Ухвала суду № 138296965, 17.07.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/10262/26

Провадження №: 2-а/755/672/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"17" липня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Катющенко В.П., перевіривши виконання вимог ст.ст. 160, 161 КАС України за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною, скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

До Дніпровського районного суду міста Києва 02.07.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною, скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, яка 07.07.2026 передана у провадження судді Катющенко В.П. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

15.07.2026 головуючим суддею отримано відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання позивача.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з пунктом 4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 цієї статті, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, за вимогами частини 2 статті 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Згідно з частиною 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

На підставі частини 1 статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Позивачем до позовної заяви долучено заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій ОСОБА_1 зазначає, що 07.06.2026 відносно нього працівниками патрульної поліції було винесено постанову серії ЕНА №7327841 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП. У той самий день після винесення зазначеної постанови ОСОБА_1 був адміністративно затриманий працівниками поліції та доставлений до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де відносно нього проводилися заходи, пов`язані з мобілізацією та проходженням військово-лікарської комісії. У подальшому його було направлено до військової частини для проходження військової служби за призовом під час мобілізації. Вказує, що з моменту фактичного затримання та до повернення за місцем проживання він був істотно обмежений у можливості отримати правову допомогу, підготувати процесуальні документи, зібрати необхідні докази та реалізувати право на судовий захист. Крім того, для підготовки даного позову виникла необхідність отримання копій документів, встановлення фактичних обставин адміністративного затримання, оформлення матеріалів щодо доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, підготовки письмових пояснень самого позивача та свідка подій. Зазначає, що він вжив усіх можливих заходів для своєчасного звернення до суду одразу після отримання реальної можливості скористатися правовою допомогою та підготувати необхідні процесуальні документи. Тому, враховуючи викладене, зазначає, що у разі якщо суд дійде висновку про пропуск строку звернення до суду, причини такого пропуску є поважними, оскільки вони були обумовлені обставинами, що об`єктивно не залежали від волі позивача та були безпосередньо пов`язані з його фактичним затриманням, проходженням заходів мобілізації та подальшим проходженням військової служби.

Так, за поданими до суду матеріалами убачається, що оспорювана постанова серії ЕНА № 7327841 прийнята відповідачем 07.06.2026. В той же час, позовна заява була направлена до суду засобами поштового зв`язку 22.06.2026, тобто з пропуском десятиденного строку на її оскарження.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду позивач посилається на те, що з моменту фактичного затримання та до повернення за місцем проживання він був істотно обмежений у реалізації свого права на судовий захист. В той же час, позивачем не конкретизовано період часу у проміжок якого щодо нього було застосоване адміністративне затримання та, відповідно, обмеження його права на судовий захист.

Таким чином, позивачу слід належним чином навести обґрунтування в частині наявності поважних причин, що стали підставою для пропуску строку звернення до суду та, відповідно, подати докази на таке обґрунтування.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

За таких обставин, суддя доходить висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 121-123, 160, 161, 169, 286 КАС України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною, скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.

Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більш як десять днів з часу отримання позивачем копії ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.

Попередити, що у випадку не виконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягає поверненню.

Суддя: