Рішення № 138299789, 17.07.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/20617/25

Провадження № 2/638/3435/26

РІШЕННЯ

Іменем України

17 липня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Тимченка А.М.,

за участю секретаря судового засідання Кондратюк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У жовтні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило суд стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 00-9674799 від 16 березня 2024 року у розмірі 22569,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує зобов`язання за кредитним договором №00-9674799 від 16 березня 2024 року, укладеним з ТОВ «МАКС КРЕДИТ», правонаступником якого у зобов`язанні є позивач, внаслідок чого станом на дату подання позову утворилася заборгованість у розмірі 22569,40 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 7700,00 грн; заборгованість за процентами - 14869,40 грн.

ОСОБА_1 , від імені якого діє представник Клімов Микола Пимонович , у відзиві на позовну заяву у задоволенні позовних вимог просив відмовити за необґрунтованістю, оскільки відповідач не укладав договір шляхом обміну електронним повідомленням з позивачем, долучений до позовної заяви кредитний договір не був підписаний відповідачем. Крім того, умови договору щодо надання кредиту під 2,50% у день з можливістю зниження ставки до 2,40% в день, не відповідають чинному законодавству, а саме Закону України № 3498 - IX від 22.11.2023, відповідно до якого максимальний розмір процентної ставки в даному випадку, розрахований відповідно до ч. 4 ст. 8 не може перевищувати 1%. Відтак, нарахування позивачем заборгованості з порушенням вимог ч. 5 ст. 8 Закону України - «Про споживче кредитування» більш ніж 1% в день робить договір незаконним.

У відповіді на відзив ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» позовні вимоги підтримало та просило задовольнити з огляду на наявність належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог. Щодо нарахування відсотків позивач зазначив, що вони нараховувалися відповідно до умов договору та з дотриманням чинного законодавства.

Ухвалою суду від 01 грудня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін про судове засідання.

Ухвалою суду від 25 травня 2026 року за клопотанням позивача витребувано у АТ «СЕНС БАНК» (ЄДРПОУ: 23494714, адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, електронна адреса: ccd@sensebank.com.ua)

1) Інформацію чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжна картка НОМЕР_3;

- відомості про факт зарахування коштів на картковий рахунок - маска Картки НОМЕР_3 у період з період з 16.03.2024 по 21.03.2024 у сумі 7 000,00 грн;

- інформацію чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 );

- чи є/був номер телефону НОМЕР_2 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска Картки НОМЕР_3 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 );

2) У разі підтвердження зарахування коштів ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на картковий рахунок - маска карти НОМЕР_3 , за період з 16.03.2024 по 21.03.2024 у сумі 7 000,00 грн, надати інформацію у вигляді:

- первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію;

- повного номера рахунка маска Картки НОМЕР_3, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

04 червня 2026 року до суду надійшли докази, витребувані ухвалою суду від 25 травня 2026 року.

В судове засідання представник позивача не з`явився, просив справу розглянути за відсутністю сторони позивача.

Представник відповідача в судовому засідання проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених в позовній заяві.

Заслухавши вступне слово представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Судом встановлено, що 16 березня 2024 року TOB «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 уклали Договір кредитної лінії № 00-9622873, відповідно до п. 1.1. якого Кредитодавець надає Позичальнику кредит у національній валюті у вигляді Кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Згідно з п. 1.2. Договору сума ліміту кредитної лінії (Сума кредиту) складає 7000,00 грн. Тип Кредиту - кредитна лінія. Цільове призначення Кредиту (мета отримання Кредиту) - на споживчі потреби.

Відповідно до п. 1.3. Договору строк дії кредитної лінії (Строк кредитування) - 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути Кредит Кредитодавцю (дата повернення кредиту) «11» березня 2025р.

Згідно з п. 1.5. та п. 1.5.1. Договору тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процента ставка складає 2,47 % від Суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах Строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору (за виключенням строку кредитування, коли Позичальник має право на використання Зниженої процентної ставки).

