Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 629/3711/26
Номер провадження 3/629/874/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.07.2026 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Ткаченко О.А., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Лозівського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, не одруженого, з вищою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , якому відповідно до ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП роз`яснені права,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.122-4 ч.1,124,130 ч.1 КУпАП, -
встановив:
28.04.2026 в 23-19 год., водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Skoda Octavіа, реєстраційний номер НОМЕР_3 , по вул.Шевченка,59 м.Лозова, Харківської області, не виконав законну вимогу про зупинку подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольорів, та гучномовця, чим порушив п.п.2.4 ПДР - невиконання водіями вимог про зупинку.
Крім того, 28.04.2026 в 23-23 год., водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Skoda Octavіа, реєстраційний номер НОМЕР_3 , по вул.Шевченка,59 м.Лозова, Харківської області, не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості, не впорався з керуванням та здійснив з`їзд за межі дорожнього полотна, в результаті чого автомобіль зазнав механічних пошкоджень, чим порушив п.12.1. ПДР України - водій ТЗ не врахував безпечної швидкості руху, особливості вантажу, стан транспортного засобу.
Крім того, 28.04.2026 в 23-23 год. водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Skoda Octavіа, реєстраційний номер НОМЕР_3 , по вул.Шевченка,59 м.Лозова, Харківської області, в стані алкогольного сп`яніння. У встановленому законом порядку водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального пристрою Alcotest 6820, ARSM-0716 Drager Safety, на що водій погодився та згідно тесту №62 результат огляду склав 2.36 проміле. На пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я водій відмовився під відео запис на портативний відеореєстратор Tecsar BDC 53-02 1113057280/264, чим порушив п.2.9.а. ПДР України - керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
17.07.2026 року постановою суду справи були об`єднані в одне провадження з загальним номером №629/3711/26.
ОСОБА_1 , у судове засіданні не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Адвокат Остапенко С.Ю. діючи в інтересах ОСОБА_1 , проти притягнення останнього до адміністративної відповідальності заперечувала, надала до суду клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з вчиненням адміністративного правопорушення в стані крайньої необхідності невідкладною поїздкою за ліками для хворого батька, при цьому зазначає, що ОСОБА_1 , не заперечує факт вживання однієї банки пива.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом. Відповідно до вимог ст.245,251,252,280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
З аналізу ст.251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, суддя, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен всебічно, повно і об`єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності й навести в своєму рішенні висновки за результатами їх дослідження та оцінки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
Згідно п.3,11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Статтею 14 Закону України від 30 червня 1993 року №3353-XII «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Відповідно до диспозиції ст.122-4 ч.1 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за невиконання водієм обов`язку зупинитися на вимогу поліцейського.
За змістом Пункту 2.4 Правил дорожнього руху (ПДР), водій зобов`язаний зупинитися на вимогу поліцейського, ігнорування або невиконання цієї вимоги означає, що водій порушив прямий обов`язок, що створює небезпеку для інших людей і свідчить про непокору законним вимогам працівників поліції.
Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Проте, вимоги вказаних пунктів ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
Відповідно до диспозиції ст.124 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
За змістом п.12.1 Правил дорожнього руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Порушення водієм вимог пункту 12.1 ПДР перебуває у прямому причинному зв`язку з його з`їздом за межі проїзної частини та механічними пошкодженнями автомобіля.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п.2.9 Правил дорожнього руху водію заборонено керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також під впливом ліків, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вказані обставини підтверджуються наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №652538 від 29.04.2026, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №652531 від 29.04.2026, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №652523 від 29.04.2026, тестом №62 газоаналізатора Драгер №6820, з результатом 2,36‰, з яким погодився ОСОБА_1 , актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням до медичного закладу, відеозаписом з місця події від 29.04.2026, в ході якого ОСОБА_1 продув Драгер з результатом якого погодився, схемою ДТП, поясненнями ОСОБА_1 , зберігальної розпискою ОСОБА_2 , фототаблицями, скріншотами реєстраційного документа транспортного засобу, посвідчення водія страхового полісу з додатку Дія,.
