Рішення № 138305338, 16.07.2026, Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 732/912/26

Провадження 2/732/560/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повний текст)

16 липня 2026 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Бойко А. О.,

у присутності секретаря судового засідання Пінчук С. М.,

за участю: відповідачки ОСОБА_1 (приймала участь в режимі відеоконференції),

представника відповідачки адвоката Загальця О. М. (приймав участь в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городня в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (адреса: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» через свого представника Сипливу Тетяну Анатоліївну звернулося до Городнянського районного суду Чернігівської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому представник позивача просила стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором №12.09.2025-100000663 від 12.09.2025 у розмірі 69720,00 грн. Також ОСОБА_2 просила судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі, у розмірі 123,78 грн, покласти на відповідачку.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 12 вересня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 12.09.2025-100000663, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 21000,00 грн, строком на 217 днів. Підписавши своїм електронним цифровим підписом пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту, ОСОБА_1 підтвердила укладення кредитного договору, а отже умови договору акцептовано. Позивач зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, але відповідачка свої зобов`язання не виконувала належним чином, у зв`язку із чим у останньої виникла заборгованість у розмірі 69720,00 грн, з яких: 21000,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту; 32550,00 грн сума заборгованості за відсотками; 1890,00 грн сума заборгованості за комісією за надання кредиту; 3780,00 грн додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості), 10500,00 грн відсотки, нараховані по ст.625 ЦК України.

Ухвалою судді Городнянського районного суду Чернігівської області Бойко А. О. від 11 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду справи позивач повідомлений належним чином. У позовній заяві представник просила справу розглянути за відсутності представника Товариства, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення (а. с. 19).

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

07.07.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідачки адвоката Загальця О.М. надійшов відзив на позов, із якого убачається, що відповідачка не заперечує факт укладення між сторонами кредитного договору №12.09.2025-100000663 від 12.09.2025, факт отримання нею кредитних коштів та неналежного виконання нею взятих на себе зобов`язань. Позовні вимоги відповідачка визнає частково, а саме в частині тіла кредиту та частини нарахованих відсотків. На думку відповідачки, умови договору щодо нарахування відсотків за користування кредитом є несправедливими, розмір нарахованих позивачем відсотків у сумі 32550,00 грн є явно завищеним, та значно більшим за розмір тіла кредиту, що суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи. У зв`язку з наведеним, сторона відповідача вважає за доцільне зменшити розмір відсотків за користування кредитом, які підлягають стягненню з відповідачки, до 11000,00 грн. Також, представник відповідачки, посилаючись на Закон України «Про споживче кредитування» та практику Верховного Суду, заперечує, щодо стягнення з відповідачки комісії за надання кредиту у розмірі 1890,00 грн та додаткової комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 3780,00 грн. Представник відповідача вказує, що оскільки умови кредитного договору щодо встановлення плати за надання і обслуговування кредиту та відповідно щодо обов`язку сплати відповідачкою комісії на користь кредитодавця є нікчемними з моменту укладення договору, підстави визнання відповідачки боржником за цими платежами відсутні, що свідчить про безпідставність заявлених в цій частині вимог. Представник відповідачки, посилаючись на положення 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, вказав, що вимога позивача про стягнення з відповідачки відсотків річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, також не підлягає задоволенню. Також представник відповідачки просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача, до 2000,00 грн (а. с. 86-89).

