Ухвала суду № 138300411, 17.07.2026, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №442/8071/25

Провадження №2-п/443/9/26

УХВАЛА

іменем України

17 липня 2026 року суддя Жидачівського районного суду Львівської області Сливка С.І., розглянувши матеріали заявиадвоката Шокурова Юрія Леонідовича поданої в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 26 березня 2026 року у справі №442/8071/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

15 липня 2026 року на адресу Жидачівського районного суду Львівської області в електронній формі, яка містить зазначення про те, що документ було сформовано в системі «Електронний суд»,надійшла заява адвоката Шокурова Юрія Леонідовичав інтересах ОСОБА_1 , у якій останній просить скасувати заочне рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 26 березня 2026 року та призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

В обґрунтування поданої заяви зазначає, що 26 березня 2026 року Жидачівським районним судом Львівської області було винесено заочне рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Українські Фінансові Операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором були задоволені частково, стягнуто заборгованість за договором № 4752232 від 20.06.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в розмірі 26324, 09 грн., витрати на сплату судового збору в розмірі 1808, 76 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 4 000, 00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Позивач, на виконання вимог ЦПК України, був зобов`язаний направити відповідачу позовну заяву разом з додатками на адресу реєстрації відповідача. За місцем реєстрації відповідача будь-яку кореспонденцію від позивача, а саме позовну заяву, не отримував, що позбавило його можливості подати відзив на неї.

Відсутність доказів направлення відповідачу позовної заяви з додатками встановлено при ознайомленні з електронною справою. Також, в оскаржуваному рішенні зазначено про те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, але повторно не з`явився у судове засідання без поважних причин, не подав відзив на позов, а тому суд вважає можливим відповідно до ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів (постановити заочне рішення), однак будь-яких посилань на аркуші справи, в яких міститься докази повідомлення відповідачу про час розгляду справи, не має, що ставить під сумнів дійсність направлення повідомлень про час розгляду справи.

В матеріалах справи, які були направлені представнику відповідача, відсутній доказ того, відповідачу направлявся позов з додатками, що в свою чергу позбавляє відповідача на надання до суду відзиву, що в свою чергу є порушенням вимог ст. 178 ЦПК України. В зв`язку з тим, що позивач не виконав належним чином вимоги Закону, відповідач не був ознайомлений з позовом та додатками до нього, а тому не мав можливості надати суду відзив.

Також зазначає, що у зв`язку з тим, що відповідач не був належним чином повідомлений про наявність заочного рішення. Наявність заочного рішення була встановлена після звернення представника відповідача до суду через підсистему Електронний суд 10.07.2026 року. 10.07.2026 року представнику відповідача було надано доступ до електронної справи та судового рішення, тому саме з 10.07.2026 року почався 20-ти денний строк для звернення з заявою про перегляд заочного рішення.

Дослідивши заяву, матеріали цивільної справи, суд вказує на таке.

Заочним рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 26 березня 2026 року по справі №442/8071/25 позов задоволено частково. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські Фінансові Операції» заборгованість за договором №4752232 від 20.06.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в розмірі 26324,09 грн., витрати на сплату судового збору в розмірі 1808,76 грн. та 4000 грн. витрат на правову допомогу. В решті позовних вимог відмовлено.

Відповідно до частини другої статті 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (частини третя, четверта статті 284 ЦПК України).

Як зазначалось вище, представник відповідача в поданій заяві зазначає, що відповідач не був належним чином повідомлений про наявність заочного рішення. Наявність заочного рішення була встановлена після звернення представника відповідача до суду через підсистему Електронний суд 10.07.2026 року.

Однак, з матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.113 матеріалів справи №442/8071/25).

Копію заочного рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 26 березня 2026 року по справі №442/8071/25 відповідач ОСОБА_1 отримав 31.03.2026 за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.131 матеріалів справи №442/8071/25)

Отже, за приписами ст. 284 ЦПК України останнім днем строку для подання заяви про перегляд заочного рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 26 березня 2026 року по справі №442/8071/25, є 20.04.2026.

Натомість заяву про перегляд заочного рішення представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Шокуров Ю.Л. подав через систему «Електронний суд» 15.07.2026, тобто після спливу строку, встановленого ст. 284 ЦПК України.

Вказане підтверджує те, що ОСОБА_1 було достеменно відомо про наявність рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 26 березня 2026 року по справі №442/8071/25 ще 31.03.2026, проте жодних належних дій для подання заяви про перегляд такого у визначений Законом строк останній не вчинив.

До матеріалів заяви про перегляд заочного рішення не долучено жодних доказів на підтвердження наявності будь-яких об`єктивних та непереборних обставин, які б перешкоджали ОСОБА_1 подати заяву про перегляд заочного рішення у встановлений ст. 284 ЦПК України строк, починаючи з 31.03.2026, тобто з моменту отримання копії заочного рішення суду відповідачем, а відтак, на переконання суду, не було жодних обставин, які б унеможливлювати подання такої заяви у встановлений строк.

Більше того, у поданій заяві, представник відповідача не просить суд поновити пропущений строк на звернення до суду із вказаною заявою про перегляд заочного рішення.

Положеннями ст. 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог, передбачених ст. 127 ЦПК України суд, за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язав сторін у справі, визначених ЦПК України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк на звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.

У разі пропущення строку звернення до суду, належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.

Поважними причинами пропущення строку є причини, які не залежать від волі позивача та виключають (ускладнюють) можливість його звернення до суду із заявою у визначений законом строк.

Наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (рішення Європейського суду з прав людини у справі Олександр Шевченко проти України, п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

Дотримання строків є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Поновлення строку на перегляд заочного рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України. Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження остаточного судового рішення є порушенням принципу res judicata (правової визначеності).

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. Судом досліджуються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Зазначена позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 25.04.2022 у справі № 2-971/10, провадження № 61-20ск22.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 12.06.2024 по справі № 756/11081/20 відступила від раніше сформованого висновку у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21) та констатувала, що Велика Палата Верховного Суду, відступаючи від висновків, сформульованих у її постанові від 09.11.2021 у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21), наводить такі висновки щодо застосування положень статей 126, 127 ЦПК України в сукупності зі ст. 284, 286, 287 цього Кодексу: оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі ч.2 ст.126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення.

Також, щодо доводів представника відповідача про відсутність доказів направлення відповідачу позовної заяви з додатками, то як видно із електронних матеріалів справи №442/2/8071/25, позивачем на виконання вимог ст. 43 ЦПК України скеровувались на адресу відповідача позовну заяву з додатками, що підтверджується списком Укрпошта з описом вкладень (на 8 аркушах прикріплена до матеріалів справи в електронному вигляді).

З урахуванням викладеного, оскільки до поданої заяви про перегляд заочного рішення не долучено жодних доказів на підтвердження наявності будь-яких об`єктивних та непереборних обставин, які б перешкоджали відповідачу подати заяву про перегляд заочного рішення у встановлений ст. 284 ЦПК України строк, а також зважаючи на те, що представник відповідача у поданій заяві не просить суд поновити пропущений строк на звернення до суду із вказаною заявою про перегляд заочного рішення, суд вважає, що вказану заяву слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 126, 284 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву адвоката Шокурова Юрія Леонідовича поданої в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 26 березня 2026 року у справі №442/8071/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя С.І. Сливка