Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 638/11490/25
н/п 1-кп/638/1018/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
обвинуваченої ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_9 ,
захисника ОСОБА_8 , ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_10 ,
представника потерпілого ОСОБА_11 ,
провівши судове засідання у кримінальному провадженні № 12024220000000403 від 22.03.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 4, ст. 358 Кримінального кодексу України, ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України, ОСОБА_8 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 Кримінального кодексу України,
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Шевченківського районного суду м. Харкова перебувають матеріали кримінального провадження № 12024220000000403 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 березня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
У судове засідання, призначене на 26 червня 2026 року, з`явився прокурор, представник потерпілого, обвинувачені та їх захисники.
У судовому засіданні прокурор звернувся до суду із клопотанням про зменшення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_7 , обгрунтовуючи це тим, що зменшилися ризики, передбачені статтею 177 КПК України - обвинувачений почав активно співпрацювати зі стороною обвинувачення задля укладення угоди про визнання винуватості, окрім того після внесення застави ОСОБА_7 належним чином виконував усі покладені на нього процесуальні обов`язки, випадків порушення запобіжного заходу не допускав.
Окрім того, прокурор зазначив, що обвинувачений ОСОБА_7 та заставодавець - його батько ОСОБА_12 бажають, щоб суд своїм рішенням перерахував 500 000 грн на спеціальний рахунок Національного банку України для цілей оборони України.
Тому прокурор просив зменшити розмір застави обвинуваченого ОСОБА_7 до 954 000,00 грн, а заставу у сумі 500 000,00 грн, внесену 18.12.2024 заставодавцем ОСОБА_13 на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; р/р. uа208201720355299002000006674 повернути заставодавцю та перерахувати на підтримку Збройних Сил України за відповідними реквізитами; решту застави у розмірі 954 000 грн. залишити як запобіжний захід до закінчення судового розгляду або вирішення питання судом в іншому процесуальному порядку.
До клопотання прокурор додав заяву ОСОБА_13 , у якій останні повідомив суд, що він є заставдавцем за ОСОБА_7 , йому відомо, що між прокурором та ОСОБА_7 досягнуто домовленості щодо укладення угоди про визнання винуватості, відповідно до умов якої грошові кошти, внесені як застава, підлягають перерахуванню на рахунок Збройних сил України; не заперечував проти перерахування внесених ним коштів застави у вказаній сумі.
Відповідно до листа Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області доданого до клопотання прокурора на депозитний рахунок управління надійшли, зокрема, грошові кошти у сумі 390000,00 грн з призначенням платежу: "Внесения застави за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 по справі № 953/6922/24 н/п 1-кс/953/8925/24, платіж за власні кошти - ОСОБА_13 " та 18.12.2024 у сумі 284000,00 грн з призначенням платежу: "Внесення застави за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 по справі № 953/6922/24 н/п 1-кс/953/8925/24_ Платіж за власні кошти - ОСОБА_13 ".
У судовому засіданні обвинувачений клопотання прокурора підтримав, просив задовольнити зазначив, що це його та його батька бажання, щоб грошові кошти внесені за нього у якості застави у сумі 500000 грн були перераховані на потреби Збройних сил України.
Адвокат клопотання прокурора підтримала з підстав зазначених у ньому. Зазначила, що це є важливим для укладення угоди між її підзахисним та стороною обвинувачення.
Суд, заслухавши учасників, зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 200 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання. У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які: 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
Судом встановлено, що ухвалою Київського районного суду м. Харкова у справі № 953/6922/24 від 06 грудня 2026 року обрано підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування; визначено ОСОБА_7 суму застави у розмірі 1454000 гривень.
За ОСОБА_7 було внесено заставу у загальній сумі 1454000,00 грн, одним із заставодавців є ОСОБА_13 , який вніс заставу у розмірі 674000 грн.
Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 202 Кримінального процесуального кодексу України з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Як на підставу для зменшення розміру застави прокурор послався на те, що на момент судового розгляду зменшилися ризики передбачені статтею 177 КПК України, зокрема, ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що виразилося у тому, що обвинувачений почав активно співпрацювати зі стороною обвинувачення задля укладення угоди про визнання винуватості.
У судовому засіданні це підтвердив як обвинувачений, так і його захисник, при цьому як сторона обвинувачення, так і сторона захисту висловила бажання, щоб застава, у сумі на яку її буде зменшено, була перерахована на користь Збройних Сил України, на цьому також наполягав заставодавець у заяві поданій до суду.
Інші учасники справи просили клопотання прокурора задовольнити.
Суд, заслухавши учасників кримінального провадження, приходить до висновку про можливість зміни запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави з 1454000,00 грн до 954000 грн.
Так, сторона обвинувачення наполягає на тому, що ризики передбачені ст. 177 КПК України зменшилися, оскільки сторони працюють над укладенням угоди про визнання винуватості, це підтвердила і сторона захисту.
За таких обставин суд вважає, що застава у розмірі 954000 грн є запобіжним заходом, який в повній мірі забезпечуватиме належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_7 .
Прокурор просив кошти у розмірі 500000 грн перерахувати на підтримку Збройних Сил України, у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 також просив перерахувати кошти застави для підтримки оборони України, зазначив, що це є його особистою ініціативою, яка погоджена із заставодавцем - його батьком ОСОБА_13 .
З цього приводу суд зазначає, що частиною 5 ст. 616 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право ухвалити рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу (в повному обсязі або частково), для внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України.
Тому суд вважає, що у випадку зміни запобіжного заходу шляхом зменшення розміру, застави суд не позбавлений права за клопотанням ОСОБА_7 , яке він висловив у судовому засіданні, використати кошти, передані в заставу (в повному обсязі або частково), для внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України.
Окрім того, у ході судового засідання прокурором було заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 . Прокурор просив змінити ОСОБА_6 запобіжний захід із застави на особисте зобов`язання; покласти на ОСОБА_6 строком на два місяці обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до суду за кожною вимогою; повідомляти суд про зміну місця проживання чи місця роботи; не відлучатися за межі населеного пункту проживання без дозволу суду; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими обставин кримінального провадження (до їх допиту судом); обвинуваченому ОСОБА_6 повідомити про покладені на нього обов?язки та роз?яснити, що в разі його невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прокурор також просив заставу у сумі 1454000,00 грн, внесену 12.12.2024 заставодавцями на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області повернути та перерахувати на рахунок Міністерству розвитку громад та територій України за наступними реквізитами: небюджетний рахунок групи 35 (пункт 20 Порядку № 600): Міністерство розвитку громад та територій України проспект Берестейський, 14, м. Київ, 01135 Код ЄДРПОУ: 37472062 Державна казначейська служба України МФО: 820172, UA398201720355139003002078361).
Клопотання прокурора обгрунтовано тим, що ухвалою слідчого судді щодо ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 1 454 000,0 грн, яку було внесено у повному обсязі, після чого ОСОБА_14 був звільнений з-під варти.
Водночас в іншому кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На теперішній час між прокурором та обвинуваченим досягнуто попередньої домовленості щодо укладення угоди про визнання винуватості відповідно до вимог глави 35 КПК України.
Умовами угоди передбачено повне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, останній погодився на узгоджене покарання, підтвердив готовність до співпраці та висловив намір повністю відшкодувати шкоду завдану кримінальним правопорушенням.
З цією метою ОСОБА_6 надав безумовну згоду на звернення внесеної ним застави у сумі 1 454 000,0 грн. на відшкодування шкоди потерпілій стороні - Міністерству розвитку громад та територій України.
Прокурор стверджує, що на момент розгляду клопотання істотно змінилися обставини, які покладені в основу застосування найбільш суворого запобіжного заходу та визначення зазначного розміру застави.
Так, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу органом досудового розслідування обґрунтовувались ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень. Такі ризики були враховані слідчим суддею під час постановлення ухвали про застосування тримання під вартою із визначенням застави.
Разом з тим, після завершення досудового розслідування та направлення обвинувального акта до суду, а також досягнення домовленості щодо укладення угоди про визнання винуватості, інтенсивність зазначених ризиків, на думку прокурора, істотно зменшилась.
Як стверджує прокурор, беззастережне визнання обвинуваченим своєї вини, добровільне погодження на призначення узгодженого покарання, готовність до повного відшкодування завданої шкоди шляхом перерахування застави потерпілому, а також належна процесуальна поведінка протягом усього часу дії запобіжного заходу свідчать про відсутність необхідності у подальшому застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави.
Разом із клопотанням прокурор подав до суду заяви заставодавців - ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , у яких вони повідомляють суд, що їм відомо, що між прокурором та ОСОБА_6 досягнуто домовленості щодо укладення угоди про визнання винуватості, відповідно до умов якої грошові кошти, внесені як застава, підлягають перерахуванню на рахунок потерпілої сторони Міністерства розвитку громад та територій України, та не заперечують проти перерахування внесених ними коштів застави у всій сумі на рахунок потерпілої сторони в рахунок добровільного відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.
Окрім того, прокурором суду також надано лист Міністерства розвитку громад та територій України, у якому за результатами розгляду в межах компетенції листа Харківської обласної прокуратури щодо можливості добровільного відшкодування завданих державі кримінальним правопорушенням збитків було надано реквізити розрахункового рахунку для цієї мети.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого просив клопотання прокурора задовольнити, грошові кошти передані в заставу направити для відшкодування шкоди державі на рахунок Міністерства розвитку громад та територій України, обвинувачений ОСОБА_6 також наполягав на задоволенні прокурора.
Інші учасники справи просили клопотання прокурора задовольнити.
Суд, заслухавши учасників, зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 200 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання. У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які: 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
Судом встановлено, що ухвалою Київського районного суду м. Харкова у справі № 953/6922/24 від 06 грудня 2026 року обрано підозрюваному ОСОБА_19 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування; визначено ОСОБА_6 суму застави у розмірі 1454000 гривень.
За ОСОБА_6 було внесено заставу у загальній сумі 1454000,00 грн, заставодавцями виступили ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 .
Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 202 Кримінального процесуального кодексу України з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Водночас судом встановлено, що 03 червня 2026 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова у справі № 638/7879/26 було задоволено клопотання прокурора, продовжено ОСОБА_6 раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою.
У судове засідання, в якому розглядається клопотання прокурора, про зміну обвинуваченому запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання, обвинувачений був доставлений із ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
Як на підставу для зміни запобіжного заходу прокурор послався на те, що на момент судового розгляду зменшилися ризики передбачені статтею 177 КПК України, зокрема, ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що виразилося у тому, що обвинувачений почав активно співпрацювати зі стороною обвинувачення задля укладення угоди про визнання винуватості. Зокрема, це виражається також у тому, що обвинувачений висловив бажання перерахувати грошові кошти внесені за нього у якості застави для відшкодування шкоди завданої державі.
Окрім того, прокурор вказував на те, що в іншому кримінальному провадженні до нього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що значно зменшує ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
У судовому засіданні це підтвердив як обвинувачений, так і його захисник, при цьому як сторона обвинувачення, так і сторона захисту висловила бажання, щоб застава, була перерахована на рахунок потерпілого.
Суд, заслухавши учасників кримінального провадження, приходить до висновку про можливість задоволення клопотання прокурора.
Так, сторона обвинувачення наполягає на тому, що ризики передбачені ст. 177 КПК України зменшилися, оскільки сторони працюють над укладенням угоди про визнання винуватості, це підтвердила і сторона захисту, а до обвинуваченого ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в іншому кримінальному провадженні.
Статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Оскільки як сторона обвинувачення, так і сторона захисту стверджують, що між ними досягнуто попередньої домовленості щодо укладення угоди про визнання винуватості, а обвинувачений наполягає на перерахуванні грошових коштів внесених в якості застави для компенсації шкоди завданої державі, то суд вважає доведеним, що на момент розгляду вказаного клопотання мета запобіжного заходу - забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, визначеним ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, може бути досягнута за умови застосування до обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу, аніж застава.
Частиною 1 ст. 127 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.
Отже, ОСОБА_6 наділений безумовним правом на відшкодування за його згоди шкоди, завданої державі будь-якою іншою фізичною особою.
Обвинувачений у судовому засіданні не лише надав згоду на те, щоб шкода, яку він завдав державі в особі Міністерства розвитку громад та територій України була відшкодована заставодавцями, а і наполягав на цьому.
Частиною 11 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Зважаючи на те, що суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора в частині зміни запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання, а обвинувачений ОСОБА_6 наполягає на відшкодування шкоди, завданої ним державі заставодавцями, які надали на це згоду, суд для дотримання права обвинуваченого, передбаченого ч. 1 ст. 127 КПК України вважає за необхідне клопотання прокурора в цій частині задовольнити.
У зв`язку з вище викладеним, керуючись статтями 127, 177, 182, 200, 616 Кримінального процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
Клопотання прокурора, подані у кримінальному провадженні № 12024220000000403 від 22.03.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , задовольнити.
Запобіжний захід у виді застави, застосований у кримінальному провадженні № 12024220000000403 від 22.03.2024 до підозрюваного ОСОБА_7 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова у справі № 953/6922/24 від 06 грудня 2026 року, змінити в частині суми застави, а саме: зменшити обвинуваченому ОСОБА_7 розмір застави з 1 454 000,00 (один мільйон чотириста п`ятдесят чотири тисячі гривень) до розміру, що становить 954 000 (дев`ятсот п`ятдесят чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Заставу у розмірі 500 000,00 гривень (п`ятсот тисяч), яка була внесена за ОСОБА_7 заставодавцем ОСОБА_13 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова у справі № 953/6922/24 від 06 грудня 2026 року повернути та за згоди заставодавця, перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України (для зарахування коштів у національній валюті) з такими реквізитами: Банк: Національний банк України, МФО 300001, рахунок UA843000010000000047330992708, код ЄДРПОУ 00032106, отримувач: Національний банк України.
Змінити раніше застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави на особисте зобов`язання.
Покласти на ОСОБА_6 строком на два місяці, тобто до 26 серпня 2026 року включно, обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до суду за кожною вимогою; повідомляти суд про зміну місця проживання чи місця роботи; не відлучатися за межі населеного пункту проживання без дозволу суду; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими щодо обставин кримінального провадження (до їх допиту судом).
Роз?яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заставу, яка була внесена за ОСОБА_6 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова у справі № 953/6922/24 від 06 грудня 2026 року: ОСОБА_17 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 , у розмірі 390 000,00 гривень (триста дев`яносто тисяч гривень); ОСОБА_16 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_9 , у розмірі 390 000,00 гривень (триста дев`яносто тисяч гривень); ОСОБА_18 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_10 , у розмірі 390 000,00 гривень (триста дев`яносто тисяч гривень); ОСОБА_15 у розмірі 284 000,00 гривень (двісті вісімдесят чотири тисячі гривень), повернути та за згоди заставодавців, перерахувати на рахунок Міністерства розвитку громад та територій України за наступними реквізитами: небюджетний рахунок групи 35 (пункт 20 Порядку № 600): Міністерство розвитку громад та територій України проспект Берестейський, 14, м. Київ, 01135 Код ЄДРПОУ: 37472062 Державна казначейська служба України МФО: 820172, UA398201720355139003002078361).
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, що визначене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Повний текст ухвали складено та проголошено 26 червня 2026 року.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3
Судове рішення № 138299699, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова) було прийнято 26.06.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 638/11490/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: