Ухвала суду № 138303799, 16.07.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа №591/3817/26

Провадження № 2/591/1389/26

УХВАЛА

про закриття провадження

16 липня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі судді Зері Ю.О., за участю секретаря судового засідання Горб А.Д., представника відповідача Вортоломей М.Ф., розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до Сумської обласної прокуратури, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 33, м. Суми, ЄРДПОУ 03527891, про відшкодування моральної шкоди,

установив:

У провадженні Зарічного районного суду м. Суми перебуває цивільна справа за позовом про стягнення з Сумської обласної прокуратури на користь позивача моральної шкоди у розмірі 233469,00 грн.

Ухвалою суду від 13.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 16.07.2026, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, зобов`язано позивача надати судові рішення першої, апеляційної та касаційної інстанцій у справі № 480/2677/21.

01.05.2026 засобами підсистеми «Електронний суд» відповідач подав до суду:

- відзив на позовну заяву, у якому заперечував проти позову з підстав, наведених у відзиві;

- клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки у межах розгляду справи № 480/2677/21, рішення у якій ухвалене Сумським окружним адміністративним судом та яке на даний час набрало законної сили, позивачу відмовлено у задоволенні позову, у тому числі й у вимозі про стягнення з Сумської обласної прокуратури моральної шкоди, завданої на думку позивача незаконним звільненням;

- клопотання про залишення позову без руху через несплату позивачем судового збору, оскільки рішення суду, яким би було встановлено протиправність чи незаконність рішень, дій чи бездіяльності Сумської обласної прокуратури, відсутнє, що спростовує та виключає наявність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

05.05.2026 позивач на виконання вимог судової ухвали від 13.04.2026 подав для долучення до матеріалів справи копії судових рішень першої, апеляційної та касаційної інстанцій у справі № 480/2677/21.

11.05.2026 позивач засобами підсистеми «Електронний суд» подав заперечення на клопотання відповідача, у яких заперечував проти клопотання про залишення позову без руху як необґрунтованого, а також проти закриття провадження у справі, оскільки вважає, що у даній справі та у справі № 480/2677/21 підстави позову не є тотожними, у даній справі предметом позову є відшкодування моральної шкоди, завданої державою внаслідок застосування до позивача положень Закону України № 113-ІХ, які у подальшому були визнані неконституційними рішенням КСУ, а у справі № 480/2677/21 предметом судового розгляду був публічно-правовий спір щодо оскарження рішення кадрової комісії, поновлення на посаді, скасування наказу на звільнення, стягнення середнього заробітку, відшкодування моральної шкоди як похідної вимоги від спору щодо звільнення.

У підготовчому засіданні, яке відбулось 16.07.2026, представник відповідача підтримав подане клопотання про закриття провадження у справі. Окремо звернув увагу на те, що доданими до клопотання про закриття провадження у справі доказами, а саме копією заяви позивача про уточнення позовних вимог, поданою у межах розгляду справи № 480/2677/21, підтверджується, що ОСОБА_1 вже були заявлені вимоги до Сумської обласної прокуратури про стягнення моральної шкоди у розмірі 300000,00 грн, завданої незаконним звільненням (у період перебування на лікарняному), і дані вимоги вже були предметом судового розгляду під час розгляду справи Сумським окружним адміністративним судом.

Позивач у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомляв, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про дату, час і місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином.

Враховуючи, що позивач скористався правом на подання пояснень та висловив свою позицію щодо клопотань відповідача шляхом подання до суду заперечень на ці клопотання, суд вважає за можливе проводити розгляд клопотання про закриття провадження у справі за відсутності позивача.

Розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження у справі, заслухавши пояснення присутнього представника, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Право подавати заяви і клопотання надане учасникам справи положеннями пункту 3 частини першої статті 43 ЦПК України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Як вбачається із змісту поданої позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача 233469,00 грн моральної шкоди, завданої йому звільненням на підставі норми закону, яка у подальшому була визнана неконституційною відповідно до рішення Конституційного Суду України.

У той же час із змісту позову вбачається, що у межах розгляду справи № 480/2677/21 предметом судового розгляду були вимоги позивача про оскарження наказу про його звільнення, однак суди відмовили у задоволенні позову про поновлення на роботі, керуючись тим, що рішення Конституційного Суду України від 02.10.2029 № 9-р(ІІ)/2024 має пряму (перспективну) дію і не поширюється на правовідносини, які виникли до його ухвалення.

На виконання вимог судової ухвали позивачем були подані рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій у вказаній вище судовій справі.

До клопотання Сумської обласної прокуратури про закриття провадження у справі також були додані відповідні судові рішення, а також долучена копія заяви позивача про уточнення позовних вимог, подана ним при новому розгляді справи № 480/2677/21 у суді першої інстанції.

Як вбачається з рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 у справі № 480/2677/21, у березні 2021 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Офісу Генерального прокурора (далі по тексту - відповідач 1), Сьомої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі по тексту - відповідач 2), Сумської обласної прокуратури (далі по тексту - відповідач 3), в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Сьомої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 3 від 17.12.2020 про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації;

- зобов`язати Сьому кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора, а у разі її припинення, ліквідації, - Офіс Генерального прокурора безпосередньо або через уповноважену кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) вчинити певні дії: а саме ухвалити рішення про успішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації з 17.12.2020;

- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Сумської обласної прокуратури № 60к від 12.03.2021 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Сумського відділу Сумської місцевої прокуратури Сумської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» з 15.03.2021;

- зобов`язати Сумську обласну прокуратуру поновити ОСОБА_1 на роботі в органах прокуратури на посаді прокурора Окружної прокуратури міста Суми або прокурора Сумської окружної прокуратури, що є рівнозначними посаді прокурора Сумського відділу Сумської місцевої прокуратури, яку позивач обіймав на день звільнення або на іншій рівнозначній вакантній посаді в органах прокуратури, що функціонують на території Сумської області;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі в органах прокуратури на рівнозначній посаді прокурора Сумської окружної прокуратури;