09.07.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача Чехун Ю.В. надійшла відповідь на відзив. Представник позивача вказує, що загальні витрати за споживчим кредитом є співмірними, враховуючи строк кредитування. Жодних нарахувань поза межами строку кредитування, зокрема, у порядку, передбаченому ст. 625 ЦК України, позивачем не здійснювалось. Посилаючись на Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набув чинності 24.12.2023, представник зазначила, що враховуючи дату укладення між сторонами кредитного договору №12.09.2025-100000663, денна процентна ставка передбачена договором є застосованою та законною. Матеріали справи не містять жодних розрахунків, які б спростовували правильність розрахунків заборгованості долучених до матеріалів справи позивачем, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 у справі №753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку. Оскільки ТОВ «Споживчий центр» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак наданий суду позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру у справі. Представник позивача зауважила, що комісія пов`язана із наданням послуги, а саме: перерахування кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний позичальником, з використанням стороннього сервісу інтернет-еквайрингу. З огляду на те, ТОВ «Споживчий центр» надає кошти у кредит без відкриття рахунків у власній установі, на відміну від банківського кредиту, то плата за надання кредиту, на картку, зазначену позичальником, є виправданою. Відповідачка не була позбавлена права отримати кредит у відділенні ТОВ «Споживчий центр» (ТМ «ШвидкоГроші»), уникнувши додаткових витрат. Щодо комісії за обслуговування, представник зазначила, що така комісія пов`язана з наданням ряду перелічених послуг, а саме: 1) організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, 2) забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, 3) забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, 4) забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, 5) консультаційні послуги, 6) інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. Безоплатність надання цих послуг законодавством не встановлена. Договором застережено, що до складу даної комісії не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства. Своїм підписом на договорі відповідачка підтвердила, що ознайомлена з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, розуміє та зобов`язується їх виконувати. За відсутності доказів оскарження відповідачкою умови договору щодо встановлення комісії, відсутні підстави для відмови у стягненні вказаного платежу з останньої. Враховуючи вищевикладене, представник позивача просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та справу розглянути за відсутності представника Товариства (а. с. 97-104).

У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 та її представник підтримали поданий відзив та викладені у ньому доводи.

Суд, заслухавши в судовому засіданні відповідачку та її представника, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, виходив із такого.

Судом встановлено, що 12 вересня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір №12.09.2025-100000663 (далі договір), частиною якого є пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), заявка та відповідь позичальника на прийняття пропозиції (акцепт) у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п. 1.1.-1.3. пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) дана пропозиція є пропозицією ТОВ «Споживчий центр» укласти електронний кредитний договір (оферту) у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», і не є ні договором приєднання/його частиною у розумінні ст. 634 ЦК України, ні публічним договором у розумінні ст. 633 ЦК України. Дата набрання чинності пропозицією (офертою) 12.09.2025. Дата та час укладення 12.09.2025 10:56 (а. с. 29).

Відповідно до п. 2.1., 2.2. пропозиції електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на вебсайті кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайті кредитодавця; заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитодавця, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

Згідно із п. 3.1.,3.2.,3.3. пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію (комісії), якщо комісія(ї) встановлені договором. Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Позичальник зобов`язується не використовувати кредит для участі в азартних іграх та не перераховувати кредит на рахунки організаторів азартних ігор. Кредитодавець надає позичальнику кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту: встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; сума кредиту: встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; тип кредиту кредитна лінія; строк, на який надається кредит: встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; дата повернення (виплати) кредиту: встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; проценти за користування кредитом (проценти): встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; графік платежів: встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору.

Відповідно до п. 4.1, 4.3. 4.5. пропозиції кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача: 5355-28ХХ-ХХХХ-3921. Днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця. У випадку перерахування коштів позичальником на поточний рахунок кредитодавця, позичальник зобов`язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу

Сторони встановлюють, що проценти нараховуються з дня надання кредиту (включаючи безпосередньо день надання кредиту) включно до дати його фактичного повернення. Проценти за користування нараховуються та обліковуються кредитодавцем щоденно. Комісія (ї) (у випадку її встановлення договором) нараховується у порядку встановленому договором. Позичальник має право в будь-який час повністю або частково достроково повернути кредит. У разі дострокового повернення кредиту позичальник у день цього повернення сплачує кредитодавцю проценти за період фактичного користування кредитом (включаючи безпосередньо день надання кредиту). У разі дострокового повернення кредиту комісія за надання (якщо вона встановлена договором) (або її несплачена частина), яка нарахована, але не сплачена позичальником, сплачується ним у день дострокового повернення кредиту. У разі дострокового повернення кредиту комісія за обслуговування (якщо вона встановлена договором) (або її несплачена частина), яка нарахована (включаючи нараховану комісію за всі чергові періоди, передуючі дню дострокового повернення, та за поточний черговий період, у якому відбувається дострокове повернення), але не сплачена позичальником, сплачується ним у день дострокового повернення кредиту (п.4.4. пропозиції).

Розділом 10 пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) передбачено, що цей договір набирає чинності з дати отримання кредитодавцем у інформаційній системі кредитодавця від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитодавця. Цей договір діє протягом одного року. Кредитодавець має право відмовитися від надання позичальнику передбаченого цим договором кредиту (його частини) та розірвати цей договір в односторонньому порядку в разі порушення позичальником положень цього договору. У такому випадку договір вважається розірваним з моменту отримання позичальником повідомлення про таке розірвання або з дати відбитку календарного поштового штемпеля про повернення такого повідомлення, якщо воно повернуте в зв`язку з відмовою адресата від одержання чи з закінченням встановленого строку його зберігання. Кредитодавець має право розірвати даний кредитний договір та/або відмовитись від проведення операції та/або відмовити позичальнику в обслуговуванні у випадках, коли чинним законодавством встановлений прямо або опосередковано обов`язок кредитодавця розірвати ділові відносини з позичальником та/або розірвати кредитний договір та/або відмовитись від проведення операції та/або відмовити позичальнику в обслуговуванні. В цьому випадку договір вважається розірваним у строк/термін, встановлений кредитодавцем, про що кредитодавець зобов`язаний повідомити позичальника. Позичальник має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору відмовитися від договору у порядку, передбаченому законодавством. При цьому, позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення.

Відповідно до Заявки до кредитного договору, даний електронний кредитний договір, частиною якого є дана Заявка, укладається у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» та є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився 23.01.2024 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 35).

У Заявці позичальником вказана ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , паспорт серія та номер НОМЕР_2 , ІПН НОМЕР_1 . Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику за даним та наступними договорами: 5355-28ХХ-ХХХХ-3931.

Відповідно до умов кредитного договору № 12.09.2025-100000663 позичальнику надається кредит на наступних умовах:

дата надання/видачі кредиту 12.09.2025; сума кредиту: 21000,00 грн; строк, на який надається кредит 217 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 16.04.2026.

продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/ строку договору не передбачена. У позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту та/або строку договору, установлених договором;

процентна ставка «Стандарт» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку;

комісія, пов`язана з наданням кредиту 9% від суми кредиту та дорівнює 1890,00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів;

комісія за обслуговування кредитної заборгованості 1890,00 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів;

денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.72% (денна процентна ставка) = (32921.56 / 21000)/ 217 ? 100%;

проценти (економічна сутність плата за користування кредитом) розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

ОРРПС (орієнтовна реальна річна процентна ставка) за кредитом становить 3095.67%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 53921 грн 56 коп. Загальні витрати за споживчим кредитом 32921 грн 56 коп;

