Рішення № 138304516, 16.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 року м. Київ №320/50984/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "КАПАРОЛ УКРАЇНА" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Дочірнє підприємство "КАПАРОЛ УКРАЇНА" з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, ДПС України, у якому просить суд:

- визнати противоправним та скасувати рішення комісії Головного управлінням ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку-коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11678654/32593100 від 23.08.2024;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданий Дочірнім підприємством «КАПАРОЛ УКРАЇНА» розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №84 від 18.06.2024 до податкової накладної №158 від 08.12.2023 фактичною датою його подання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 23.08.2024 №11678654/32593100 про відмову у реєстрації розрахунку коригування №84 від 18.06.2024 до податкової накладної №158 від 08.12.2023 є протиправним, оскільки господарська операція була реальною та підтверджена належними первинними документами. Позивач вказує, що після зупинення реєстрації розрахунку коригування подав до контролюючого органу повідомлення з поясненнями та копіями договору поставки, видаткової накладної, платіжних документів, накладної на повернення товару та інших документів, які підтверджують поставку товару, його часткове повернення та повернення коштів покупцю. Позивач вважає, що оскаржуване рішення не містить конкретних мотивів відмови, не визначає, які саме документи складені з порушенням законодавства, а тому є немотивованим та порушує принцип правової визначеності. Контролюючий орган не мав повноважень оцінювати реальність господарської операції в межах процедури реєстрації розрахунку коригування. У зв`язку з цим позивач просить скасувати рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування та зобов`язати ДПС України зареєструвати його в ЄРПН датою фактичного подання.

Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Відповідач, ГУ ДПС у м. Києві, у відзиві на позов зазначає про те, що розрахунок коригування був зупинений відповідно до вимог Порядку №1165, оскільки його подано платником, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Відповідач вказує, що у квитанції позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів, перелік яких відповідає вимогам Порядку №520. ГУ ДПС у м. Києві зазначає, що квитанція про зупинення реєстрації формується автоматизовано відповідно до вимог Порядку ведення ЄРПН та не є індивідуальним рішенням суб`єкта владних повноважень. Відповідач вважає, що рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування прийняте правомірно, а позивач не довів наявності підстав для його скасування.

Відповідач, ДПС України, у відзиві на позов вважає, що уд повинен оцінювати лише ті документи та обставини, які були предметом розгляду комісії контролюючого органу, а дослідження нових доказів порушуватиме принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи. Відповідач вважає, що позивач фактично просить суд здійснити повторну оцінку документів замість контролюючого органу, що виходить за межі судового контролю. ДПС України також зазначає, що вимога про зобов`язання зареєструвати розрахунок коригування є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу, оскільки прийняття рішення про реєстрацію належить до компетенції ДПС за результатами оцінки поданих документів. У зв`язку з цим ДПС України просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення, суд зазначає таке.

06.01.2022 між ДП «КАПАРОЛ УКРАЇНА» та ТОВ «ЮНІТ БІ» було укладено договір поставки №TR-22/1874, відповідно до якого позивач зобов`язався поставляти покупцю будівельну продукцію окремими партіями. Договором передбачено, що датою поставки є дата підписання сторонами видаткової накладної, а покупець має право повернути товар постачальнику.

08.12.2023 ДП «КАПАРОЛ УКРАЇНА» поставило ТОВ «ЮНІТ БІ» будівельну продукцію на загальну суму 90 944,05 грн, у тому числі ПДВ. Поставка підтверджувалася видатковою накладною №ВН-23/12629 від 08.12.2023. У зв`язку із здійсненням поставки позивачем була складена та зареєстрована податкова накладна №158 від 08.12.2023. Оплата поставленого товару була проведена покупцем 02.02.2024, що підтверджувалося платіжною інструкцією №31263.

03.06.2024 ТОВ «ЮНІТ БІ» повернуло частину отриманої продукції, а саме універсальний акриловий ґрунт Alpina Aqua Grund fur Holz та інтер`єрну латексну фарбу Caparol Samtex 10 ELF. Повернення оформлено накладною на повернення постачальнику №24 від 03.06.2024.

12.06.2024 ТОВ «ЮНІТ БІ» звернулося до позивача листом №67 щодо повернення коштів у сумі 11 293,80 грн, а 18.06.2024 ДП «КАПАРОЛ УКРАЇНА» повернуло зазначені кошти покупцю, що підтверджувалося платіжною інструкцією №1221.

