Ухвала суду № 138297469, 16.07.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/6900/26

ун. № 759/18656/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Святошинського УП ГУНП м. Києві ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 та подане в кримінальному провадженні №12026100080000144 від 16.01.2026, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, освіта середня, фізична особа підприємець, одружений, має на утриманні неповноліттю дитину, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , згідно ст. 89 КК України не судимий,

підозрюваного за ч. 3 ст. 301, ч. 4 ст. 301-1, ч. 4 ст. 152 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві, погоджене прокурором, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 .

Клопотання мотивоване тим, що СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026100080000144 від 16.01.2026 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 301-1, ч. 4 ст. 152, ч. 3 ст. 301 КК України.

За версією сторони обвинувачення, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , упродовж тривалого часу здійснював зберігання, збут та розповсюдження порнографічної продукції, у тому числі дитячої порнографії, із використанням мережі Інтернет та месенджера «Telegram» з метою отримання матеріальної вигоди. Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у зґвалтуванні своєї малолітньої падчерки, яка не досягла чотирнадцятирічного віку.

27.02.2026 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 301, ч.ч. 1, 4 ст. 301-1 КК України. Надалі, 17.03.2026, йому повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 301-1, ч. 4 ст. 152, ч. 3 ст. 301 КК України.

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 28.02.2026 щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави, який у подальшому продовжувався. Строк дії останньої ухвали про тримання під вартою закінчується, тоді як строк досудового розслідування продовжено до 27.08.2026.

Обґрунтовуючи необхідність продовження строку тримання під вартою, слідчий зазначає, що завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали неможливо, оскільки необхідно отримати висновки призначених судових експертиз, завершити виконання тимчасових доступів до речей і документів, провести аналіз руху грошових коштів, виконати низку інших слідчих та процесуальних дій, після чого вирішити питання щодо остаточної правової кваліфікації дій підозрюваного та виконати вимоги ст. 290 КПК України. Крім того, на думку сторони обвинувачення, ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати.

У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник проти задоволення клопотання заперечували. Посилалися на необґрунтованість повідомленої підозри, відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також просили змінити запобіжний захід на більш м`який, не пов`язаний із триманням під вартою, або зменшити розмір застави.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування чи продовження запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, наявність хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання таким ризикам.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали.

Як убачається з матеріалів клопотання, 27.02.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 301, ч.ч. 1, 4 ст. 301-1 КК України, а 17.03.2026 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 301-1, ч. 4 ст. 152, ч. 3 ст. 301 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується матеріалами кримінального провадження, які вже були предметом оцінки слідчого судді при постановленні попередніх ухвал про застосування та продовження запобіжного заходу, а також матеріалами, отриманими під час подальшого досудового розслідування. На цьому етапі кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання доведеності вини особи чи допустимості окремих доказів, оскільки такі питання є предметом судового розгляду по суті. Разом із тим надані стороною обвинувачення матеріали є достатніми для висновку про те, що повідомлена підозра не є очевидно необґрунтованою та виправдовує подальше застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Оцінюючи доводи сторони обвинувачення щодо наявності ризиків, слідчий суддя враховує характер та тяжкість інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, серед яких є особливо тяжкі злочини, за вчинення яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк. Хоча сама лише тяжкість можливого покарання не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою, у сукупності з іншими встановленими обставинами вона істотно підвищує ризик ухилення від кримінальної відповідальності.

На переконання слідчого судді, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час не зменшився. Усвідомлюючи тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень та можливість призначення суворого покарання, підозрюваний у разі звільнення з-під варти може вчинити дії, спрямовані на переховування від органу досудового розслідування та суду.

Також продовжує існувати ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Як убачається з матеріалів провадження, потерпіла та частина свідків ще не допитані судом у порядку, визначеному КПК України, а окремі процесуальні дії за їх участю залишаються невиконаними. Враховуючи характер взаємовідносин між підозрюваним, потерпілою та свідками, а також обізнаність підозрюваного щодо їх місця проживання та інших персональних даних, не можна виключити можливість незаконного впливу на зазначених осіб у разі його звільнення.

Не втратив актуальності й ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. З урахуванням характеру інкримінованих кримінальних правопорушень, способу їх, за версією сторони обвинувачення, вчинення та обставин кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що ризик вчинення інших кримінальних правопорушень або продовження кримінально протиправної діяльності на цьому етапі досудового розслідування повністю не усунутий.

При цьому доводи сторони захисту щодо відсутності ризиків були предметом оцінки слідчого судді, однак не знайшли свого підтвердження матеріалами, поданими до суду. Будь-яких нових обставин, які б свідчили про істотне зменшення встановлених ризиків або втрату ними актуальності, під час судового розгляду не встановлено.

Крім того, слідчий суддя бере до уваги, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває. З матеріалів клопотання вбачається, що органу досудового розслідування необхідно отримати висновки призначених судових експертиз, завершити виконання тимчасових доступів до речей і документів, провести аналіз отриманої інформації, виконати інші слідчі та процесуальні дії, а також вирішити питання щодо остаточної правової кваліфікації дій підозрюваного та виконати вимоги ст. 290 КПК України. Зазначені процесуальні дії є об`єктивно необхідними для завершення досудового розслідування, а тому слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення про неможливість його завершення до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

За сукупності наведених обставин слідчий суддя доходить висновку, що ризики, встановлені при попередньому обранні та продовженні запобіжного заходу, не зменшилися, а наведені стороною захисту доводи не спростовують необхідності подальшого застосування до ОСОБА_4 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів на даному етапі кримінального провадження не забезпечить досягнення мети, визначеної ст. 177 КПК України.

Разом із тим, вирішуючи питання про розмір застави, слідчий суддя виходить із положень ч.ч. 3, 4 ст. 183 та ст. 182 КПК України, відповідно до яких при постановленні ухвали про застосування чи продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, якщо відсутні підстави для незастосування застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу, а також ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. При цьому розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків і не бути завідомо непомірним.

Слідчим суддею враховано, що підозрюваний тривалий час перебуває під вартою, за цей період органом досудового розслідування проведено значний обсяг слідчих та процесуальних дій, а окремі ризики, хоча й продовжують існувати, певною мірою втратили свою інтенсивність порівняно з моментом первинного обрання запобіжного заходу. Водночас характер та тяжкість інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, а також необхідність забезпечення його належної процесуальної поведінки не дають підстав для подальшого істотного зменшення розміру застави.

При визначенні її розміру слідчий суддя також враховує дані про особу підозрюваного, його сімейний стан, наявність на утриманні малолітньої дитини, вимоги розумності та співмірності втручання у право на свободу, а також практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави має визначатися таким чином, щоб перспектива її втрати була достатнім стримуючим фактором для забезпечення належної процесуальної поведінки особи.

За таких обставин слідчий суддя вважає за можливе зменшити визначений попередньою ухвалою розмір застави зі 180 до 160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 532 480 (п`ятсот тридцять дві тисячі чотириста вісімдесят) гривень, оскільки саме такий розмір застави є співмірним встановленим ризикам, відповідає вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України та буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 194, 197, 199, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Продовжити стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 27 серпня 2026 року включно та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, у розмірі 160 (сто шістдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 532 480 (п`ятсот тридцять дві тисячі чотириста вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м.Києва, (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, банк отримувача ДКСУ, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089), після внесення якої підозрюваний підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці з дня внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за викликом;

- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із свідками, потерпілою з приводу обставин кримінального правопорушення;

- здати на зберігання слідчому свій закордонний паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі невиконання покладених на нього обов`язків застава звертається в дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 17 липня 2026 року.

Cлідчий суддя ОСОБА_1