Ухвала суду № 138314512, 18.07.2026, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/1153/26

провадження № 1-кс/588/256/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2026 року м. Тростянець

Слідчий суддя Тростянецького районного суду Сумської області ОСОБА_1 ,

за участю: секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурор ОСОБА_3 ,

підозрюваний ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 (м. Тростянець) Охтирського районного відділу поліції ГУ НП в Сумській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026200540000152 від 10.06.2026, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Радехів Львіської області, освіта професійно-технічна, одружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий в порядку статті 89 КК України,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України,

У С Т А Н О В И В:

Питання, яке є предметом судового розгляду

Заступник начальника СВ відділення поліції № 1 (м. Тростянець) Охтирського районного відділу поліції ГУ НП в Сумській області ОСОБА_6 18.07.2026 звернувся до суду з клопотанням, яке було погоджено із начальником Тростянецького відділу Охтирської окружної прокуратури ОСОБА_3 мотивуючи вимоги тим, що у провадженні СВ ВП №1 (м. Тростянець) Охтирського РВП ГУНП в Сумській області перебувають матеріали кримінального провадження №12026200540000152 від 10.06.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин за таких обставин.

Так, у невстановлені в ході досудового розслідування місці і час ОСОБА_4 незаконно придбав з метою збуту особливо небезпечну психотропну речовину PVP, яку став незаконно зберігати з метою збуту, приховавши на місцевості з лісовими насадженнями на території колишнього заводу «Промзв`язку», що по вул. Армійська в м. Охтирка Охтирського району.

PVP включено до списку №2 таблиці I «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000, і відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів та зловживанню ними» від 15 лютого 1995 року № 62/95-ВР та ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року № 60/95-ВР, діяльність з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і рослин, включених до таблиці I «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000, на території України забороняється.

В подальшому, порушуючи заборону на обіг наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, ОСОБА_4 , переслідуючи корисливу мету, вирішив здійснити збут особливо небезпечної психотропної речовини PVP.

З метою реалізації особливо небезпечної психотропної речовини PVP ОСОБА_4 06.07.2026 по мобільному телефону домовився про зустріч з раніше знайомим йому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому раніше неодноразово пропонував придбати у нього дану психотропну речовину. Реалізуючи свій злочинний намір, діючи з прямим умислом, з корисливою метою 06.07.2026 близько 12 години 50 хвилин на території колишнього заводу «Промзв`язку», що по вул. Армійська в м. Охтирка Охтирського району, ОСОБА_4 зустрівся із ОСОБА_7 . Під час вказаної зустрічі ОСОБА_7 дав ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 1000 гривень, в обмін на які останній передав йому зіп пакет з кристалоподібною, яка, як ОСОБА_8 було достовірно відомо, є психотропною речовиною і яка, відповідно до висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів №СЕ-19/119-26/11223-НЗПРАП від 10.07.2026, є PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг яких заборонено, масою 0,5190 г., вчинивши таким чином незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини.

Своїми умисними, протиправними, суспільно-небезпечними діями, які виразились у незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечної психотропної речовини з метою збуту, а також незаконному збуті 06.07.2026 особливо небезпечної психотропної речовини PVP, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також збут особливо небезпечної психотропної речовини.

Не зупинившись на вчиненому, продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на незаконний збут психотропних речовин, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне збагачення, у невстановлені в ході досудового розслідування місці та час незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину PVP, яку став незаконно зберігати з метою подальшого збуту, приховавши у лісових насадженнях поблизу вулиці Заводської (в минулому вул. Комінтерна) в м.Охтирка.

У подальшому, порушуючи встановлену законом заборону на обіг психотропних речовин, ОСОБА_4 , переслідуючи корисливу мету, вирішив повторно здійснити збут особливо небезпечної психотропної речовини PVP.

З метою реалізації особливо небезпечної психотропної речовини PVP ОСОБА_4 17.07.2026 за допомогою мобільного телефону домовився про зустріч із раніше знайомим йому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому раніше неодноразово пропонував придбати у нього зазначену психотропну речовину.

