Рішення № 138301039, 16.07.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/1746/26

Провадження № 2/645/1954/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16 липня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Феленко Ю.В.,

за участю секретаря судових засідань Каратаєвої Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором CCNG 630385669 від 25.03.2016 у розмірі 43369,21 грн. а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн. та понесені витрати на правову допомогу в розмірі 16000,00 грн..

В обґрунтування позову зазначається, що 25.03.2016 між АТ «Альфа Банк» та відповідачем було укладено угоду про відкриття відновлюваної кредитної лінії № CCNG 630385669, з сумою кредиту 200000,00 грн. на строк до 25.03.2018 та сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 40.00 %. Згідно умов договору відповідач зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

У порушення умов кредитного договору про належне, повне і своєчасне виконання зобов`язань, відповідач зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, не сплачує платежі, в результаті чого відповідач має заборгованість в розмірі 43369,21 грн, що складається з: 30405,99 грн - заборгованість за тілом кредиту; 4465,09 грн - заборгованість за відсотками; 6514,94 грн - заборгованість за пенею та штрафами; 1613,32 грн. - інфляційні збитки; 369,87 - нараховані 3% річних.

Між АТ "Альфа-Банк" та ТОВ "ФК "Флексіс" 17.05.2021 укладено договір факторингу № 2, відповідно до умов якого АТ "Альфа-Банк" відступило на користь ТОВ "ФК "Флексіс" право вимоги, зокрема, за кредитним договором № CCNG 630385669 від 25.03.2016.

Між ТОВ "ФК "Флексіс" та ТОВ "Вердикт Капітал" 18.05.2021 укладено договір факторингу № 18-05/2021, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "Флексіс" відступило на користь ТОВ "Вердикт Капітал" право вимоги, зокрема, за кредитним договором № CCNG 630385669 від 25.03.2016.

Між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "Коллект центр" 10.01.2023 укладено договір факторингу № 10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ "Вердикт Капітал" відступило на користь ТОВ "Коллект центр" право вимоги, зокрема, за кредитним договором № CCNG 630385669 від 25.03.2016.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути заборгованість з відповідача на його користь в загальному розмірі 43369,21 грн.

Ухвалою суду від 09.03.2026 провадження у вищевказаній цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розгляд справи провести без його участі, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, належним чином повідомлена про час, дату та місце проведення судового засідання, у тому числі шляхом публікації оголошень на офіційному веб-порталі «Судова влада України», своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву не скористалась.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280-282 ЦПК України.

Зважаючи на неявку в судове засідання всіх учасників, розгляд справи здійснюється судом за їх відсутності та, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оцінюючи, належність, допустимість й достовірність доказів, які містяться в матеріалах справи, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 25.03.2016 між АТ "Альфа-Банк" та відповідачем погоджена анкета-заява про акцепт публічної пропозиції Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в Акціонерному товаристві «Альфа-Банк».

25.03.2016 відповідачем була підписана оферта на укладення угоди про надання кредиту № CCNG 630385669. Відповідно до умов оферти ОСОБА_2 запропонувала АТ «Альфа-Банк» укласти з нею угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Підставою для укладення цієї угоди є договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк».

Оферта містить умови споживчого кредиту: встановлення відновлюваної кредитної лінії, ліміт якої становить 200000,00 грн. процентна ставка за користування кредитними коштами в розмірі 40.00 %річних.

У оферті вказано, що підпис Позичальника на цьому Договорі свідчить про отримання ним всієї інформації про умови кредитування, та про те, що Акцепт пропозиції він отримав.

Крім того, 25.03.2016 відповідач підписала акцепт пропозиції на укладення Угоди про обслуговування кредитної карти та відкриття Відновлювальної кредитної лінії.

25.03.2016 відповідачем підписано довідку про умови кредитування з використанням картки «Максимум PayPass», згідно якої мета кредиту споживчі потреби, максимальна сума кредиту 200000,00 грн; строк дії кредитної лінії 1 рік з можливістю пролонгації.

