Ухвала суду № 138303827, 17.07.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/6368/26

Провадження № 1-кс/591/1722/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2026 року м. Суми

Слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника володільця майна ОСОБА_4 , володільця майна ОСОБА_5 , розглянувши матеріали клопотання ст. слідчого в ОВС СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №42025200000000092 від 23.05.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 366 КК України, про накладення арешту на майно,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з клопотанням, погодженим прокурором, яке мотивував тим, що СУ ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025200000000092 від 23.05.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 366 КК України. 26.06.2026 проведено обшук домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено речі та документи, що належать ОСОБА_5 : мобільний телефон «Redmi Note» IMEI НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , із сім картою оператора мобільного зв`язку НОМЕР_3 , планшет А949 модель х5159, флеш-карта «WD Element» 2 шт, печатки в кількості 20 шт. Оскільки вказане майно, на думку слідчого, може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є речовим доказом, просив накласти на нього арешт з метою збереження.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.

Представник володільця майна у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, у зв`язку з тим, що ОСОБА_5 до підприємств, стосовно діяльності яких здійснюється досудове розслідування, ніякого відношення не має. Остання добровільно надала пароль від свого телефону для його огляду, вилучений ноутбук взагалі немає паролю і може бути оглянутий у будь-який час. Звернув увагу на те, що в ході обшуку був вилучений ноутбук А949 модель х5159, а слідчий просить накласти арешт на планшет А949 модель х5159, який в ході обшуку не вилучався. Вилучені флеш-карти та печатки ніякого відношення до підприємств, стосовно діяльності яких здійснюється досудове розслідування, не мають.

ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що на ноутбуці знаходяться електронні ключі для подання бухгалтерської звітності підприємців, яких вона веде. Окрім того, вказаний ноутбук використовується для дистанційного навчання її дитини.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

З поданого клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що слідчим управлінням ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42025200000000092 від 23.05.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 366 КК України.

26.06.2026 проведено обшук домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 під час якого виявлено та вилучено речі та документи, що належать ОСОБА_5 : мобільний телефон «Redmi Note» IMEI НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , із сім картою оператора мобільного зв`язку НОМЕР_3 , планшет А949 модель х5159, флеш-карта «WD Element» 2 шт, печатки в кількості 20 шт.

Постановою слідчого від 26.06.2026 року вилучені речі та документи визнано речовими у кримінальному провадженні.

Пунктом 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів і в цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Ст. 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, у тому числі ті, що містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Під час вирішення питання про арешт майна слідчий суддя відповідно до ст. 173 КПК України має перевірити правову підставу арешту, можливість використання майна як доказу, розумність і співмірність обмеження права власності, наслідки арешту для власника або володільця та можливість застосування способу арешту, який не призведе до надмірного обмеження правомірної діяльності особи.

Саме сторона обвинувачення зобов`язана довести наявність сукупності підстав для арешту кожного конкретного предмета. Постанова слідчого про визнання майна речовим доказом є процесуальним рішенням сторони обвинувачення, однак сама по собі не замінює перевірки слідчим суддею фактичного зв`язку майна з предметом розслідування.

Вилучений мобільний телефон «Redmi Note» індивідуалізовано двома IMEI НОМЕР_1 та НОМЕР_2 . Разом із телефоном вилучено SIM-картку з конкретним абонентським номером НОМЕР_3 . Отже, предмет арешту визначений у спосіб, який дозволяє однозначно відрізнити його від іншого майна та забезпечити виконуваність судового рішення.

Кримінальне провадження стосується можливої узгодженої діяльності кількох службових осіб і представників суб`єктів господарювання. За характером таких обставин відомості про контакти, телефонні з`єднання, повідомлення, передання файлів та комунікацію між учасниками можуть мати доказове значення. ОСОБА_5 , за матеріалами клопотання, є бухгалтером товариства, діяльність якого перевіряється, тому зв`язок належного їй засобу мобільного зв`язку з предметом розслідування має достатній, а не суто абстрактний характер.

Той факт, що до розгляду клопотання телефон не був оглянутий, не спростовує необхідності його короткочасного збереження. Навпаки, для перевірки наявності або відсутності інформації, яка має значення для провадження, органу досудового розслідування необхідно забезпечити цілісність пристрою та даних до проведення огляду, копіювання або експертного дослідження.

Частина друга статті 168 КПК України встановлює, що вилучення мобільних терміналів допускається лише у випадках, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

З огляду на конкретно визначений телефон, його функціональне призначення як засобу комунікації, предмет розслідування та необхідність недопущення зміни або видалення цифрових даних, арешт телефону і SIM-картки є виправданим.

Вилучене майно: мобільний телефон «Redmi Note» IMEI НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , із сім картою оператора мобільного зв`язку НОМЕР_3 , флеш-карта «WD Element» 2 шт, містять відомості, які можуть мати значення для кримінального провадження, і які можуть бути доказом під час досудового розслідування та судового розгляду, тому з огляду на положення п.1 ч.2 та ч.3 ст.170 КПК України, на вказане майно потрібно накласти арешт з метою збереження.

До того ж слідчим доведено, що в даному випадку існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; що потреби органів досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та що може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням.

Таким чином, слідчим доведено наявність підстав, передбачених ч.3 ст.132 та п. 1 ч.2 та ч. 3 ст.170 КПК України, тому клопотання підлягає задоволенню в цій частині.

Крім того, слідчий у своєму клопотання просить накласти арешт на планшет А949 модель х5159, однак згідно протоколу обшуку від 26.06.2026 у ході проведення обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , було вилучено ноутбук А949 модель х5159. Тобто, під час проведення обшуку вказаний планшет не вилучався, у зв`язку з чим відсутні підстави для накладення на нього арешту.

Також, у клопотанні та постанові слідчого зазначено про вилучення двадцяти печаток. Водночас не наведено найменувань юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців, зображених на кожній печатці, їх ідентифікаційних кодів, форми, кольору, розміру, тексту відбитка, наявних пошкоджень, номерів чи інших індивідуальних ознак.

За таких обставин формулювання «печатки у кількості 20 штук» не забезпечує належної індивідуалізації майна. Накладення арешту на невизначену сукупність предметів унеможливлює належний контроль за межами втручання, може бути невиправданим втручанням у права володільця зазначених печаток та невиправданим порушенням прав інших осіб, які не мають жодного відношення до обставин кримінального провадження №42025200000000092.

Враховуючи викладене, клопотання слідчого в цій частині задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Накласти арешт у кримінальному провадженні №42025200000000092 від 23.05.2025, з метою збереження речових доказів, на майно, що належать ОСОБА_5 , яке вилучене 26.06.2026 в ході проведення обшуку домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон «Redmi Note» IMEI НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , із сім картою оператора мобільного зв`язку НОМЕР_3 , флеш-карта «WD Element» 2 шт.

У задоволенні клопотання в іншій частині відмовити.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого ОСОБА_6 .

Ухвала про арешт майна виконується слідчим негайно.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Слідчий суддя ОСОБА_1