Рішення № 138306096, 08.07.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/1540/22

Провадження № 2/161/10/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Кихтюка Р.М.,

секретаря Вегери Д.В.,

з участю прокурора Наумука О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області до Городищенської сільської ради, ОСОБА_1 про скасування рішення сільської ради, скасування рішення про державну реєстрацію прав та проведеної на його підставі державної реєстрації прав, скасування реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, зобов`язання повернути земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В :

Заступник керівника Волинської обласної прокуратури звернулася в суд із позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області до Городищенської сільської ради, ОСОБА_1 про скасування рішення сільської ради, скасування рішення про державну реєстрацію прав та проведеної на його підставі державної реєстрації прав, скасування реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, зобов`язання повернути земельну ділянку.

Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Волинської обласної ради від 16.12.2003 р. №9/12 «Про збереження і розвиток природно-заповідного фонду області» створено орнітологічний заказник місцевого значення «Лобаниха».

Підставою для прийняття вказаного рішення стало наукове обґрунтування для створення орнітологічного заказника місцевого значення, у якому вказано, що на території Несвічівської сільської ради нижче за течією р. Полонка від центральної греблі, по якій проходить шосе, розташований комплекс ставків вздовж річки Полонки із заплавними луками та заболоченими ділянками. Цей комплекс, незважаючи на антропогенне походження, є одним із найбільш цінних для збереження біорізноманіття Луцького району, зокрема, для оселення різних видів птахів і проходження їх масових міграцій. Вздовж річки Полонки та комплексу ставків проходять щорічні масові міграції птахів, загальна чисельність яких оцінюється у 12-15 тисяч. Це місце є одним з ключових територій для проведення кільцювання птахів.

Вказане обґрунтування підготовлено спільно фахівцями Українського товариства охорони птахів, Українського товариства охорони природи.

Заказник входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення й використання.

Згідно п. 1.3. Положення про орнітологічний заказник місцевого значення «Лобаниха», заказник площею 232 га розташований на території Несвічівської сільської ради Луцького району Волинської області.

Відповідно до п. 3.1 Положення, на території заказника забороняється діяльність, що суперечить його цільовому призначенню і загрожує збереженню природного комплексу, у тому числі передача у господарське використання окремих земельних ділянок заказника, а також, зокрема, знищення та суттєва зміна видового рослинного покриву, будь-яке порушення ґрунтового покриву, розорювання землі.

Незважаючи на це, рішенням Городищенської сільської ради Луцького району від 23.12.2019 № 53-24/73 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 1 га, кадастровий номер 0722884000:01:001:1600, розташовану у с. Несвіч Луцького району.

Цим же рішенням (п. 2) передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 1 га, кадастровий номер 0722884000:01:001:1600, розташовану у с. Несвіч Луцького району. В подальшому, 24.02.20200 року за ним зареєстровано право приватної власності на вищевказану земельну ділянку.

Разом із тим, вивченням матеріалів створення орнітологічного заказника місцевого значення «Лобаниха», у тому числі його карти-схеми, співставлення вказаних відомостей із даними Публічної кадастрової карти України із активованим аналітичним шаром «Природно-заповідний фонд» встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 0722884000:01:001:1600 розташована в межах орнітологічного заказника місцевого значення «Лобаниха».

Зазначає, що оскільки спірна земельна ділянка є частиною об`єкта орнітологічного заказника місцевого значення «Лобаниха», вказане унеможливлює перебування цієї ділянки у приватній власності з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Вважає, що рішенням Городищенської сільської ради від 23.12.2019 № 52-24/73 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 » незаконно вилучено спірну земельну ділянку із земель природно-заповідного фонду та передано її у приватну власність.

У зв`язку з чим, просить визнати незаконним та скасувати рішення Городищенської сільської ради від 23.12.2019 р. №53-24/73 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 »; скасувати рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Луцької міської ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.02.20220 р, індексний номер 51333407 із одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1 га, кадастровий номер 0722884000:01:001:1600; зобов`язати ОСОБА_1 повернути у комунальну власність Городищенської територіальної громади в особі Городищенської сільської ради вказану земельну ділянку; стягнути з відповідачів понесені судові витрати.

В ході розгляду справи прокурором подано заяву про зміну предмета позову, відповідно до якої просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення Городищенської сільської ради від 23.12.2019 р. №53-24/73 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 »;

- скасувати рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Луцької міської ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.02.20220 р, індексний номер 51333407 із одночасним припиненням здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1 га, кадастровий номер 0722884000:01:001:1600;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 1 га, кадастровий номер 0722884000:01:001:1600 в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки;

- зобов`язати ОСОБА_1 повернути у комунальну власність Городищенської територіальної громади в особі Городищенської сільської ради вказану земельну ділянку;

- стягнути з відповідачів понесені судові витрати.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача Головного управління Держгеокадастру у Волинській області позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у заяві та просили їх задовольнити.

