Рішення № 138304928, 16.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 рокусправа № 380/7269/26

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Карп`як О.О., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Хмельницькій, Тернопільській та Чернівецькій областях про визнання протиправними дій, -

встановив :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Хмельницькій,Тернопільській та Чернівецькій областях (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС Хмельницькій, Тернопільській та Чернівецькій областях по визнанню недійсним отриманого мною 05.07.2024 в ТСЦ № 4646 РСЦ ГЦС МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях, в порядку передбаченому Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску до керування транспортними засобами, затвердженого постановою КМУ від 08.05.1993 № 340 зі змінами, національного посвідчення водія НОМЕР_1 категорії "В", відомості про що були внесені в Єдиний державний реєстр єдиної інформаційної системи МВС, взамін втраченого національного посвідчення водія НОМЕР_2 ,отриманого вперше, яке було видане 14.06.2022 в ТСЦ 4641 терміном на 2 роки, і про втрату якого повідомила заявою в ТСЦ 4646;

- зобов`язати Відповідача - РСЦ ГСЦ МВС Хмельницькій Тернопільській та Чернівецькій областях з метою відновлення моїх порушених прав скасувати в облікових реєстрах запис про визнання недійсним цього мого посвідчення водія, яке заходиться у мене, та відновити його дію (чинність).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що згідно відповіді від 05.02.2026 РСЦ ГСЦ МВС в Хмельницькій, Тернопільській та Чернівецькій областях після надходження з ГЦС МВС втраченого посвідчення водія, яке віднайшлось за кордоном при обміні невідомою особою на аналогічне посвідчення водія Великої Британії, РСЦ № 6141, в день надходження знайденого посвідчення водія, створило у своїх облікових реєстрах заяву "отримано взамін українського", в результаті чого первинне втрачене посвідчення водія НОМЕР_3 отримало у названому реєстрі МВС статус "надійшло на знищення", а наявне посвідчення водія НОМЕР_1 категорії "В" видане 05.07.2024 - статус "недійсний", що означає необхідність вилучення безстрокового посвідчення водія. Позивач вважає вказані дії протиправними, тому звернувся до суду із цим позовом.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив. Відзив мотивований тим, що відповідно вимог п.34 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 року із змінами та доповненнями, якою затверджене " Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску до громадян до керування транспортними засобами" та пункту 2 "Інструкції про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія ", затвердженої наказом МВС від 07.12.2009 року №515 із змінами та доповненнями внесеними наказом МВС від 30.04.2025 року територіальним сервісним центром №6141 регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Хмельницькій, Тернопільській та Чернівецькій областях(філія ГСЦ МВС) посвідчення водія серії НОМЕР_2 , отриманого від Driver Vehicle Licensing Agency, у зв`язку із обміном на аналогічний документ Великої Британії було знищено, про що оформлено акт про знищення списаних посвідчення водія, від 08.01.2026. Відповідно до п.2 Положення 340, особа може мати лише одне посвідчення водія, що підтверджує її право на керування транспортним засобом діючих категорій, зазначених у ньому. Діючим законодавством не передбачено відновлення посвідчень водія після їх знищення чи анулювання. Оскільки, позивач здійснив обмін посвідчення водія на посвідчення іноземної держави, він має право та можливість у відповідності до вимог чинного законодавства обміняти отримане ним іноземне посвідчення водія на національне.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій зазначив, що посилання відповідача на те, що згідно п.2 вказаного Порядку 340 особа може мати тільки одне посвідчення водія, у зв`язку з чим їхні дії стосовно посвідчення водія є правомірними, також неспроможне, оскільки у позивача тільки одне посвідчення водія, про яке йдеться у справі, воно не знищено і не анульоване, а відтак неспроможне і посилання на те, що чинне законодавство не передбачає відновлення посвідчення після їх знищення чи анулювання для виправдання таких дій, які приводять до грубого порушення законних прав. Позивачу рекомендують зворотньо обміняти іноземне посвідчення водія на українське, але, позивач вказує на те, що не має жодного відношення до такого обміну, ніколи не була у Великій Британії і не має іноземного посвідчення водія, а відтак не може цього зробити.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, ухвалою судді від 20.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін, за наявними у справі доказами.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

05.07.2024 в ТСЦ № 4646 РСЦ ГЦС МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях, в порядку передбаченому Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску до керування транспортними засобами, затвердженим постановою КМУ від 08.05.1993 № 340, зі змінами, позивач отримала національне посвідчення водія НОМЕР_1 категорії "В", про що були внесені відомості і Єдиний державний реєстр єдиної інформаційної системи МВС, взамін втраченого національного посвідчення водія НОМЕР_2 , отриманого вперше, яке було видане 14.06.2022 в ТСЦ 4641 терміном на 2 роки (термін дії продовжено постановою КМУ від 03.03.2022 № 184 на час воєнного стану та протягом року з дня його завершення), про втрату якого позивач повідомила заявою в ТСЦ 4646.

