Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 128/204/26
РІШЕННЯ
Іменем України
16.07.2026 м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Васильєвої Т.Ю.,
секретар Манюк Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
УСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 19.07.2019 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 491007969, відповідно до умов якого АТ «Альфа-Банк» надав позичальнику кредит у сумі 19 401, 69 грн, строк кредиту 60 місяців, на споживчі потреби, з відсотковою ставкою 39, 90 %. Договір кредитної лінії укладений з відповідачем у електронній формі. АТ «Альфа-Банк» виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 19 401, 69 грн, в свою чергу, відповідач не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість.
22.02.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК Форт» укладено договір факторингу, за умовами якого право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК Форт».
В подальшому, 23.02.2021 між ТОВ «ФК Форт» та ТОВ «ФК «Еліт фінанс» було укладено договір факторингу, за умовами якого права вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК Форт». Таким чином, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором від 19.07.2019, укладеного між АТ «Альфа Банк» та відповідачем.
Згідно детального розрахунку заборгованості станом на 23.02.2021, загальний розмір заборгованості відповідача становив 29 569, 79 грн, яка складалась з тіла кредиту в розмірі 18 954, 00 грн, заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 9 415, 79 грн.
Тому позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 29 569, 79 грн та судові витрати (а.с. 1 3 зі звороту).
Ухвалою суду від 28.01.2026 дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 34).
В судове засідання з розгляду справи по суті учасники справи не з`явились.
Представник позивача попередньо подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити та не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, попередньо подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності відповідача. В заяві також вказав, що позовні вимоги не визнає на підставі ст. 257 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин, на підставі п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи.
Матеріалами справи доведено, що 19.07.2019 ОСОБА_1 звернувся до АТ «Альфа-Банк» із офертою на укладення угоди про надання кредиту № 491007969, якою запропонував АТ "Альфа-Банк" укласти Угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб, за наступними умовами: тип кредиту «Кредит готівкою», сума кредиту 19 401, 69 грн, процентна ставка 39, 90 % річних, тип ставки фіксована, строк кредиту 60 місяців. Дата повернення кредиту 22.07.2024. Кредит просить надати для повернення заборгованості за кредитним договором № 630823779 від 26.12.2017. Дану оферту підписано ОСОБА_1 власноручним підписом, який своїм підписом засвідчив, що акцепт пропозиції на укладення даної Угоди отримав у дату складення Оферти та отримав всю інформацію про умови кредитування (а.с. 5 зі звороту).
Додатком № 1 до Угоди про надання кредиту № 491007969 від 19.07.2019 є графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг (а.с. 6).
19.07.2019 сторонами підписано Паспорт споживчого кредиту, згідно якого сума споживчого кредиту становить 19 401, 69 грн, строк кредитування 60 місяців, процентна ставка, відсотків річних, становить 39, 90 %, загальні витрати за кредитом складають 25 631, 91 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 45 033, 60 грн. Реальна річна процентна ставка, відсотків річних, становить 47, 93% (а.с. 6 зі звороту).
Відповідно до копії договору факторингу від 22.02.2021, укладеного між АТ «Альфа-Банк» (Клієнт) та ТОВ «ФК Форт» (Фактор), фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору, а фактор набуває належне клієнтові право вимоги до боржників за договорами, перелік яких наведено в Додатку 1-1 до договору (а.с.8 - 12 зі звороту).
Відповідно до копії Акту приймання-передачі Реєстру Боржників від 22.02.2021 до Договору Факторингу від 22.02.2021, АТ «Альфа-Банк» (Клієнт) передав, а ТОВ «ФК Форт» (Фактор) отримав Право Вимоги, детальний опис складових якого наведений в Додатку № 1-1 до Договору. Клієнт передав, а Фактор прийняв згідно з вимогами п. 2.3.1 Договору Реєстр Боржників Клієнта від 22.02.2021 на компакт-диску, складений за формою згідно із Додатком № 1-2 до Договору. Загальна кількість Боржників становить 10 590 (а.с. 13).