Реалізуючи свій злочинний намір, діючи з прямим умислом та з корисливою метою, 13:10 у лісових насадженнях поблизу вулиці Заводської (в минулому вул. Комінтерна) в м.Охтирка ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_7 . Під час вказаної зустрічі ОСОБА_7 передав ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 1000 гривень, в обмін на які останній передав йому зіп-пакет із кристалоподібною речовиною, яка, як ОСОБА_4 було достовірно відомо, є особливо небезпечною психотропною речовиною PVP, обіг якої заборонено, чим вчинив незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини повторно.

Своїми умисними, протиправними, суспільно небезпечними діями, які виразилися у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини PVP, а також у її незаконному збуті повторно, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, вчинені повторно.

17.07.2026 ОСОБА_4 затримано в порядку статті 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні, кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

На думку слідчого підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для кримінального провадження, незаконно впливати на свідків чи інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а тому досудове слідство вважає, що існують ризики, зазначені у статті 177 КПК України.

На думку досудового слідства інші, більш м`які запобіжні заходи, крім тримання під вартою неможливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 з наступних причин: особисте зобов`язання не може бути застосоване, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину у сфері незаконного обігу психотропних речовин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі. Такий запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не усуне ризики його переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, знищення або приховування речей і документів, що мають доказове значення, а також ризик продовження злочинної діяльності; особиста порука не може бути застосована, оскільки до органу досудового розслідування не надходили письмові звернення осіб, які б виявили бажання поручитися за ОСОБА_4 . Навіть у разі їх подання під час судового розгляду клопотання, на думку сторони обвинувачення, такий запобіжний захід не забезпечить досягнення його мети та не усуне ризиків, передбачених ст. 177 КПК України; домашній арешт не може бути застосований, оскільки не забезпечить належного контролю за поведінкою підозрюваного та не унеможливить його контакти зі свідками, іншими особами, причетними до незаконного обігу психотропних речовин, а також не виключить можливість продовження злочинної діяльності, приховування або знищення доказів та ухилення від органів досудового розслідування і суду. Крім того, в умовах дії правового режиму воєнного стану здійснення ефективного контролю за дотриманням підозрюваним умов домашнього арешту є ускладненим.

У зв`язку з наведеним та враховуючи, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України, за скоєння якого передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від шести до десяти років слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з визначенням розміру застави у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 266240 гривень.

Позиція сторін кримінального провадження

Прокурор, що здійснює процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, ОСОБА_3 у судовому засіданні заявлене клопотання підтримав, просив задовольнити. Зазначив, що враховуючи особу підозрюваного застосування менш суворого запобіжного заходу не гарантуватиме з його боку належної правової поведінки та можливість завершення розслідування.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечували. Вважали, що може бути застосований запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт за адресою місця реєстрації АДРЕСА_1 або за місцем проживання батьків АДРЕСА_2 . Вказував на те, що підозрюваний добровільно надає пояснення та бере участь у слідчих діях.

Захисник звернув увагу на те, що ризики знищення речових доказів є недоведеними, оскільки речові докази вже вилучені, вплив на свідка неможливий, оскільки підозрюваний не знає такої особи. Конфліктні відосини з дружиною та її батьками нічим не підтверджуються. З місця реєстрації вони його не зняли, хоча мали таку можливість.

Крім того вважав розмір застави невиправдано високим, враховуючи дохід підозрюваного захисник вважав за можливе встановлення застави у мінімальному розмірі.

ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив що є учасником АТО з 2024 року не виконує обов`язки військової служби, але не вважає, що він перебуває в СЗЧ. Заробляє ремонтом машин та житла. Щодо місця свого постійного проживання чітких пояснень не надав. Зазначив, що проживає за місцем реєстрації АДРЕСА_1 , потім вказав що з`вляється там періодично, підтримав надані в протоколі допиту підозрюваного від 17.07.2026 де вказав, що за місцем реєстрації не проживає близько 2 років, а проживає за різними адресами, яких не назвав. У підсумковій промові зазначив, що проживає з батьками АДРЕСА_2 .

