Рішення № 138297559, 17.07.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/11131/16-ц 2/760/9131/22/760/9131/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Усатової І.А.,

за участі секретаря - Омельяненко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд

В С Т А Н О В И В:

21 червня 2016 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів про стягнення заборгованості, у якому, просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість по тілу кредиту за кредитним договором № 055-2008-2050 від 12.06.2008 у загальному розмірі 40 918,07 дол. США.

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що 12.06.2008 між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 055-2008-2050 відповідно до умов якого банк зобов`язався надати позичальнику на умовах договору грошові кошти в сумі 104 390,00 дол. США, а позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використовувати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 13,45% річних, на умовах та в строки визначені договором.

Позивач вказує, що банк виконав свої обов`язки та надав позичальнику кредитні кошти в сумі 104 390,00 дол. США.

Факт надання кредиту підтверджується випискою про рух коштів по поточному рахунку Відповідача та Меморіальним ордером.

У договорі сторони погодили, що за користування кредитними коштами понад встановлений строк (або термін погашення) нараховується процентна ставка в розмірі 40,35% річних, а строк кредитування становить - до 10.06.2033 включно. Разом з цим, позичальник не виконав взятих на себе зобов`язань.

Керуючись положеннями п. 5.2.5. кредитного договору та нормами законодавства, 01.02.2016 банк направив позичальнику вимогу про дострокове погашення кредиту, але вимоги банку виконано не було.

При цьому, кредит завжди надається на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за користування, а зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зазначив, що 12.06.2008 між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки, відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за виконання ОСОБА_1 усіх зобов`язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору № 055-2008-2050 від 12.06.2008, укладеного між кредитором і боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути у майбутньому.

Договором поруки, яким забезпечується виконання зобов`язань відповідача ОСОБА_1 , не передбачено спеціальних умов відповідальності поручителя, тому відповідачі відповідають перед банком, як солідарні боржники.

У зв`язку з виникненням заборгованості 01.02.2016 позивач звернувся до поручителя з вимогою про виконання зобов`язань позичальника відповідно до умов поруки.

Банк вжив усіх можливих та доступних заходів стосовно кожного відповідача щодо досудового врегулювання проблеми, однак таке не призвело до повного погашення боргу, а тому позивач вимушений стягнути заборгованість у примусовому порядку, шляхом звернення до суду.

У відповідачів виник та існує борг перед позивачем, який станом на 12.05.2016 складає 40 918,07 дол. США.

Вказана сума складається з простроченої заборгованості по кредиту - 434,17 дол. США; суми дострокового стягнення кредиту - 36332,01 дол. США; за відсотками - 4118,05 дол. США; за підвищеними відсотками - 33,84 дол. США.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач також зазначає, що не суперечить законодавству України, стягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, якщо саме вона надавалась за договором.

Ухвалою від 08 серпня 2016 року відкрито провадження в справі та призначено справу до судового розгляду.

Відповідачем ОСОБА_1 на зазначену ухвалу подано апеляційну скаргу.

Постановою апеляційного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу судді Солом`янського районного суду міста Києва від 08 серпня 2016 року - без змін.

25 квітня 2019 року представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 у судовому засіданні заявлено клопотання про зупинення провадження в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Посилаючись на те, що в провадженні Оболонського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Універсал банк», про захист прав споживачів та визнання кредитного договору №055-2008-2050 від 12 червня 2008 року недійсним.

Ухвалою суду від 25 квітня 2019 року провадження у справі було зупинено до вирішення пов`язаної з нею справи №756/16695/17 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Універсал банк», про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним.

15 квітня 2021 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

Клопотання обґрунтоване тим, що рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 11 грудня 2019 року у справі №756/16695/17 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про захист прав споживача, визнання недійсним кредитного договору відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 30 червня 2020 року у справі №756/16695/17 апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 грудня 2019 року залишено без змін.

Постанова Київського апеляційного суду від 30 червня 2020 року в касаційному порядку не оскаржувалась.

Ухвалою суду від 09 червня 2022 року відновлене провадження у справі та призначено справу до розгляду.

30 листопада 2022 року позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог.

Зі змісту якої встановлено, що 11.08.2020 постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 частково задоволено. Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 13.11.2019 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задовольнити частково.

Визнано припиненою поруку ОСОБА_2 за договором поруки №055-2008-2050-Р від 12.06.2008, укладеним між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 , за виконання ОСОБА_1 кредитного договору №055-2008-2050 від 12.06.2008, за квітень та травень 2015 року.

03.05.2022 постановою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду касаційну скаргу АТ «Універсал Банк» залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного суду від 11.08.2020 залишено без змін.

Оскільки, поруку ОСОБА_2 визнано припиненою за квітень та травень 2015 року, то розмір її зобов`язання зменшився.

Відповідно до розрахунку від 12.05.2023 розмір заборгованості ОСОБА_2 становить 40 088,42 доларів США, з яких:

-прострочена заборгованість по кредиту - 434,17 доларів США;

-сума дострокового стягнення кредиту - 36 332,01 доларів США;

-відсотки - 3 291,61 доларів США;

-підвищені відсотки - 30,63 доларів США.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України та до п. 1.4 Договору поруки, відповідальність позичальника і поручителя є солідарною.

Отже, солідарно з позичальника та поручителя підлягає до стягнення сума заборгованості у розмірі 40 088,42 доларів США.

Крім того, окремо з позичальника підлягає до стягнення сума заборгованості за два місяці, а саме за квітень та травень 2015 року, поруку за якими припинено 40 918,07 доларів США - 40 088,42 доларів США = 829,65 дол. США.

Враховуючи викладене, просять зменшити розмір позовних вимог стосовно ОСОБА_2 , а саме стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № 005-2008-2050 від 12.06.2008 у розмірі 40086,15 доларів США та стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № 005-2008-2050 від 12.06.2008 у розмірі 40918,07 доларів США.

23.05.2023 від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог. У своїй заяві позивач просить вважати позовними вимогами наступні вимоги:

- стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № 005-2008-2050 від 12.06.2008 у розмірі 40088,42 доларів США;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № 055-2008-2050 від 12.06.2008 у розмірі 829,65 доларів США.

Представник АТ «Універсал Банк» до суду не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідачі у судове засідання, не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомилися належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі наявні у справі докази кожен окремо та в їх взаємозв`язку і сукупності, повно, об`єктивно та всебічно встановивши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статей 15,16 ЦК України, статей 4,5 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

За змістом статтями 3, 6, 627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з статі 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.

Так, згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (статті 1055 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.06.2008 між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 055-2008-2050 (на придбання майна) за яким:

- п. 1.1. Кредитор зобов`язується надати позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в сумі 104 390,00 доларів США, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 13,45% річних (базова процентна ставка) в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором. Сторони погодили, що розмір базової процентної ставки може змінюватись згідно умов цього договору. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 50 625,55 грн. за курсом НБУ на день укладання цього договору, при цьому сторони обумовили, що такий гривневий еквівалент має визначатися в цьому договорі лише в разі, якщо сума кредиту виражена у іноземній валюті;

- п. 1.1.1. За користування коштами понад встановлений строк (або термін погашення) нараховується процентна ставка в розмірі 40,35% річних. Розмір підвищеної процентної ставки за користування кредитом понад встановлені цим договором терміни сплати щомісячних платежів застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника. Нарахування та облік таких процентів кредитор здійснює відповідно до умов цього договору, додатків до нього та вимог чинного законодавства України, зокрема нормативних актів НБУ. Під терміном «прострочена сума основного боргу» сторони розуміють суму кредиту, що надана позичальнику за договором та станом на певну дату не повернена останнім до кредитора у терміни її погашення згідно умов договору;

- п. 1.2. Строк кредитування за цим договором становить період: з дати надання кредитором кредиту позичальнику по 10.06.2033 року включно (що є датою остаточного погашення всієї суми кредиту). Строки та терміни надання та погашення кредиту визначаються умовами цього договору;

