Рішення № 138309309, 16.07.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа 524/5033/26

Провадження 2/524/4696/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2026 м. Кременчук

Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі

головуючого судді Мельник Н.П.,

з участю секретаря судового засідання Шаполової К.М.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява ТОВ «ФК «Фангарант Груп»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 36788,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 16.10.2025 між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір № 60200407183 про отримання товарів в системі ПлатиПізніше™. Цей договір укладено в електронній формі, що згідно п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» за правовими наслідками прирівнюється до укладення договору в письмовій формі та підписаного власноручно, що підтверджується протоколом електронного підпису.

Згідно з п. 8.1 договору клієнт отримує товари (послуги) від постачальника на умовах договору та згідно обраного клієнтом пакету фінансування, а постачальник забезпечує надання товарів (послуг) клієнту. В момент підписання договору всі існуючі та майбутні права постачальника за договором відступаються на користь Процесинг-центра (Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп»).

Відповідно до п. 8.2. договору, порядок отримання товарів (послуг) клієнтом визначається договором та правилами отримання товарів в системі ПлатиПізніше™ в редакції згідно Наказу № 15/03-24 від 15.03.2024, що є невід`ємною частиною договору. Клієнт ознайомлений з копією правил в електронній формі на сайті www.paylater.com.ua , а також з порядком укладення договору за допомогою електронного підпису, що визначено в розділі 5 правил.

Відповідно по п. 1.4 правил отримання товарів (послуг) в системі ПлатиПізніше правила є договором приєднання у розумінні ст. 634 Цивільного кодексу України. Підписанням договору клієнт приєднується до правил. Правила є невід`ємною частиною кожного договору з моменту його укладення.

Відповідно до п. 13.7 договору клієнт ознайомився з правилами отримання товарів (послуг) в системі ПлатиПізніше™ в редакції згідно Наказу № 15/03-24 від 15.03.2024 зміст правил є зрозумілим для клієнта, і він погоджується їх дотримуватись та виконувати.

Пунктом 9.1. договору визначено, що якщо за умовами пакету фінансування не вказано інше, надання клієнту товарів (послуг) відбувається в момент підписання цього договору клієнтом та постачальником. У разі якщо момент підписання цього договору не співпадає у часі з моментом надання клієнту товарів (послуг), клієнт може отримати товари (послуги) на підставі іншого первинного документа (накладної або акту). При цьому, датою отримання клієнтом товарів (послуг) вважається дата підписання клієнтом відповідного первинного документа (накладної або акту). Підпис клієнта на цьому договорі та/або накладній (акті) свідчить про отримання товарів (послуг) в належній якості, кількості та комплектації.

Умовами пакету фінансування визначеними в договорі, встановлено розмір і порядок оплати місячних платежів: щомісяця рівними частинами до 20 числа кожного місяця, починаючи з наступного за місяцем укладення договору, а саме: платіж при отриманні товарів (від загальної суми платежів): становить 00,00 грн, кількість місячних платежів (крім першого): 5, розмір місячних платежів: щомісяця рівними частинами 3823,47 грн., вид договору: надання послуг з розстроченням платежів.

Також згідно п. 1.1., п. 1.3. договору про участь постачальника в системі ПлатиПізніше™ № 2025091206 від 12.09.2025. всі права вимоги до відповідача, що випливають з умов договору були відступлені постачальником на користь позивача в момент підписання договору 16.10.2025.

Про відступлення прав вимоги за договором відповідач повідомлений в письмовій формі, згідно п. 8.1. договору.

Станом на 25.03.2026 відповідач не виконав прийнятих на себе відповідно до положень умов пакету фінансування та п. 10.4.2 договору зобов`язань щодо своєчасної, повної та належної оплати вартості отриманого товару.

Положеннями п. 12.1. договору визначено, що сторони несуть відповідальність, встановлену цим договором, правилами та чинним законодавством України.

У зв`язку з недотриманням відповідачем взятих на себе зобов`язань, утворилась заборгованість яка становить 36788,26 грн з яких 29 430,61 грн суми заборгованості за основним зобов`язанням з оплати вартості отриманих послуг; 7357,65 грн суми штрафних санкцій, нарахованих відповідно до положень п. 12.2-12.3 договору, яку позивач просить суд стягнути, а також понесені ним судові витрати у розмірі 2662,40 грн.

Судом отримана інформація про зареєстроване місце проживання відповідача.

Ухвалою суду відкрите провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін..

У судове засідання не з`явилися:

представник позивача, повідомлений належним чином про дату, час, місце розгляду справи, у прохальній частині позову клопотав про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду не заперечує,

відповідач, повідомлений належним чином про дату, час, місце розгляду справи на підставі п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, згідно якого днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Заяв та клопотань від відповідача не надходило. Причини неявки суду не повідомив. Відзив, зустрічний позов до суду не надані.

На підставі ст. ст. 280, 281, ч. 5 ст. 259 ЦПК України суд ухвалив провести на підставі наявних доказів заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими гл. 11 ЦПК України.

З`ясувавши обставини, на які посилається представник позивача, як на підставу відповідно позовних вимог, оцінивши докази на їх належність, допустимість, достатність, взаємозв`язок у сукупності, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, правові норми, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, судом встановлене наступне.

16.10.2025 між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір № 60200407183 про отримання товарів в системі ПлатиПізніше™. Цей договір укладено в електронній формі, що згідно п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» за правовими наслідками прирівнюється до укладення договору в письмовій формі та підписаного власноручно, що підтверджується протоколом електронного підпису.

Відповідно до положень ст.ст.5,15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб`єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі (ч.1 ст.205 ЦК України). Особливості укладання кредитного договору в електронному виді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 5 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною і вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Положеннями цієї статті також визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства. Боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. (ч.2 ст. 615 Цивільного кодексу України).