Відповідно до п. 1.7.1 Договору денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні Стандартної процентної ставки та Комісії (у разі її наявності) дорівнює 2.5% (два цілих 5 десятих) та розраховується в процентах з використанням такої формули: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100% = (62944.00/7000)/360 ? 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.

Знижена процентна ставка становить 1,48 (один цілих 48 сотих)% від Суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається Позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою Періодичною датою оплати процентів, визначеною п.1.3.1. цього Договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 25 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування Кредитом (дати видачі кредиту) протягом Строку кредитування, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору (п. 1.5.2 Договору).

Згідно з п. 1.7.2 Договору денна процентна ставка за цим Договором у разі використання Позичальником права на Знижену процентну ставку та Комісії (у разі її наявності) дорівнює 2.4% (два цілих 4 десятих) та розраховується в процентах з використанням такої формули: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100% = (61211.50/7000)/360 ? 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.

Кредитодавець одноразово нараховує Комісію за надання кредиту у розмірі 10,00% від суми Кредиту, що складає: 700.00 (сімсот гривень нуль копійок) грн., яку Позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.4 цього Договору (п. 1.6 Договору).

Відповідно до п. 3.4 Договору позичальник зобов`язаний здійснити оплату Комісії за надання кредиту та повернути Суму кредиту в останній день строку кредитування, яка є датою остаточного повернення Кредиту, а саме: «11» березня 2025 року.

Кредитодавець зобов`язаний надати кредит у дату надання/видачі Кредиту: "16"березня 2024 р. Сума Кредиту перераховується Кредитодавцем в сумі 7000 грн. на рахунок Позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_4 (п. 2.8 Договору).

Згідно з п. 3.1.-3.3 Договору розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється на щоденній основі, починаючи з дати перерахування коштів Кредиту з поточного рахунку Кредитодавця до дня фактичного повного повернення Кредиту протягом Строку дії кредитної лінії. Розрахунок процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт". До періоду розрахунку процентів включається день надання та не включається день повернення Кредиту (крім випадку, фактичного повернення Кредиту в дату, яка не відповідає дню повернення Кредиту). Проценти за користування кредитом нараховуються на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування Кредитом та оплачуються згідно умов пункту 1.3 цього Договору.

Позичальник зобов`язується, серед іншого, повернути Кредитодавцю суму Кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені Договором; Дотримуватись строків виконання зобов`язань передбачених цим Договором, в тому числі, але не виключно щодо повернення Кредиту та сплати процентів, відповідно до умов цього Договору (п. 4.3., 4.3.1., 4.3.2. Договору).

Згідно з п. 5.1. Договору сума кредиту, одержана Позичальником за Договором, повертається ним в повному обсязі у валюті Кредиту не пізніше дня повернення Кредиту (включно), зазначеного в Графіку платежів, на поточний рахунок Кредитодавця зазначений в Розділі 8 цього Договору, шляхом ініціювання переказу коштів з платіжної картки Позичальника через РОS-термінал в Особистому кабінеті.

Відповідно до п. 2.1 Договору для отримання Кредиту, Позичальник має зареєструватися на Сайті компанії та мати доступ до Особистого кабінету. При здійсненні реєстрації, Позичальник має пройти процедури ідентифікації/верифікації, керуючись підказками Сайту. Ідентифікація/верифікація здійснюється у спосіб передбачений Постановою НБУ №107 від 28.07.2020р. «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу» (із змінами та доповненнями) та залежно від технічних особливостей, результатів належної перевірки, умов фінансової послуги використовується один (або декілька) із зазначених способів ідентифікації та верифікації Клієнта: - отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних; - отримання копії ідентифікаційного документа та довідки про присвоєння PHOKПП (якщо немає необхідної інформації в ідентифікаційному документі), засвідченої KEП власника ідентифікаційного документа; - отримання ідентифікаційних даних та фінансового номера телефону з бюро кредитних історій (за умови, що джерелом таких даних є банк) та коректного введення особою, верифікація якої здійснюється, одноразовим ідентифікатором (оtр-пароля), надісланого установою на такий фінансовий номер телефону, та фотофіксації особи із використанням методу розпізнавання реальності особи та особи з власними ідентифікаційними документами, а саме сторінки/сторони, що містить фото власника, з подальшим накладенням KEП уповноваженим працівником Товариства з кваліфікованою електронною позначкою часу на отриманий електронний документ, що містить фото.