Відповідно до копії платіжного доручення від 23.02.2021, ТОВ «ФК Форт» перерахував на рахунок АТ «Альфа-Банк» кошти, як плату за право вимоги згідно договору факторингу від 22.02.2021 (а.с. 13 зі звороту).
Згідно з копією договору факторингу № 01-23-02/21 від 23.02.2021, укладеного між ТОВ «ФК Форт» (Клієнт) та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» (Фактор), в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Фактору, а Фактор набуває належне Клієнтові Право Вимоги до Боржників за договорами, перелік яких наведено в Додатку № 1-1 до Договору (а.с.14 - 18).
Відповідно до копії Акту приймання-передачі Реєстру Боржників від 23.02.2021 до Договору Факторингу № 01-23-02/21 від 23.02.2021, ТОВ «ФК Форт» (Клієнт) передав, а ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» (Фактор) отримав Право Вимоги, детальний опис складових якого наведений в Додатку № 1-1 до Договору. Клієнт передав, а Фактор прийняв згідно з вимогами п. 2.3.1 Договору Реєстр Боржників Клієнта від 23.02.2021 на компакт-диску, складений за формою згідно із Додатком № 1-2 до Договору. Загальна кількість Боржників становить 10 590 (а.с. 19).
Відповідно до копії платіжного доручення від 23.02.2021, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» перерахував на рахунок ТОВ «ФК Форт» кошти, як плату за право вимоги згідно договору факторингу № 01-23-02/21 від 23.02.2021 (а.с. 20).
Відповідно до копії витягу з додатку до договору факторингу від 22.02.2021, а саме реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» перейшли права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 491007969 від 19.07.2019 на загальну суму 29 569, 79 грн, з яких: 18 954, 00 грн залишок по тілу кредиту; 9 415,79 грн залишок по відсотках; 1 200, 00 грн залишок заборгованості за штрафними санкціями (а.с. 21).
Відповідно до копії витягу з додатку до договору факторингу № 01-23-02/21 від 23.02.2021, а саме реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» перейшли права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 491007969 від 19.07.2019 на загальну суму 29 569, 79 грн, з яких: 18 954, 00 грн залишок по тілу кредиту; 9 415, 79 грн залишок по відсотках; 1 200, 00 грн залишок заборгованості за штрафними санкціями (а.с. 22).
З виписок по особовим рахункам відповідача за період з 19.07.2019 по 22.02.2021, вбачається рух коштів по рахунку ОСОБА_1 (а.с. 23-24).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором у гривні, загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 491007969 від 19.07.2019, станом на 22.01.2021 складає 29 569, 79 грн, з яких: заборгованість за кредитом 18 954, 00 грн; заборгованість по відсотках 9 415, 79 грн, заборгованість по штрафу 1 200, 00 грн, який нарахований за період прострочення до березня 2020 року (а.с. 25).
Оцінивши докази в їх сукупності, суд керується наступними нормами.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Положеннями ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).
Отже, з огляду на встановлені судом обставини, позивач правомірно набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 491007969 від 19.07.2019.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 526, 530, 623, 624, 625 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і у встановлений у ньому строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Встановивши, що позивач набув право грошової вимоги до відповідача за договором про надання кредиту № 491007969 від 19.07.2019, а відповідач, в свою чергу, отримав кредитні кошти та не повернув їх у встановлений договором строк, при цьому фактор заявлені до стягнення вимоги та розмір заборгованості з часу переходу до нього прав вимоги за договором не змінював, суд дійшов до висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог ТОВ «ФК «Еліт Фінанс».
Щодо посилання відповідача на ст. 257 ЦК України, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
30.03.2020 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (№ 540-IX), відповідно до якого прикінцеві та перехідні положення ЦК України були доповнені пунктом 12. Зазначений Закон України від 30.03.2020 № 540-IX набрав чинності 02.04.2020. Згідно з п. 12 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
15.03.2022 Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набув чинності 17.03.2022, Прикінцеві та перехідні положення ЦК України були доповнені п. 19, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".
Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» від 08.11.2023 року (набрав чинності 30.01.2024 року) п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України викладено в наступній редакції, а саме «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».
Та лише законом України «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025, який набрав чинності 04.09.2025, п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України був виключений.
Відтак, перебіг позовної давності з 23.01.2021 (наступна дата після завершення нарахування відповідачу заборгованості, що предметом позову) і до 04.09.2025 було продовжено, а в подальшому зупинено в силу закону: спочатку у зв`язку із запровадженням карантину, а з 24.02.2022 року - у зв`язку з введенням воєнного стану.
Позивач звернувся до суду з даним позовом 21.01.2026, тобто в межах трирічного строку з дати виключення п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, тому строк позовної давності за заявленими вимогами станом на 21.01.2026 (дату звернення до суду з позовом) не сплив.
За вказаних обставин, підстав для застосування наслідків спливу позовної давності в межах обставин даної справи немає.
Зважаючи на викладене вище, оскільки відповідач не виконує умови укладеного договору, в порядку та в строки, передбачені зазначеним договором, кошти за кредитом не повернув, що підтверджується наданими позивачем доказами, які відповідач не спростував, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, у зв`язку із задоволенням позову, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 328, 00 грн (а.с. 4).
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, крім іншого належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Положеннями ч. 1 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
В позовній заяві позивач просить стягнути понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 9 200, 00 грн. На підтвердження таких витрат позивачем долучено, в тому числі, акт № 4 приймання-передачі наданих послуг від 02.06.2025, відповідно до якого, адвокат Литвиненко О.І. надала, а ТОВ «ФК «Еліт фінанс» прийняв юридичні послуги відповідно до договору № 03-07/24 про надання правничої допомоги від 03.07.2024 по справі за позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у виді: надання первинної консультації замовнику у справі, тривалістю 0, 5 години, вартістю 1 000, 00 грн; правового аналізу наявних документів у замовника, правової ситуації із застосуванням відповідного законодавства, правових висновків Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, тривалістю 2 години, вартістю 4 000, 00 грн; підготовка та подання позовної заяви, тривалістю 2, 1 годин, вартістю 4 200, 00 грн, що у загальному розмірі становить 9 200, 00 грн (а.с. 27).
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
В додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2023, справа № 755/2587/17, зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Беручи до уваги характер спірних правовідносин, суд вважає неспівмірною заявлену вартість послуг за складення позовної заяви, вивчення матеріалів справи та надання первинної консультації в справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, враховуючи категорію та складність даної справи, яка відноситься до малозначних справ та є типовою для фактора, не потребує вивчення значного обсягу доказів та правових позицій судів щодо такої категорії справ, тому суд вважає завищеним заявлений розмір вартості витрат на правову допомогу яка об`єктивно не потребувала 4, 6 год часу професійного адвоката.
У зв`язку з вищенаведеним та враховуючи суму, яка підлягає стягненню з відповідача, тобто ціну позову, а також складність справи та її значення для сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про стягнення судових витрат на правничу допомогу, виходячи з критерію розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи та відсутність відомостей про фінансовий стан обох сторін, а саме в розмірі 4 000 грн.
Також суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам справи положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 536,611, 623, 624, 625, 638, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 13, 81, 141, 223, 263-265, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 491007969 від 19.07.2019 в розмірі 29 569, 79 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 328, 00 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000, 00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс», місцезнаходження: пл. Солом`янська, 2, м. Київ, 03035, код ЄДРПОУ 40340222.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складено 16.07.2026.
Суддя:
Судове рішення № 138307760, Вінницький районний суд Вінницької області було прийнято 16.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 128/204/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: