Ухвала суду № 138300192, 02.07.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/10888/25 1-кс/335/2306/2026

02 липня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчої ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжя клопотання старшої слідчої в ОВС слідчого управління ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням - прокурором Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_5 , про визначення порядку зберігання речових доказів шляхом передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12025080000000180 від 12.09.2025 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1, 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст.358, ч. 3 ст. 368 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Старша слідча в ОВС слідчого управління ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням - прокурором Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_5 , звернулася до слідчого судді з клопотанням про визначення порядку зберігання речових доказів шляхом передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12025080000000180 від 12.09.2025 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1, 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст.358, ч. 3 ст. 368 КК України.

Так, ОСОБА_6 , маючи сталі зв`язки із фізичними особами та посадовими особами лікувальних закладів міста Запоріжжя, вирішив за попередньою змовою з іншими зазначеними особами, отримувати від громадян неправомірну вигоду за здійснення впливу на посадових осіб, з метою прийняття ними рішень, що входять до їх компетенції. ОСОБА_6 було вирішено, зокрема, що за отримання неправомірної вигоди від громадян він буде здійснювати вплив на посадових осіб Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та посадових осіб Центральної лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я та Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - ЕКОПФО), з метою прийняття останніми рішень щодо встановлення груп інвалідності громадянам пов`язаної з професійними захворюваннями, для чого він та інші особи за попередньою змовою, будуть організовувати оформлення медичної документації пацієнту ОСОБА_7 колишньому працівнику ПРАТ «Запоріжвогнетрив», що не відповідає дійсному стану пацієнта.

Розуміючи неможливість реалізації свого злочинного умислу одноособово, ОСОБА_6 вирішив залучити до вчинення злочинів і інших осіб, які розділятимуть його інтереси та прагнутимуть до незаконного збагачення, які організують складання, виготовлення всіх необхідних медичних документів.

Задля цього, ОСОБА_6 , не пізніше серпня 2025 року, більш точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, повідомив про свій злочинний план колишньому медичному працівнику ОСОБА_8 та запропонував їй взяти участь у вчиненні злочинів, направлених на отримання неправомірної вигоди від громадян за вплив на прийняття рішень посадовими особами Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та посадових осіб Центральної лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - ЕКОПФО), шляхом внесення недостовірних відомостей до системи «Helsi», складення «фіктивних» медичних документів, на що остання добровільно погодилася.

Також, не пізніше серпня 2025 року, більш точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 , повідомив про свій злочинний план своїй знайомій, яка працює завідуючою соматичного відділення, сімейним лікарем КНП «Міська лікарня №4» ОСОБА_9 та запропонував ОСОБА_9 взяти участь у вчиненні злочинів, направлених на отримання неправомірної вигоди від громадян за вплив на прийняття рішень посадовими особами Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та Центральної лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я, на що остання добровільно погодилася.

Також, не пізніше серпня 2025 року, більш точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_8 , повідомила про свій злочинний план свій знайомій ОСОБА_10 та запропонувала їй взяти участь у вчиненні злочинів, направлених на отримання неправомірної вигоди від громадян за вплив на прийняття рішень посадовими особами Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та Центральної лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я, на що остання добровільно погодилася.

Також, не пізніше серпня 2025 року, більш точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_8 , повідомила про свій злочинний план своєму знайомому ОСОБА_11 , який є лікарем-невропатологом ДУ «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва» та запропонувала йому взяти участь у вчиненні злочинів, направлених на отримання неправомірної вигоди від громадян за вплив на прийняття рішень посадовими особами Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та Центральної лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я, на що останній добровільно погодилася.

Після залучення ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , за попередньою змовою між собою, ці особи повинні виконувати певні дії в процесі підготовки та вчинення злочинів задля досягнення єдиного результату отримання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб.