- п. 1.3. Цільове призначення кредиту: - на придбання майна, а саме: двокімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- п. 1.4. Кредит надається на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання;

- п. 1.5. Погашення платежів за кредитом здійснюється позичальником у валюті кредиту;

- п. 2.1. Сторони погоджуються з тим, що зобов`язання кредитора надати кредит виникає з моменту виникнення усіх та кожної з наведених нижче умов:

- п. 2.1.3. Відкриття позичальником поточного рахунку № НОМЕР_1 (№ НОМЕР_2 ) у Кредитора, код банку (МФО 322001) для здійснення розрахунково-касового обслуговування операцій Позичальника з надання та погашення Кредиту;

- п. 2.3. Видача кредиту за цим договором проводиться на поточний рахунок позичальника, відкритий згідно умов п. 2.1.3. даного договору;

- п. 2.4. Погашення основної суми кредиту та процентів здійснюється шляхом сплати позичальником щомісячних платежів.

Під терміном «щомісячний платіж» сторони розуміють платіж, який складається із частини погашення основної суми кредиту та процентів, нарахованих за користування кредитом за попередній платіжний період.

Позичальник зобов`язується щомісячно в дату погашення щомісячних платежів здійснювати погашення щомісячних платежів, шляхом зарахування до такої дати (включно) відповідної суми коштів на поточний рахунок, відкритий згідно п. 2.1.3. даного договору. Позичальник доручає кредитору самостійно направляти кошти на погашення заборгованості позичальника у порядку та черговості, визначених п. 2.8. цього договору та іншими умовами цього договору.

При цьому, під терміном «дата погашення щомісячних платежів» сторони розуміють останній робочий день, що передує «10» числу кожного місяця;

- п. 2.5. Розмір щомісячного платежу встановлений у Графіку погашення кредиту, що викладений у додатку №2 до даного договору;

- п. 3.2. Забезпеченням виконання зобов`язань позичальника за договором щодо погашення кредиту, сплати процентів, комісій та інших платежів, передбачених цим договором, можливих санкцій, є: іпотека нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; порука фізичної особи - ОСОБА_2 ;

- п. 5.1. Кредитор зобов`язаний:

п/п 5.1.1. Надати позичальнику кредит в порядку і на умовах, викладених в цьому договорі;

п/п 5.1.2. Відкрити позичальнику позичковий рахунок для надання кредиту та обліку залишку заборгованості за кредитом та рахунок для нарахування та обліку нарахованих процентів за кредитом відповідно до положень та правил, що діють у кредитора;

- п. 5.2. Кредитор має право:

- п.п 5.2.2. Вимагати від позичальника належного виконання останнім взятих на себе зобов`язань по цьому договору;

- п. 5.2.5. Відповідно до ст.ст. 526, 611 ЦК України сторони погодили, що у випадку настання будь-якої з обставин, вказаних нижче, та направлення кредитором на адресу позичальника повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту і не усунення позичальником порушень умов за цим договором протягом 30 календарних днів з дати відправлення кредитором вищевказаного повідомлення (вимоги) позичальнику, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 31 календарний день з дати відправлення кредитором позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту. Перелік обставин для зміни терміну погашення кредиту, які сторони домовились вважати істотним порушенням умов договору: прострочення сплати чергового платежу за кредитом та/або процентів за користування кредитом понад 2 (двох) місяців;

- п. 5.3. Позичальник зобов`язаний:

п.п 5.3.1. Належним чином виконувати взяті на себе зобов`язання за цим договором, використовувати кредит на цілі, визначені п. 1.3. цього договору;

п.п 5.3.2 Повернути кредит в сумі, вказаній в п. 1.1. цього договору, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, а також у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором сплатити штрафні санкції та інші платежі, у строки та на умовах, що визначені цим договором.

Частиною першою статті1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно наявної в матеріалах справи копії меморіального ордеру № 0552900USD000452 від 12.06.2008 року на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_3 у ПАТ «Універсал Банк» зараховано 104 390,00 дол. США (екв. 506 625,55 грн.) з призначенням платежу: надання кредиту згідно договору № 055-2008-2050 від 12.06.2008 року.