11.04.2025 отримане позивачем посвідчення водія НОМЕР_1 категорії "В", видане 05.07.2024, взамін втраченого, було визнано недійсним ТСЦ 6141 Регіонального сервісного центру ГЦС МВС в Хмельницькій, Тернопільській та Чернівецькій областях на тій підставі, що з ГЦС МВС надійшло втрачене первинне посвідчення водія, яке було обміняно у Великій Британії на аналогічне посвідчення цієї країни.

Згідно відповіді від 05.02.2026 РСЦ ГСЦ МВС в Хмельницькій, Тернопільській та Чернівецькій областях після надходження з ГЦС МВС втраченого посвідчення водія, яке віднайшлось за кордоном при обміні на аналогічне посвідчення водія Великої Британії, РСЦ № 6141, в день надходження їм цього знайденого посвідчення водія, створило у облікових реєстрах заяву "отримано взамін українського", в результаті чого первинне втрачене посвідчення водія НОМЕР_3 отримало у названому реєстрі МВС статус "надійшло на знищення", а наявне у позивача посвідчення водія НОМЕР_1 категорії "В", видане 05.07.2024, - статус "недійсний".

Позивач не погодився з вказаними діями відповідача, тому звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища, визначає Закон України від 30.06.1993 № 3353-XII "Про дорожній рух" (далі - Закон № 3353-XII).

Відповідно до приписів статті 15 Закону №3353-XII, кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.

Особа, яка бажає отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії чи типу, зобов`язана пройти медичний огляд, підготовку або перепідготовку відповідно до типової навчальної програми, успішно скласти теоретичний і практичний іспити. Порядок підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про дорожній рух" право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4 розділу І Положення про Головний сервісний центр МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1393 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 24.04.20220 № 354), Головний сервісний центр МВС складається із структурних підрозділів та відокремлених структурних підрозділів - регіональних сервісних центрів (філій ГСЦ МВС).

Регіональні сервісні центри складаються зі структурних підрозділів, до яких, у тому числі, входять територіальні сервісні центри МВС (ТСЦ МВС).

Відповідно до розділу І Положення про територіальний сервісний центр МВС, яке затверджено наказом МВС України від 29.12.2015 № 1646, що діяло на момент вчинення оскаржуваної технологічної дії, яка мала місце 18.01.2022 (втратило чинність з 26.07.2024 на підставі наказу МВС України 20.06.2024 № 427), передбачено що Територіальний сервісний центр МВС є структурним підрозділом територіального органу МВС регіонального сервісного центру МВС.

ТСЦ МВС відповідно до Положення № 1646, зокрема приймає іспити на право керування транспортними засобами всіх категорій, здійснює видачу та обмін національного й міжнародного посвідчень водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії та вносить інформацію до Єдиного державного реєстру МВС (розділ ІІ Положення № 1646), має право відповідно до чинного законодавства створювати, збирати, обробляти, зберігати, знищувати інформацію на паперових та електронних носіях, необхідну для здійснення його повноважень та ведення Єдиного державного реєстру МВС, а також надавати зазначену інформацію, використовуючи для цього систему електронного документообігу, автоматичні засоби управління, електронний цифровий підпис (розділ ІІІ Положення № 1646).

Питання щодо порядку видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами врегульовано Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 №340 (далі Положення № 340) та Інструкцією про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія затвердженою наказом МВС від 07.12.2009. № 515 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22.05.2020 №408) (далі Інструкція № 515).

Так, згідно з п. 51 Положення № 340 централізоване оформлення, персоналізація, видача, повернення та обмін посвідчень водія здійснюється територіальними сервісними центрами МВС у визначені законодавством строки. Для обміну посвідчення водія, у тому числі виданого вперше, або отримання його після втрати чи викрадення, особа може звернутися до державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, центрів надання адміністративних послуг (далі - уповноважені суб`єкти), територіального сервісного центру МВС шляхом подання відповідної заяви і доданих до неї документів у порядку, встановленому цим Положенням.

Інструкцією про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.12.2009 № 515 (далі за текстом Інструкція № 515) встановлено порядок приймання іспитів для отримання особами права керування транспортними засобами, оформлення, видачі, обміну, повернення, зберігання, анулювання та знищення національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії територіальними сервісними центрами МВС (далі - ТСЦ МВС). Згідно з п. 17 розділу І Інструкції № 515 відомості про осіб, які складали іспити, результати іспитів, а також про видані, обміняні, втрачені, викрадені та анульовані посвідчення водія вносяться до ЄДР МВС. Обидва зазначені документи містять вимоги щодо підстав обміну посвідчення водія, а саме: у зв`язку із закінченням строку дії; у разі непридатності його для подальшого користування (зіпсоване, записи не читаються тощо); у разі зміни персональних даних особи (прізвище, ім`я, по батькові, стать); за бажанням особи (з метою уточнення персональних даних, продубльованих літерами латинського алфавіту, зміни відцифрованого образу обличчя особи тощо) (п.1 розділу ІХ Інструкції № 515), та у разі непридатності його для подальшого користування (зіпсоване, записи не читаються тощо); у разі зміни персональних даних власника (прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), стать); за бажанням власника (з метою уточнення персональних даних латинськими літерами, зміни відцифрованого образу обличчя особи, вилучення відмітки щодо права на керування транспортними засобами лише з автоматичною коробкою передач тощо) (п. 25 Положення № 340).

Крім того, обидва документа містять положення про те, що такий обмін може бути здійснено лише на підставі заяви особи. Так само, вказані нормативно-правові акти містять зазначення щодо випадків, коли посвідчення водія вважаються недійсними.

Підстави недійсності посвідчення водія, про що вноситься відповідна інформація до Єдиного державного реєстру МВС (здійснюється відповідна технологічна операція), встановлені аналізом нормативних актів:

- набрання чинності судовим рішенням про позбавлення особи, яка вперше отримала посвідчення, права на керування транспортними засобами, крім позбавлення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП (абз. 8 п. 20 Положення № 340);

- внесення працівником територіального сервісного центру МВС до Єдиного державного реєстру МВС інформації про обмін посвідчення водія, здійснений у ТЦК після перевірки відповідних документів (абз. 8 п. 28 Положення № 340, абз. 1 п. 8 розділу ІХ Інструкції № 515);

- втрата або викрадення посвідчення водія (абз. 5 п. 29 Положення № 340, п. 2 розділу VIII Інструкції № 515);

- у разі прийняття рішення про видачу (обмін) посвідчення водія після подання засобами електронного кабінету водія або Порталу Дія заяви про обмін/видачу посвідчення водія (абз. 16 п. 291 Положення № 340);

- надходження до територіальних сервісних центрів МВС посвідчень водія, що отримані в Україні та обміняні в іноземних державах та внесення інформації про їх обмін за кордоном до Єдиного державного реєстру МВС (п. 34 Положення № 340, абз. 2 п. 8 розділу ІХ Інструкції № 515); - закінчення строку дії посвідчення (п. 11 розділу ХІІ Інструкції № 515).

Пунктом 34 Положення № 340 встановлено, що у разі надходження до територіальних сервісних центрів МВС, посвідчення що отримані в Україні та обміняні в іноземних державах, інформація про їх обмін за кордоном вноситься до Єдиного державного реєстру МВС, після чого такі посвідчення водія вважаються недійсними.

Пунктом 2 Положення № 340 встановлено, що особа має лише одне посвідчення водія, що підтверджує її право на керування транспортними засобами діючих категорій, зазначених у ньому.

Пунктом 8 Розділом ІХ Інструкції № 515 встановлено, що у разі надходження до ТСЦ МВС посвідчень водія, що отримані в Україні та обміняні в іноземних державах, інформація про їх обмін за кордоном вноситься до ЄДР МВС, після чого такі посвідчення водія вважаються недійсними.

Згідно з розділом Х Інструкції №515 видані громадянам України за кордоном міжнародні посвідчення та посвідчення водія іноземної держави, які відповідають вимогам Конвенції про дорожній рух 1968 року, підлягають обміну на національне посвідчення водія без складання теоретичного і практичного іспитів, за умови, що зазначені громадяни України постійно проживають на території України.