Встановлені слідчим суддею обставини

Слідчим суддею з матеріалів доданих до клопотання слідчого установлено, що СВ Відділення поліції №1 (м.Тростянець) Охтирського районного відділу поліції ГУ НП в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026200540000152 від 10.06.2026 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України, яке розпочато 10.06.2026 до ВП №1 (м. Тростянець) надійшло повідомлення від УСБУ в Сумській області, про те, що мешканець Охтирського району, громадянин ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснює збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів на території Охтирського району. В ході проведення досудового розслідування, ОСОБА_4 , 06.07.2026 близько 12.50 год., по вул. Армійській, в м. Охтирка, Сумської області, збув 0.5190 гр. особливо небезпечної психотропної речовини PVP. В ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12026200540000152 від 10.06.2026 встановлено, 17.07.2026 до ВП №1 (м. Тростянець) надійшло повідомлення від УСБУ в Сумській області, про те, що мешканець Охтирського району, громадянин ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснює збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів на території Охтирського району. В ході проведення досудового розслідування, ОСОБА_4 , 17.07.2026 близько 13.10 год., по вул. Заводській, в м. Охтирка, Сумської області, збув особливо небезпечну психотропну речовину PVР (а.с.9-10, 11).

ОСОБА_4 17 липня 2026 року у кримінальному провадженні №12026200540000152 від 10.06.2026 було повідомлено про підозру у вчиненні указаного кримінального правопорушення (а.с.35-36).

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення на цьому етапі досудового розслідування підтверджується такими матеріалами кримінального провадження: протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 ; протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України; протоколами допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом обшуку; висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № СЕ-19/119-26/11223-НЗПРАП від 10.07.2026, відповідно до якого речовина, незаконно збута ОСОБА_4 , є особливо небезпечною психотропною речовиною - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), обіг якої заборонено (а.с.12-30, 39-41). Протоколом огляду купюр грошових коштів виданих свідком.

В протоколі допиту та в судовому засіданні підозрюваний обставини підозри заперечував. Вказав, що купував наркотичні речовини для власного вжитку, але не продавав.

На цій стадії розслідування винуватість підозрюваного не доведена поза розумним сумнівом, але достатні підстави вважати підозру обґрунтованою.

Обґрунтування позиції слідчого судді та застосовані норми права

Слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Надані стороною обвинувачення докази, вказують на наявність фактів, які у своїй сукупності свідчать про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_9 до вчинення кримінального правопорушення, яке ставляться йому у вину відповідно до повідомлення про підозру, а тому подальше розслідування є виправданим.

Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам визначеним у пунктах 1-5 частини 1 вказаної норми права (частина 1 статті 177 КПК України).

Частиною 2 статті 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також 2) наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Слідчим суддею на цій стадії досудового розслідування встановлено обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри, що дає можливість вирішувати питання застосування запобіжного заходу.

Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути обрано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

У своєму клопотанні сторона обвинувачення посилається на наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 2, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 належить до тяжкого злочину. Санкцією частини 2 статті 307 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років.

Оцінюючи наявність ризиків, визначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 є чоловіком віком 42 роки, раніше не судимий в силу статті 89 КК України, одружений, не встановлено, що бере участь в утриманні неповнолітньої доньки, яка проживає з матір`ю, не має постійного місця роботи чи навчання, стабільних соціальних зв`язків не має, постійного місця проживання встановити неможливо.

Суворість покарання, яке передбачено санкцією частини 2 статті 307 КК України, на переконання слідчого судді наразі вказують на ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування або суду.

Також слідчий суддя погоджується з існуванням ризику незаконного впливу на свідка, який надав показання, викривають причетність підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення у цьому кримінальному провадженні.

Слідчий суддя враховує встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, та вимоги процесуального закону про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.

Отже, ризик впливу на свідка існує до моменту безпосереднього отримання судом показань від нього та дослідження їх судом.