Щодо стягнення заборгованості за процентами.

Кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів на суму кредиту у розмірах і в порядку, що встановлені договором. Якщо договір не містить умови про розмір процентів, він визначається обліковою ставкою банківського процента (ставкою рефінансування), встановленою Національним банком України. У разі відсутності іншої угоди проценти виплачуються щомісяця до дня повернення суми кредиту.

Позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцеві відповідну суму коштів у строк та в порядку, встановленому договором. Якщо позичальник не виконав цього зобов`язання, він повинен сплатити пеню (у вигляді процентів) від дня, коли настав строк виконання, до дня повернення коштів кредитодавцеві, незалежно від сплати процентів за умовами договору.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «ФК «Фангарант Груп» до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за основним зобов`язанням з оплати вартості отриманого товару в розмірі 29430,61 грн. підлягає задоволенню.

Щодо стягнення штрафних санкцій.

З 24.02.2022 відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введений режим воєнного стану.

Відповідно до пунктів 12.2, 12.3 договору № 660200407183 від 16.10.2025 року у разі прострочення сплати платежів на строк до 10 календарних днів, клієнт сплачує неустойку в розмірі 5 % від суми заборгованості за прострочення кожного платежу. У разі прострочення сплати платежів на строк більше 10 календарних днів, клієнт сплачує неустойку в розмірі десять відсотків від суми заборгованості за кожен місяць прострочення.

Так, згідно розрахунку суми заборгованості за договором № 660200407183 від 16.10.2025, наданого позивачем, станом на 25.03.2026 заборгованість відповідача складає 36788,26 грн, з яких: 29430,61 грн заборгованість за основним зобов`язанням з оплати вартості отриманого товару; 7357,65 грн сума штрафних санкцій (неустойка).

За розділом 3 Правил отримання товарів (надання послуг) в системі ПлатиПізніше, передбачено надання клієнту пакету фінансування, який містить істотні умови, за якими товари (послуги) надаються клієнту. Обраний клієнтом пакет фінансування зазначається в Договорі і є його невід`ємною частиною з моменту підписання Договору. Пакет фінансування містить: назву пакета; розмір платежу, який сплачується клієнтом при укладенні Договору та порядок його сплати (якщо передбачено пакетом фінансування); період,кількість і розмір (або порядок його визначення) періодичних платежів для погашення вартості товарів (послуг); вид Договору за яким клієнт отримує товари (послуги) згідно пакету фінансування; порядок переходу права власності та ціну, за якою товари можуть бути передані у власність клієнту; інформацію про сторону, яка забезпечує страхування ризиків випадкового знищення або випадкового пошкодження товарів (якщо передбачено пакетом фінансування); розмір плати за надання фінансування та порядок її оплати. інші умови. що є складовою пакету фінансування.

За пунктом 16.3 розділу 16 вищевказаних Правил, клієнт/поручитель надає згоду на передачу, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій інформації щодо себе та згоду на зберігання і використання інформації з інших джерел. яка випливає на можливість виконання зобов`язань клієнта/поручителя відповідно до ст.ст. 9. 11 Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій».

За п.п. 3, 4 укладеного сторонами договору № 660200407183 від 16.10.2025 року сторони визначили умови пакету фінансування прямий лізінг із розстроченням платежів (крім першого) 6 платежів.

Зважаючи на предмет договору (передано відповідачу на умовах лізингу товар, а саме послуги з навчання по крипто валюті) і вищенаведені обставини справи, на правовідносини, які виникли між сторонами поширюються положення ЦК України.

З 24.02.2022 відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введений режим воєнного стану.

Законом України № 2120-IX від 15.03.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнений п. 18, згідно якого у період дії воєнного, надзвичайного стану та у 30-денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику наданий кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі викладеного, вимога щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій в сумі 7357,65 грн задоволенню не підлягає.

З урахуванням наведеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на загальну суму 29430,61 грн (36788,26 грн основна заборгованість 7357,65 грн заборгованість по штрафних санкціях).

Положеннями ст. 204 ЦК України закріплена презумпція правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 по справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 по справі № 2-383/2010).

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 по справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 по справі № 2-383/2010).

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Указані вимоги процесуального закону покладають тягар доказування на сторони, що забезпечуватиме реалізацію принципу змагальності у судовому процесі. Реалізація такого принципу здійснюється через стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Застосування такого підходу оцінки доказів відповідає позиції Верховного Суду у справах № 910/18036/17 від 02.10.2018, № 917/1307/18 від 23.10.2019.

Наведений процесуальний обов`язок відповідачем не виконаний, докази на підтвердження зазначеного не надані.

У постановах Верховного Суду від 08.08.2019 по справі № 450/1686/17 та від 15.07.2019 по справі № 235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Під час розгляду справи, судом забезпечено сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості (ст. 129 Конституції України).

Європейський суд з прав людини вказав, що Суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції з прав людини зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення («Pronina v. Ukraine», n. 63566/00, 18.07.2006).

Оскільки позов задоволений частково на суму 29430,61 грн (80 % від 36788,26 грн) з відповідача на користь позивача слід стягнути 2129,92 грн (80 % від 2662,40 грн) судового збору, сплаченого за подання позову.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 77 - 80, 141, 247, 259, 263 - 265, 280 - 284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» заборгованість за кредитним договором від 16.10.2025 в сумі 29430 грн 61 коп, 2129 грн 92 коп судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої упродовж тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня розгляду заяви про перегляд заочного рішення у разі його не скасування. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп», ЄДРПОУ 38922870, місцезнаходження:м. Київ, просп. Степана Бандери, 21В,

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.П. Мельник