Ухвала суду № 138303936, 17.07.2026, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/9988/26

Провадження № 2-о/592/193/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду міста Суми Литовченко О.В., розглянувши матеріали заяви про встановлення факту, що має юридичне значення представника ОСОБА_1 - адвоката Василець Віталія Вікторовича, заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

встановив:

До Ковпаківського районного суду м. Суми подано заяву представником ОСОБА_1 - адвокатом Василець Віталіємя Вікторовичем, заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в якій просить:

Встановити факт розірвання шлюбу 08 вересня 2022 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянином Румунії (СЦР НОМЕР_1 ), та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянкою України, який був зареєстрований на території України 11 серпня 2020 року Сумським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), (актовий запис про шлюб № 606), про що 08 вересня 2022 року на території Румунії здійснено відповідну державну реєстрацію компетентним органом Румунії - Мерією муніципію Галац, повіт Гала.

Встановити такий порядок виконання цього рішення, за яким воно є підставою для державної реєстрації в Україні факту розірвання шлюбу у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян ВІДДІЛОМ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ У МІСТІ СУМИ СУМСЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ та проставлення відповідної відмітки ВІДДІЛОМ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ У МІСТІ СУМИ СУМСЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ про розірвання шлюбу в актовому записі про шлюб № 606 від 11 серпня 2020 року, який зареєстрований Сумським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) і видачі відповідного свідоцтва про розірвання шлюбу заявниці.

Ухвалою суду від 18.06.2026 заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвала мотивована тим, що Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. У п. 5 ч. 2 вказаної статті зазначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення;

Згідно із п. 1, 4 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення.

Згідно із ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

В п. 10 Постанови Пленуму надано роз`яснення про те, що суди можуть встановлювати факти реєстрації усиновлення (удочеріння), шлюбу, розірвання шлюбу, народження і смерті, якщо в органах реєстрації актів громадянського стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту громадянського стану.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) сформульовано висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо).

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61-24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 61-18230св19, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19 (провадження № 61-14968св20), від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20 (провадження № 61-5204св21).

У той же час суд зазначає, що згідно із ст. 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України. Про що наголошує і сам представник заявника.

Відповідно до п. 8 глави 1 розділу II Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України за № 52/5 від 18.10.2000, (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2010 № 3307/5) документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів цивільного стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до Закону „Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів" від 10.01.2002 № 2933-ІІІ Україна приєдналася до Гаазької Конвенції з 22.12.2003 року та на підставі цього іноземні офіційні документи користуються доказовою силою офіційних документів на території України за умови їх засвідчення штампом апостиль, якщо вони складені на території держав-учасниць Гаазької Конвенції. Румунія є учасницею даної Конвенції.

Як зазначає представник заявника Свідоцтво про розірвання шлюбу № 13339 від 08 вересня 2022 року засвідчене апостилем (Apostille) № GL/1506/1 від 08 грудня 2025 року, проставленим Установою Префекта - повіт Галац (Румунія). Переклад документа з румунської мови на українську виконано перекладачем ОСОБА_3 , справжність підпису якого засвідчено приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Нагорною Н. В. 30 грудня 2025 року за реєстровим № 9936.

Відповідно до положень статті 49 ЦК України актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону.

Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, їх поновлюють та припиняють їхню дію; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, а згідно із ч. 3 ст. 12 вказаного Закону відомості, зазначені в актових записах про народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть, складених дипломатичними представництвами і консульськими установами України на паперових носіях та в електронному вигляді, вносяться до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відділом державної реєстрації актів цивільного стану протягом семи робочих днів з дня надходження першого примірника актового запису.

Згідно ст. 12 ч. 1 вказаного Закону внесення відомостей про народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть здійснюється відділами державної реєстрації актів цивільного стану шляхом складання актового запису цивільного стану в електронному вигляді у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та на паперових носіях.

Відповідно до ст. 21 у державній реєстрації актів цивільного стану може бути відмовлено, якщо: 1) державна реєстрація суперечить вимогам законодавства України; 2) державна реєстрація повинна проводитися в іншому органі державної реєстрації актів цивільного стану; 3) з проханням про державну реєстрацію звернулася недієздатна особа або особа, яка не має необхідних для цього повноважень.

Орган державної реєстрації актів цивільного стану повинен мотивувати відмову в державній реєстрації актів цивільного стану у зв`язку з наявністю однієї з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, у письмовій формі, а також зазначити порядок оскарження рішення про відмову відповідно до вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про адміністративну процедуру" особа має право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності адміністративного органу в порядку адміністративного оскарження відповідно до цього Закону та/або в судовому порядку. Адміністративний орган зобов`язаний повідомити особу про спосіб, порядок і строк оскарження адміністративного акта, який негативно впливає на право, свободу чи законний інтерес особи.