Представник позивача - Державної екологічної інспекції у Волинській області подала суду заяву про слухання справи у її відсутності.

Представник відповідача Городищенської сільської ради Луцького району також подала суду заяву про слухання справи у відсутності представника, проводити розгляд справи за наявними матеріалами.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову з підстав , викладених у відзиві.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце слухання справи була повідомлена судом належним чином.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Волинської обласної ради від 16.12.2003 р. №9/12 «Про збереження і розвиток природно-заповідного фонду області» створено орнітологічний заказник місцевого значення «Лобаниха». Підставою для прийняття вказаного рішення стало наукове обґрунтування для створення орнітологічного заказника місцевого значення, у якому вказано, що на території Несвічівської сільської ради нижче за течією р. Полонка від центральної греблі, по якій проходить шосе, розташований комплекс ставків вздовж річки Полонки із заплавними луками та заболоченими ділянками. Цей комплекс, незважаючи на антропогенне походження, є одним із найбільш цінних для збереження біорізноманіття Луцького району, зокрема, для оселення різних видів птахів і проходження їх масових міграцій. Вздовж річки Полонки та комплексу ставків проходять щорічні масові міграції птахів, загальна чисельність яких оцінюється у 12-15 тисяч. Це місце є одним з ключових територій для проведення кільцювання птахів (т. 1 а.с. 40-45).

З листа Волинської обласної прокуратури від 29.10.2020 року № 15-1905-вих.30 Волинській обласній державній адміністрації вбачається, що прокуратурою встановлюються підстави для застосування заходів представницького характеру, опрацьовується інформація з приводу забезпечення дотримання встановленого режиму земель орнітологічного заказника місцевого значення «Лобаниха», оскільки в ході опрацювання відомостей про межі вказаного заказника, що розміщені на вебпорталі «Гісфайл» та співставлення їх з даними про зареєстровані земельні ділянки вебпорталу «Публічна кадастрова карта», виявлено накладення земельної ділянки з кадастровим номером 0722884000:01:001:1600 (т. 1 а.с. 38).

З Положення про орнітологічний заказник місцевого значення «Лобаниха» Луцького району Волинської області вбачається, що вказаний заказник входить до складу природно-заповідного фонду України, заноситься в спеціальний реєстр і охороняється державою.

Згідно з п. 1.2 Положення про орнітологічний заказник місцевого значення «Лобаниха», заказник площею 232,0 га знаходиться в межах землеволодіння Несвічівської сільської ради, біля с. Несвіч.

Відповідно до пункту 1.7 цього Положення зміна границь, основних завдань і цільового призначення заказника або виключення його зі складу природно-заповідного фонду проводиться лише за рішення обласної ради (т. 1 а.с. 47-48).

Відповідно до охоронного зобов`язання від 16.01.2004 №178 Несвічівській сільській раді передано під охорону та дотримання встановленого режиму території орнітологічного заказника місцевого значення «Лобаниха» площею 232,0 га (т. 1 а.с. 46).

Рішенням Городищенської сільської ради № 53-24/73 від 23.12.2019 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 » затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,000 га, кадастровий номер 0722884000:01:001:1600 для ведення особистого селянського господарства, розташовану в с. Несвіч Луцького району (т. 1 а.с. 64).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 20.01.2022 року № 295427863 вбачається, що на підставі рішення Городищенської сільської ради від 23.12.2019 № 53-24/739, державним реєстратором виконавчого комітету Луцької міської ради прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51333407 від 26.02.2020, відповідно до якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 0722884000:01:001:1600 із зазначенням форми власності - приватна та власника ОСОБА_1 , дата державної реєстрації 24.0.2020 року (т. а.с. 36-37).

Разом із тим, з акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки №464-ДК/442/АП/09/01-21 від 15.09.2021 року вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 0722884000:01:001:1600 знаходиться на території природно-заповідного фонду орнітологічного заказника місцевого значення «Лобаниха» (т. 1 а.с. 137-138).

До земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим (стаття 18 ЗК України).

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення (частина перша статті 19 ЗК України).

Статтею 43 ЗК України встановлено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно зі статтею 44 ЗК України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом (стаття 45 ЗК України).

Статтею 7 Закону «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Відповідно до статті 9 вказаного Закону території та об`єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися: у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

У відповідності до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про природно - заповідний фонд України» до встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про природно - заповідний фонд України» заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів.

