Ухвала суду № 138303096, 16.07.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 липня 2026 рокум. Ужгород№ 260/4169/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцовича М.М., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління БЕБ в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління БЕБ в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою судді від 15 червня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) виклику учасників справи.

30 червня 2026 року до суду надійшов відзив відповідача, в якому заявлено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Клопотання обґрунтоване тим, що у цій справі позивач заявила вимоги про перерахунок та виплату різниці грошового забезпечення за період служби з 28.06.2024 по 09.06.2026, а також одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані відпустки, сукупний розмір яких перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з урахуванням пункту 6 частини шостої статті 12 та пункту 2 частини четвертої статті 257 КАС України унеможливлює віднесення справи до справ незначної складності. Крім того, представник відповідача просить під час розгляду вказаного клопотання врахувати значні суми можливого відшкодування з державного бюджету та взяти до уваги необхідність повного та детального дослідження обставин справи та те, що рішення суду у цій справі може набути практикоутворюючого значення для всіх працівників БЕБ.

Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч. 2 ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (ч. 3 ст. 12 КАС України).

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно з ч.3 ст.257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Крім того, згідно пункту 6 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд відхиляє посилання представника відповідача на неможливість розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження з посиланням на положення пункту 6 частини шостої статті 12 та пункту 2 частини четвертої статті 257 КАС України, адже даний спір стосується правильності нарахування грошового забезпечення, при цьому позивач не оскаржує рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, та не заявляє вимоги про стягнення грошових коштів.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

При цьому, суд зазначає, що особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні визначені статтею 261 КАС України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 261 КАС України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 261 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 261 КАС України треті особи мають право подати пояснення щодо позову у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів з дня його отримання.

Відповідно до частини 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Таким чином, розгляд судом адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін дає можливість учасникам справи сповна реалізувати свої процесуальні права, визначені, зокрема, у статтях 44, 47 КАС України.

При цьому, сторони перебувають в однаковому процесуальному становищі щодо можливості реалізації таких прав.

Щодо доводів представника відповідача про значну суму можливого відшкодування з державного бюджету, то суд зауважує, що предметом спору є правомірність нарахування грошового забезпечення позивачу, а можливі бюджетні наслідки не є критерієм для обов`язкового розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Твердження відповідача про можливий вплив рішення у даній справі на права інших працівників БЕБ не змінює характер спірних правовідносин у даній справі та не є підставою для її розгляду у порядку загального позовного провадження.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Керуючись ст.ст. 12, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяМ.М. Луцович