Згідно з п. 1.16. Договору цей Договір укладено на веб-сайті Кредитодавця https://treba.credit.

Цей Договір укладається Сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію» (п. 2.2. Договору).

У п. 7.10 Договору сторони підтвердили, що Договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для Сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами Сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи Договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, Позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього Договору та Правил.

У п. 7.20 Договору міститься ГРАФІК ПЛАТЕЖІВ.

Відповідно до п. 8 Договору «АДРЕСА МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ, РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН» договір підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 49509, відправленим 16.03.2024 о 10:05:16 год. на номер мобільного телефону НОМЕР_2 , введеним 16.03.2024 о 10:05:34 год.

З аналогічними умовами кредитування ОСОБА_1 ознайомився, підписавши 16 березня 2024 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором 63739 Паспорт споживчого кредиту.

Відповідно до Інформаційної довідки № 1401/12 від 23.12.2024, виданої ТОВ «Платежі Онлайн» на сайті Торговця TREBA.CREDIT через платіжний сервіс «Platon» було проведено успішну транзакцію щодо видачі грошових коштів за наступними реквізитами, зазначеними в реєстрі транзакцій, а саме:

Номер транзакції - 41057-63387-98574,

Дата та час проведення транзакції - 2024-03-16 10:05:39 год.;

Сума транзакції - 7000,00 грн;

Банк-емітент - SENSE BANK;

Маска картки клієнта - НОМЕР_4 ;

Код авторизації - 832347.

Відповідно до листа АТ «СЕНС БАНК» № 8756-БТ-32.3/2026 від 29 травня 2026 року ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є клієнтом Банку. На його ім`я відкрито запитувану картку, маска якої № НОМЕР_4 , повний номер якої НОМЕР_5 , рахунок до картки № НОМЕР_6 . Фінансовий номер телефону за платіжною карткою № НОМЕР_4 за період 16.03.2024 по 21.03.2024 НОМЕР_2 .

Випискою з рахунка приватного клієнта № 249781-2026/0531 за розрахунковий період: з 16.03.2024 по 21.03.2024, наданою АТ «СЕНС БАНК» в порядку ст. 84 ЦПК України, підтверджується зарахування 16.03.2024 о 10:05 год. транзакції по банківському рахунку № НОМЕР_6 у розмірі 7000,00 грн, код квитанції: 832347, опис операції: «Зарахування переказу з картки на картку [6536], paywayl*tr4cv (Е0100108), KYIV, UA».

Згідно з Детальним розрахункои заборгованості, складеного директором ТОВ «МАКС КРЕДИТ», заборгованість ОСОБА_1 за договором № 00-9674799 від 16.03.2024 станом на 17.12.2024 складає 22569,40 грн, з яких: 7000,00 грн - тіло кредиту, 700,00 грн - нарахована комісія, 14869,40 грн - нараховані відсотки.

На підставі Договору факторингу № 17122024-МК/Онлайн від 17.12.2024, Акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 17.12.2024 до Договору Факторингу №17122024-МК/Онлайн від 17.12.2024 (Додаток № 2 до Договору), Реєстру боржників від 17.12.2024 до Договору факторингу №17122024-МК/Онлайн від 17.12.2024, платіжних інструкцій в національній валюті № 335 від 26.12.2024, № 342 від 27.12.2024, № 358 від 06.01.2025, ТОВ «МАКС КРЕДИТ» за порядковим номер 2787 (згідно з Реєстром) відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-9674799 від 16.03.2024 на суму заборгованості 22569,40 грн, з яких: 7700,00 грн - тіло кредиту, 14869,40 грн - нараховані відсотки.