За змістом виписки по особовому рахунку НОМЕР_3 USD ОСОБА_1 від 12.06.2008 року, у цей день відбулось надання кредиту в сумі 104 390,00 дол. США згідно договору № 055-2008-2050 від 12.06.2008 року.

10.07.2009 року між банком та позичальником було укладено додаткову угоду б/н до кредитного договору №055-2008-2050 від 12.06.2008 року, якою сторони змінили розмір плати за користування кредитом та встановили періоди застосування конкретно визначених процентних ставок, а також сторони виклали п. 1.1. кредитного договору у наступній редакції: 1.1. Кредитор надав позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в сумі 104 390,00 доларів США, а позичальник прийняв та належним чином використав ці грошові кошти на цілі визначені в договорі, позичальник також зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в наступному порядку: […]

Між кредитором та позичальником в послідуючому укладено додаткову угоду від 05.08.2009 року до кредитного договору №055-2008-2050 від 12.06.2008 року.

Отримання позичальником кредитних коштів в сумі 104 390,00 дол. США в повній мірі підтверджується вказаним вище меморіальним ордером та випискою по особовому рахунку, а також безпосередньо слідує зі змісту додаткових угод до договору кредиту у яких сторони у стверджувальній формі виклали його умови про те, що кредитор надав позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в сумі 104 390,00 доларів США, а позичальник прийняв та належним чином використав ці грошові кошти на цілі визначені в договорі, позичальник також зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Згідно частини другої статті 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Із наявних в матеріалах справи розрахунків заборгованості банку за кредитом вбачається, що позичальником було порушено умови договору кредиту про щомісячну сплату коштів, що в свою чергу надало кредитору право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту, що залишилась до сплати, ураховуючи також прострочене тіло кредиту, та нараховані відсотки.

Відповідно до розрахунку заборгованості банку, станом на 12.05.2016 загальна сума заборгованості становить 40 918,07 дол.

Згідно вимоги (повідомлення) банку від 01.02.2016 на адресу позичальника ОСОБА_1 , кредитором повідомлено позичальника про несплату заборгованості по кредиту та нарахованих процентах, яка в цілому становить 39 236,72 дол. США. У вимозі вказано, що враховуючи значний строк невиконання зобов`язань за кредитним договором, банк вимагає від позичальника, з моменту отримання цієї вимоги, негайно сплатити прострочену заборгованість за кредитним договором, проценти нараховані за користування кредитними коштами та штрафні санкції за порушення виконання зобов`язань. У випадку невиконання цієї вимоги термін повернення кредиту визнається банком таким, що настав достроково на шістдесят перший день з моменту отримання цієї вимоги та банк буде вимушений стягнути всю суму кредиту в примусовому порядку.

Вказану вимогу відповідач ОСОБА_1 отримав 06.02.2016, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Отже, банк скористався своїм правом на дострокове повернення кредитних коштів і своєю вимогою переніс кінцевий строк повернення коштів на 07.04.2016.

Відповідно до статей 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статей 610, 629 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до статей 553, 554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За змістом статей 541, 543 ЦК України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 договором поруки №055-2008-2050-Р від.12.06.2008:

- п. 1.1. Поручитель поручається перед кредитором за виконання ОСОБА_1 усіх її зобов`язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору № 055-2008-2050 від 12.06.2008, укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником;

- п. 1.3. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов`язаннями останнього за Основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату продуцентів, комісії, винагороди, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Основного договору. Сторони підтверджують, що порукою за цим договором забезпечуються також і розміри зобов`язань, які можуть бути змінені відповідно о умов Основного договору, на що поручитель, підписанням цього договору, дає свою безумовну та безвідкличну згоду, розуміючи, що внаслідок змін умов Основного договору може збільшитись обсяг його відповідальності;

- п. 1.4. Відповідальність поручителя і боржника є солідарною;

- п. 2.1. У випадку невиконання боржником своїх зобов`язань за Основним договором кредитор має право пред`явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов`язковими до виконання поручителем на 10-й день з дати відправлення кредитором йому такої вимоги;

- п. 2.3. Поручитель зобов`язаний виконати свої зобов`язання за договором на користь кредитора шляхом переказу/перерахування коштів у сумі заборгованості боржника за Основним договором відповідно до умов Основного договору та/або на рахунки вказані кредитором;

- п. 4.2. Порука припиняється із припиненням всіх зобов`язань Боржника за основним договором, що забезпечується такою порукою.