17.05.2021 було укладено договір факторингу №2 відповідно до якого АТ "АЛЬФА-БАНК" відступило на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФЛЕКСІС" права вимоги за кредитними договорами до позичальників.

Згідно п. 2.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Фактору, а Фактор набуває належне Клієнтові Право Вимоги до Боржників (які надалі, в залежності від контексту. іменуються «Боржники» або «Боржник») за договорами, перелік яких міститься в Додатку № 1-1 до Договору, що додається до даного Договору на паперовому носії.

Відповідно до п. 2.3. договору право вимоги вважається відступленим фактору з дати повної оплати фактором ціни прав вимоги відповідно до п. 4.2. договору. В дату здійснення повної оплати фактором ціни прав вимоги відповідно до п. 4.2. договору сторони підписують акт приймання-передачі реєстру боржників за формою встановленої в додатку №2 до цього договору.

Відповідно до додатку 1-1 до договору факторингу №2 від 17.05.2021 ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФЛЕКСІС" набуло право вимоги заборгованості до ОСОБА_1 за договором № CCNG 630385669 від 25.03.2016.

18.05.2021 між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФЛЕКСІС" та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 18-05/21.

Згідно п. 2.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Фактору, а Фактор набуває належне Клієнтові Право Вимоги до Боржників (які надалі, в залежності від контексту. іменуються «Боржники» або «Боржник») за договорами, перелік яких міститься в Додатку № 1-1 до Договору, що додається до даного Договору на паперовому носії.

Відповідно до п. 2.3. договору права вимоги вважаються відступленим фактору з дати підписання сторонами акту-приймання передачі реєстру боржників за формою встановленої в додатку №2 договору.

Відповідно до додатку 1-1 до договору факторингу № 18-05/21 від 18.05.2021 ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості до ОСОБА_1 за договором № CCNG 630385669 від 25.03.2016.

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення прав вимог № 10-01/23.

Згідно п. 2.1 Договору первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває в обсязі та на умовах визначених цим договором права вимоги первісного кредитору до боржників, зазначених у додатку №1 та додатку №3 цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків та інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників за договорами позики з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надані за текстом Прав вимог, новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та порядку визначеному цим договором.

Відповідно до п. 5.2. договору права вимоги вважаються відступленим первісним кредитором та набутими новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому вигляді.

Відповідно до додатку №3 до договору про відступлення прав вимог № 10-01/23 від 10.01.2023 ТОВ «Коллект Центр» набуло право вимоги заборгованості до ОСОБА_1 за договором № CCNG 630385669 від 25.03.2016.

Зі змісту виписки по рахунку ОСОБА_1 в АТ «Сенс Банк» ( АТ «Альфа-Банк») вбачається, що остання користувалась кредитними коштами.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитом, у відповідача станом на дату відступлення права вимоги існує заборгованість за кредитним договором CCNG 630385669 в розмірі 43369,21 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту 30405,99 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитом 4465,09 грн., заборгованості за нарахованою пенею 6514,94 грн., нараховані за на дату відступлення права вимоги 10.01.2023 року 3% річних в розмірі 369,87 грн.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. (ч.1 ст. 1054 ЦК України)

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. (ч.2 ст 1054 ЦК України)

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. (ст. 1046 ЦК України)

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до положень статей 512, 513 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 статті 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи викладене, а також досліджені судом докази, надані позивачем, суд вважає, що між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CCNG 630385669 від 25.03.2016, на підставі якого остання отримала кредитні кошти, зобов`язавшись їх повернути та сплатити проценти.

Акцептуванням пропозиції АТ «Альфа-Банк», ОСОБА_1 підтвердила про ознайомлення як з умовами надання кредиту, так і з його розміром, процентами за користування кредитом та порядком повернення отриманих коштів.

Будь-яких доказів від відповідача на спростування зазначених обставин до суду не надано.

