Рішення № 138297419, 17.07.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/20009/25

пр. № 2/759/1995/26

17 липня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва

в складі головуючого судді Твердохліб Ю.О.,

за участю секретаря Жиглій Є.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 01261-12/2024, № 8449834 у загальному розмірі 29 699,34 грн та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.12.2024 року між ТОВ «Стар файненс груп» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 01261-12/2024, який підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом одноразового ідентифікатора.

25.04.2025 року між ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 250424 у відповідності до умов якого ТОВ «Старфайненс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги до боржників зокрема і відповідача.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 250425 від 25.04.2025, ТОВ «ФК`ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача: за кредитним договором № 01261-12/2024 в розмірі 18 597,34 грн, з яких:

-8 826,10 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;

-7 943,40 грн - сума заборгованості за відсотками;

-1 827,84 грн - сума заборгованості за штрафом.

15.12.2024 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8449834, який підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом одноразового ідентифікатора.

27.03.2025 р. між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №27/03/25, відповідно до якого, а також додаткової угоди №7 та реєстру боржників до ТОВ "Фінансова Компанія "Європейська агенція з повернення боргів" перейшло право грошової вимоги до відповідача.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025 року, ТОВ «ФК`ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача: за кредитним договором № 8449834 в розмірі 11 102,00 грн, з яких:

-4 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;

-400,00 грн - сума заборгованості за відсотками;

-6 142,00 грн - сума заборгованості за пенею;

-560, 00 грн - комісія за надання кредиту.

Всупереч умовам договору, відповідач не виконав свої зобов`язання, після відступлення права грошової вимоги не здійснив жодного платежу для погашення вищезазначеної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попередніх кредиторів, у зв`язку з чим позивач просить позов задовольнити та стягнути заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 29 699,34 грн.

Процесуальні дії

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2025 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю. О. (а. с. 57-58).

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 04.09.2025 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а. с. 60-62).

Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви з додатками до неї направлялись на зареєстроване місце проживання, конверт повернувся до суду без відмітки про вручення (а.с. 64)

Відповідачу повторно направлена ухвала про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви з додатками до неї на зареєстроване місце проживання.

Згідно з трекінгу поштового відправлення вручено одержувачу, 28.10.2025 року (а.с. 90-91).

19.11.2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача, в якому він просить поновити процесуальний строк на подання відзиву, оскільки ухвалу про відкриття провадження отримав лише 05.11.2025 року, хоча в трекінгу поштового відправлення вказано 28.10.2025 року, позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову вказує на недоведеність факту отримання коштів, неправильність розрахунків процентів, неправомірне нарахування штрафу, пені та комісії (а.с. 69-73).

26.11.2025 року через систему електронний суд від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому вона просить прийняти відповідь на відзив, відзив ОСОБА_1 на позов залишити без розгляду та задоволення. Позовні вимоги про стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі. Витребувати необхідні докази в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с. 74-89).

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 21.04.2026 року витребувано докази у справі (а.с. 92-94).

05.06.2026 року на адресу суду надійшли витребуванні докази (а.с. 99-105).

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приходить до наступного.

Фактичні обставини справи

Із матеріалів справи встановлено, що 01.12.2024 року між ТОВ «Стар файненс груп» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 01261-12/2024, який підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом одноразового ідентифікатора (а.с. 7-11).

25.04.2025 року між ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 250424 у відповідності до умов якого ТОВ «Старфайненс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги до боржників зокрема і відповідача (а.с. 15-17).

Відповідно до реєстру боржників від 25.04.2025 до договору факторингу №250424 від 25.04.2024 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 01261-12/2024 в сумі 18 597,34 грн, з яких: 8 826,10 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 943,40 грн - сума заборгованості за відсотками; 1 827,24 грн - сума заборгованості за штрафом (а.с. 19).

15.12.2024 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8449834, який підписаний електронним підписом, що відтворений шляхом одноразового ідентифікатора (а.с. 26-34).

27.03.2025 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27/03/25 у відповідності до умов якого ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги до боржників зокрема і відповідача(а.с. 35-38).

Відповідно до реєстру боржників № 7 від 26.06.2025 до договору факторингу № 27/03/25 від 27.05.2025 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 8449834 в сумі 11 102,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 400,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 6 142,00 грн - сума заборгованості за пенею; 560,00 грн - комісія за надання позики (а.с. 40).

05.06.2026 року від керівника напрямку операційного обслуговування ГО АТ КБ «ПриватБанк» надійшли витребуванні докази, в яких повідомляється, що у ОСОБА_1 є відкриті рахунки у банку: НОМЕР_1, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_2. По рахунку НОМЕР_1 було зарахування коштів на суму 9 000,00 грн за період 01.12.2024 р. - від 01.12.2024 р. По рахунку НОМЕР_1 було зарахування коштів на суму 4 000,00 грн за період 15.12.2024 р. - від 15.12.2024 р. Додатково надали виписку по рахунку НОМЕР_1 за період з 30.11.2024 - 26.06.2025 р.

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

У силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання відпозичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку про укладеність кредитного договору між відповідачем та ТОВ "Стар Файнес Груп", невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов`язань перед позивачем який набув прав вимоги за вищевказаним кредитним договором за договорами відступлення прав вимоги.

Як вбачається з кредитних договорів, вони підписані електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб. телефону з зазначенням адреси проживання відповідача, її паспортних даних, РНОКПП, а крім того за умовами договору його невід`ємною частиною є Публічна пропозиція (оферта) Товариства на укладення договору кредитної лінії за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайтах Товариства.

Отже з цього можна зробити висновок, що відповідач був належним чином ознайомлений з умовами кредитного договору.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено: «Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

У зв`язку з невиконанням позичальником умови договору, позивач просить стягнути заборгованість, по кредитному договору № 01261-12/2024 в сумі 18 597,34 грн, з яких: 8 826,10 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 943,40 грн - сума заборгованості за відсотками; 1 827,24 грн - сума заборгованості за штрафом (а.с. 20-21).

Також відповідно до листа від керівника напрямку операційного обслуговування ГО АТ КБ «ПриватБанк» надійшли витребуванні докази, в яких повідомляється, що у ОСОБА_1 є відкриті рахунки у банку: НОМЕР_1, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_2 . По рахунку НОМЕР_1 було зарахування коштів на суму 9 000,00 грн за період 01.12.2024 р. - від 01.12.2024 р. По рахунку НОМЕР_1 було зарахування коштів на суму 4 000,00 грн за період 15.12.2024 р. - від 15.12.2024 р.

Суд, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, дійшов висновку про задоволення позову в частині заборгованості по кредитному договору № 01261-12/2024 від 01.12.2024 року.

У зв`язку з невиконанням позичальником умови договору, позивач просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 8449834 в сумі 11 102,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 400,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 6 142,00 грн - сума заборгованості за пенею; 560,00 грн - комісія за надання позики (а.с. 40).

Однак у матеріалах справи відсутні первинні розрахунки заборгованості за відсотками, відсутні відомості щодо періоду нарахування відсотків за користування коштами, розміру відсоткової ставки тощо.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Виписка по рахунку відповідача є первинним документом, а тому - належним доказом на підтвердженням факту наявності боргу за договором позики(кредиту). Окрім того, з такої виписки можна достовірно встановити розмір заборгованості за договором позики (кредиту), та перевірити правильність наданого Позивачем розрахунку.

Слід зазначити, що належним, допустимим і достовірним доказом заборгованості за договором позики (кредиту) - первинним документом - є не наданий позивачем розрахунок заборгованості, який він здійснив на власний розсуд, і який не може перевірити суд без первинних документів. Такий статус первинного документу має саме виписка по рахунку, що підтверджується Переліком типових документів, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 578/5 від 12 квітня 2012 року, тому саме вона є належним доказом при вирішенні спору про стягнення заборгованості за кредитним договором або інші докази, що підтверджують надання (перерахування) коштів відповідачу.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. ст. 76, 77 ЦПК України).

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Надані позивачем копії витягів з Реєстру боржників за відсутності виписки по рахунку відповідача, яка є первинним документом, - не є достатнім доказом на підтвердження фактів наявності заборгованості за кредитним договором та її розміру. Також суд позбавлений можливості перевірити достовірність цього доказу за відсутності виписки по рахунку Відповідача.

Оскільки у матеріалах справи наявна відповідь керівника напрямку операційного обслуговування ГО АТ КБ «ПриватБанк», в якій повідомляється, що у ОСОБА_1 є відкриті рахунки у банку: НОМЕР_1, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_2 . По рахунку НОМЕР_1 було зарахування коштів на суму 9 000,00 грн за період 01.12.2024 р. - від 01.12.2024 р. По рахунку НОМЕР_1 було зарахування коштів на суму 4 000,00 грн за період 15.12.2024 р. - від 15.12.2024 р. Таким чином з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість у розмірі 4000,00 грн по тілу кредитного договору № 8449834 від 15.12.2024 року.

Однак, враховуючи, що позивачем не надано первинного розрахунку заборгованості за відсотками у стягненні з відповідача на користь позивача суми заборгованості за відсотками, суми заборгованості за пенею та за комісією надання позики/кредиту у зазначеному вище договорі слід відмовити, внаслідок чого позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальна сума задоволених вимог позивача складає 22 597,34 грн то з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 2 303,91 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 01261-12/2024 від 01.12.2024 року в сумі 18 597,34 грн та за кредитним договором № 8449834 від 15.12.2024 року в сумі 4 000,00 грн, а всього стягнути заборгованості за договорами у загальному розмірі 22 597 (двадцять дві тисячі п`ятсот дев`яносто сім) гривень 34 копійки.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 303 (дві тисячі триста три) гривні 91 копійку.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Інформація про учасників:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений та підписаний 17.07.2026 року.

Суддя Ю.О. Твердохліб