На підставі Договору факторингу № 02/06/25-E від 02.06.2025, Акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 02.06.2025 за Договором Факторингу № 02/06/25-E від 02.06.2025 (Додаток № 2 до Договору), Реєстру боржників від 02.06.2025 до Договору факторингу №02/06/25-E від 02.06.2025 (Додаток №1 до Договору), платіжної інструкції в національній валюті № 370 від 30.09.2025 на суму 300000,00 грн, № 459 від 27.11.2025 на суму 1 191 537,94 грн, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» за порядковим номером 15731 (згідно з Реєстром) відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-9674799 від 16.03.2024 на суму заборгованості 22569,40 грн, з яких: 7700,00 грн - тіло кредиту, 14869,40 грн - нараховані відсотки.

Відповідно до Виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 00-9674799 від 16.03.2024 ПІБ: ОСОБА_1 , складеної ТОВ «ФК «ЕЙС», станом на 01.11.2025 заборгованість за кредитним договором у розмірі 22569,40 грн, з яких: тіло кредиту - 7700,00 грн, проценти - 14869,40 грн, не погашена.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за кредитним договором одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті фактичних обставин цієї справи, суд зазначає, що позивач належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами довів обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, та які входять до предмету доказування у справі, а саме факт укладення між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та відповідачем в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», кредитного договору № 00-9674799 від 16.03.2024 на встановлених судом умовах. Презумпцію правомірності вказаного договору під час розгляду справи відповідачем не спростовано, а судом не встановлено обставин нікчемності цього договору.

Договір містить паспортні дані, податковий номер, номер засобів зв`язку, поштову адресу та номер платіжного засобу (банківської картки) відповідача.

Крім того, позивачем доведено належне виконання кредитодавцем своїх зобов`язань за кредитним договором щодо надання відповідачу кредитних коштів у розмірі (7000,00 грн) та в порядку, передбаченому кредитним договором, а саме шляхом безготівкового зарахування на банківську картку позичальника, що підтверджується сукупністю доказів, а саме листом ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» № 1401/12 від 23.12.2024, інформацією та випискою з банківського рахунку, наданою АТ «СЕНС БАНК».

Зазначені докази спростовують доводи відповідача про недоведеність факту укладання договором відповідачем, неотримання кредитних коштів.

Відповідачем не спростовано доводів позивача про неналежне виконання ним своїх зобов`язань щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

Водночас, суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості за процентами з огляду на таке.

Щодо заборгованості за тілом кредиту, то відповідно до умов договору сума кредиту складає 7000,00 грн (п. 1.2. кредитного договору). Наданими позивачем та витребуваними судом доказами підтверджується надання відповідачу кредиту у розмірі 7000,00 грн. Доказів видачі кредиту у більшому розмірі, зокрема 7700,00 грн, матеріали справи не містять.

За таких обставин, заборгованість за тілом кредиту не може бути більшому за суму наданого кредиту, тобто 7000,00 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 7000,00 грн, тоді як решта позовних вимог щодо стягнення тіла кредиту (700 грн) задоволенню не підлягають у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Позовних вимог про стягнення комісії у розмірі 700 грн позивачем заявлено не було.

Щодо заборгованості за відсотками, суд зазначає наступне.

22.11.2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 %; - протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи:

- з 24.12.2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%,

- з 22.04.2024 року - денна ставка не більше 1,5%,

- з 20.08.2024 року - денна ставка не більше 1%.

З наданого позивачем вбачається, що проценти за користування кредитом у загальному розмірі 14869,40 грн кредитодавцем нараховані за період з 16.03.2024 до 09.06.2024 за процентною ставкою 2,47% за кожен день користування кредитом при денній процентній ставці - 2,5% (п. 1.7.1 Договору).