сторони домовились, що позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема, зобов`язання зі сплати кредиту/його частини та/або процентів/їх частини та/або комісії(їй)/ її(їх) частини (якщо комісія (ії) встановлена(і) договором) у терміни/строки, що передбачені договором, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України (по тексту даного договору «проценти річних»). Кредитодавець має право нараховувати вказані проценти річних, починаючи з першого дня прострочення виконання зобов`язання (в тому числі, якщо прострочення виконання виникло до закінчення строку, на який надається кредит) за кожен день прострочення його виконання. Базою нарахування вказаних процентів є сума простроченого грошового зобов`язання, зокрема, сума прострочених кредиту/його частини та/або процентів/їх частини та/або комісії(їй)/ її(їх) частини (якщо комісія (ії) встановлена(і) договором). Проценти річних не нараховуються на прострочені раніше нараховані проценти річних. При цьому сторони домовились, що у випадку, якщо розмір процентів річних, нарахованих за один день прострочення, перевищує 315,00 грн за даним договором застосовується спеціальна договірна умова по зменшенню процентів річних за відповідний день, а саме розмір річних, які нараховуються за відповідний день, становить 315,00 грн. Також сторони домовились, що проценти річних не нараховуються, якщо сума простроченого грошового зобов`язання є меншою, ніж 100,00 грн. Сторони домовились, що кредитодавець має право вільно здійснювати своє право на застосування та отримання процентів річних, зазначених в даному пункті, як щодо повних сум процентів річних, так і щодо їх частин, як застосовуючи їх (повністю або частково), так і не застосовуючи, що є лише реалізацією кредитодавцем його права і не є зміною умов договору. Сукупна сума процентів річних та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання його зобов`язань (якщо такі встановлені договором) на підставі даного договору, не може перевищувати максимальне обмеження цієї суми, встановленої законом.

Підписанням відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту), відповідачка підтвердила, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), невід`ємною частиною якої є заявка до кредитного договору № 12.09.2025-100000663, з якими попередньо уважно ознайомилася. Акцептовані нею умови кредитного договору містяться у вказаних заявці та оферті. Відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепту) містить істотні умови електронного кредитного договору, що й заявка. Відповідачка зазначила, що розуміє, що підписує та укладає кредитний договір на вищезазначених умовах, підписуючи даний акцепт одноразовим ідентифікатором (а. с. 39-40).

Як убачається з матеріалів справи пропозиція про укладення кредитного договору (оферти), Заявка на отримання кредиту, підтвердження кредитного договору, інформаційне повідомлення позичальника підписані відповідачкою з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором Е829. Підписавши Графік платежів, відповідачка підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Суб`єкт електронної комерції суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Згідно із ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 243/6552/20, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідачки для укладення договору на таких умовах.

За своєю правовою природою правовідносини, які виникли між сторонами у справі є кредитними, а тому вони підпадають під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, які регулюють відносини за договором позики, якщо інше не встановлено §2 глави 71 ЦК України, або не випливає із суті кредитного договору.

Позивач взяті на себе зобов`язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов укладених договору.

12 вересня 2025 року позивач видав відповідачу кредит в розмірі 21000,00 грн шляхом перерахування коштів за кредитним договором № 12.09.2025-100000663 на її банківську картку № НОМЕР_3 , що підтверджується листом-повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 05.06.2026 за вих. № 1-0506 (номер транзакції в системі іPay 861110719) (а. с. 23).

Відповідачка підтвердила виникнення своїх зобов`язань, отримавши такі кредитні кошти. У подальшому, відповідачка порушила умови кредитного договору і не повернула у повному обсязі кредит, а також не виконала інші грошові зобов`язання перед позивачем.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивачем зазначено про виконання своїх зобов`язань за умовами договору у повному обсязі та надано відповідачці можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених кредитним договором, однак, відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконувала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 12.09.2025-100000663 від 12.09.2025 вбачається, що станом на 28.05.2026 заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором становила 69720,00 грн, з яких: 21000,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту; 32550,00 грн сума заборгованості за відсотками; 1890,00 грн сума заборгованості за комісією за надання кредиту; 3780,00 грн додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості), 10500,00 грн відсотки, нараховані по ст.625 ЦК України (а. с. 43-48).

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) плата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1, 2 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).

Згідно приписів ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У протилежному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь іншої сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Звертаючись до суду, позивачем надані належні, достатні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог, а саме, кредитний договір, оформлений та підписаний його сторонами в установленому законом порядку, докази про перерахування на рахунок позичальника визначених договором коштів.