Згідно з ст. 26 Закону України «Про природно - заповідний фонд України» на територіях заказників забороняються рубки головного користування, суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник. Господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечить цілям і завданням заказника, проводиться з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.

Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Відповідно до частини п`ятої статті 53 вказаного Закону території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Указані статті імперативно відносять землі, яким встановлено статус територій чи об`єктів природно-заповідного фонду, до категорії земель природно-заповідного фонду за фактом знаходження на них об`єктів, які мають спеціальний статус та перебувають під особливою державною охороною, щодо них встановлений спеціальний порядок вилучення (ст. 150 ЗК України), відтворення та використання, а також обмеження щодо їх цивільного обороту, про що зроблений висновок у постанові Верховного Суду від 22 червня 2022 року у справі № 752/3093/19.

Відповідно до ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно з п.п. «а», «в» ч.3 ст. 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо); землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.

Пунктом «г» ч. 1 ст. 150 ЗК України визначено, що до особливо цінних земель відносяться землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 ЗК України припинення права постійного користування земельними ділянками особливо цінних земель, визначених у пунктах «в» і «г» частини першої цієї статті, з підстави добровільної відмови від користування ними або шляхом їх вилучення здійснюється за погодженням з Верховною Радою України.

Системний аналіз вищенаведених норм права дозволяє зробити висновок про те, що землі природно-заповідного фонду, що перебувають у комунальній власності, не підлягають приватизації. Такі землі можуть перебувати у приватній власності лише у зв`язку з формуванням на цих земельних ділянках об`єктів природно-заповідного фонду чи включення земельних ділянок, що належать фізичним чи юридичним особам, до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення (постанова Великої палати Верховного Суду від 20 червня 2023 року, справа № 554/10517/16-ц).

Згідно ч.1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч.1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (ч.2 ст. 152 ЗК України).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст.391 ЦК України).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 , від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 , від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц , від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 , від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 та інших.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 , від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18.

Власник земельної ділянки може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини та вимагаючи повернути таку ділянку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 червня 2023 року у справі № 554/10517/16-ц дійшла висновку, що зайняття земельної ділянки природно-заповідного фонду з порушенням ЗК України та Закону України № 2456-XII потрібно розглядати як порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, що не пов`язане з позбавленням власника володіння відповідною земельною ділянкою, навіть якщо інша особа зареєструвала її право приватної власності на цю ділянку. За таких умов, ефективним способом судового захисту щодо повернення земельної ділянки природно-заповідного фонду власнику є негаторний позов.

З наданих доказів та встановлених судом обставин вбачається, що спірна земельна ділянка частково розташована на землях природно-заповідного фонду, що унеможливлює її передачу в приватну власність з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

При цьому, незалежно від завершення процедури встановлення меж об`єкта природно-заповідного фонду в натурі цільове призначення відповідних територій як земель природно-заповідного фонду є незмінним (висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року в справі № 910/2323/18).

Стосовно земель природо-заповідного фонду закон установлює пріоритет державної, комунальної власності на землю над приватною.

Право державної власності на частину спірної земельної ділянки не могло припинитися внаслідок рішення органу місцевого самоврядування, який відповідно до своєї компетенції не був наділений повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками природно-заповідного фонду.

Крім того, у позовній заяві прокурор вказав, що інтереси держави порушено внаслідок прийняття органом місцевого самоврядування, наділеним повноваженнями щодо земельної ділянки, незаконних рішень. Оскільки саме цей орган допустив порушення інтересів держави у спірних правовідносинах, він не може здійснювати захист цих інтересів у тих самих відносинах, тобто звернутися до суду з відповідним позовом. Тому суд, вважає, що підстави для представництва прокурором інтересів держави у цій справі були (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (провадження № 14-206цс21, пункт 7.21))

Отже, враховуючи встановлені обставини справи та наведені норми права, розташування спірної земельної ділянки, яку набув ОСОБА_1 у межах орнітологічного заказника місцевого значення «Лобаниха», згідно вимог чинного законодавства свідчить про віднесення спірної земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду, що унеможливлює перебування цієї частини ділянки у приватній власності з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Таким чином, рішенням Городищенської сільської ради від 23.12.2019 № 53/24-73 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» незаконно вилучено спірну земельну ділянку із земель природно-заповідного фонду та передано її у приватну власність ОСОБА_1 .

Рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних правовідносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло цивільне право і спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи, що виникло внаслідок та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 367/2259/15).

Відповідно до із правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 15.09.2020 року у справі № 469/1044/17 визнання оскаржуваного рішення незаконним та скасування його позивач вважає ефективним способом захисту правомірного інтересу власника, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо цільового призначення земельної ділянки. При цьому оскарження такого рішення спрямоване не на втрату ним юридичної сили, а на захист інтересу у юридичній визначеності на майбутнє. Такий інтерес порушується, допоки існує незаконне рішення (триваюче порушення). Тому його можна оскаржити впродовж усього часу тривання порушення зазначеного інтерес.

А тому, враховуючи, що рішенням Городищенської сільської ради від 23.12.2019 № 53/24-73 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,000 га, кадастровий номер 0722884000:01:001:1600, а це стосується земель природно- заповідного фонду, які взагалі не можуть бути передані у приватну власність, то таке рішення суперечить вимогам ст.ст. 83, 122 ЗК України та порушує інтереси держави, що, згідно зі ст.ст. 16, 21, 203, 215 ЦК України, ст.ст. 152, 155 ЗК України, є підставою для його скасування.

При цьому, як зазначалося вище, ефективним способом судового захисту щодо повернення земельної ділянки природно-заповідного фонду власнику є негаторний, а не віндикаційний позов. При цьому задоволення вимоги прокурора про повернення земельної ділянки у державну власність не є правовою підставою для внесення до державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення права власності на спірну земельну ділянку за відповідачами. Отже, при задоволенні негаторного позову прокурора, вимога про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на спірну земельну ділянку відповідає ефективному способу захисту порушених прав держави (див. постанову Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року у справі №734/1560/20).

Частина 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» регламентує, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Відповідно до ч. 13 ст. 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: поділу або об`єднання земельних ділянок; скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", не було зареєстровано протягом року з вини заявника. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Згідно із частинами шостою - восьмою статті 16 Закону про земельний кадастр кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

У пункті 11.10 постанови від 20 червня 2023 року у справі № 633/408/18 (провадження № 14-86цс22) Велика Палата Верховного Суду зробила правові висновки, що вимоги про визнання незаконним (недійсним) і скасування рішення органу влади про надання земельної ділянки у власність і про скасування державної реєстрації такого права за певних умов можна розглядати як вимоги про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, якщо саме ці рішення та реєстрація створюють відповідні перешкоди.

Належним і ефективним способом захисту цивільних прав та інтересів є скасування державної реєстрації земельної ділянки, якщо таку реєстрацію проведено із порушенням прав іншого власника земельної ділянки.

Оскільки в даній справі встановлено, що спірна земельна ділянка належить до земель природно заповідного фонду, то державну реєстрацію спірної земельної ділянки проведено з порушенням прав держави як власника земель природно заповідного фонду, а отже, вимога про скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки підлягає до задоволення.

Таким чином для врегулювання спору у вказаних правовідносинах необхідним та достатнім буде усунення перешкод у здійсненні титульним власником права власності шляхом зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 0722884000:01:001:1600 у комунальну власність Городищенської територіальної громади.

Такі висновки суду відповідають правовим позиціям Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 12.09.2023 в справі № 910/8413/21.

Отже, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.

Частиною 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

А тому, з відповідачів слід стягнути в рівних частинах сплачений позивачем судовий збір в розмірі 9924,00 грн., тобто з кожного по 4962,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 81, 13, 141, 175, 184, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Городищенської сільської ради від 23.12.2019 р. №53-24/73 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 ».

Скасувати рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Луцької міської ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.02.20220 р, індексний номер 51333407 із одночасним припиненням здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1 га, кадастровий номер 0722884000:01:001:1600;.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 1 га, кадастровий номер 0722884000:01:001:1600 в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки.

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути у комунальну власність Городищенської територіальної громади в особі Городищенської сільської ради земельну ділянку площею 1 га, кадастровий номер 0722884000:01:001:1600.

Стягнути з Городищенської сільської ради Луцького району та ОСОБА_1 на користь Волинської обласної прокуратури по 4 962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн. судового збору з кожного.

Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасниками справи є:

Волинська обласна прокуратура, адреса: Волинська область, м. Луцьк, вул. Винниченка, 15, ЄДРПОУ 02909915.

Позивач Державна екологічна інспекція У Волинській області, адреса: Волинська область, м. Луцьк, вул. С. Бандери, 20, ЄДРПОУ 3800973.

Позивач Головне управління Держгеокадастру у Волинській області; адреса: м. Луцьк, вул. Винниченка, буд. 67; ЄДРПОУ 39767861.

Відповідач Городищенська сільська рада; адреса: Волинська область, Луцький район, с. Городище, вул. Шкільна, 35; ЄДРПОУ 04590530.

Відповідач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складений 17 липня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Р.М. Кихтюк