Постанова № 138296689, 14.07.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/8598/26

Провадження №: 3/755/3610/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" липня 2026 р.Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Мельниченко Л.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Головного управління ДПС у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який тимчасово виконує обов`язки директора ПРАТ «ДКБМК», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

23.04.2026 року головним державним інспектором ГУ ДПС у м. Києві при проведенні документальної планової виїзної перевірки ПРАТ «ДКБМК», код ЄДРПОУ 0401229, за адресою: м. Київ, вул. Євгена Маланюка, 101, встановлено, що ОСОБА_1 , який тимчасово виконує обов`язки директора ПРАТ «ДКБМК», порушив порядок ведення податкового обліку, чим порушив вимоги п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п. 134.1.1, п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами, п. 5-8, п. 9.4. розділу «Визнання витрат» П(с)БО 16 «Витрати» п. 3 П(с)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом МФУ від 07.02.2013 № 73, зі змінами, у результаті чого завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток у загальній сумі 3 150 000 грн., у тому числі за 2025 рік у сумі 3 150 00 грн.; п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами, п. 2 ст. 3 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, зі змінами, у результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 288 351грн., у тому числі за серпень 2020 року на суму 14 307 грн., за грудень 2020 року на суму 116 574 грн., за травень 2021 року на суму 1 583 грн., за червень 2021 року на суму 2 489 грн., за липень 2021 року на суму 177 грн., за серпень 2021 року на суму 132 372 грн., за червень 2023 року на суму 20 849 грн.; п. 266.2.2 (п.п. «є»), п. 266.2 ст. 266, п. 266.5.1. п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами, у результаті чого встановлено заниження податкових зобов`язань на податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за об`єкти нежитлової нерухомості (код платежу 18010400) до ГУ ДПС у м. Києві на загальну суму 146 155,57 грн., а саме за 2020 рік в сумі 25 751,11 грн. та за 2024 рік в усмі 120 404, 46 грн. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

ОСОБА_1 був обізнаний про те, що Дніпровським районним судом міста Києва здійснюється розгляд справи відносно нього та, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, своїм правом бути присутнім у судовому засіданні не скористався, належної зацікавленості у розгляді своєї справи не проявив, клопотань про відкладення розгляду справи та будь-яких пояснень суду не надав.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, суд здійснив всі можливі заходи для дотримання прав ОСОБА_1 проте, враховуючи строки розгляду справи про адміністративні правопорушення, суд розцінює поведінку ОСОБА_1 як свідоме зловживання своїми процесуальними правами, завідомо направлене на безпідставне затягування судового процесу.

Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, врахувавши, що судом були вжиті всі можливі, передбачені законом заходи для виклику ОСОБА_1 до суду, суддя, з дотриманням вимог ст. 268 КУпАП, вважає за можливе розглядати справу про адміністративне правопорушення у відсутність ОСОБА_1 за наявними матеріалами.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними по справі та дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме, даними, що містяться: у протоколі про адміністративне правопорушення № 1739/АПр/26-15-07-01-05-03 від 23.04.2026; в акті № 32383/ж5/26-15-07-01-05-18/04012299 від 23.04.2026; у наказі по особовому складу № 5-к від 16.05.2022; у довідці № ДК000000001 від 23.04.2026.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

За таких обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, наявні дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суддя вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Крім того, в даному випадку застосування виду адміністративного стягнення у виді штрафу буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 33-35, 40-1, 163-1, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі п`яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 85 (вісімдесят п`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 гривень 60 копійок.

Відповідно до вимог ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення, з урахуванням норм статей 287-279 КУпАП, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України "Про виконавче провадження", відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18), у розрізі ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).

Суддя: Л.А. Мельниченко