У зв`язку з частковим поверненням товару 18.06.2024 позивач склав розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №84 до податкової накладної №158 від 08.12.2023 та подав його для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

01.08.2024 ДПС сформувала квитанцію про зупинення реєстрації розрахунку коригування. У квитанції зазначено, що розрахунок коригування подано платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування.

15.08.2024 ДП «КАПАРОЛ УКРАЇНА» подало до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів. До повідомлення були додані договір поставки №TR-22/1874 від 06.01.2022, видаткова накладна №ВН-23/12629 від 08.12.2023, платіжна інструкція №31263 від 02.02.2024, платіжна інструкція №1221 від 18.06.2024, накладна на повернення постачальнику №24 від 03.06.2024.

23.08.2024 Комісія Головного управління ДПС у м. Києві прийняла рішення №11678654/32593100 про відмову у реєстрації розрахунку коригування №84 від 18.06.2024 до податкової накладної №158 від 08.12.2023. Підставою відмови зазначено надання копій документів, складених із порушенням законодавства.

Не погодившись із зазначеним рішенням, ДП «КАПАРОЛ УКРАЇНА» звернулося до суду з цим адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві від 23.08.2024 №11678654/32593100, а також зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування №84 від 18.06.2024 до податкової накладної №158 від 08.12.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою його фактичного подання.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI, у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України).

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі Порядок №1246; тут і далі по тексту у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 8 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Пунктом 13 Порядку №1246 встановлено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Приписами пункту 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Відповідно до пункту 17 Порядку №1246 у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Пунктом 201.16 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165; тут і далі по тексту у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Вказаний порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пунктів 10 та 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДПС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктом 1 Додатку №3 до Порядку №1165 визначено, що до критеріїв ризиковості здійснення операцій належить: обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Таким чином, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм.

У квитанції щодо зупинення реєстрації в ЄРПН поданої позивачем податкової накладної контролюючим органом зазначено, що обсяг постачання товару/послуги перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків здійснення операцій (додаток 1 Порядку). Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, також запропоновано надати пояснення та копії документів.

Суд зазначає, що після цього позивачем були надані пояснення та документи, необхідні для здійснення реєстрації в ЄРПН податкової накладної.

При цьому, суд звертає увагу, що отримані позивачем квитанції містять виключно формальне посилання про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в РК. При цьому, пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку (тобто, не наведено переліку документів, які необхідні для розгляду питання щодо реєстрації податкових накладних) та без вказівки на норму права, котра такий містить.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Щодо прийняття відповідачем спірного рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування, суд зазначає таке.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, пунктом 4 Порядку № 520 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пункту 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Пунктом 7 Порядку №520 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 9 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги».

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 520 передбачено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства.

Верховним Судом у постановах від 12.11.2019 у справі № 816/2183/18, від 18.02.2020 у справі № 360/1776/19, від 27.04.2020 у справі № 360/1050/19, від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а, від 06.07.2023 у справі № 140/1986/22, сформульовано висновок, відповідно до якого здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Тобто податковий орган під час виконання повноважень щодо моніторингу податкових накладних має аналізувати первинні документи у взаємозв`язку з відомостями податкової накладної та іншими джерелами (державними реєстрами, електронними документами) лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями, але не має права здійснювати аналіз господарських операцій платника податків на предмет її реальності (нереальності). Така оцінка може надаватись контролюючим органом виключно у межах проведення відповідної документальної перевірки платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 04.02.2026 у справі № 580/2743/25.

У постанові від 27.04.2023 по справі №460/8040/20 Верховний Суд зауважив про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Як убачається з квитанції від 01.08.2024, реєстрацію розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №84 від 18.06.2024 до податкової накладної №158 від 08.12.2023, складеного Дочірнім підприємством «КАПАРОЛ УКРАЇНА», було зупинено. Підставою для зупинення реєстрації зазначено те, що розрахунок коригування подано платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, визначених додатком 1 до Порядку №1165. У квитанції також зазначено показники «D» = 5,3139 % та «Рпоточ» = 0, а позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема договори, первинні документи щодо постачання товарів, розрахункові документи, банківські виписки, документи щодо транспортування, зберігання продукції, а також інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у розрахунку коригування.