Видані громадянам України за кордоном міжнародні посвідчення та посвідчення водія іноземної держави, які не відповідають вимогам Конвенції про дорожній рух 1968 року, підлягають обміну на національне посвідчення водія за умови, що зазначені громадяни України постійно проживають на території України, із складанням теоретичного і практичного іспитів.

Обмін посвідчення водія іноземної держави, з якою укладено міжнародний договір про взаємне визнання та обмін посвідчень водія, здійснюється відповідно до умов, визначених міжнародним договором.

Після внесення інформації про посвідчення водія, яке обміняне на нове, до ЄДР МВС таке посвідчення водія вважається недійсним та долучається до документів, які стали підставою для його обміну.

На підставі вказаних норм, після надходження з ГЦС МВС втраченого посвідчення водія, яке віднайшлось за кордоном при обміні на аналогічне посвідчення водія Великої Британії, РСЦ № 6141, в день надходження їм цього знайденого посвідчення водія, створило у облікових реєстрах заяву "отримано взамін українського", в результаті чого первинне втрачене посвідчення водія НОМЕР_3 отримало у названому реєстрі МВС статус "надійшло на знищення", а наявне у позивача посвідчення водія НОМЕР_1 категорії "В", видане 05.07.2024, - статус "недійсний".

З урахуванням цих фактів, за змістом пункту 34 Положення №340 та пункту 8 Розділу ІХ Інструкції №515 підставою для визнання посвідчення водія недійсними є саме факт надходження такого посвідчення до територіальних сервісних центрів МВС від компетентних іноземних органів внаслідок їх обміну на іноземні посвідчення водія.

При цьому, ні Положення №340, ні Інструкції №515 не вимагають від територіальних сервісних центрів МВС здійснювати перевірки самого факту такого обміну.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що і пункт 34 Положення №340, і пункт 8 Розділу ІХ Інструкції №515 чітко визначають, що недійсним визнається саме те посвідчення водія, яке надійшло від компетентних іноземних органів в порядку обміну на іноземні посвідчення водія.

Той факт, що посвідчення водія серії НОМЕР_3 , яке надійшло від компетентних органів Великої Британії, в ЄДР МВС має статус «загублене», не змінює наведеного вище висновку, оскільки відповідно до Положення №340 та Інструкції №515 даний факт не міг бути підставою для визнання недійсним посвідчення водія НОМЕР_1 категорії "В", яке було видано позивачу замість посвідчення серії НОМЕР_3 .

Даних щодо отримання особисто позивачем іноземного посвідчення відповідачем не надано, як і не надано відповідачем доказів перебування позивача у Великій Британії та наявність у позивача іноземного посвідчення водія.

За наведених обставин, правових підстав для присвоєння посвідченню водія НОМЕР_1 категорії "В", виданому 05.07.2024 на ім`я ОСОБА_1 , статус "Недійсний" у суб`єкта владних повноважень не було, а тому суд визнає вказані дії відповідача протиправними.

З огляду на викладене, суд вважає, що зобов`язання відповідача поновити відомості про посвідченню водія НОМЕР_1 категорії "В", виданому 05.07.2024 на ім`я ОСОБА_1 , у Єдиному державному реєстрі МВС шляхом зміни його статусу на "Дійсний" є належним способом відновлення порушеного права позивача.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 139, 72-77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Хмельницькій, Тернопільській та Чернівецькій областях щодо присвоєння посвідченню водія НОМЕР_1 категорії "В", виданому 05.07.2024 на ім`я ОСОБА_1 , статус "Недійсний".

Зобов`язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Хмельницькій, Тернопільській та Чернівецькій областях (адреса: 29018, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, місто Хмельницький, вул.Західно-Окружна, будинок 11/1; код ЄДРПОУ: 45805862) поновити відомості про посвідченню водія НОМЕР_1 категорії "В", виданому 05.07.2024 на ім`я ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНКОПП: НОМЕР_4 ), у Єдиному державному реєстрі МВС шляхом зміни його статусу на "Дійсний".

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНКОПП: НОМЕР_4 )за рахунок бюджетних асигнувань Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Хмельницькій, Тернопільській та Чернівецькій областях (адреса: 29018, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, місто Хмельницький, вул.Західно-Окружна, будинок 11/1; код ЄДРПОУ: 45805862) 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 50 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI "Прикінцевих положень" Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяКарп`як Оксана Орестівна