Оскільки кримінальне провадження перебуває на початковому етапі досудового розслідування, підозрюваний був затриманий негайно після події, яка стала підставою для пред`явлення йому 17.07.2026 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, всі слідчі дії у кримінальному провадженні не проведені, тому слідчий суддя вважає, що на цьому етапі існує ризик перешкоджати кримінальному провадженню.

Отже, прокурором доведено наявність ризиків, передбачених пунктами 1,2,3,4,5 частини першої статті 177 КПК України.

Оцінюючи доводи сторони захисту та розглядаючи можливість застосування альтернативного більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного слідчий суддя зазначає таке.

Домашній арешт згідно із статтею 181 КПК України полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Ураховуючи дані про підозрюваного, враховуючи адресу реєстрації, відсутність згоди власників житла в якому він зареєстрований на відбування домашнього арешту за цією адресою, обставини залишення служби, відсутність стабільного доходу, застосування цілодобового домашнього арешту на переконання слідчого судді наразі не може запобігти установленим ризикам.

Також підозрюваний зазначав, що є особи, які готові взяти його на поруки, але в матеріалах справи таких даних немає.

В судовому засіданні встановлено, що застосування домашнього арешту на цьому етапі слідства не гарантує можливість завершення всіх невідкладних слідчих дій, крім того питання відбування домашнього арешту за місцем постійного проживання підозрюваного потребує дозволу з боку власника цього житла, якого не було надано, ні від дружини, якою постійні стосунки підозрюваний не підтримує, що підтвердив і він, і дружина у протоколі обшуку (а.с.41 зв.). Інформація про постійні стосунки з батьками і спільне з ними проживання також нічим не підтверджена.

У справі не зібрані всі докази, немає інформації про проведення частини слідчих дій, тому ризик їх знищення залишається високим.

Повідомлення про те, що підозрюваний не знає свідка не підтверджується іншими зібраними доказами, тому ризик незаконного впливу на свідка є високим.

Крім того, підозрюваний може мати зв`язки в інших регіонах за місцем народження та проходження служби. Крім цього кримінального провадження відносно нього перевіряється наявність інших кримінальних проваджень, зокрема пов`язаних з залишенням військової частини. Тому ризик переховування від органів досудового розслідування та суду також є високим.

За таких обставин, оскільки прокурором доведено, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти указаним ризикам, клопотання є обґрунтованим, а до підозрюваного ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб, який слід обчислювати з моменту фактичного затримання 17 липня 2026 року.

Вирішуючи питання про визначення розміру застави суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 5 статті 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до частини 3 статті 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, справи «Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини справи, особу підозрюваного, який не має міцних соціальних зав`язків, не встановлено, що відносини з дружиною, донькою чи батьками мають хоча б мінімальну періодичність, статус військовослужбовця потребує уточнення, але з 2024 року обов`язків військової служби не виконує, має не стабільний випадковий дохід, судом встановлено заставу у максимальному розмірі.

За таких обставин, з урахуванням вимог статті 182 КПК України, слід визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 266240 грн. При цьому покласти на ОСОБА_4 обов`язки, визначені пунктами 1-4, 8 частини 5 статті 194 КПК України в разі внесення застави.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що в разі порушення вказаних обов`язків при внесенні застави, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Держбюджету України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями ст. 176-179, 182, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 14 вересня 2026 року включно.

Строк тримання під вартою обчислювати з дня затримання, тобто з 17 год. 25 хв. 17 липня 2026 року.

Визначити заставу в розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: одержувач: ТУ ДСА України в Сумській області код: 26270240, назва банку: ДКСУ м.Київ МФО: 820172, розрахунковий рахунок: UA558201720355249001000008869.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки: 1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування із свідком; 5) здати на зберігання до Державної міграційної служби України паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В задоволенні клопотання сторони захисту про застосування більш м`якого запобіжного заходу відмовити за необґрунтованістю.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у провадження якого знаходиться справа.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу негайно вручити підозрюваному після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється із моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1