Керуючись вимогами Закону та з урахуванням того факту, що Товариством надано розрахунок заборгованості, суд, провівши власний розрахунок заборгованості по процентам за користування кредитом, зазначає наступне.

Враховуючи встановлені законом обмеження щодо максимального розміру денної процентної ставки, виходячи із погодженої сторонами у договорі денної процентної ставки (2,5 %), правомірним та обґрунтованим є нарахування процентів за користування кредитом у такому розмірі:

- за період з 16.03.2024 до 21.04.2024 у розмірі 3697,30 грн (37 днів за денною процентною ставкою 2,5%);

- за період з 22.04.2024 до 09.06.2024 у розмірі 5187,00 грн (50 днів за денною процентною ставкою 1,5%).

Виходячи з вищевикладеного, обґрунтованою, та такою, що відповідає вимогам закону, є заборгованості за процентами за період 16.03.2024-09.06.2024 у розмірі 8884,30 грн.

Пред`явлена до стягнення сума заборгованості за відсотками у розмірі, що перевищує 8884,30 грн, тобто 5985,10 грн, суперечить закону, а тому стягненню не підлягає.

Доводи відповідача про незаконність кредитного договору у зв`язку з нарахуванням позивачем процентів з недотриманням вимог Закону № 3498-ІХ, є безпідставними, оскільки ґрунтуються на хибному суб`єктивному тлумаченні законодавства.

Щодо набуття позивачем прав кредитора у зобов`язанні, то ним надано належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження переходу до нього права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором на підставі Договорів факторингу з додатками, презумпцію правомірності яких відповідачем не спростовано, а судом не встановлено обставин, які би свідчили про нікчемність вказаних договорів.

Суд враховує, що матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем повідомлення про відступлення права вимоги, проте за змістом ч. 2 ст. 516 ЦК України неотримання боржником повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не звільняє його від обов`язку погашення заборгованості, а лише наділяє його право на погашення заборгованості первісному кредитору, у зв`язку з чим новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків, оскільки у цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Таким чином, за умови, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким боржник не мав жодних перешкод для виконання свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунок первісного кредитора, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України

Всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України відповідач не надав суду доказів належного, тобто відповідно до умов договору, виконання своїх зобов`язань щодо повернення суми кредиту у розмірі 7000,00 грн та сплати процентів за користування кредитом у розмірі 8884,30 грн, нарахованих відповідно до умов договору та з дотриманням чинного законодавства, ані на рахунок позивача, ані на рахунок попередніх кредиторів, тобто не спростував заборгованість за кредитним договором у розмірі 15884,30 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «ФК «ЕЙС» про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі кредиту у розмірі 7000,00 грн та процентів у розмірі 8884,30 грн, які нараховані з дотриманням вимог чинного законодавства та відповідно до умов договору, оскільки позивач довів обставини укладення кредитного договору на зазначених умовах, належне виконання кредитодавцем своїх зобов`язань шляхом надання відповідачу кредитних коштів у розмірі та у спосіб, які передбачені договором, перехід до позивача права вимоги на вказану суму заборгованості. При цьому, відповідач всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України не надав належних та допустимих доказів повернення позивачу тіла кредиту та сплати процентів за користування кредитом, тобто не спростував заборгованість за кредитним договором у вказаному розмірі.

З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги у частково та стягує з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 00-9674799 від 16 березня 2024 року у розмірі 15884,30 грн, з яких: 7000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 8884,30 грн - заборгованість за відсотками, тоді як у задоволенні решти позовних вимог відмовляє за необґрунтованістю.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог (70,379806286 %), тобто у розмірі 1704,88 грн.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

На підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 позивачем надано наступні докази:

- копію Договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, укладеного між АБ «СОЛОМКО ТА ПАРТНЕРИ» та ТОВ «ФК «ЕЙС»;

- копію Додаткової Угоди № 25771173557 від 11.09.2025 до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025;