У подальшому між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 05.08.2009 було укладено Додаткову угоду до Договору поруки № 055-2008-2050-Р від 12.06.2008.

1. Сторони, враховуючи внесені зміни до Основного договору (№ 055-2008-2050 від 12.06.2008 року) укладеного між Кредитором та Боржником ( ОСОБА_1 ), погодили внести відповідні зміни й до Договору поруки.

1.2. Поручитель засвідчує, що йому добре відомі усі умови Основного договору і він погодився з ними.

У подальшому в зв`язку з порушенням позичальником умов кредитного договору про щомісячну сплату коштів, банком було направлено на адресу поручителя ОСОБА_2 вимогу (повідомлення) від 01.02.2016.

Зазначеною вимогою кредитор повідомив поручителя про несплату позичальником заборгованості по кредиту та нарахованих процентах, яка в цілому становить 39 236,72 дол. США. У вимозі вказано, що враховуючи значний строк невиконання зобов`язань за кредитним договором, банк вимагає від поручителя усунення порушення основного кредитного договору/договору поруки та виконання ним зобов`язань позичальника за кредитним договором, а саме: з моменту отримання цієї вимоги, негайно сплатити прострочену заборгованість за кредитним договором, проценти, нараховані за користування кредитними коштами, та штрафні санкції за порушення виконання зобов`язань. У випадку невиконання цієї вимоги термін повернення кредиту визнається банком таким, що настав достроково на шістдесят перший день з моменту отримання цієї вимоги та банк буде вимушений стягнути всю суму кредиту в примусовому порядку.

Вказану вимогу відповідачка ОСОБА_2 отримала 05.02.2016 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до положень статті 559 ЦК України (в редакції станом на час укладення договору поруки), порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

У вказаному вище договорі поруки сторони визначили, що порука припиняється якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку/терміну виконання боржником основного зобов`язання за Основним договором не пред`явить вимоги до поручителя.

Ураховуючи наведене порука не припинилась і солідарний обов`язок позичальника та поручителя триває, тому законними є вимоги банку про стягнення заборгованості по тілу кредиту у солідарному порядку.

У позовній заяві АТ «Універсал Банк» просило, крім стягнення заборгованості за тілом кредиту, стягнути з відповідачів заборгованість за процентами за користування кредитними коштами та за підвищеними процентами, нарахованими відповідно до умов кредитного договору № 055-2008-2050 від 12.06.2008.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях.

Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу.

Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України врегульовано правовідносини щодо сплати процентів саме за правомірне користування чужими грошовими коштами, коли боржник одержує можливість законно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. А саме - протягом строку кредитування, визначеному в кредитному договорі.

Це відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 23.05.2018 по справі № 910/1238/17.

Як встановлено судом, 12.06.2008 між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 055-2008-2050, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 104 390,00 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 13,45 % річних, а у разі користування кредитними коштами понад встановлений строк - 40,35 % річних. Факт надання кредитних коштів підтверджується меморіальним ордером № 0552900USD000452 від 12.06.2008 та випискою по особовому рахунку.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Тобто, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18, пункти 53,53) та від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).

При цьому, очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.

За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Відповідна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16.

Таким чином, в частині вимог про стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором, після спливу строку кредитування, слід зазначити, що банк як кредитор позбавлений права нараховувати відсотки та інші платежі, передбачені кредитним договором, після спливу строку кредитування, що відповідає вище наведеному правовому висновку.

Отже, підстав для стягнення відсотків, що нараховані банком за період з 07.04.2016, немає, а заявлені позовні вимоги за зазначений період задоволенню не підлягають, оскільки такі нарахування здійснені банком поза межами строку кредитування.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, станом на дату звернення до суду за відповідачами обліковується заборгованість за кредитним договором № 055-2008-2050 від 12.06.2008, яка складається із заборгованості за основною сумою кредиту, процентами за користування кредитними коштами та підвищеними процентами, нарахованими відповідно до умов договору.

Оцінивши подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення процентів за користування кредитом є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Також суд зазначає наступне.

Слід розмежовувати порядок проголошення судового рішення (скороченого або повного) у разі явки учасників справи у судове засідання та складання повного судового рішення, за відсутності учасників справи. Порядок ухвалення судового рішення та його проголошення залежить від того чи судове засідання, яким завершений розгляд справи, відбулось у присутності учасників справи, чи за їхньої відсутності; повне судове рішення було складено чи складання повного судового рішення було відкладено;

загальний порядок ухвалення рішення застосовується, якщо розгляд справи відбувся з викликом учасників і вони брали участь у судовому засіданні. Зокрема, суд виходить до нарадчої кімнати (частина перша статті 244 ЦПК України); у нарадчій кімнаті суд приймає, складає та підписує рішення (повне чи скорочене) (частина друга статті 259 ЦПК України); повернувшись із нарадчої кімнати, суд проголошує рішення (повне чи скорочене) (частина перша статті 268 ЦПК України); датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене) (перше речення частини п`ятої статті 268 ЦПК України); копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення (частина перша статті 272 ЦПК України); у разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення (частина друга статті 272 ЦПК України);

у разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення суд повідомляє, коли буде складено повне рішення (частина шоста статті 268 ЦПК України). Проголошення судового рішення передбачає надання публічності такому рішенню, дотримуючись принципу гласності судового процесу. Тобто проголошення судового рішення відбувається публічно або у закритому судовому засіданні лише під час перебування учасників справи у судовому засіданні у залі суду; у разі розгляду судом справи без виклику учасників справи або учасники справи в судове засідання не з`явились, ухвалення рішення відбувається у такому самому порядку, проте з урахуванням певних винятків: а) рішення не проголошується; б) датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання таке судове засідання не проводиться. У цьому випадку судове рішення не проголошується (частина четверта статті 268 ЦПК України) і датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п`ятої статті 268 ЦПК України);

у передбачених нормами ЦПК України випадках повне судове рішення може відображати дату судового засідання, яким завершено судовий розгляд (відповідна дата вказана у вступній частині судового рішення) та дату складення повного судового рішення (відповідна дата вказана у резолютивній частині або після резолютивної частини судового рішення). У випадках, коли відбувається проголошення судового рішення, датою такого судового рішення є дата судового засідання, яким завершено судовий розгляд. І навпаки, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи;

з урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Так сторони були повідомлені про судове засідання, призначене на 17 лютого 2025 року, завчасно, належним чином в установленому законом порядку, проте у судове засідання не з`явились.

З урахуванням того, що розгляд справи, відбувався за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення у справі є дата складення повного судового рішення - 17 липня 2026.

Схожі висновки Верховний Суд зробив у постановах від 25 травня 2020 року у справі 464/8801/16-ц (провадження № 61-35930св18), від 03 червня 2021 року у справі № 522/6826/19 (провадження № 61-3778св21), від 22 червня 2021 року у справі № 495/3904/18 (провадження № 61-1172св21), від 24 червня 2021 року у справі № 522/14984/19 (провадження № 61-9632св20), від 30 червня 2021 року у справі № 523/7115/18 (провадження № 61-6241св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 462/2906/20 (провадження № 61-9829св21).

На підставі викладеного. керуючись статей 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України, статей 526, 530, 541, 543, 546, 553, 554, 559, 1054, 1050 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № 055-2008-2050 від 12.06.2008 у розмірі 40 088,42 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № 055-2008-2050 від 12.06.2008 у розмірі 829,65 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 7646 (сім тисяч шістсот сорок шість) грн. 02 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 7646 (сім тисяч шістсот сорок шість) грн. 02 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.А. Усатова