановою затверджено Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку та внесено до постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596, від 23.07.2014 № 280 та від 11.05.2017 № 312 відповідні зміни.

Так, відповідно до п.4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280 (у редакції Постанови № 1279) Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій.

Відповідно до статей 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, фінансування та виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду, виділених з Державного бюджету України та за наявності відповідного бюджетного призначення.

Верховний Суд у постанові від 06.05.2019 у справі № 826/9960/15 зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, суд звертає увагу, що грошові кошти у вигляді заборгованості з пенсії, які належать позивачу, не є власністю Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, не знаходяться на його рахунках. Фактично, у повному обсязі виконання судового рішення можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України, після отримання їх від головного розпорядника коштів Міністерства соціальної політики України, розпорядником нижчого рівня - Пенсійним фондом України. Виділення коштів із державного бюджету на фінансування відповідної бюджетної програми не залежить від волі окремого територіального органу Пенсійного фонду України.

Аналогічного висновку, а саме про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, дійшов Верховний Суд у постановах від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 13.06.2018 у справі №757/29541/14-а, від 07.11.2019 у справі №420/70/19, від 23.04.2020 у справі №560/523/19.

При цьому, суд приймає до уваги, що лист ГУ ПФУ в Одеській області від 07.07.2026 року за вих. 1500-0504-5/109024, адресований до Пенсійного Фонду України щодо виділення коштів в сумі 404 080,96 грн. для виконання судового рішення від 16.03.2026 по справі № 420/23190/25, що свідчить про вчинення ГУ ПФУ активних дій з метою отримання коштів для виплати позивачу перерахованої суми.

Разом з тим, не виділення наразі коштів на виплату позивачу доплати до пенсії внаслідок її перерахунку без обмеження максимальним розміром та з урахуванням індексації не свідчить про виконання належним чином та у повному обсязі судового рішення, а лише є підтвердженням того, що невиконання судового рішення об`єктивно не залежить лише від дій посадових осіб ГУ ПФУ.

Посилання відповідача на те, що ним виконано рішення суду в межах покладених судом зобов`язань та подальші виплати коштів на виконання рішень суду будуть виплачуватись в порядку черговості, на переконання суду, не є достатнім для вжиття завершальних заходів з виконання рішення суду у цій справі.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Верховний Суд в постанові від 23.04.2020 у справі №560/523/19 дійшов висновку, що виділення коштів із Державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України, тому у діях начальника Головного управління відсутні ознаки вини та умислу щодо невиконання у повному обсязі судового рішення. Вимагати від нього дій, які виходять за межі його повноважень, немає правових підстав.

Зважаючи на приписи наведених положень процесуального закону, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи суд дійшов висновку про відсутність підстав для накладення штрафу на керівника ГУ ПФУ, оскільки відповідачем надані докази виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 по справі № 420/23190/25 і вжиття заходів залежних від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в частині перераховання пенсії без обмеження максимального розміру та визначення суми доплати, яка підлягає виплаті при навності відповідного фінансового забезпечення.

Щодо заяви позивача від 01.07.2026 р. про врахування правової позиції Другого сенату Конституційного Суду України, що міститься в Рішенні № 5-р(II)/2026 від 24 червня 2026 року, під час оцінки звіту ГУ ПФУ в Одеській області про виконання рішення суду та вирішення питання про накладення штрафу на керівника органу ПФУ, то суд вказує про таке, що під час розгляду звіту про виконання судового рішення суд перевіряє обставини виконання або невиконання рішення суду, вжиті суб`єктом владних повноважень заходи щодо його виконання, а також наявність чи відсутність підстав для прийняття або відмови у прийнятті звіту відповідно до положень статей 382-1 та 382-3 КАС України.

Натомість, доводи позивача щодо врахування правової позиції Другого сенату Конституційного Суду України, що міститься в Рішенні № 5-р(II)/2026 від 24 червня 2026 року не впливают на вказані висновки суду та не є самостійною підставою для відмови у прийнятті поданого звіту.

Як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 04.07.2023 року у справі № 200/3958/19-а, судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за невиконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду. При цьому, для прийняття судом звіту суб`єкта владних повноважень необхідним є встановлення виконання відповідним суб`єктом судового рішення у повному обсязі та у спосіб, визначений таким рішенням (п. 40).

За положеннями частини 11 статті 382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 382-1 КАС України, встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Враховуючи, що рішення суду у даній справі в частині виплати перерахованої пенсії не виконано через відсутність виділених коштів із державного бюджету на погашення такої заборгованості, а матеріалами справи підтверджено, що Головне управління не відмовлялось від виконання рішення суду, а виконало його у межах повноважень, суд вважає за необхідне встановити новий строк для подання звіту про виконання рішення суду.

Керуючись ст. ст. 241-243, 248, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, суд

ухвалив:

Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області від 10.07.2026 року про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від від 16.03.2026 по справі № 420/23190/25.

Встановити Головному управлінню Пенсійного Фонду України в Одеській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 по справі № 420/23190/25 протягом 1 (одного) місяця з дати отримання копії даної ухвали.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.А.Дубровна