Ухвала суду № 138314124, 07.07.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3505/26

Номер провадження 1-кс/711/1171/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м.Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Четвертого відділу (з дислокацією в м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 , погодженого прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні №62024100140000821 від 24.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мала Волосянка Турківського району Львівської області, громадянина України, військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ), до вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді санітара групи надання допомоги під час медичної евакуації відділу медичного забезпечення вказаної військової частини, у військовому званні «старший солдат», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Четвертого відділу (з дислокацією в м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді з клопотанням в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою впродовж шістдесяти (60) днів з моменту постановлення ухвали слідчого судді або затримання підозрюваного, з утриманням останнього у державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» (без визначення розміру застави).

Клопотання мотивує тим, що Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024100140000821 від 24.10.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ), проходячи військову службу за призовом під час мобілізації на посаді санітара групи надання допомоги під час медичної евакуації відділу медичного забезпечення вказаної військової частини, у військовому званні «старший солдат», діючи з прямим умислом, з мотивів тимчасово не виконувати обов`язки військової служби та з метою тимчасово ухилитися від її проходження, у порушення вимог ст.ст.11, 16, 49, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в умовах воєнного стану, 21.03.2024 близько 18 год. 00 хв. без дозволу командування самовільно залишив місце служби розташування підрозділу вказаної військової частини у АДРЕСА_2 , та проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби та не вживаючи жодних заходів до повернення у військову частину за наявності реальної можливості до цього, поки 12.05.2025, усвідомлюючи протиправність і помилковість своїх дій, побоюючись кримінальної відповідальності за вчинений злочин, добровільно та з власної ініціативи прибув до Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві за адресою: вул. Байди Вишневецького 17, м. Черкаси, і заявив про себе та вчинений злочин.

13.05.2025, встановивши наявність достатніх доказів для підозри, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Мала Волосянка Турківського р-ну Львівської обл., громадянину України, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

Того ж дня, враховуючи наявність письмових згод військовослужбовця та начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) про подальше проходження військової служби, прокурором скеровано до суду клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України.

Водночас, ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.06.2025 у справі №712/6407/25 вказане клопотання повернуто прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку в зв`язку з тим, що ОСОБА_5 неодноразово викликався в судове засідання, однак не з`явився, на телефонні дзвінки не відповідає, його місцезнаходження не відоме.

Враховуючи викладене, після надходження відповідних матеріалів із суду, 16.09.2025 прокурором відновлено досудове розслідування.

У подальшому слідчим відповідно до вимог ст.ст.133, 135 КПК України, з метою допиту, вручення копії і розгляду судом клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та ін. підозрюваний ОСОБА_5 викликаний до слідчого повістками про виклик від 18.09.2025, які направлені поштовим та електронним зв`язком за останніми відомими адресами його проживання та проходження служби.

Водночас, викликаний вказаними повістками підозрюваний ОСОБА_5 на виклики у визначений час 26, 29, 30 вересня 2025 року та в подальшому до слідчого не з`явився, про причини неявки не повідомив, на телефонні виклики не відповідає.

Таким чином, місцезнаходження підозрюваного на даний час не встановлено, на виклики останній не з`являється.

При цьому, у кримінальному провадженні виконано всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного.

У зв`язку з цим, постановою від 01.10.2025 досудове розслідування даного кримінального провадження зупинене з одночасним оголошенням підозрюваного у розшук.

Діяння ОСОБА_5 кваліфікується за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до від п`яти до десяти років. Згідно ст.12 КК України даний злочин відноситься до категорії тяжких.

Відповідно до п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» суд вказав, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Так, допитані в якості свідків військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , окрім іншого, показали, що ОСОБА_5 21.03.2024 без дозволу командування самовільно залишив місце служби розташування підрозділу вказаної військової частини у АДРЕСА_2 , у зв`язку з чим зроблено відповідні доповіді та здійснено заходи щодо розшуку даного військовослужбовця. Проте вжиті пошукові заходи результатів не дали, на телефонні дзвінки ОСОБА_5 не відповідав та вимкнув зв`язок.

Вказані обставини також підтверджуються висновком та матеріалами проведеного за даним фактом службового розслідування у військовій частині НОМЕР_1 , іншими доказами.

Дані обставини вказують на те, що ОСОБА_5 переховується від органу досудового розслідування та прокуратури. На даний час місце знаходження останнього невідоме.

Враховуючи те, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме, одночасно з цим клопотанням до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси подано клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного з метою його приводу до Придніпровського районного суду м. Черкаси для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.188 КПК України клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу може бути подане, зокрема, одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою, у зв`язку з чим, виникла необхідність у поданні зазначеного клопотання.

