Рішення № 138309308, 16.07.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа 524/2086/26

Провадження 2/524/2811/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2026 м. Кременчук

Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі

головуючого судді Мельник Н.П.,

з участю секретаря судового засідання Шаполової К.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

До суду звернулося ТОВ «ФК «Кредит-Капитал»» із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування позову зазначено, що 22.10.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладений електронний договір № 3090618 про надання споживчого кредиту, підписаний шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «С316388», строком на 14 днів.

Позикодавець на виконання умов договору № 3090618 від 22.10.2020 здійснив переказ коштів в сумі 10000,00 грн шляхом перерахування їх за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 зазначеної відповідачем.

30.04.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір відступлення прав вимоги № ККАУ-30042021, згідно якого відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором № 3090618 від 22.10.2020. Сума та розрахунок заборгованості за кредитним договором № 3090618 від 22.10.2020 передані позивачу від первинного кредитора ТОВ «Авентус Україна» згідно договору відступлення прав вимоги № № ККАУ-30042021від 30.04.2021.

Станом на дату звернення до суду з позовом заборгованість відповідача становить 29760,00 грн, з яких: прострочена заборгованість по кредиту становить 10000,00 грн, заборгованість по відсоткам - 19760,00 грн.

Судом отримана інформація про зареєстроване місце проживання відповідача.

Ухвалою суду відкрите провадження за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін. За клопотанням сторони позивача витребувано від АТ КБ «Приват Банк» інформацію та документи.

У судове засідання не з`явилися:

представник позивача повідомлений належним чином про дату, час, місце розгляду справи належним чином. До позову додав клопотання про розгляд справи за його відсутності, підтримав позов, просив задовольнити, проти заочного розгляду не справи не заперечував; клопотав про витребування доказів.

відповідач про дату, місце, час розгляду повідомлений належним чином на підставі п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, згідно якого днем вручення судових повісток відповідачу є день проставлення у поштових повідомленнях відміток про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Про причини неявки відповідач суду не повідомляв, заяв про розгляд справи за його відсутності та відзив не подав.

Від АТ КБ «Приватбанк» надійшла витребувана інформація, згідно якої на ім`я відповідача емітована картка із зазначенням її номера, вказані відомості про фінансовий номер телефону відповідача, надано виписку по рахунку за період з 22.10.2020 по 27.10.2020 з інформацією про зарахування на ім`я відповідача 10 000,00 грн.

На підставі ст. ст. 280, 281, ч. 5 ст. 259 ЦПК України суд ухвалив провести на підставі наявних доказів заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими гл. 11 ЦПК України.

З`ясувавши обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх позовних вимог, оцінивши докази на їх належність, допустимість, достатність, взаємозв`язок у сукупності, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, правові норми, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, судом встановлене наступне.

22.10.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладений договір № 3090618 про надання споживчого кредиту, підписаний відповідно до ч. ч. 6, 8 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «С316388» строком на 14 днів.

Відповідач за допомогою мережі інтернет перейшов на офіційний сайт первісного кредитора, ознайомився із правилами надання грошових коштів у позику, що є невід`ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску виявила намір на отримання коштів, подавши відповідну заявку, в якій вказав свої персональні дані (прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, електронну пошту, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/ проживання).

ОСОБА_1 підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора «M775446», згідно умов якого взяв на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами у встановлені строки, однак зазначених зобов`язань не виконує. Строк кредиту 14 днів, може бути продовженим у порядку та на умовах визначених в цього договору. В межах строку кредита діє знижена процентна ставка 1,9 % в день від суми кредиту. У межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація діє стандартна процентна ставка 1,9 % в день від суми кредиту, або у межах нового строку кредиту, якщо відбулосяпродовження строку відповідно п.4.1-4.6 договору.

Факт перерахування коштів від первісного кредитодавця на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 підтверджується довідкою ТОВ «Вей Фор Пей» № 6510-ВП від 16.12.2025.

Відповідач не заперечував факт отримання ним у борг коштів та укладення кредитного договору, протилежних доказів суду не надав.

Щодо стягнення заборгованості за процентами.

Ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦПК України (ст. 1050 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно умов договору стандартна процентна ставка становить 1,9 % в день та застосовується у межах строку кредиту. Знижена процентна ставка в розмірі 1,9 % в день та може застосовуватись, в межаї строку надання кредиту (п.1.4 договору), якщо позичальник протягом трьох днів здійснить повне погашення кредитної заборгованості.

З наданого позивачем розрахунку слідує нарахування процентів за користування кредитними коштами в розмірі зниженої та стандартної процентної ставки, що не перевищує розмір, встановлений Законом України "Про споживче кредитування", тому підлягає стягненню з відповідача.