Так, 20 серпня 2025 року, ОСОБА_6 володіючи спеціальними знаннями і навичками, а також розуміючи законодавчу процедуру проходження отримання групи інвалідності пов`язаного з професійним захворюванням через Центральну лікарсько-експертну комісію спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я при ДУ «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва» та Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - ЕКОПФО), критерії оцінки визначення стану здоров`я пов`язаного з професійним захворюванням для прийняття рішення про наявність у особи захворювань для встановлення групи інвалідності, перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , із корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого збагачення, реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_7 для посадових осіб Центральної лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я при ДУ «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва» та ЕКОПФО, під час особистої з ним зустрічі, повідомив останньому про необхідність надання йому 300 000 (триста тисяч) гривень ніби-то за первинні обстеження, перебування на стаціонарному лікуванні, з яких від 3 000 до 20 000 грн. буде коштувати виготовлення кожного документу, так як, в подальшому, медична документація про лікування буде необхідна для проходження і подальшого направлення ОСОБА_7 до ДУ «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва», де буде підтверджено вказані «фіктивні» діагнози та подальшого звернення до ЕКОПФО. Так, ОСОБА_6 , запропонував ОСОБА_7 схему, яку він може організувати для отримання останнім групи інвалідності пов`язаної з професійним захворюванням за 4 місяці: підготовка необхідним медичних документів (стаціонарне лікування, медичні обстеження з необхідними діагнозами «заднім числом»), а потім направлення до міста Києва до ДУ «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва», де буде проходити комісія, щоб гарантовано отримати «результат», які не відповідають дійсному стану ОСОБА_7 , але є підставою для визначення групи інвалідності пов`язаної з професійним захворюванням та в подальшому направлення на ЕКОПФО та отримання групи інвалідності.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 , повторно, маючи сталі зв`язки із фізичними особами та посадовими особами лікувальних закладів міста Запоріжжя, вирішив за попередньою змовою з ними, отримувати від громадян неправомірну вигоду за здійснення впливу на посадових осіб, з метою прийняття ними рішень, що входять до їх компетенції. ОСОБА_6 було вирішено, зокрема, що за отримання неправомірної вигоди від громадян він буде здійснювати вплив на посадових осіб Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та посадових осіб Центральної лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я та Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - ЕКОПФО), з метою прийняття останніми рішень щодо встановлення груп інвалідності громадянам пов`язаної з професійними захворюваннями, для чого він та інші особи за попередньою змовою, будуть організовувати оформлення медичної документації пацієнту ОСОБА_13 колишньому працівнику ПРАТ «Запоріжвогнетрив», що не відповідає дійсному стану пацієнта.

Так, 02 грудня 2025 року, ОСОБА_6 володіючи спеціальними знаннями і навичками, а також розуміючи законодавчу процедуру проходження Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - ЕКОПФО), критерії оцінки визначення стану здоров`я пов`язаного з професійним захворюванням для прийняття рішення про наявність у особи захворювань для встановлення групи інвалідності, перебуваючи біля супермаркету «Сільпо» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, будинок №30А, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , з корисливих мотивів, повторно, переслідуючи мету особистого збагачення, реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_13 для посадових осіб Центральної лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я та ЕКОПФО, під час особистої з ним зустрічі, повідомив останньому про необхідність надання йому 300 000 (триста тисяч) гривень ніби-то за первинні обстеження, перебування на стаціонарному лікуванні, так як, в подальшому, медична документація про лікування буде необхідна для проходження і подальшого направлення цієї особи до Центральної лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я при ДУ «Інституті медицини праці імені Ю.І. Кундієва», де буде підтверджено вказані «фіктивні» діагнози та подальшого звернення до ЕКОПФО для отримання групи інвалідності пов`язаної з професійним захворюванням.

Так, 20 січня 2026 року, ОСОБА_6 володіючи спеціальними знаннями і навичками, а також розуміючи законодавчу процедуру проходження до Центральної лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я при ДУ «Інституті медицини праці імені Ю.І. Кундієва» та ЕКОПФО, критерії оцінки визначення стану здоров`я пов`язаного з професійним захворюванням для прийняття рішення про наявність у особи захворювань для встановлення групи інвалідності, перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого збагачення, реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_13 для посадових осіб Центральної лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я при ДУ «Інституті медицини праці імені Ю.І. Кундієва» та ЕКОПФО, під час особистої з ним зустрічі, повідомив останньому про необхідність надання йому 300 000 (триста тисяч) гривень ніби-то за первинні обстеження, перебування на стаціонарному лікуванні, так як, в подальшому, медична документація про лікування буде необхідна для проходження і подальшого направлення цієї особи до Центральної лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я при ДУ «Інституті медицини праці імені Ю.І. Кундієва», де буде підтверджено вказані «фіктивні» діагнози та подальшого звернення до ЕКОПФО для отримання групи інвалідності пов`язаної з професійним захворюванням. Так, ОСОБА_6 , запропонував ОСОБА_13 схему, яку він може організувати для отримання останнім, у кроткий термін, групи інвалідності пов`язаної з професійним захворюванням: підготовка необхідним медичних документів (стаціонарне лікування, медичні обстеження з необхідними діагнозами «заднім числом»), а потім направлення до міста Києва до лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я ДУ «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва», де буде проходити лікарсько-експертна комісія спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я, щоб гарантовано отримати «результат», які не відповідають дійсному стану ОСОБА_13 , але є підставою для визначення групи інвалідності пов`язаної з професійним захворюванням та в подальшому направлення на ЕКОПФО та отримання групи інвалідності.

В тому числі, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_9 перебуваючи на посаді завідуючої соматичним відділенням, будучи сімейним лікарем КНП "Міська лікарня №4" ЗМР, у зв`язку з чим є особою, яка має право на доступ до електронної медичної інформаційної системи охорони здоров`я, умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання в інформаційно телекомунікаційній системі Helsi змінила інформацію, шляхом доповнення її недостовірною інформацією про фіктивну взаємодію лікаря та пацієнта.