Доказів розірвання або визнання недійсним кредитного договору № 12.09.2025-100000663 від 12.09.2025, на підставі якого виникли зобов`язання у відповідачки перед позивачем щодо сплати кредиту в судовому порядку на час розгляду даної справи, сторонами не надано, а тому в силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначений договір є обов`язковим для виконання сторонами, що також не оспорювалось жодною із сторін в ході розгляду справи.

Матеріали справи містять належні докази того, що ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 досягли згоди з усіх істотних умов договору, погодивши розмір кредиту, порядок і строки здійснення платежів на його погашення, а також досягли домовленості щодо виду, розміру та строків сплати процентів за користування кредитними коштами. Підписавши договір, ОСОБА_1 підтвердила те, що ознайомилася з текстом договору, отримала всю необхідну інформацію, що забезпечує вірне розуміння змісту послуги та погодилася з умовами кредитного договору, у тому числі розміру процентів, порядком їх нарахування, була обізнана про реальну проценту ставку та орієнтовану загальну вартість кредиту.

Посилання відповідачки на воєнний стан суд оцінює критично, оскільки договірні відносини між сторонами склалися у 2025 році, коли вже діяв воєнний стан та більше як 3,5 роки тому відбулося повномасштабне вторгнення.

Умови кредитного договору щодо нарахування відсотків за користування кредитними коштами не можна вважати несправедливими, оскільки розмір таких відсотків сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.

Законом України «Про захист прав споживачів» передбачено право споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладеного кредитного договору протягом 14 днів з моменту укладання. Однак, відповідачка своїм правом споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладення кредитного договору протягом чотирнадцяти днів не скористалася та продовжувала користуватись кредитом на погоджених між сторонами умовах.

Враховуючи наведене, суд відхиляє посилання сторони відповідача, що визначений у кредитному договорі розмір відсотків є явно завищеним та призвів до дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг, а відтак умови кредитного договору щодо відсоткової ставки є несправедливими і суперечать принципам розумності та добросовісності.

Враховуючи, що відповідачкою порушені взяті зобов`язання щодо порядку та строків оплати за кредитним договором № 12.09.2025-100000663 від 12.09.2025, а тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 21000,00 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 35790,00 грн, нарахованими згідно умов та в межах строку дії договору

Щодо стягнення з відповідачки комісії за надання кредиту у розмірі 1890,00 грн та додаткової комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 3780,00 грн, то суд зазначає таке.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції на час укладення договору про надання кредиту):

- договір про споживчий кредит вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором;

- загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції на час укладення договору про надання кредиту) для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку чи іншої фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Як вже зазначалося судом, п.8 кредитного договору передбачено, що комісія, пов`язана з наданням кредиту (надалі «Комісія за надання», «Комісія»; економічна сутність плата за надання кредиту) 9% від суми кредиту та дорівнює 1890,00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів.

Пунктом 9 кредитного договору передбачено, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості (надалі «Комісія за обслуговування», «Комісія») 1890,00 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.

Суд враховує, що умовами кредитного договору визначено розмір комісій, порядок їх нарахування та строки сплати, а відповідачка, укладаючи договір, погодилася з такими умовами. Доказів на підтвердження несправедливості відповідних умов договору або невідповідності передбачених договором платежів вимогам законодавства стороною відповідача не надано.

Оскільки, умовами договору про споживчий кредит, нарахування та сплата комісій за надання кредиту та за обслуговування кредитної заборгованості визначена сторонами кредитного договору та безпосередньо узгоджена з позичальником, тому платежі за комісіями правомірно включені до заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідачки.