З метою підтвердження інформації, зазначеної у розрахунку коригування №84 від 18.06.2024 до податкової накладної №158 від 08.12.2023, та реальності здійснення господарської операції позивачем 15.08.2024 подано до Комісії Головного управління ДПС у м. Києві повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо розрахунку коригування, реєстрацію якого було зупинено. До повідомлення додано письмові пояснення та копії первинних документів, зокрема: договір поставки №TR-22/1874 від 06.01.2022, видаткову накладну №ВН-23/12629 від 08.12.2023, платіжну інструкцію №31263 від 02.02.2024 про оплату поставленого товару, накладну на повернення постачальнику №24 від 03.06.2024, лист ТОВ «ЮНІТ БІ» №67 від 12.06.2024 щодо повернення коштів, платіжну інструкцію №1221 від 18.06.2024 про повернення покупцю грошових коштів.

Отже, як встановлено судом, після зупинення реєстрації розрахунку коригування позивач скористався наданим йому правом та подав до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень і копій документів щодо розрахунку коригування, реєстрацію якого було зупинено, додавши первинні документи, які, на його думку, підтверджують реальність здійснення господарської операції та наявність підстав для складання і реєстрації розрахунку коригування.

Незважаючи на подання позивачем пояснень та підтверджуючих документів, Комісія Головного управління ДПС у м. Києві прийняла рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування. При цьому в оскаржуваному рішенні не наведено конкретних мотивів неврахування чи відхилення наданих позивачем документів, не зазначено, які саме з них складені з порушенням законодавства, у чому полягають такі порушення, а також не визначено, яких саме документів не вистачає для підтвердження господарської операції та прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування.

Суд також звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів направлення позивачу повідомлення про необхідність подання додаткових пояснень чи документів відповідно до Порядку №520. Відповідачі у відзивах також не посилаються на направлення такого повідомлення та не стверджують, що позивач не подав будь-яких документів, які були витребувані контролюючим органом.

За таких обставин посилання в оскаржуваному рішенні на подання документів, складених із порушенням законодавства, без конкретизації таких документів та відповідних порушень не може вважатися належним мотивуванням рішення суб`єкта владних повноважень.

Суд також зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Також, суд звертає увагу, що контролюючий орган, надаючи оцінку відсутності у контрагентів позивача необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності основних засобів, складських приміщень, виробничих активів, транспортних засобів, тощо фактично досліджує зміст господарських правовідносин на предмет їх нереальності та відсутності фактичного характеру, що є неприпустимим у цьому випадку, оскільки такі повноваження відсутні у контролюючого органу під час моніторингу податкових накладних.

Таким чином, досліджуючи у цьому випадку спірну господарську операцію позивача на предмет її реальності, контролюючий орган вийшов за межі власних повноважень, які йому надані саме у межах процедури вирішення питання про реєстрацію податкової накладної, оскільки податковий орган має перевірити відомості податкової накладної та первинних документів на правильність та відсутність суперечностей лише за зовнішніми критеріями.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 16 травня 2024 року по справі № 400/11727/23.

При цьому, норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника податків на реєстрацію податкової накладної від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, а тому платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на реєстрацію податкової накладної, за можливе порушення його контрагентами порядку подання податкової звітності.

Суд критично оцінює доводи відповідачів про те, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення стала відсутність первинних документів та надання позивачем документів, складених із порушенням законодавства.

Суд ще раз звертає увагу на те, що після зупинення реєстрації розрахунку коригування позивач подав до контролюючого органу письмові пояснення та копії первинних документів, які підтверджують здійснення господарської операції, зокрема договір поставки, видаткову накладну, платіжні документи щодо оплати товару, накладну на повернення товару, лист покупця щодо повернення коштів, платіжну інструкцію про повернення коштів та інші документи, що стосуються спірної операції.

Разом із тим, в оскаржуваному рішенні Комісії Головного управління ДПС у м. Києві не конкретизовано, які саме первинні документи не були подані позивачем, які саме документи складені з порушенням законодавства, у чому полягають такі порушення та яким чином вони впливають на можливість реєстрації спірного розрахунку коригування.

Суд зазначає, що загальне посилання контролюючого органу на ненадання документів або надання документів, складених із порушенням законодавства, без наведення конкретних обставин та мотивів не відповідає вимогам щодо обґрунтованості й вмотивованості акта індивідуальної дії та позбавляє платника податків можливості зрозуміти причини прийняття такого рішення і спростувати наведені контролюючим органом висновки.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачами не доведено наявності передбачених законодавством підстав для відмови у реєстрації розрахунку коригування, а оскаржуване рішення не відповідає критеріям законності, обґрунтованості та вмотивованості, визначеним статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, судом проаналізовано надані позивачем документи, якими оформлено здійснення господарської операції, та зроблено висновок, що такі відповідають вимогам діючого законодавства до первинних документів та їх обсяг є достатнім для спростування сумнівів про ризиковість здійснених операцій.