Так, ОСОБА_9 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці, з використанням особистої електронної пошти та паролю здійснила вхід до веб сайту, розміщеного в мережі Інтернет за адресою «https://helsi.me.» в електронному робочому кабінеті лікаря, під своїм особистим електронним ключем, вчинила умисні дії щодо несанкціонованої зміни інформації в автоматизованій системі Helsi, шляхом внесення в таку систему завідомо недостовірних відомостей про прийом пацієнтів ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , яким фактично вказані медичні послуги не надавались.

В подальшому, ОСОБА_9 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці, з використанням особистої електронної пошти та паролю здійснила вхід до веб сайту, розміщеного в мережі Інтернет за адресою «https://helsi.me.» в електронному робочому кабінеті лікаря, під своїм особистим електронним ключем, вчинила умисні дії щодо несанкціонованої зміни інформації в автоматизованій системі Helsi, шляхом внесення в таку систему завідомо недостовірних відомостей про необхідність прийому пацієнтів ОСОБА_7 , ОСОБА_13 у лікарів, яким фактично вказані медичні послуги не надавались. В подальшому, лікар, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, з використанням особистої електронної пошти та паролю здійснила вхід до веб сайту, розміщеного в мережі Інтернет за адресою «https://helsi.me.» та в електронному робочому кабінеті лікаря, під своїм особистим електронним ключем, вчинив умисні дії щодо несанкціонованої зміни інформації в автоматизованій системі Helsi, шляхом внесення в таку систему завідомо недостовірних відомостей про прийом пацієнта ОСОБА_7 . За результатами прийому у лікаря, ОСОБА_7 , ОСОБА_13 було оформлено консультативні висновки до якого внесені неправдиві відомості щодо стану здоров`я ОСОБА_7 , ОСОБА_13 .

Крім цього, з 12.09.2025 до теперішнього часу, ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 отримали неправомірну вигоду для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, маючи умисел на набуття майна, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, а також вчиненні дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна, організували схему щодо виводу та подальшого отримання ним особисто грошових коштів, отриманих в якості неправомірної вигоди за попередньою змовою з іншими особами.

Так, у вказаному кримінальному провадженні 06.05.2026 повідомлено про підозру наступним особам:

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.369-2, ч. 3 ст. 362 ч. 3, ч. 1 ст. 209 КК України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст.369-2, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст.369-2, ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209 КК України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст.369-2, ч. 1 ст. 209 КК України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст.369-2, ч. 1 ст. 209 КК України ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

З метою проведення всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, встановлення фактів вчиненого кримінального правопорушення, визначення повного кола осіб, які задіяні у злочинній схемі, збирання доказів у кримінальному провадженні, в тому числі, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчиненого кримінального правопорушення, відшукання документальних та електронних носів інформації, комп`ютерної техніки, чорнових записів, печаток, штампів, що можуть містити відомості, які містять на собі сліди злочину, засобів зв`язку, за допомогою яких спілкуються фігуранти кримінального провадження, грошових коштів одержаних внаслідок вчинення кримінальних правопорушень та\або які є доходами від них, а також інших речей і документів, що можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, 06.05.2026 на підставі ухвали слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_14 проведено обшук за місцем реєстрації та проживання громадянки ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою: АДРЕСА_2 та в ході проведення обшуку 06.05.2026 року було виявлено і вилучено наступні речі і документи:

- грошові кошти номіналом по 50 євро - 18 купюр на суму 900 євро; по 100 євро - 91 купюра на суму 9 100 євро, на загальну суму 10 000 євро;

- грошові кошти номіналом по 100 доларів США - 208 купюр, на суму 20 800 доларів США;

- грошові кошти номіналом 50 доларів США - 1 купюра;

- грошові кошти номіналом по 1000 грн. - 5 купюр на суму 5 000 грн.; по 500 грн. - 88 купюр на суму 44 000 грн.; по 200 грн. - 13 купюр на суму 2 600 грн., на загальну суму 51 600грн.

06.05.2026 слідчим винесено постанову про визначення вилученого під час обшуку речовим доказом, так як грошові кошти, які вилучені під час обшуку є об`єктами кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом.

Ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 від 13.05.2026 по справі № 335/10888/25, накладено арешт на грошові кошти 10 000 євро, 20 800 доларів США, 51 600 гривень.

В тому числі, під час проведення досудового розслідування, на підставі ухвали слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_14 проведено обшук у соматичному відділенні КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, 9, в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти на загальну суму 8000 гривень купюрами номіналом 100 грн.

Так, речі і документи, які вилучені під час обшуку, в розумінні ст. 98 КПК України є речовими доказами у кримінальному провадженні так як вони є матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом, про що слідчим винесено відповідну постанову про визнання вилученого під час обшуку речовими доказами.

Ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 від 13.05.2026 по справі № 335/10888/25 (провадження № 1-кс/335/3065/2026), накладено арешт на грошові кошти загальну суму 8000 гривень.

В тому числі, під час проведення досудового розслідування, отримано ухвалу слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя на проведення обшуку транспортного засобу марка та модель «PORSCHE CAYENNE», 2019 року випуску, сірого кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який належить громадянці ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході проведення якого 06.05.2026 було вилучено вказаний транспортний засіб та ключі до нього.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що ОСОБА_9 є підозрюваною у кримінальному провадженні за ч. 2 ст.369-2, ч. 3 ст. 362 ч. 3, ч. 1 ст. 209 КК України (06.05.2026 року повідомлено про підозру) за які Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років, в тому числі ст. 209 КК України за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна.

За вище вказаних обставин, враховуючи всі матеріали кримінального провадження у їх сукупності встановлено, що транспортний засіб марки та модель «PORSCHE CAYENNE», 2019 року випуску, сірого кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_1 та ключі від нього, які належать ОСОБА_9 , є речовими доказами, які мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, який був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Відомості, що містяться у транспортному засобів, можуть використовуватися як докази, без використання цієї речі іншими способами неможливо довести обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

13.04.2026 слідчим винесено постанову про визнання речовим доказом, так як транспортні засоби, які вилучені під час обшуку є об`єктами кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом.

Ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 від 13.05.2026 по справі № 335/10888/25, накладено арешт на транспортний засіб марки та модель «PORSCHE CAYENNE», 2019 року випуску, сірого кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_1 .

Також, проведено обшук у транспортному засобі марки та модель «BMW 530I», з номером та серією знака НОМЕР_2 , який належить громадянину ОСОБА_16 , чоловіку громадянки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та в ході проведення обшуку вилучено транспортний засіб марки та модель «BMW 530I», з номером та серією знака НОМЕР_2 та ключі від нього.

Ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 від 13.05.2026 по справі № 335/10888/25, накладено арешт на транспортний засіб марки та модель BMW 530I», з номером та серією знака НОМЕР_2 .

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ІПН НОМЕР_3 є матір`ю ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановлено, що в 2025 році ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ІПН НОМЕР_3 , набула у власність нерухоме майно закінчений будівельний об`єкт, нежитлове приміщення, апартаменти, загальною площею (кв.м): 59.2, за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 154 в идного 28.01.2025, виданого приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу ОСОБА_17 , вартість 786 940, 00грн., згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Тому враховуючи викладене, можна вважати, що вилучені за місцем проживання батьків ОСОБА_9 і місцем її роботи, це доходи ОСОБА_9 він її протиправної діяльності, яка встановлена під час проведення досудового розслідування у вище вказаному кримінальному провадженні.

Разом з тим, відповідно до інформації з ГУ ДПС в Запорізькій області сума доходу ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ІПН НОМЕР_3 , за період 2021-2026 року складає 173 206, 70грн. - соціальні виплати з відповідних бюджетів, а сума доходу ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за період 2025-2026 роках року складає 775 236 грн., у ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_7 за період 2021-2025 року дохід відсутній.

Так, під час прийняття такого рішення слідчим суддею Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя встановлено наступне:

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України). Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України).

При застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню (ст. 3 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З метою забезпечення збереження речових доказів арешт може бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України (абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України).

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу), а також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Вирішуючи питання про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, у кожному випадку розгляду відповідних клопотань слідчий суддя повинен: перевіряти наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи; з`ясовувати можливість досягнення мети, на яку посилається ініціатор клопотання, без застосування цих заходів; враховувати, що обов`язок довести наявність трьох необхідних складових для їх застосування (частина третя статті 132 КПК України) покладається на слідчого та/або прокурора; взяти до уваги розумність та співрозмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Крім того, у органів досудового розслідування є підстави вважати, що грошові кошти, які були вилучені за місцем проживання за місцем проживання громадянки ОСОБА_15 , за місцем роботи ОСОБА_9 , яка є підозрюваною у кримінальному провадженні №12025080000000180 від 12.09.2025, а також транспортні засоби, які належать ОСОБА_9 , ОСОБА_19 є результатом протиправних вчинених дій від злочинів, які ОСОБА_9 інкримінуються.

Постановою слідчого все вилучене під час проведення обшуку за місцем проживання громадянина ОСОБА_15 , за місцем роботи ОСОБА_9 та транспортні засоби, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025080000000180 від 12.09.2025.

Відповідно до ч. 2 ст. 100 КПК України регламентовано, що зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України», якою затверджено Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження (далі - Порядок).