Відповідач належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконував, внаслідок чого станом на момент подання позову утворилася заборгованість в сумі 29760 грн, що складається із заборгованості за кредитом 10000,00 грн, заборгованості по відсоткам 19760,00 грн, а також позивач просить стягнути 2662,40 грн судового збору та 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач не заперечував факт отримання ним у борг коштів та факт укладення договору, протилежних доказів суду не надав.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ст. 207 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 626, 628 ЦК України).

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України). Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі ( абз.2 ч. 2 ст. 639 ЦК України).

З аналізу наведених норм, слідує, що будь-який вид укладеного договору на підставі ЦК України може мати електронну форму та є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205,207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 по справі № 732/670/19, від 23.03.2020 по справі № 404/502/18, від 07.10.2020 по справі № 127/33824/19.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон), п. 6 ч.1ст. 3 якого визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно - цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦПК України, інших актів законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.ст. 610, 611 ЦК України).

Судом установлені порушення відповідачем умов договору шляхом неналежного виконання взятих на себе зобов`язань.

Відповідач не заперечував факт отримання ним у борг коштів та факт укладення договору, протилежних доказів суду не надав.

Досліджені по справі докази дають достатні підстави для висновку, що після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків за користування.

Свої договірні зобов`язання кредитодавець виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит в обумовленій договором сумі. Відповідач зобов`язання у визначений договором строк не виконав, контррозрахунку суми заборгованості та процентів за користування кредитними коштами не надано. Існування заборгованості перед позивачем стверджується доданими до позову документами.

Протягом строку дії кредитного договору відповідач не звернувся до суду із заявою про розірвання кредитного договору чи визнання його (або його окремих положень) недійсним (ми).

Доказів протилежного матеріали справи не містять та суду не надано. Відповідачем протилежного не доведено, наведені позивачем обставини та факти не спростовані. Клопотань, заяв відповідачем не заявлено, у тому числі про участь у засіданні в режимі відеоконференції.

Зміст кредитного договору свідчить про досягнення сторонами згоди відносно всіх істотних умов договору, у тому числі й щодо встановлення процентів.

Протягом строку дії кредитного договору відповідач не звернувся до суду із заявою про розірвання кредитного договору чи визнання його (або його окремих положень) недійсним(ми).

Щодо відступлення права вимоги.

30.04.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір відступлення прав вимоги № ККАУ-30042021, згідно якого відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором № 3090618 від 22.10.2020. Сума та розрахунок заборгованості за кредитним договором № 3090618 від 22.10.2020 передані позивачу від первинного кредитора ТОВ «Авентус Україна» згідно договору відступлення прав вимоги № № ККАУ-30042021 від 30.04.2021.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: (1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); (2) правонаступництва; (3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); (4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦКУкраїни до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 512 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст.516 ЦК України).

Договір кредитний та договір факторингу є оспорюваними правочинами, а оскільки ця презумпція не спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, останній вважається правомірним.

Положеннями ст. 204 ЦК України закріплена презумпція правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010).

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Указані вимоги процесуального закону покладають тягар доказування на сторони, що забезпечуватиме реалізацію принципу змагальності у судовому процесі. Реалізація такого принципу здійснюється через стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Застосування такого підходу оцінки доказів відповідає позиції Верховного Суду у справах № 910/18036/17 від 02.10.2018, № 917/1307/18 від 23.10.2019.

Наведений процесуальний обов`язок відповідачем не виконаний, докази на підтвердження зазначеного не надані.

У постановах Верховного Суду від 08.08.2019 по справі № 450/1686/17 та від 15.07.2019 по справі № 235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Під час розгляду справи, судом забезпечено сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості (ст. 129 Конституції України).

Європейський суд з прав людини вказав, що Суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції з прав людини зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення («Pronina v. Ukraine», n. 63566/00, 18.07.2006).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 1, 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 по справі № 815/1479/18, від 15.07.2020 по справі № 640/10548/19, від 21.01.2021 по справі № 280/2635/20.

З урахуванням відсутності клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що стверджується доданими документами до позову.

Оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2662,40 грн судового збору та 8000,00 грн витрат на правничу допомогу на підставі ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 77 - 80, 141, 247, 259, 263 - 265, 280 - 284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором № 3090618 від 22.10.2020на загальну суму 29760 грн 00 коп, 2662 грн 40 коп судового збору та 8000 грн 00 коп витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої упродовж тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня розгляду заяви про перегляд заочного рішення у разі його не скасування. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх,

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.П. Мельник