Рішення № 138300805, 13.07.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/770/26

пр.№ 2/464/1385/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.07.2026 року Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючої-судді Бойко О.М.

секретар судових засідань Константинова С.С.

позивач ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку загального позовного провадження провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон Україна» про стягнення депозитного внеску (вкладу) та відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

позивач звернулась з позовом, в якому просить стягнути з кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон Україна» матеріальну шкоду спричинену неповерненням вкладу в розмірі 901 612 грн. 64 коп та відшкодування моральної шкоди в розмірі 200 000 грн. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 26 січня 2022 року, уклала з Кредитною Спілкою «Експрес Кредит Юніон Україна» договір №51/01 - 22/B1 від 26 січня 2022 року про залучення строкового внеску (вкладу) члена Кредитної Спілки на депозитний рахунок у розмірі 400 000 грн. з датою повернення вкладу 27 лютого 2023 року. Кошти в розмірі 400 000 грн. нею внесено 26 січня 2022 року шляхом зарахування як вкладу на депозитний рахунок за договором. Згодом позивачка прийшла у відділення №1 у АДРЕСА_1 для того, щоб отримати кошти вкладу та суми належних їй процентів за договором, однак вказане відділення відповідач зачинив, посилаючись на воєнні дії в Україні. Її вимога про повернення коштів вкладу та суми належних останній процентів залишилася без задоволення. Відповідач аналогічно вчиняє і з іншими вкладниками, доказом чого є численні позови та судові рішення, що вбачається з реєстру судових рішень. Тобто, неповернення коштів вкладникам має масовий характер. На її неодноразові звернення про повернення суми вкладу та виплату відсотків відповідач не реагує. В зв`язку із вищенаведеними обставинами, просить стягнути з відповідача суму внесеного вкладу 400 000 грн., відсотки, які підлягали виплаті - за період з 26.01.2022 по 26.02.2023, 3% річних та інфляційні втрати пов`язані з невиконанням грошового зобов`язання за період з 26.01.2022 до 31.12.2026 в розмірі 48 000 грн. та 196 000 грн. відповідно, а також упущену вигоду, оскільки якби відповідач своєчасно повернув їй кошти вкладу вона б мала можливість їх розмістити в банківській установі та отримати прибуток у розмірі 214 112 грн. 64 коп. Крім того, не виконання відповідачем умов договору спричинило їй і моральну шкоду, яка виразилась у фізичних і душевних стражданнях у зв`язку з неможливістю придбати засоби до існування: продукти, медикаменти, оплатити житлово-комунальні послуги, інше. Це привело до погіршення здоров`я та способу життя. У зв`язку з відсутністю коштів була змушена позичати гроші у близьких їй людей. Дані обставини спричинили їй душевні страждання та приниження її людської гідності, розмір грошового відшкодування за моральну шкоду становить 200000,00 грн. Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення аналогічні змісту позовної заяви, просить позов задоволити у повному обсязі. Представник відповідача неодноразово у судові засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, причин неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не подав. Представник відповідача 23.06.2026 ознайомившись із усіма матеріалами справи, зокрема, і інформацією про призначення судового розгляду на 03.07.2026. в судове засідання повторно не з`явився, причин неявки не повідоми. Враховуючи наведені обставини, а також згоду позивача на заочний розгляд справи, суд відповідно до ст. 280 ЦПК України вважає за можливе розглядати справу заочно на підставі наявних у справі доказів. Заслухавши пояснення позивача, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав. Судом з`ясовано, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем КС «Експрес кредит юніон Україна» 26 січня 2022 року укладено договір №51/01-22/В1 про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, за умовами якого позивач зробив внесок на депозитний рахунок спілки грошові кошти в сумі 400 000 грн, з процентною ставкою за вкладом в розмірі 13,5% річних, з виплатою процентів щомісячно «27» числа на вимогу Члена КС. Нарахування процентів за договором відбувається за фактичну кількість днів користування спілкою вкладом члена спілки. Нарахування процентів починається з дня, наступного за днем надходження вкладу у спілку та закінчується в день, що передує дню повернення вкладу по закінченні строку договору чи з інших підставі. В день повернення вкладу проценти не нараховуються. (п. 2.3. договору). Згідно п.2.7 договору з настанням терміну повернення вкладу, вклад повертається члену спілки разом із нарахованими, але не виплаченими процентами, відповідно до п. 2.10. договору. Згідно з п. 3.1.1 договору член кредитної спілки зобов`язується здійснити вклад до спілки в порядку, визначеному п. 2.1 договору. При цьому відповідно до п. 3.2.8 договору спілка зобов`язана повернути вклад та нараховані проценти за вкладом по закінченню строку вкладу. Положення п. 8.3, 8.3.1 договору визначають порядок пролонгації договору. Так, якщо член кредитної спілки не вимагає повернення суми строкового вкладу у зв`язку з закінченням строку в день повернення вкладу (п. 1.2.2), то з наступного дня договір вважається пролонгованим на умовах вкладу на вимогу зі ставкою, яка діє на день повернення вкладу. Інформації щодо діючих процентних ставок за видами договорів розміщується на сайті спілки. Продовження строку вкладу є багаторазовим і здійснюється без оформлення додаткових договорів до даного договору. Як з`ясовано судом, на виконання умов договору ОСОБА_1 внесла кошти в національній валюті, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 240 від 26.01.2022, спілкою прийнято від позивача гроші в загальній сумі 400 000 грн. Позивачем зазначено, що до 26.01.2022 відповідач виконував умови договору по виплаті нарахованих відсотків, однак, за лютий 2022 року та в подальшому відповідач не виплатив нарахованих відсотків та після закінчення строку дії договору суми вкладу не повернув . Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 надсилала вимогу відповідачу про повернення суми вкладу та відсотків 17.05.2025, 10.06.2025, 08.07.2025 рекомендованими листами поштовим відправленням. Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Відповідно до ст. 23 Закону України «Про кредитні спілки» внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності. Кошти, що належать членам кредитної спілки, обліковуються окремо. Кошти, що належать членам кредитної спілки, використовуються для надання кредитів членам кредитної спілки, а у разі наявності тимчасово вільних коштів членів кредитної спілки - можуть розміщуватися спілкою на депозитних рахунках в установах банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами громадян, і в об`єднаній кредитній спілці, а також у державні цінні папери, перелік яких встановлюється Уповноваженим органом, та облігації міжнародних фінансових організацій, що розміщуються на території України. Кожний член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти, зазначені в частині першій цієї статті, у порядку і строки, які визначені відповідно до частини сьомої статті 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами. За змістом ч.7 ст. 10 Закону України «Про кредитні спілки» у разі припинення членства фізичної особи у кредитній спілці вступний внесок їй не повертається. Повернення обов`язкового пайового та інших внесків, крім вступного внеску, провадиться в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць після прийняття загальними зборами або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення. Повернення вкладів провадиться за взаємною згодою сторін або не пізніше строку, передбаченого відповідним договором. За своєю правовою природою договір про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок має багато спільного з договором банківського вкладу. Тому допустимим є застосування аналогії закону щодо прогалин правового регулювання відносин за договорами про залучення внеску (вкладу), які укладаються кредитними спілками. Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.03.2019 у справі №121/11524/17. За змістом частини 1 статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору (стаття 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»). Згідно з частиною 1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Відповідно до частин 1, 5 статті 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов`язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. Порядок надання депозитних послуг кредитними спілками визначений Правилами здійснення депозитних операцій для кредитних спілок, затвердженими розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 30 грудня 2011 року № 821 (далі - Правила), відповідно до яких операції, які здійснюються із внесками (вкладами) на депозитні рахунки та включають залучення і виплату грошових коштів, нарахування та виплату процентів за такими внесками (вкладами), що підлягають обов`язковій фіксації в комплексній інформаційній системі кредитної спілки. Сума внеску (вкладу) на депозитний рахунок, строки дії договору залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, умови залучення та повернення внеску (вкладу) на депозитний рахунок, а також нараховані на такі внески (вклади) на депозитний рахунок проценти (плата) визначаються між кредитною спілкою та членом кредитної спілки на договірних умовах. Договір про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок укладається в письмовій формі. Нарахування процентів визначається умовами договору про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок. Кредитні спілки повертають внески (вклади) на депозитні рахунки та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок між вкладником і кредитною спілкою. Кредитна спілка виплачує вкладникові проценти на суму внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок у розмірі, який встановлюється в договорі про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок. Відповідно до абзацу 2 частини 2 Розділу ІІ «Договірне регулювання операцій кредитної спілки з внесками (вкладами) членів кредитної спілки на депозитні рахунки» Правил, підтвердженням залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки є укладені в письмовій формі договори, первинні бухгалтерські документи, оформлені згідно з вимогами законодавства України, та належним чином зафіксована в комплексній інформаційній системі кредитної спілки інформація про операції кредитної спілки з внесками (вкладами) членів кредитної спілки на депозитних рахунках. Як зазначалося вище, відповідно до ч. 1 ст. 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Частиною 1 статті 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. За умовами договору сторонами погоджено строк повернення позивачу внеску 27.02.2023. Дострокове повернення вкладу на вимогу члена спілка умовами договору не передбачено (п.2.8 договору). Таким чином, зважаючи на те, що відповідач не виконав свої зобов`язання за договором, не повернув у визначений договором строк ОСОБА_1 внесений нею вклад, а тому суму такого вкладу в розмірі 400 000 грн. разом із відсотками, які підлягали сплаті за період з 26.01.2022 по 26.02.2023 в розмірі 43 500 грн. (13,5% річних) слід стягнути з відповідача в користь позивача. Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Як вже було зазначено строк повернення позивачу відповідачем внеску 27.02.2023, а дострокове повернення вкладу на вимогу члена спілка умовами договору не передбачено, крім того, доказів такої вимоги до завершення строку дії договору позивачем не надано. Відтак, строк виконання зобов`язань повернути суму вкладу виник 27.02.2023, а відтак, саме з цього часу слід обраховувати 3% річних та інфляційні втрати, а не з 26.01.2022 як зазначено у позові. Враховуючи те, що відповідачем прострочено грошове зобов`язання з нього підлягає стягненню також 3% річних та інфляційні втрати за період з 27.02.2023 в межах заявлених вимог до 31.01.2025 в розмірі 5 145 грн. 21 коп. 3 % річних та 104 400 грн. інфляційних втрат.

Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди з відповідача суд вважає, що така підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Згідно ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (ч. 4 ст. 23 ЦК України). Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»). Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»). Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19) відступила від висновку про застосування статей 4 та 22 Закону про захист прав споживачів, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц (провадження № 14-64цс19) в частині застосування норм права при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди за порушення договору банківського вкладу. Так, у пунктах 49-51 зазначеної постанови вказано, що "виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства. Статті 4 та 22 Закону про захист прав споживачів у чинній редакції прямо передбачають право споживача на відшкодування моральної шкоди у правовідносинах між споживачами та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг. Так, вирішуючи спір щодо відшкодування моральної шкоди за порушення споживчого договору, зокрема у справі про порушення банком зобов`язання з повернення вкладу, суди мають враховувати, що моральна шкода за порушення цивільно-правового договору як спосіб захисту суб`єктивного цивільного права може бути компенсована і в тому разі, якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором, і підлягає стягненню на підставі статей 16 та 23 ЦК України і статей 4 та 22 Закону про захист прав споживачів навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено".

З огляду на зазначені обставини, враховуючи підтвердження факту невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, що призвело до позбавлення позивача як члена кредитної спілки можливостей вільного використання власних матеріальних ресурсів, суд вважає, що позивачу завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнала, у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача, яка виразилась у невиконанні зобов`язань. Враховуючи тривалість невиконання зобов`язань, неможливість використання належних позивачу коштів, необхідність вжиття заходів до захисту порушеного права, було порушено її звичний життєвий уклад. Відтак, враховуючи зазначені обставини, а також вимоги розумності і справедливості, суд приходить до висновку, що розмір грошового відшкодування за завдану позивачці моральну шкоду становить 60 000 грн., які слід стягнути з відповідача. Щодо вимоги про відшкодування позивачу упущеної вигоди то така не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Аналогічні висновки викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2021 року у справі № 922/3928/20 та від 30 жовтня 2024 року у справі № 757/27686/22. Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток. Аналогічні висновки щодо застосування норм права висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 у справі № 750/8676/15-ц. При цьому, відповідно до норм ст. ст. 12, 13 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Також відповідно до ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечення. Проте, всупереч наведеним вище вимогам процесуального закону у справі, що розглядається, доводи ОСОБА_1 та установлені судом обставини, не дають підстав вважати про доведеність позивачем наявності завданих відповідачем збитків у вигляді упущеної вигоди, а також розміру такої шкоди. При цьому, суд не бере до уваги розрахунку позивача втраченої вигоди як неналежний доказ, оскільки такий отриманий з відкритих джерел, має орієнтовний і характер припущень, відтак, не свідчить про реальність отримання доходу і не може вважатися належним доказом упущеної вигоди відповідно до статей 7678 ЦПК України. Враховуючи наведені вище обставини справи та норми законодавства, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення упущеної вигоди є необґрунтованою і недоведеною, а тому у задоволенні такої слід відмовити. Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України). Згідно з вимогами ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. Отже, виходячи з ціни позову, позов задоволено частково, а тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судові витрати в розмірі 6 829 грн. 13 коп. Керуючись ст. 4, 13, 76-81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 280, 282-284, 288, 289, ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

позов задоволити частково.

Стягнути з Кредитної спілки ''Експрес Кредит Юніон Україна'' (місце знаходження: м. Київ, вул.Велика Васильківська, 72 ; ЄДРПОУ: 42983358) в користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) кошти за договором депозитного вкладу (внеску), а саме 400 000 грн. - депозитного внеску, 43 500 грн. - відсотків за договором депозитного венеску, 5 145 грн. 21 коп. - 3 % річних; 104 400 грн. - інфляційних втрат та 60 000 грн. відшкодування моральної шкоди.

В решті вимог позову - відмовити .

Стягнути з Кредитної спілки ''Експрес Кредит Юніон Україна'' (місце знаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 72; ЄДРПОУ: 42983358) в дохід держави 6 829 грн. 13 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 13.07.2026.

Головуюча