Щодо вимоги позивача стягнення з відповідачки заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 10500,00 грн, суд дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що відповідно до п. 17 договору №12.09.2025-100000663 від 12.09.2025 сторони домовились, що позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема, зобов`язання зі сплати кредиту/його частини та/або процентів/їх частини та/або комісії(їй)/ її(їх) частини (якщо комісія (ії) встановлена(і) договором) у терміни/строки, що передбачені договором, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України (по тексту даного договору «проценти річних»). Кредитодавець має право нараховувати вказані проценти річних, починаючи з першого дня прострочення виконання зобов`язання (в тому числі, якщо прострочення виконання виникло до закінчення строку, на який надається кредит) за кожен день прострочення його виконання. Базою нарахування вказаних процентів є сума простроченого грошового зобов`язання, зокрема, сума прострочених кредиту/його частини та/або процентів/їх частини та/або комісії(їй)/ її(їх) частини (якщо комісія (ії) встановлена(і) договором). Проценти річних не нараховуються на прострочені раніше нараховані проценти річних. При цьому сторони домовились, що у випадку, якщо розмір процентів річних, нарахованих за один день прострочення, перевищує 315,00 грн за даним договором застосовується спеціальна договірна умова по зменшенню процентів річних за відповідний день, а саме розмір річних, які нараховуються за відповідний день, становить 315,00 грн. Також сторони домовились, що проценти річних не нараховуються, якщо сума простроченого грошового зобов`язання є меншою, ніж 100,00 грн. Сторони домовились, що кредитодавець має право вільно здійснювати своє право на застосування та отримання процентів річних, зазначених в даному пункті, як щодо повних сум процентів річних, так і щодо їх частин, як застосовуючи їх (повністю або частково), так і не застосовуючи, що є лише реалізацією кредитодавцем його права і не є зміною умов договору. Сукупна сума процентів річних та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання його зобов`язань (якщо такі встановлені договором) на підставі даного договору, не може перевищувати максимальне обмеження цієї суми, встановленої законом.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас суд бере до уваги, що особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина четверта статті 14 ЦК України).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами,

нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від відповідальності, визначеною статтею 625 ЦК України за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

З огляду на вказані положення закону, вимога позивача про стягнення з відповідачки відсотків річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 6 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Частиною першою ст. 133 ЦК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Суд, вирішуючи питання про стягнення з відповідачки на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №СЦ00112861, керується ч. 1 ст. 141 ЦПК України, де вказано, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, а тому з відповідачки на користь позивача, підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2260,38 грн.

Також представник позивача просила стягнути з відповідачки витрати, пов`язані з надсиланням останній позовної заяви у паперовій формі з описом вкладення у розмірі 123,78 грн, що складається з плати за пересилку відправлення 72,00 грн, плати за друк документів 49,68 грн та сервісного збору 2,10 грн, та на підтвердження вказаних витрат надала квитанцію «Поштової служби «Е-пост» №2098743 від 05.06.2026 (а .с. 21).

Положеннями п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що з відповідачки на користь позивача слід також стягнути витрати, пов`язані з надсиланням їй позовної заяви у паперовій формі, пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 105,09 грн.

Представник позивача в позовній заяві вказала про те, що надасть докази витрат, що понесені (або будуть понесені) позивачем на оплату правничої допомоги протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, а тому питання про стягнення з відповідачки на користь позивача судових витрат, понесених останнім за отримання правової допомоги, при ухваленні рішення не вирішується, а подані заперечення сторони відповідача на оплату витрат на правову допомогу, будуть враховані після надання стороною позивача документів і розгляду судом питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 5, 10-13, 536, 549, 625, 1048-1050, 1052, 1054 ЦК України та статтями 12-13, 43, 89, 128, 130, 131, 133, 141, 211, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №12.09.2025-100000663 від 12.09.2025 у розмірі 59220,00 грн, з яких: 21000,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту; 32550,00 грн сума заборгованості за відсотками; 1890,00 грн сума заборгованості за комісією за надання кредиту; 3780,00 грн додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2260,38 грн та витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі у розмірі 105,09 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений і підписаний 17.07.2026.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (адреса: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ).

Суддя А. О. Бойко