Суд також враховує, що податкова накладна №158 від 08.12.2023, до якої позивачем складено спірний розрахунок коригування №84 від 18.06.2024, була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленому законодавством порядку. Отже, контролюючим органом під час її реєстрації не було поставлено під сумнів ані правомірність здійснення відповідної господарської операції, ані належність документального оформлення її первинних документів.

За таких обставин підставою для складання спірного розрахунку коригування стало часткове повернення покупцем поставленого товару та повернення позивачем відповідної суми грошових коштів, що підтверджується поданими до контролюючого органу первинними документами. Водночас відповідачем не наведено переконливих мотивів, які б свідчили про відсутність підстав для здійснення такого коригування або про недостовірність чи неналежність документів, що підтверджують зазначені обставини.

Отже, факт реєстрації податкової накладної №158 від 08.12.2023 свідчить про те, що контролюючим органом було прийнято відображену у ній господарську операцію. Відтак, за відсутності доказів нереальності операції або недостовірності поданих документів, відмова у реєстрації розрахунку коригування лише з формальних підстав про нібито надання документів, складених із порушенням законодавства, без їх конкретизації не відповідає принципам законності, обґрунтованості та належного мотивування рішень суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи документи, що були надані контролюючому органу, комісія не мала правових підстав для відмови у реєстрації спірного розрахунку коригування, а отже суд не приймає посилання податкового органу стосовно надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Пунктом 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у м.Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11678654/32593100 від 23.08.2024.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової служби України, прийнятого за результатами адміністративного оскарження, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 56 Податкового кодексу України рішення контролюючого органу можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, є актом адміністративного перегляду рішення контролюючого органу та спрямоване на перевірку його законності й обґрунтованості.

Водночас предметом порушення прав платника податків у спірних правовідносинах є саме рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної, оскільки саме воно безпосередньо породжує для позивача юридичні наслідки у вигляді відмови у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Натомість рішення Державної податкової служби України, прийняте за результатами розгляду скарги, не встановлює для позивача нових прав чи обов`язків, не змінює його правового становища, а лише підтверджує або не підтверджує правомірність рішення, прийнятого комісією регіонального рівня. Таке рішення не є самостійною підставою виникнення, зміни чи припинення прав та обов`язків позивача, а тому його скасування саме по собі не призведе до відновлення порушеного права.

У разі встановлення судом протиправності рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної та його скасування, рішення центрального органу ДПС, прийняте за результатами адміністративного оскарження, фактично втрачає своє правове значення як акт, що підтверджує правомірність такого рішення.

Таким чином, рішення Державної податкової служби України за результатами розгляду скарги не є самостійним предметом порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, а тому відсутні підстави для його окремого скасування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової служби України, прийнятого за результатами розгляду скарги, не підлягає задоволенню, оскільки належним способом захисту порушеного права у цьому випадку є скасування рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної та, за наявності правових підстав, зобов`язання контролюючого органу здійснити її реєстрацію.

Стосовно позовної вимоги позивача про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування від 08.12.2023 №158 датою його фактичного подання, то суд зазначає наступне.

Приписами пункту 20 Порядку № 1246 передбачено, що внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

В даному випадку, зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну датою її отримання є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Суд також враховує, що чинним законодавством покладено на Державну податкову службу України обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, «свобода розсуду» фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану ДП «КАПАРОЛ Україна» розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №84 від 18.06.2024 датою його фактичного подання.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 480/4038/18 та від 28.11.2019 у справі № 1640/2650/18.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРІЯ АКВА ГРУП» необхідно задовольнити частково.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приймаючи до уваги те, що оскаржувані рішення прийняті Комісією Головного управління Державної податкової служби у м. Києві відповідно судові витрати у сумі 3028,00 грн. підлягають стягненню з Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на користь позивача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати противоправним та скасувати рішення комісії Головного управлінням ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку-коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11678654/32593100 від 23.08.2024.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданий Дочірнім підприємством «КАПАРОЛ УКРАЇНА» розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №84 від 18.06.2024 до податкової накладної №158 від 08.12.2023 фактичною датою його подання.

Стягнути на користь Дочірнього підприємства «КАПАРОЛ УКРАЇНА» (адреса 04112, м.Київ, вул.Олени Теліги, буд.6, корпус літера «З», код ЄДРПОУ 32593100) сплачений судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.