Також враховуючи досліджені судом докази на підтвердження відступлення права вимоги за кредитним договором, суд зазначає, що набуття такого права ТОВ «Коллект Центр» відносно ОСОБА_1 за кредитним договором №CCNG 630385669 від 25.03.2016 відбулося відповідно до норм чинного законодавства та договірних умов.

Крім того, матеріали справи містять належні докази щодо надання АТ «Альфа-Банк» кредитних коштів ОСОБА_1 ..

Водночас, наявні у справі докази вказують на те, що всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконала свого зобов`язання та не повернула крелитні кошти ні первісному позикодавцю, ні правонаступникам після відступлення позивачу права грошової вимоги, та не сплатила проценти.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку кредитору не повернуті, на підставі частини другої статті 530 ЦК України кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Вказана позиція цілком узгоджується з позицією Великої палати Верховного Суду України, викладеної у постанові від 03.07.2019 р. (провадження 14-131цс19).

Таким чином, наявні законні підстави для стягнення з відповідача заборгованості з тіла кредиту в розмірі 30405,99 грн.

Крім того, вимоги про стягнення відсотків в розмірі 4465,09 грн. є, на думку суду, обґрунтованими, оскільки такі умови прямо передбачені кредитним договором, з якими відповідач була обізнана та погодилась, підписавши договір.

Також інфляційні збитки в розмірі 1613,32 грн та 3% річних в розмірі 369,87 грн. підлягають стягненню, оскільки були нараховані, згідно розрахунку заборгованості до набрання чинності пункту 18 Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо норм на період дії воєнного стану».

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь пені в розмірі 6514,94 грн. за кредитним договором №CCNG 630385669, то суд зазначає, що підписані відповідачем оферта на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 25.03.2016 та акцепт пропозиції не містять умов про нарахування пені. Крім того матеріали справи не містять розрахунку, за який період було нараховано розмір пені.

Враховуючи вищевикладене, підстави для стягнення неустойки у вигляді пені відсутні.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 16000,00 грн на користь позивача, то суд зазначає наступне.

Так, згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Саме такого висновку дійшла Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду по справі №922/445/19 від 03.10.2019 року.

При цьому, пунктом 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справ №755/9215/15-ц, зазначено що, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальних адвокатських витрат (встановлення їхньої доцільності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін.

Судом встановлено, що представництво ТОВ «Коллект Центр» було доручено Адвокатському об`єднанню «Лігал Ассістанс» на підставі договору № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано договір № 01-07/2024 від 01.07.2024, заявку на надання юридичної допомоги № 1381 від 01.01.2026 та витяг з акту №18 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026 з яких вбачається, що АО «Лігал Ассістанс» було надано позивачу ТОВ «Коллект Центр» послуги з правничої допомоги по даній цивільній справі на загальну суму в 16000,00 грн., а саме: надання усної консультації 2 год 4000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 4 год 12000,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, Верховний Суд зазначає, що суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

До аналогічних висновків прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.

Крім того, суд приходячи до висновку про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, виходить також з того, що АО «Лігал Ассістанс» вже неодноразово надавала правову допомогу позивачу ТОВ «Коллект Центр» по аналогічним спорам з приводу стягнення заборгованості за кредитними договорами, справа є типовою справою незначної складності, розглянута у спрощеному провадженні, обсяг дослідження доказів незначний, а тому суд вважає, вищевказані витрати з правової допомоги завищеними та такими, що не відповідають критеріям справедливості та співмірності, підлягають зменшенню, зокрема в частині витрат, які нібито були понесені представником позивача у зв`язку із наданням усної консультації та складанням позовної заяви.

Таким чином, суд вважає, що співмірний та справедливий розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача становить 4000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, тому розмір судового збору, який підлягає стягненню на користь позивача становить 2262,45 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 526, 546, 549, 553, 610 ,612, 626, 629, 639, 634, 1054 ЦК України, ст. ст. 76-81, 89, 141, 178, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № CCNG 630385669 від 25.03.2016 у розмірі 36854,27 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2262,45 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 4000,00 грн.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», юридична адреса 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306, код ЄДРПОУ: 44276926;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Ю.В. Феленко