Відповідно до пп. 6 пункту 3.9. розділу III Правил реєстрація актів цивільного стану компетентними органами іноземних держав, підтверджується відповідними легалізованими у встановленому порядку документами про реєстрацію актів цивільного стану.

Водночас у матеріалах справи наявна копія Свідоцтва про розірвання шлюбу № НОМЕР_2 від 08 вересня 2022 року засвідчене апостилем (Apostille) № GL/1506/1 від 08 грудня 2025 року, проставленим Установою Префекта - повіт Галац (Румунія). Переклад документа з румунської мови на українську виконано перекладачем ОСОБА_3 , справжність підпису якого засвідчено приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Нагорною Н. В. 30 грудня 2025 року за реєстровим № 9936.

Посилання представника заявника на судову практику з долученням копій судових рішень не є релевантною, оскільки в даних справах встановлювались факти розірвання шлюбу, які відбулись на тимчасово окупованих територіях російською федерацією з посиланням на вимоги Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Відмова Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції повинна підтверджуватись письмовим висновком, наявність якого є необхідною умовою прийняття судом заяви про встановлення вказаного факту. Вищевикладене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 10 грудня 2018 року в справі №2-о-48/10 (провадження № 61-1217св18).

В заяві присутнє посилання на Лист Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 09 квітня 2026 року № 6280/6325-26-26/11.3, яким у державній реєстрації розірвання шлюбу та проставленні відмітки про розірвання шлюбу в актовому записі про шлюб відмовлено. Але копію даного листа до заяви не додано.

Відповідно до абзацу першого п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 294, 318 ЦПК України, вважаю за необхідне повторно залишити її без руху, запропонувавши заявнику протягом десяти днів з дня вручення ухвали усунути зазначені недоліки.

На виконання ухвали суду 22.06.2026 представником заявника подано заяву на усунення недоліків. До заяви додано Лист Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 09 квітня 2026 року № 6280/6325-26-26/11.3, яким у державній реєстрації розірвання шлюбу та проставленні відмітки про розірвання шлюбу в актовому записі про шлюб відмовлено.

Згідно Листа вбачається, що Сумське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України за результатами розгляду Вашого запиту щодо державної реєстрації розірвання шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , повідомляє наступне. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вимогами частини 1 статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі Закон) встановлено, що діяльність органів державної реєстрації актів цивільного стану ґрунтується на принципах додержання законності, захисту прав і законних інтересів громадян та держави, додержання таємниці державної реєстрації актів цивільного стану. Порядок державної реєстрації розірвання шлюбу регулюється вимогами Сімейного кодексу України, Закону та Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 24.10.2010 № 3307/5), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 18.10.2000 за № 719/4940, зі змінами (далі Правила). Одночасно повідомляємо, що відповідно до статті 13 Закону України «Про міжнародне приватне право», документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України. Зі змісту Вашої заяви та доданих до неї документів вбачається, що державна реєстрація розірвання шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_1 проведена компетентним органом Румунії, у зв`язку з чим, повторна реєстрація 2 розірвання шлюбу вищевказаних громадян на території України відповідно до законодавства України, не проводиться. Водночас інформуємо, що відповідно до глави 3 розділу ІІІ Правил, відмітка про розірвання шлюбу в актовому записі про шлюб проставляється на підставі рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили або повідомлення про державну реєстрацію розірвання шлюбу органу державної реєстрації, що зареєстрував розірвання шлюбу. Разом з цим, звертаємо Вашу увагу, що порядок співробітництва між компетентними органами України та Румунії визначений Договором між Україною та Румунією про правову допомогу та правові відносини в цивільних справах, підписаним 30.01.2002. Враховуючи вищевикладене, відсутні правові підстави для державної реєстрації розірвання шлюбу та проставлення відмітки про розірвання шлюбу в актовому записі про шлюб на підставі наданих Вами документів.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 КПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, наведені приписи законодавства та встановлені їм відповідні правовідносини, суд дійшов висновку, що заява не підлягає розгляду як в порядку цивільного судочинства, так і взагалі не підлягає судовому розгляду, у зв`язку з чим у відкритті провадження у даній справі слід відмовити.

Керуючись п.1 ч.1ст.186 ЦПК України,

постановив:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Василець Віталія Вікторовича, заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Сумського апеляційного суду.

Суддя Олександр ЛИТОВЧЕНКО