Так, забезпечення схоронності тимчасово вилученого майна врегульовано у п. 27 вказаного Порядку, де зазначено, що схоронність такого майна забезпечується згідно з пунктами 1-26 цього Порядку до повернення майна власнику у зв`язку з припиненням тимчасового вилучення майна або до постановлення слідчим суддею, судом ухвали про накладення арешту на майно.

При цьому за п.28 Порядку речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, які через громіздкість або з інших причин, визначених у КПК, не можуть зберігатися без зайвих труднощів в обладнаних приміщеннях або в інших місцях зберігання, визначених у пунктах 17-26 цього Порядку, передаються (крім випадків, коли такі речові докази повернуто власникові або передано йому на відповідальне зберігання) за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду торговельному підприємству для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 100 КПК речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі АРМА), для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» активи приймаються Національним агентством в управління на підставі:

1) ухвали слідчого судді, суду про передачу активів Національному агентству для здійснення заходів з управління активами з метою забезпечення його збереження або збереження його економічної вартості;

2) ухвали слідчого судді, суду про передачу активів Національному агентству для реалізації;

3) згоди власника активів.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі з 1 січня 2026 року становить 3 328 гривень.

Таким чином, відповідно до ч.6 ст. 100 КПК України та ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», вартість активів, що передаються Національному агентству має перевищувати 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто, починаючи з 01.01.2026 645 600 грн.

Таким чином, враховуючи ті обставини, що грошові кошти є речовим доказом у справі, та їх загальна вартість перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, чинне законодавство України передбачає лише один шлях визначення порядку зберігання речових доказів - це передача майна Національному агентству в управління ним для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених статей 1, 9, 1924 Закону.

Відповідно до ч. 7 ст. 100 КПК України у випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини 6 цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із ст. 171-173 цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

У разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, Національне агентство у триденний строк повертає їх законному власнику.

Вимогами статті 24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», встановлено, що надходження від здійснюваного Національним агентством управління активами, а також кошти, одержані на підставі міжнародних угод щодо розподілу та повернення активів в Україну, перераховуються до державного бюджету.

На підставі викладеного, у зв`язку з тим, що арештоване майно відповідає критеріям встановлених ст. 100 КПК України, ст.ст. 19, 20 Закону, з метою забезпечення досягнення мети накладення арешту на майно, реалізації завдань кримінального провадження та керуючись ст.ст. 36, 100, 131 Кримінального процесуального кодексу України, ст.ст. 1, 9, 19, 20 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», слідча просить передати Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) в управління на підставах, у порядку та на умовах, визначених ст.ст. 19, 20 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», а саме:

- грошові кошти 10 000 євро, 20 800 доларів США, 51 600 гривень, які вилучені під час обшуку за місцем реєстрації та проживання громадянки ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою: АДРЕСА_2 ;

- грошові кошти на суму 8 000 грн., які вилучені під час обшуку за місцем роботи ОСОБА_9 в КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, 9;

- транспортний засіб марки та модель «PORSCHE CAYENNE», 2019 року випуску, сірого кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який належить громадянці ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- транспортний засіб марки та модель «BMW 530I», з номером та серією знаку НОМЕР_2 , який належить громадянину ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІПН НОМЕР_4 та клопотання розглянути без виклику власників/володільців майна.

В судовому засіданні слідча клопотання підтримала та наполягала на його задоволенні з підстав викладених у клопотанні.

В судове засідання власники майна не з`явилися. Про час, дату та місце розгляду клопотання повідомлялись у встановленому законом порядку.

В судовому засіданні адвокат власника майна проти задоволення клопотання заперечувала та просила в задоволенні клопотання відмовити. В запереченнях посилались, що клопотання є необґрунтованим, незаконним, поданим з порушенням норм КПК України та не підлягає задоволенню оскільки жодними наявними в матеріалах провадження доказами не доведено що вилучене майно здобуто злочинним шляхом або є доходами від вчинення кримінального правопорушення.

Заслухавши доводи учасників, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали в їх сукупності, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Судовим розглядом встановлено, що СУ ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025080000000180 від 12.09.2025 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст.369-2, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України.

16.06.2026 слідча звернулась до слідчого судді з клопотанням, яке погоджене прокурором, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням - прокурором Запорізької обласної прокуратури, про визначення порядку зберігання речових доказів шляхом передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12025080000000180 від 12.09.2025 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1, 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст.358, ч. 3 ст. 368 КК України, в обґрунтування якого вказає наступне.

Так, у вказаному кримінальному провадженні 06.05.2026 повідомлено про підозру наступним особам: у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.369-2, ч. 3 ст. 362 ч. 3, ч. 1 ст. 209 КК України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст.369-2, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст.369-2, ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209 КК України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст.369-2, ч. 1 ст. 209 КК України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст.369-2, ч. 1 ст. 209 КК України ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

З метою проведення всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, встановлення фактів вчиненого кримінального правопорушення, визначення повного кола осіб, які задіяні у злочинній схемі, збирання доказів у кримінальному провадженні, в тому числі, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчиненого кримінального правопорушення, відшукання документальних та електронних носів інформації, комп`ютерної техніки, чорнових записів, печаток, штампів, що можуть містити відомості, які містять на собі сліди злочину, засобів зв`язку, за допомогою яких спілкуються фігуранти кримінального провадження, грошових коштів одержаних внаслідок вчинення кримінальних правопорушень та\або які є доходами від них, а також інших речей і документів, що можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, 06.05.2026 на підставі ухвали слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя проведено обшук за місцем реєстрації та проживання громадянки ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою: АДРЕСА_2 та в ході проведення обшуку 06.05.2026 року було виявлено і вилучено наступні речі і документи:

- грошові кошти номіналом по 50 євро - 18 купюр на суму 900 євро; по 100 євро - 91 купюра на суму 9 100 євро, на загальну суму 10 000 євро;

- грошові кошти номіналом по 100 доларів США - 208 купюр, на суму 20 800 доларів США;

- грошові кошти номіналом 50 доларів США - 1 купюра;

- грошові кошти номіналом по 1000 грн. - 5 купюр на суму 5 000 грн.; по 500 грн. - 88 купюр на суму 44 000 грн.; по 200 грн. - 13 купюр на суму 2 600 грн., на загальну суму 51 600грн.

06.05.2026 слідчим винесено постанову про визначення вилученого під час обшуку речовим доказом, так як грошові кошти, які вилучені під час обшуку є об`єктами кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом.

Ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 13.05.2026 по справі № 335/10888/25, накладено арешт на грошові кошти 10 000 євро, 20 800 доларів США, 51 600 гривень.

В тому числі, під час проведення досудового розслідування, на підставі ухвали слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя проведено обшук у соматичному відділенні КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, 9, в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти на загальну суму 8000 гривень купюрами номіналом 100 грн.

Так, речі і документи, які вилучені під час обшуку, в розумінні ст. 98 КПК України є речовими доказами у кримінальному провадженні так як вони є матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом, про що слідчим винесено відповідну постанову про визнання вилученого під час обшуку речовими доказами.

Ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 13.05.2026 по справі № 335/10888/25 (провадження № 1-кс/335/3065/2026), накладено арешт на грошові кошти загальну суму 8 000 гривень.

В тому числі, під час проведення досудового розслідування, отримано ухвалу слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 28.04.2026 року на проведення обшуку транспортного засобу марка та модель «PORSCHE CAYENNE», 2019 року випуску, сірого кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який належить громадянці ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході проведення якого 06.05.2026 було вилучено вказаний транспортний засіб та ключі до нього.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що ОСОБА_9 є підозрюваною у кримінальному провадженні за ч. 2 ст.369-2, ч. 3 ст. 362 ч. 3, ч. 1 ст. 209 КК України (06.05.2026 року повідомлено про підозру) за які Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років, в тому числі ст. 209 КК України за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна.

За вище вказаних обставин, враховуючи всі матеріали кримінального провадження у їх сукупності встановлено, що транспортний засіб марки та модель «PORSCHE CAYENNE», 2019 року випуску, сірого кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_1 та ключі від нього, які належать ОСОБА_9 , є речовими доказами, які мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, який був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Відомості, що містяться у транспортному засобів, можуть використовуватися як докази, без використання цієї речі іншими способами неможливо довести обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

13.04.2026 слідчим винесено постанову про визнання речовим доказом, так як транспортні засоби, які вилучені під час обшуку є об`єктами кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом.

Ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 13.05.2026 по справі № 335/10888/25, накладено арешт на транспортний засіб марки та модель «PORSCHE CAYENNE», 2019 року випуску, сірого кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_1 .

Також, проведено обшук у транспортному засобі марки та модель «BMW 530I», з номером та серією знаку КР6666АK, який належить громадянину ОСОБА_16 , чоловіку громадянки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та в ході проведення обшуку вилучено транспортний засіб марки та модель «BMW 530I», з номером та серією знака НОМЕР_2 та ключі від нього.

Ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 13.05.2026 по справі № 335/10888/25, накладено арешт на транспортний засіб марки та модель BMW 530I», з номером та серією знаку КР6666АK.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ІПН НОМЕР_3 є матір`ю ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановлено, що в 2025 році ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ІПН НОМЕР_3 , набула у власність нерухоме майно закінчений будівельний об`єкт, нежитлове приміщення, апартаменти, загальною площею (кв.м): 59.2, за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 154 в идного 28.01.2025, виданого приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу ОСОБА_17 , вартість 786 940, 00грн., згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Тому враховуючи викладене, можна вважати, що вилучені за місцем проживання батьків ОСОБА_9 і місцем її роботи, це доходи ОСОБА_9 від її протиправної діяльності, яка встановлена під час проведення досудового розслідування у вище вказаному кримінальному провадженні.