Відповідно до ч.1 ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Згідно вимог п.1 ч.2 ст.132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини.

З огляду на кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , його особу та інші обставини, існують ризики, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, а також продовжити вчинення кримінального правопорушення, в якому від підозрюється.

Згідно з вимогами ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

Необхідність обрання стосовно вказаного підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які можуть настати, якщо підозрюваний буде залишатись на волі.

Висновок про наявність вказаних ризиків зроблено виходячи з наступних обставин:

- кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 згідно ст.12 КК України є тяжким злочином, за його вчинення санкцією ч.5 ст.407 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п`яти до десяти років. Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства;

- враховуючи наявність письмових згод військовослужбовця ОСОБА_5 та начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) про подальше проходження військової служби, прокурором скеровано до суду клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України, проте, згідно з ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.06.2025 у справі № 712/6407/25 вказане клопотання повернуто прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку в зв`язку з тим, що ОСОБА_5 неодноразово викликався в судове засідання, однак не з`явився, на телефонні дзвінки не відповідає, його місцезнаходження не відоме;

- перебуваючи на волі, ОСОБА_5 зможе вільно спілкуватися зі співслужбовцями військової частини НОМЕР_1 , у зв`язку з чим, останній незаконними засобами (вмовляннями, підкупом чи погрозами тощо) зможе впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження;

- на повістки про виклик до слідчого і телефонні виклики останній неодноразово не з`являвся;

- ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Враховуючи викладене, спроби ОСОБА_5 будь-яким чином ухилитися від суду у подальшому мають високу ймовірність.

Враховуючи те, що місце перебування підозрюваного не відомо, оскільки останній продовжує переховуватися від органу досудового розслідування, прокуратури та суду, він до військової частини не повернеться, а продовжить уникати військової служби та досудового розслідування у невстановленому місці, таким чином продовжить вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється.

Метою та підставами застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього визначених процесуальних обов`язків, запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином та припинення вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється.

Питання щодо обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України не ставиться, оскільки лише запобіжний захід взяття під варту забезпечить у подальшому виконання останнім процесуальних рішень та унеможливить продовжувати ухилятися від органів слідства та суду, а також продовжувати вчиняти злочин,

у якому він підозрюється або вчинити нове кримінальне правопорушення, перешкоджати проведенню досудового розслідування у розумні строки, незаконно впливати на свідків.

При цьому згідно з ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема статтею 407 Кримінального кодексу України.

Запобігти настанню вказаних ризиків неможливо застосуванням більш м`яких запобіжних заходів.

Оцінюючи в сукупності вагомість наявних доказів про вчинення останнім кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує, з огляду на особу підозрюваного, з метою забезпечення належного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків, запобігання спробам останнього вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню та переховуватися від органів слідства та суду, а також припинити вчинення злочину у якому він підозрюється, беручи до уваги характер вчиненого кримінального правопорушення, слід прийти до висновку про те, що є достатні підстави вважати, що на даний час є необхідним застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

В судовому засідання прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та пояснив, що здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №62024100140000821 від 24.10.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України. 13.05.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України. Просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою впродовж шістдесяти (60) днів з моменту постановлення ухвали слідчого судді або затримання підозрюваного, з утриманням останнього у державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» (без визначення розміру застави).

Адвокат ОСОБА_4 в судовому просить застосувати мінімальну заставу, пославшись на бажання служити.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши виступи учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, слідчий суддя встановив наступне.

Згідно статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 8 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

За змістом ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з нормами ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з вимогами ч.6 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Разом з тим, недобросовісність поведінки вже доводиться самовільним залишенням військової частини та переховуванням тривалий час, що доводить і наявність встановлених ризиків поза розумним сумнівом.

Згідно з вимогами п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Разом з цим, згідно з вимогами ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.6 ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Слідчим суддею встановлено, що 13.05.2025 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

13.05.2025 враховуючи наявність письмових згод військовослужбовця та начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) про подальше проходження військової служби, прокурором скеровано до суду клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України.

09.06.2026 ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси (справа №712/6407/25) клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності повернуто прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку в зв`язку з тим, що ОСОБА_5 неодноразово викликався в судове засідання, однак не з`явився, на телефонні дзвінки не відповідає, його місцезнаходження не відоме.

16.09.2025 постановою прокурора відновлено досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024100140000821 від 24.10.2024.

Слідчим неодноразово скеровувались повістки поштовим та електронним зв`язком за останніми відомим адресами проживання та проходження служби ОСОБА_5 , проте останній на виклики, в тому числі 26.09.2025, 29.09.2025, 30.09.2025, та подальші виклики не з`являвся, що підтверджується долученими до клопотання рапортами.