Ці докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали складено відповідно до вимог ст.256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зазначені докази по справі про адміністративне правопорушення у своїй сукупності та взаємозв`язку підтверджують, що ОСОБА_1 , не виконав законну вимогу про зупинку подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольорів, та гучномовця, після чого намагаючись втекти, не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості, не впорався з керуванням та здійснив з`їзд за межі дорожнього полотна, в результаті чого автомобіль зазнав механічних пошкоджень, керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, що підтверджується тестом визначення стану алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу, тому співробітники патрульної поліції мали всі підстави скласти протоколи про адміністративне правопорушення..
Твердження адвоката Остапенко С.Ю. про керування транспортним засобом (після вживання банки пива) в стані крайньої необхідності, з метою придбання ліків для хворого батька, є надуманими та безпідставними, не підтверджені належними та допустимими доказами, спростовуються сукупністю досліджених судом матеріалів та не дають підстав для застосування статті 18 КУпАП.
Результат огляду - 2,36‰ істотно перевищує законодавчо допустимий показник та підтверджує перебування особи у стані алкогольного сп`яніння. Водночас твердження про кількість ужитого алкоголю саме по собі не спростовує результату огляду, з яким ОСОБА_1 погодився.
Відповідно до статті 18 КУпАП дія визнається вчиненою у стані крайньої необхідності лише за умови існування небезпеки, яка за конкретних обставин не могла бути усунута іншими засобами, та за умови, що заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена.
Стороною захисту не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що стан батька ОСОБА_1 вимагав невідкладного придбання лікарських засобів саме у зазначений час, а також що така небезпека не могла бути усунута іншим способом шляхом виклику екстреної медичної допомоги, звернення до інших осіб, використання таксі чи іншого транспортного засобу під керуванням тверезого водія.
Крім того, після висунення поліцейськими законної вимоги про зупинку водій її не виконав, продовжив рух, утратив контроль над транспортним засобом та допустив дорожньо-транспортну пригоду. Такі дії не свідчать про обрання способу усунення небезпеки, який заподіював би меншу шкоду, ніж відвернена. Отже, сукупність обов`язкових умов крайньої необхідності, передбачених статтею 18 КУпАП, у справі не встановлена.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, що відповідає вимогам ст.252 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ст.130 ч.1 КУпАП, як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; за ст.124 КУпАП - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та іншого майна; ст.122-4 ч.1 КУпАП - невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.
Посвідчення водія при складанні протоколів про адміністративне правопорушення не вилучалося.
Відповідно до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Судом, під час розгляду справи були створені всі необхідні умови для забезпечення здійснення особою, що притягається до адміністративної відповідальності, наданих законом прав для всебічного та повного дослідження обставин справи, у порядку ст.268 КУпАП було роз`яснено права та обов`язки.
Частиною другою статті 36 КУпАП встановлено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
При накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини, майнове положення, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а тому до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі, встановленому законом.
Керуючись ст.24,36,40-1,122-4 ч.1,124,130 ч.1,283,284 КУпАП, -
постановив:
ОСОБА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених за ч.1 122-4, 124, ч.1 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік (одержувач коштів: ГУК Харківської обл/Харкiвобл/21081300, код за ЄДРПОУ 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), р/р UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300).
Строк позбавлення права керування транспортними засобами обчислювати з дня набрання постановою законної сили.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави (одержувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/рUA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.
На постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана апеляційна скарга в Харківській апеляційний суд через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк пред`явлення до виконання три місяці.
Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України «Про виконавче провадження», відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі N 471/283/17-ц (провадження N 61-331св18, у розрізі ст.18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).
Суддя Олександр ТКАЧЕНКО
Судове рішення № 138300709, Лозівський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 17.07.2026. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 629/3711/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: