Ухвала суду № 138311668, 16.07.2026, Оболонський районний суд міста Києва

16.07.2026 Справа № 756/17377/25

Унікальний номер 756/17377/25

Провадження номер 2-с/756/14/26

УХВАЛА

16 липня 2026 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Белоконна І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу № 756/17377/25 (2-н/756/451/25) від 17 листопада 2025 року,

ВСТАНОВИЛА:

Боржник ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеною заявою про скасування судового наказу.

В обґрунтування поданої заяви вказує, що 17 листопада 2025 року Оболонським районним судом м. Києва видано судовий наказ № 756/17377/25 (2-н/756/451/25) про стягнення з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ФАВОРИТ» заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат у розмірі 12992,30 грн та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 302,80 грн.

Зазначає, що не є власником гаражного боксу № НОМЕР_1 , оскільки 06 червня 2024 року на підставі договору дарування гаражний бокс було відчужено іншій особі. Вказував на необґрунтованість стягнення з нього вказаної суми заборгованості, а також інфляційних нарахувань та 3 % річних.

Внаслідок збройної агресії російської федерації боржник виїхав за межі України, де перебуває і на даний час. Про існування судового наказу стало відомо випадково під час перевірки в реєстрі боржників 27 травня 2026 року.

На підставі вищевикладеного просить суд поновити строк на подання заяви про скасування судового наказу; скасувати судовий наказ Оболонського районного суду м. Києва від 17 листопада 2025 року у справі № 756/17377/25; у порядку повороту виконання судового наказу повернути всі, кошти списані на підставі судового наказу, включаючи суму заборгованості, судовий збір, витрати виконавчого провадження та банківські комісії, якщо такі кошти були списані; стягнути з ОСББ «ФАВОРИТ» судові витрати.

05 червня 2026 року представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ФАВОРИТ» надав до суду заперечення на заяву про поновлення процесуального строку для скасування судового наказу.

Суд, дослідивши заяву та письмові докази по справі, приходить до висновку про часткове задоволення заяви боржника та скасування судового наказу, виходячи з наступного

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

З урахуванням того, що матеріали справи не містять даних щодо часу вручення судового наказу, суд вважає, що боржник не пропустив строк для подання заяви про його скасування. У зв`язку з чим підстав для поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу не вбачається.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23 грудня 2012 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов`язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.

Судом встановлено, що 17 листопада 2025 року Оболонським районним судом м. Києва видано судовий наказ № 756/17377/25 за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ФАВОРИТ» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги з урахуванням 3 % річних та інфляційних втрат у розмірі 12992,30 грн та судового збору у розмірі 302,80 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.

Враховуючи той факт, що між сторонами виник спір про право, та беручи до уваги ч. 3 ст. 171 ЦПК України, а також те, що заява ОСОБА_1 містить достатні підстави для скасування судового наказу, суд вважає, що його заява підлягає задоволенню, а судовий наказ № 756/17377/25 (2-н/756/451/25) від 17 листопада 2025 року підлягає скасуванню.

Крім того, боржник просить у порядку повороту виконання судового наказу повернути суму заборгованості, судовий збір, виконавчий збір, витрати виконавчого провадження та банківські комісії, якщо такі кошти були списані.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Згідно вимог ч.ч. 5,6 ст. 444 ЦПК України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

За подання заяви про поворот виконання судовий збір не сплачується. При вирішенні питання про поворот виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

При цьому статтею 183 ЦПК України передбачені загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26 грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України.

В порушення ч. 6 ст. 444 ЦПК України, боржником не додано документи, підтверджуючі, що суми, стягнутих за виданим судовим наказом, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Також не доведено, яка сума стягнута на користь ОСББ «Фаворит», а яка на користь приватного виконавця.

На підставі чого, заява в цій частині задоволенню не підлягає.

Частинами 9, 10 ст. 444 ЦПК України передбачено, що якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцяти денний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.

Враховуючи, що заява про скасування судового наказу розглядається без виклику та повідомлення сторін, суд позбавлений в межах розгляду цієї заяви виконати вимоги ч. 3 ст. 171, ст. 444 ЦПК України.

При цьому, боржник не позбавлений можливості звернутися до суду з окремою заявою про поворот виконання судового наказу з дотриманням вимог ст. ст. 183, 444 ЦПК України.

Щодо стягнення суми сплаченого судового збору за подання заяви про скасування судового наказу суд зазначає наступне.

Порядок розгляду справ наказного провадження визначений розділом II ЦПК України «Наказне провадження».

Вказаний розділ ЦПК України окремо не встановлює порядку відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом справи, які понесені боржником.

Стаття 7 Закону України «Про судовий збір» містить вичерпний перелік підстав для повернення судового збору.

За приписами ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Крім того, норми ст. 171 ЦПК України також не передбачають відшкодування судових витрат на користь особи, яка звернулась до суду із заявою про скасування судового наказу, в тому числі за рахунок стягувача.

ЦПК України не містить визначеного порядку розподілу судових витрат між учасниками наказного провадження, зокрема, не містить норми, відповідно до якої у випадку скасування судового наказу на заявника, за судовим наказом, покладався би обов`язок відшкодування боржнику судових витрат.

Отже, судові витрати підлягають розподілу тільки за результатами розгляду справи по суті. У справі наказного провадження спір між стягувачем та боржником суд не вирішує, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні. Саме по собі звернення кредитора (стягувача) з такою заявою до суду про видачу судового наказу не свідчить про необґрунтованість дій останнього (зловживання своїми правами), що могло б бути підставою для стягнення судових витрат, оскільки зазначене є його диспозитивним правом, передбаченим процесуальним законодавством.

Суд зазначає, що в разі скасування судового наказу, стягувач має право звернутись до суду з позовом про стягнення з боржника відповідних витрат, а тому при скасуванні судового наказу розподіл судових витрат не здійснюється.

Оскільки ст. 141 ЦПК Українирегулює питання розподілу судових витрат в позовному провадженні, а нормами розділу ІІ ЦПК України не передбачено стягнення із стягувача на користь боржника судового збору, сплаченого при поданні заяви про скасування судового наказу у разі її задоволення, то сплачений судовий збір не підлягає стягненню на користь боржника.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у стягненні судового збору, сплаченого при подачі заяви про скасування судового наказу, слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 136, 170, 171, 432, 444 ЦПК України, суддя

УХВАЛИЛА:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу № 756/17377/25 (2-н/756/451/25) від 17 листопада 2025 року задовольнити частково.

Скасувати судовий наказ 756/17377/25 (2-н/756/451/25) від 17 листопада 2025 року, виданий Оболонським районним судом м. Києва за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ФАВОРИТ» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги з урахуванням 3 % річних та інфляційних втрат у розмірі 12992,30 грн та суми сплаченого судового збору у розмірі 302,80 грн.

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Роз`яснити стягувачу його право звернутись до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Роз`яснити боржнику, що він має право повторно звернутися із заявою про поворот виконання рішення суду в порядку ст. 444 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Белоконна