Постановою слідчого від 01.10.2025 у даному кримінальному провадженні досудове розслідування зупинлено та підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук.

Ухвалою слідчого судді Сосновського районного суд м. Черкаси від 06.10.2025 (справа №712/13558/25) задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Строк дії вказаної ухвали шість місяців з дня її проголошення.

07.04.2026 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суд м. Черкаси від (справа №711/3505/26) задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Строк дії вказаної ухвали шість місяців з дня її проголошення.

06.07.2026 підозрюваного ОСОБА_5 затримано на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суд м. Черкаси від 07.04.2026 (справа №711/3505/26).

06.07.2026 постановою слідчого Четвертого відділу (з дислокацією в м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 , відновлено досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024100140000821 від 24.10.2024.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У даному кримінальному провадженні зв`язок з обставинами та подіями розслідуваного кримінального правопорушення існує, а сукупність наданих доказів дають достатні підстави слідчому судді дійти до висновку про причетність ОСОБА_10 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, та обґрунтованість врученої підозри, що є однією із складових підстав для застосування запобіжного заходу, який забезпечить дієвість кримінального провадження та належну процесуальну поведінку підозрюваного, а також убезпечить існуючі ризики на даній стадії кримінального провадження.

Санкцією ч.5 ст.407 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

Разом з цим, метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігав ризикам, передбачених ст.177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп.«а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Вирішуючи клопотання слідчого/прокурора, суд враховує вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для застосування підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (рішення Європейського суду з прав людини від 26.02.2015 «Баришевський проти України», 12.03.2013 у справі «Волосюк проти України», 25.03.1999 «Пелісьє і Сассі проти Франції»).

У справі «Ілійков проти Болгарії», Європейський суд з прав людини вказав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Клоот проти Бельгії» зазначено, що ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка особи дає підстави для очікувань, що вона не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи.

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні матеріали клопотання, з огляду на вагомість наданих доказів та їх взаємозв`язок, характеризуючих даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що на даній стадії досудового розслідування кримінального провадження №62024100140000821 від 24.10.2024 є необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з цим, враховуючи обставини кримінального провадження, ступінь наявних ризиків, а також характеризуючих даних про особу підозрюваного ОСОБА_5 його сімейних та соціальних зв`язків, має постійне місце проживання, його ставлення до вчинених дій, а також залишення військової частини та бажання продовження служити, що має законодавче врегулювання у вигляді закриття кримінального провадження та продовження військової служби, слідчий суддя вважає за доцільне та необхідне застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави та покладенням відповідних забезпечувальних обов`язків у випадку сплати застави, які, на переконання слідчого судді, здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків на даній стадії досудового розслідування.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави слідчий суддя враховує, що її розмір спрямований на забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного з метою виконання покладених на нього обов`язків, недопущення продовження злочинної діяльності, вчинення нових кримінальних правопорушень чи вчинення дій, спрямованих на перешкоджанню встановленні усіх обставин у кримінальному провадженні, при цьому розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

У своєму рішенні у справі «Гафа проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що гарантія, передбачена статтею 5 § 3 Конвенції (право на свободу) покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому, розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі.

Таким чином, з урахуванням обставин кримінального провадження та особи підозрюваного, слідчий суддя вбачає за доцільне застосовувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 заставу у розмірі 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 75 700 (сімдесят п`ять тисяч сімсот) гривень, з покладенням обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 181, 186, 193-194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого Четвертого відділу (з дислокацією в м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 , погодженого прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні №62024100140000821 від 24.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строків досудового розслідування, тобто до 22.08.2026 включно.

Строк тримання під вартою обраховувати з моменту затримання 06.07.2026.

Визначити альтернативний запобіжний захід заставу у розмірі 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 75 700 (сімдесят п`ять тисяч сімсот) грн. 00 коп., у разі внесення якої звільнити ОСОБА_5 з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі на рахунок: рахунок отримувача UA968201720355249001500003652; Код банку отримувача (МФО) 820172; банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26261092, та надати документ, що підтверджує внесення застави слідчому, прокурору або суду у провадженні яких перебуває кримінальне провадження №62024100140000821 від 24.10.2024.

У випадку внесення підозрюваним або заставодавцем застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом, залежно від стадії розгляду;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити, що обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, покладені на підозрюваного на строк 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави, в межах строку досудового розслідування. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, у тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Роз`яснити, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Строк дії ухвали в частині застосування тримання під вартою визначити до 22.08.2026 включно.

Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, його захиснику, слідчому, прокурору, направити до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» МЮУ та/або ІТТ №1 м. Черкаси.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 13.07.2026.

Слідчий суддя: ОСОБА_1