Разом з тим, відповідно до інформації з ГУ ДПС в Запорізькій області сума доходу ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ІПН НОМЕР_3 , за період 2021-2026 року складає 173 206, 70грн. - соціальні виплати з відповідних бюджетів, а сума доходу ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за період 2025-2026 роках року складає 775 236 грн., у ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_7 за період 2021-2025 року дохід відсутній.

Так, під час прийняття такого рішення слідчим суддею Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя встановлено наступне:

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України). Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України)

При застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню (ст. 3 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З метою забезпечення збереження речових доказів арешт може бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України (абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України).

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу), а також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Вирішуючи питання про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, у кожному випадку розгляду відповідних клопотань слідчий суддя повинен: перевіряти наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи; з`ясовувати можливість досягнення мети, на яку посилається ініціатор клопотання, без застосування цих заходів; враховувати, що обов`язок довести наявність трьох необхідних складових для їх застосування (частина третя статті 132 КПК України) покладається на слідчого та/або прокурора; взяти до уваги розумність та співрозмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Крім того, у органів досудового розслідування є підстави вважати, що грошові кошти, які були вилучені за місцем проживання за місцем проживання громадянки ОСОБА_15 , за місцем роботи ОСОБА_9 , яка є підозрюваною у кримінальному провадженні №12025080000000180 від 12.09.2025, а також транспортні засоби, які належать ОСОБА_9 , ОСОБА_19 є результатом протиправних вчинених дій від злочинів, які ОСОБА_9 інкримінуються.

Постановами слідчого все вилучене під час проведення обшуку за місцем проживання громадянина ОСОБА_15 , за місцем роботи ОСОБА_9 та транспортні засоби, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025080000000180 від 12.09.2025.

Відповідно до ч. 2 ст. 100 КПК України регламентовано, що зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України», якою затверджено Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження (далі - Порядок).

Так, забезпечення схоронності тимчасово вилученого майна врегульовано у п. 27 вказаного Порядку, де зазначено, що схоронність такого майна забезпечується згідно з пунктами 1-26 цього Порядку до повернення майна власнику у зв`язку з припиненням тимчасового вилучення майна або до постановлення слідчим суддею, судом ухвали про накладення арешту на майно.

При цьому за п.28 Порядку речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, які через громіздкість або з інших причин, визначених у КПК, не можуть зберігатися без зайвих труднощів в обладнаних приміщеннях або в інших місцях зберігання, визначених у пунктах 17-26 цього Порядку, передаються (крім випадків, коли такі речові докази повернуто власникові або передано йому на відповідальне зберігання) за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду торговельному підприємству для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 100 КПК речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі АРМА), для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» активи приймаються Національним агентством в управління на підставі:

1) ухвали слідчого судді, суду про передачу активів Національному агентству для здійснення заходів з управління активами з метою забезпечення його збереження або збереження його економічної вартості;

2) ухвали слідчого судді, суду про передачу активів Національному агентству для реалізації;

3) згоди власника активів.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі з 1 січня 2026 року становить 3 328 гривень.

Таким чином, відповідно до ч.6 ст. 100 КПК України та ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», вартість активів, що передаються Національному агентству має перевищувати 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто, починаючи з 01.01.2026 645 600 грн.

Таким чином, враховуючи ті обставини, що грошові кошти є речовим доказом у справі, та їх загальна вартість перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, чинне законодавство України передбачає лише один шлях визначення порядку зберігання речових доказів - це передача майна Національному агентству в управління ним для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених статей 1, 9, 1924 Закону.

Відповідно до ч. 7 ст. 100 КПК України у випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини 6 цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із ст. 171-173 цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

У разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, Національне агентство у триденний строк повертає їх законному власнику.

Вимогами статті 24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», встановлено, що надходження від здійснюваного Національним агентством управління активами, а також кошти, одержані на підставі міжнародних угод щодо розподілу та повернення активів в Україну, перераховуються до державного бюджету.

На підставі викладеного, слідча у зв`язку з тим, що арештоване майно відповідає критеріям встановлених ст. 100 КПК України, ст.ст. 19, 20 Закону, слідчя з метою забезпечення досягнення мети накладення арешту на майно, реалізації завдань кримінального провадження та керуючись ст.ст. 36, 100, 131 Кримінального процесуального кодексу України, ст.ст. 1, 9, 19, 20 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» просить клопотання задовольнити.

Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

У статті 9 зазначеного закону зазначено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Згідно до ст. 12 вказаного закону, звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна. Акт оцінки майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акту оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акту оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Слідчому судді не надано оцінки вартості майна.