- стягнути з Сумської обласної прокуратури на користь позивача ОСОБА_1 компенсацію за вимушений прогул із розрахунку 3026 грн. 60 коп. за один день вимушеного прогулу, з моменту звільнення з 15.03.2021 по день ухвалення рішення суду;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі 59 020 грн;

- стягнути з Сумської обласної прокуратури моральну шкоду на користь позивача в розмірі 100 000 грн.;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов`язати Сумську обласну прокуратуру подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 20.07.2021 позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2021 рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.07.2021 по справі №480/2677/21 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 28.04.2023 рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.07.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2021 у справі № 480/2677/21 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

18.11.2024, тобто під час нового розгляду справи, позивачем подано до суду заяву про уточнення позовних вимог (в частині розміру завданої моральної шкоди), яка протокольною ухвалою прийнята судом, згідно якої останній просить стягнути з Сумської обласної прокуратури моральну шкоду на користь ОСОБА_1 в розмірі 300 000 грн.

Крім того, у вказаній заяві позивач просить суд при прийнятті рішення у даній справі врахувати висновки рішення Конституційного суду України від 02.10.2024 № 9-р(ІІ)/2024 щодо звільнення його у період тимчасової непрацездатності, а також те, що друге речення абзацу третього пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури від 19.09.2019 № 113-IX, відповідно «за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури» визнано неконституційним.

Також із змісту рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 вбачається, що Сумською обласною прокуратурою на заяву позивача про уточнення позовних вимог були подані письмові пояснення.

Ухвалою суду від 18.11.2024 у справі призначено судово-психологічну експертизу, проведення якої доручено Сумському відділенню при Національному науковому центрі «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України.

07.04.2025 від ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» надійшов до суду висновок експерта №1368 від 02.04.2025 за результатами проведеної судової психологічної експертизи.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 у справі № 480/2677/21 у позові ОСОБА_1 відмовлено.

При цьому із змісту рішення суду вбачається, що при його ухваленні судом було надано правову оцінку посиланням позивача щодо незаконності його звільнення на підставі норми закону, яку у подальшому було визнано неконституційною.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2025 рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 у справі № 480/2677/21залишено без змін.

При цьому як вбачається з змісту постанови суду апеляційної інстанції, у ході розгляду апеляційної скарги позивача судом були оцінені доводи апелянта про те, що його було звільнено під час перебування на лікарняному, при цьому рішенням Конституційного Суду України від 02.10.2024 № 9-р(ІІ)/2024 у справі № 3-5/23 (5/23, 79/23) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) окреме положення абзацу шостого пункту 19 розділу ІІ Прикінцеві і перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури від 19 вересня 2019 року № 113ІХ, згідно з яким перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.01.2026 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року у справі № 480/2677/21. Відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року у справі № 480/2677/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Сьомої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Сумської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на роботі, стягнення компенсації та моральної шкоди, зобов`язання вчинити дії.

При вирішенні питання наявності підстав для закриття провадження у справі судом також був досліджений зміст заяви позивача про уточнення позовних вимог, поданої ним до суду під час нового розгляду справи № 480/2677/21.

Із змісту вказаної заяви вбачається, що позивачем були заявлені вимоги саме до Сумської обласної прокуратури про стягнення моральної шкоди у розмірі 300000,00 грн, завданої звільненням, яке відбулось відповідно до норми закону, яка була визнана неконституційною.

Також судом враховано, що висновок експерта № 1368 за результатами проведення судової психологічної експертизи від 02.04.2025, яким позивач обґрунтовує розмір моральної шкоди, заявленої у даній справі, був призначений за ухвалою суду у справі № 480/2677/21, про шо зазначено у самому висновку експерта.

Таким чином у суду наявні підстави вважати, що у межах адміністративної справи № 480/2677/21 судом була розглянута позовна вимога ОСОБА_1 до Сумської обласної прокуратури про стягнення моральної шкоди, завданої позивачеві його звільненням на підставі норми закону, яка у подальшому була визнана неконституційною, судові рішення у цій справі містять доводи щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

При цьому заявлення позивачем до стягнення з відповідача у справі № 591/3817/26 іншого розміру моральної шкоди не змінює тотожності предмету та підстав позову.

Водночас суд вважає помилковою позицію Сумської обласної прокуратури про наявність підстав для закриття провадження у справі саме на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України з огляду на наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.05.2023 у справі № 161/10940/22, «відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, зокрема, справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Верховний Суд вважає, що, оскільки справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про відшкодування моральної шкоди з наведених у позовній заяви підстав було розглянуто адміністративним судом, а рішення у справі № 140/9298/20 набрало законної сили, то суд не вправі розглядати аналогічний позов у порядку цивільного судочинства, а справа підлягає закриттю саме з цієї процесуальної підстави.

Суди помилково застосували пункт 3 частини першої статті 255 ЦПК України, яким передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами, оскільки така підстава закриття може бути застосована, якщо справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства і є відповідне судове рішення ухвалене саме у порядку цивільного судочинства.

На вказане суди уваги не звернули, а це має суттєве юридичне значення, так як в іншому випадку призведе до того, що одні і ті самі позовні вимоги одночасно будуть розглядатися за правилами різних судових юрисдикцій, що є неприпустимим і призведе до міжюрисдикційного конфлікту».

Відтак за вказаних обставин наявні підстави для закриття провадження у справі саме на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Керуючись статтями 255, 259-261, 353, 355 ЦПК України, суд

постановив:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Сумської обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складений 17.07.2026.

Суддя Ю.О. Зеря