- копію Акту прийому-передачі наданих послуг від 01.11.2025 (є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025), відповідно до якого Виконавець надав, а Клієнт отримав наступні послуги:

1) Складання позовної заяви ТОВ «ФК «ЕЙС» до позичальника, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 00-9674799 від 16.03.2024 - 2 год., вартістю 5000,00 грн;

2) Вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника, яким є ОСОБА_1 , за кредитним договором № 00-9674799 від 16.03.2024 - 2 год., вартістю 1000,00 грн;

3) Підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 00-9674799 від 16.03.2024 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 - 1 год., вартістю 500 грн;

4) Підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 00-9674799 від 16.03.2024 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 - 1 год., вартістю 500 грн.

В матеріалах справи міститься Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Соломко Олексієм Володимировичем, серiя КС № 7073/10, видане 19.10.2018.

На підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 27000 представником відповідача надано наступні докази:

- копію Договору про надання правових послуг адвоката, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Клімовим Миколою Пимоновичем;

- копію ордеру на надання правничої допомоги серія АХ № 1298065 від 24.12.2025;

- квитанції № 12 від 27.01.2026 року, відповідно до якої від ОСОБА_1 , на підставі договору про надання правової допомоги № 12 від 27.01.2026 Клімовим Миколою Пимоновичем отримано за вивчення справа -8000,00 грн, за складання відзову - 7000,00 грн, за участь в судових засіданнях (три дні) - 12000,00 грн.

В матеріалах справи міститься Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Клімовим Миколою Пимоновичем, серiя ХВ № 000288 видане 09.07.2025.

Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI передбачено, що представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

У постанові Великої Палати Верховного Суду у від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19), зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Водночас, при визначенні суми відшкодування, суд виходить з критерію реальності та необхідності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 5-6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Оцінюючи визначений стороною позивача розмір витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що він відповідає критеріям дійсності та необхідності, однак не відповідає критерію розумності з огляду на складність справи, яка є малозначною справою, типовою для представника позивача, розглянута судом у спрощеному позовному провадженні фактично без участі сторін. Крім того, враховуючи предмет та підстави позову, сталість законодавство та судової практики щодо цих правовідносин, надання правової допомоги у цій справі не потребувало від представника позивача витрачення значного часу на збирання та дослідження великого обсягу доказів. У зв`язку з викладеним, суд вважає за необхідне зменшити розмір таких витрат до 3000,00 грн, який, на переконання суду, відповідає принципам співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності.

Оцінюючи визначений стороною відповідача розмір витрат на правничу допомогуу розмірі 27000,00 грн, суд зазначає, що він відповідає критеріям дійсності та необхідності, однак не відповідає критерію розумності з огляду на складність справи, яка є малозначною справою, типовою для представника позивача, розглянута судом у спрощеному позовному провадженні фактично без участі сторін. Крім того, враховуючи предмет та підстави позову, сталість законодавство та судової практики щодо цих правовідносин, надання правової допомоги у цій справі не потребувало від представника відповідача витрачення значного часу на збирання та дослідження великого обсягу доказів. У зв`язку з викладеним, суд вважає за необхідне зменшити розмір таких витрат до 2500,00 грн, який, на переконання суду, відповідає принципам співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності.

Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2111,37 грн (3000,00*70,379%), а з позивача на користь відповідача - 740,53 грн (2500*29,621%).

З урахуванням викладеного, на підставі п. 3 ч. 2, ч. 10 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача різницю судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1370,84 грн.

Керуючись ст. 4, 10, 12-13, 76-81, 89, 131, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 00-9674799 від 16 березня 2024 року у розмірі 15884 (п`ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн 30 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір у розмірі 1704,88 грн та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1370, 84 грн, а всього судові витрати у розмірі 3075 (три тисячі сімдесят п`ять) грн 72 коп.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, адреса: вул. Поправки Юрія, будинок 6, кабінет 13, м. Київ, 02094;

відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 17 липня 2026 року.

Суддя А.М. Тимченко