Як вбачається з ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 5 ст. 100 КПК України, речові докази та документи, надані суду, зберігаються в суді, за винятком випадків, передбачених частиною шостою цієї статті, а також речових доказів у вигляді громіздких або інших предметів, що вимагають спеціальних умов зберігання, які можуть знаходитися в іншому місці зберігання.

Згідно до ч. 6 ст. 100 КПК України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» від 10 листопада 2015 року № 772-VIII, Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство), є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» від 10 листопада 2015 року № 772-VIII, Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року. Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.

Згідно до ч. 1 ст. 21 Закону України від 10 листопада 2015 року № 772-VIII, управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.

Згідно із ч. 2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи.

Як вбачається з ч. 3 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється на умовах ефективності, а також збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості. Управитель має право на плату (винагороду), а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв`язку з управлінням активами, що відраховуються безпосередньо з доходів від використання прийнятих в управління активів. Управитель не має права відчужувати активи, прийняті ним в управління.

У клопотанні ініційоване питання щодо передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, без зазначення мети - збереження майна або збереження його економічної вартості, що стосується як грошових коштів так і транспортних засобів.

Також в клопотанні не наведено обґрунтування доцільності вжиття саме таких відповідних заходів щодо вищевказаного майна, а також того, що при не застосуванні передачі майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для реалізації у кримінальному провадженні буде перешкоджати їх збереженню або збереженню їх економічної вартості. Слідча жодним чином не обґрунтувала відповідність таких вимог потребам досудового розслідування злочинів у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159 - 1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209 - 1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212 - 1, частиною першою статей 222, 229, 239 - 1, 239 - 2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363 - 1, 364 - 1, 365 - 2 цього Кодексу.

Згідно до ч. 4 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація також застосовується одночасно із заходами кримінально-правового характеру у кримінальних провадженнях щодо вчинення суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого статтями 209, 369, 369-2 стосовно службових осіб, передбачених частиною четвертою статті 18 цього Кодексу, до грошей, цінностей чи іншого майна юридичної особи, якщо воно: 1) було одержано внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння та/або є доходами, отриманими безпосередньо від використання такого майна; 2) призначалося (використовувалося) для фінансування або матеріального забезпечення суспільно небезпечного діяння, або винагороди за його вчинення; 3) було предметом зазначеного суспільно небезпечного діяння, крім майна, що повертається власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходить у власність держави; 4) було використано як засіб вчинення суспільно небезпечного діяння, крім майна, що повертається власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про його незаконне використання.

Слідчий суддя звертає увагу, що Національне агентство здійснює саме управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні. При цьому, управління здійснюється агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.

Згідно зі ст. 100 КПК України та ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», передача майна в управління АРМА можлива лише у разі, якщо таке майно є доказом у кримінальному провадженні та існують ризики його втрати, псування або ускладнення управління ним, а також з огляду на необхідність забезпечення збереження його економічної вартості, проте у судовому засіданні слідчим не доведено ані наявність об`єктивної неможливості зберігання автомобілів на майданчику для речових доказів або на відповідальному зберіганні, так і не надано доказів того, що автомобілі потребують специфічного управління (реалізації), а не простого зберігання, або що їх вартість стрімко втрачається без передачі АРМА і насамперед пропорційність такого заходу, з огляду на ті обставини, що передача в АРМА з наступною реалізацією є крайнім заходом, який на даному етапі є передчасним і порушує право власності третіх осіб та особи, яка має статус підозрюваного, без достатніх доказів неможливості забезпечення збереження доказу іншими способами, в тому числі і щодо грошових коштів.

Європейський Суд з прав людини у справі "Свято-Михайлівської парафії проти України" (заява №77703/01) від 14 червня 2007 року в пункті 128 рішення зазначив, що "…в національному праві має бути засіб юридичного захисту від свавільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією (995_004). Визначення дискреційних повноважень, якими наділені органи державної влади в сфері основоположних прав, у спосіб, що фактично робить ці повноваження необмеженими, суперечило б принципу верховенства права. Відповідно, закон має чітко визначати межі повноважень компетентних органів та чітко визначати спосіб їх здійснення, беручи до уваги легітимну мету засобу, який розглядається, щоб гарантувати особі адекватний захист від свавільного втручання…"

Отже, слідчий суддя з урахуванням принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, враховуючи відсутність належного обґрунтування необхідності передачі зазначеного у клопотанні майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для реалізації, приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання.

З врахуванням вищевикладеного, а також зважаючи на те, що в ході судового розгляду слідчою не доведено обставин, передбачених ч. 6 ст. 100 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого є необґрунтованим, у зв`язку з чим задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.98,100,170-175, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшої слідчої в ОВС слідчого управління ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням - прокурором Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_5 , про визначення порядку зберігання речових доказів шляхом передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12025080000000180 від 12.09.2025 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1, 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст.358, ч. 3 ст. 368 КК України залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1