Рішення № 138307088, 16.07.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 липня 2026 року м. ПолтаваСправа №440/6189/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (надалі - ГУПФ України в Сумській області), у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУПФ України в Дніпропетровській області від 07.04.2026 №916300165691;

- зобов`язати ГУПФ України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 56% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області від 20.03.2026 №02/1634/26, з урахуванням фактично сплачених сум, починаючи з 01.01.2026.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував посиланням на те, що він є суддею у відставці та отримує щомісячне грошове утримання відповідно до статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Позивач, посилаючись на правовий висновок Верховного Суду у постанові від 17.02.2026 у справі №200/2309/25, вважав, що його щомісячне довічне грошове утримання підлягає перерахунку з 01.01.2026 у зв`язку зі збільшенням розміру прожиткового мінімуму, встановленого на відповідний рік. А оскільки ГУПФ України в Дніпропетровській області протиправно відмовило у здійсненні такого перерахунку, позивач звернувся до суду.

2. Позиція відповідача.

ГУПФ України в Дніпропетровській області електронний примірник ухвали про відкриття провадження у справі отриманий 20.05.2026 /а.с. 19 - зі звороту/.

Відзив на позов у строк, визначений частиною першою статті 261 КАС України, відповідач не надав.

За змістом частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

А відповідно до частини шостої статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

3. Процесуальні дії у справі, заяви учасників справи.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Цією ухвалою суд залучив до участі у справі ГУПФ України в Полтавській області, як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Представник ГУПФ України в Полтавській області надав до суду письмові пояснення, у яких просив у задоволенні позовних вимог відмовити /а.с. 22-23/. Свою позицію мотивував посиланням на відсутність підстав для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , зазначивши, що заява позивача від 03.04.2026 за принципом екстериторіальності розглянута спеціалістами ГУПФ України в Дніпропетровській області.

За приписами пункту 2 частини першої статті 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Обставини справи

ОСОБА_1 є суддею у відставці та отримує щомісячне грошове утримання відповідно до статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" /а.с. 7, 28-30/.

Позивач звільнений у відставку з посади судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області.

ТУ ДСА України в Полтавській області на підставі заяви позивача від 14.03.2026 та з урахуванням постанови Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі №200/2309/25 складена довідка від 20.03.2026 №02/1634/26вих про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 /а.с. 10/.

30.03.2026 ОСОБА_1 звернувся до ГУПФ України в Полтавській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з огляду на збільшення розміру суддівської винагороди з 01.01.2026 /а.с. 26/. До заяви позивач долучив довідку ТУ ДСА України в Полтавській області від 20.03.2026 №02/1634/26вих про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 /а.с. 27/.

Відповідну заяву за принципом екстериторіальності розглянуто ГУПФ України в Дніпропетровській області, яке рішенням від 07.04.2026 №916300165691 відмовило у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з огляду на відсутність правових підстав /а.с. 24-25/.

Не погодившись із зазначеним рішенням пенсійного органу, ОСОБА_1 оскаржив його до суду.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Відповідно до статті 8 Основного Закону України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно з пунктом 14 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема судоустрій, судочинство, статус суддів.

У силу частин першої та другої статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.

У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Так, Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі Закон №1402-VIII) визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Відповідно до частини третьої, четвертої статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

За змістом частин першої та другої статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Пунктом 1 частини третьої вказаної статті передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Згідно з частиною п`ятою цієї ж статті суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи ... більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Поряд з цим, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено у 2026 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема:

- працездатних осіб: з 01.01.2026 - 3328,00 грн;

- працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року.

Так, станом на 31 грудня 2025 року статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" було установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема: працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.

Пунктом 1 розділу IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 (надалі - Порядок №3-1), передбачено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.

Відповідно до пункту 6 розділу IV Порядку №3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.

Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою.

Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку.

Днем звернення за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.

У разі надсилання заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання і документів для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання поштою днем звернення за перерахунком вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення цієї заяви (у разі подання заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації цієї заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія разом із сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення тексту документа та його реквізитів).

У силу пунктів 7, 8, 9 Порядку №3-1 документи про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання розглядає орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання. Орган, що приймає рішення про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, не пізніше 10 днів після винесення рішення інформує особу про перегляд щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням його розміру або про відмову в перегляді щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом цього спору є правовідносини щодо наявності підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з огляду на збільшення з 01.01.2026 розміру базового посадового окладу судді місцевого суду, обчисленого з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026 - 3328,00 грн.

Суд враховує, що правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Своєю чергою, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України від 15.07.1999 №966-XIV "Про прожитковий мінімум" (далі - Закон №966-XIV), відповідно до статті 1 якого прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

У змісті наведеної норми Закону №966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3209 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2817 гривень; дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень; працездатних осіб - 3328 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року; осіб, які втратили працездатність, - 2595 гривень; осіб, які втратили працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення за рішеннями суду, - 1600 гривень.

Суд зазначає, що виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону №1402-VIII й норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть.

Зміни до Закону №1402-VIII у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірний період, про який йдеться у позовній заяві, а також до Закону №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися.

Законом №1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом №1402-VIII.

Закон України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Тобто, у національному законодавчому полі існує колізія положень двох нормативно-правових актів рівня закону, подолати яку можливо, застосувавши загальний принцип права "спеціальний закон скасовує дію загального закону" (Lex specialis derogat generali). Такий підхід використовується у випадку конкуренції норм: коли на врегулювання суспільних відносин претендують загальні та спеціальні норми права.

Отже, за таким правовим підходом, при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону (lex specialis), тобто Закону №1402-VIII, а положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" вважати загальними нормами (lex generalis).

На такий аспект законодавчого регулювання звертав увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

У постанові від 17.02.2026 у справі №200/2309/25 судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду відступила від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17.11.2025 у справі №520/32171/24, у якій, у свою чергу, було викладено правовий висновок про те, що для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" та, відповідно, що з 01 січня 2024 року не відбулась зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а отже відсутні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачці як судді у відставці.

Натомість Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформувала такі висновки:

"...у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання;

для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці".

Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2026 (3328,00 грн) на іншу розрахункову величину, яка Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року; 2102,00 грн), на підставі абзацу п`ятого статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", є протиправною.

Застосовуючи наведений вище правовий висновок Верховного Суду до спірних відносин, суд зазначає, що у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року, становить 3328,00 грн. Саме ця величина підлягає застосуванню для визначення базового розміру посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, а отже, і для визначення розміру суддівської винагороди, що враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Оскільки збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб зумовлює зміну базового розміру посадового окладу судді, як складової суддівської винагороди, така зміна відповідно до частини четвертої статті 142 Закону №1402-VIII є підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 09.07.2026 у справі №420/7951/25, від 10.07.2026 у справі № 240/16050/24, від 14.07.2026 у справі №580/1285/25.

Отож, зважаючи на збільшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2026 на підставі Закону України "Про Державний бюджет на 2026 рік" (з 3028,00 грн до 3328,00 грн), а також беручи до уваги відсутність підстав для врахування при визначенні базового розміру посадового окладу іншого показника, аніж прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2026 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3328,00 грн, установленого на 01.01.2026 абзацом четвертим статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік".

Суд враховує, що позивач разом із заявою від 30.03.2026 надав пенсійному органу довідку ТУ ДСА України в Полтавській області від 20.03.2026 №02/1634/26вих про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 станом на 01.01.2026, що складена з урахуванням постанови Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі №200/2309/25 /а.с. 27/.

Згадана довідка складена за формою, наведеною у додатку 2 до Порядку №3-1 та у силу наведених вище приписів розділу IV Порядку №3-1 є належною та достатньою підставою для перерахунку позивачу довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2026.

Крім того, суд зі змісту протоколу про обчислення позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці встановив, що його розмір пенсійним органом визначений виходячи з 56% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді /а.с. 28/.

Як наслідок, перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01.01.2026 має бути проведений виходячи з 56% суддівської винагороди, зазначеної у довідці ТУ ДСА України в Полтавській області від 20.03.2026 №02/1634/26вих.

За вищенаведених обставин, оскаржуване рішення ГУПФ України в Дніпропетровській області від 07.04.2026 №916300165691 належить визнати протиправним та скасувати, зобов`язавши відповідача здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, з 01.01.2026 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 56% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, зазначеної у довідці ТУ ДСА України в Полтавській області від 20.03.2026 №02/1634/26вих.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання ГУПФ України в Дніпропетровській області здійснити виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням раніше виплачених сум, суд враховує такі обставини.

Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку №3-1 нарахована сума щомісячного довічного грошового утримання включається в документи для виплати не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення (перерахунок) щомісячного довічного грошового утримання. Щомісячне довічне грошове утримання виплачується у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується щомісячне довічне грошове утримання, у грошовій формі, в установленому законодавством порядку.

Суд враховує, що у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання визначено ГУПФ України в Дніпропетровській області, яким заява позивача розглянута по суті з прийняттям рішення про відмову у її задоволенні.

А тому саме ГУПФ України в Дніпропетровській області має завершити процедуру перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 .

Водночас позивач перебуває на обліку як одержувач відповідних виплат у ГУПФ України в Полтавській області, а тому саме цей орган уповноважений проводити відповідні виплати.

При цьому, оскільки перерахунок щомісячного довічного грошового утримання наразі не проведено, то у відповідній частині позовних вимог належить відмовити.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково.

Розподіл судових витрат

Частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1331,20 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України /а.с. 10, 11/.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Разом з цим, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

А відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки передумовою для виникнення цього спору є протиправне рішення ГУПФ України в Дніпропетровській області про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , а позов носив немайновий характер, суд вважає за необхідне стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФ України в Дніпропетровській області.

Інші судові витрати у справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 07.04.2026 №916300165691 про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, з 01.01.2026 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 56% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, зазначеної у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області від 20.03.2026 №02/1634/26вих.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).

Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 21910427; вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49094).

Третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 13967927; вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Олександр КУКОБА