Рішення № 138296420, 17.07.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/7832/26

Справа №754/5704/26

РІШЕННЯ

Іменем України

17 липня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 22 127,33 грн, та ухвалив таке рішення:

Стислий виклад позицій сторін

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", як новий кредитор за Кредитним договором № 95473193000(26201966269493) від 12.07.2019, звернувся до суду з позовом до Відповідача, ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості в розмірі 22 127,33 грн.

Також Позивач просить покласти на Відповідача судові витрати, які складаються зі сплаченого ним судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн.

Відповідач правом подання відзиву не скористався.

КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Суд в ухвалі про відкриття провадження у справі вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) за наявними матеріалами справи без повідомлення сторін. Судове засідання у такому разі не проводитися.

Суд в ухвалі про відкриття провадження у справі установив Відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву з доказами надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвала про відкриття провадження надсилалась за останньо відомою адресою місця проживання Відповідача, що зареєстрована у встановленому законом порядку. Поштовий конверт повернувся до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання, що зареєстровано у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, є належним повідомленням. Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 4 частини восьмої статті 128, пункт 5 частини шостої статті 272 ЦПК України).

Суд з метою належного інформування про розгляд справи Відповідача, який не має електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, вжив додаткових заходів та застосував альтернативні способи комунікації.

Зокрема, інформацію про суд, що розглядає справу, склад сторін, предмет позову, а також дату та час початку розгляду справи по суті було доведено до відома Відповідача через Портал Дія, на номер мобільного телефону НОМЕР_1 та на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (частини перша та друга статті 279 ЦПК України).

З огляду на те, що Відповідач не надав відзив у встановлений судом строк без поважних причин і не заявив клопотання про надання додаткового часу для подання відзиву, Суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина восьма статті 178, частина друга статті 191 ЦПК України).

УСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ ТА ЇХ ОЦІНКА СУДОМ

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України).

12.07.2019 Акціонерне товариство "УКРСИББАНК" (Первісний кредитор) та Відповідач, ОСОБА_1 , уклали Договір № 95473193000(26201966269493).

Відповідно до умов Договору, кредитодавець надав Відповідачу кредит у розмірі 10 000,00 грн на строк до 10.08.2021 включно. При цьому кредит надавався у вигляді кредитної картки з установленим лімітом для подальшого використання (зняття готівки, оплати товарів тощо) на власні потреби Відповідача.

Факт надання кредитних коштів підтверджується інформацією, наданою Акціонерним товариством "УКРСИББАНК" у листі від 05.05.2026 на виконання ухвали Деснянського районного суду міста Києва від 27.04.2026 у справі № 754/5704/26 про витребування доказів.

Згідно з наданою Банком відповіддю, за кредитним договором № 95473193000 Відповідачу надано кредитну картку, до якої відкрито картковий рахунок за стандартом IBAN № НОМЕР_2 у національній валюті.

Відповідно до виписки Акціонерного товариства "УКРСИББАНК" за вказаним картковим рахунком, 14.07.2019 зафіксовано операцію зі встановлення кредитного ліміту в розмірі 10 000,00 грн.

Банківська виписка з особового рахунку клієнта банку може слугувати документом, який підтверджує проведення банком касових операцій, за умови зазначення в ній інформації про проведення банком таких операцій, сум і дат операцій та заповнення обов`язкових реквізитів (висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 31 жовтня 2018 року в справі № 755/2284/16-ц (провадження № 61-33138св18)).

Надані банком виписки за картковими рахунками позичальника, яким суди дали оцінку у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, підтверджують обставини видачі кредитів та їх розмірів, а також заборгованість по кредитам, розмір якої відображено у детальних розрахунках та не спростовано будь-яким контррозрахунком відповідача (висновок висловлений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18, провадження № 61-15167св21).

У спорах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанова Верховного Суду від 28.01.2026 у справі № 641/8415/23).

Позивач довів належними та допустимими доказами факт укладення кредитного договору, надання Відповідачу кредитних коштів та прострочення виконання ним взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до умов договору, Відповідачу було відкрито кредитну картку з початковим лімітом 10 000,00 грн. Згідно з банківською випискою, кредитний ліміт не був статичним і з часом збільшувався банком. Відповідач продовжував користуватися карткою після збільшення ліміту і не повертав кошти в повному обсязі, загальна непогашена сума використаних ним коштів (основного боргу) накопичилася і на момент подання позову склала 22 127,33 грн.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, не надав Суду жодних доказів повного або часткового погашення заборгованості за кредитним договором, а також не надав доказів на спростування розрахунку, поданого Позивачем.

Суд перевірив розрахунок та визнав його обґрунтованим. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо наявності в Позивача, як нового кредитора, права вимоги

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав (стаття 514 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язання або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

29.11.2021 Акціонерне товариство "УКРСИББАНК" відступило право вимоги за вказаним кредитним договором на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНКАСО ФІНАНС" на підставі Договору № 224.

Того ж дня, 29.11.2021, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНКАСО ФІНАНС" відступило набуте право вимоги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" на підставі Договору факторингу № 29/11/2021.

Надалі, 10.03.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" відступило права вимоги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" на підставі Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01. Перехід прав підтверджується Актами прийому-передачі Реєстрів боржників та відповідними витягами з Реєстрів, у яких наявні дані щодо Відповідача та його заборгованості.

Відповідач не надав Суду доказів, які б спростовували презумпцію правомірності договорів відступлення права вимоги та факторингу.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010).

Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника. При цьому, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору.

Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку, що Позивач належним чином набув статусу нового кредитора та наділений повноваженнями вимагати від Відповідача виконання грошового зобов`язання за договором про надання кредиту.

Розподіл судових витрат

Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини першої, частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 2 662,40 грн. Суд задовольнив позов у повному обсязі, стягнувши 22 127,33 грн. Тому з Відповідача підлягає стягненню на користь Позивача судовий збір у повному розмірі - 2 662,40 грн.

Позивач також просить відшкодувати 13 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратам (частина друга статті 137 ЦПК України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Суд перевірив і встановив, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначено згідно з умовами Договору про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" та Адвокатським об`єднанням "ЛІГАЛ АССІСТАНС".

Згідно з пунктом 4.1 цього Договору вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, яка є невід`ємним додатком до Договору.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що факт надання послуг підтверджується Актом про надання юридичної допомоги.

На підтвердження понесених витрат Позивач надав Суду Заявку на надання юридичної допомоги № 103 від 02.02.2026.

Відповідно до цієї Заявки сторони погодили надання правничих послуг щодо супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 95473193000(26201966269493).

Згідно із Заявкою № 103 та Витягом з Акту № 19 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026, загальна вартість наданих послуг становить 13 000,00 грн.

Ця сума сформована на підставі затверджених тарифів Адвокатського об`єднання та включає наступні складові: надання усної консультації з вивченням документів обсягом 2 години (вартість одиниці виміру 2 000,00 грн) на суму 4 000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду обсягом 3 години (вартість одиниці виміру 3 000,00 грн) на суму 9 000,00 грн.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21).

Водночас Велика Палата Верховного Суду також виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови від 19.02.2022 № 755/9215/15-ц та від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 № 922/1964/21).

Велика Палата Верховного Суду наголошувала, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру (пункт 148 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (пункт 144 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23).

У цій справі Суд не вбачає відповідності (дотримання вимог співмірності) між заявленими витратами та складністю справи. Цей спір кваліфікується як малозначний, розглядався за наявними у справі матеріалами, без участі представників сторін у судовому засіданні. Позовна заява відповідає типовій (шаблонній) формі в однотипних справах, її складання не вимагало від представника Позивача значних процесуальних зусиль чи глибокого аналізу чинного законодавства. Беручи до уваги також значення справи для сторін, де Позивачем є фінансова компанія, а Відповідач - фізична особа, суму позову, Суд виснував, що заявлені судові витрати на оплату послуг адвоката у визначеному розмірі є надмірними та такими, що можуть створити необґрунтований тягар для Відповідача.

З огляду на ці обставини, обґрунтований та розумний розмір судових витрат на оплату послуг адвоката у цій справі не повинен перевищувати 3 000,00 грн. Такий розмір є достатнім для покриття мінімальних, але об`єктивно необхідних витрат Позивача, відповідає принципам пропорційності та розумності.

Керуючись статтями 4, 13, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" заборгованість за кредитним договором у розмірі 22 127,33 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. Загальна сума стягнення становить 27 789,73 грн.

Позивач (Стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306; код ЄДРПОУ 44276926).

Відповідач (Боржник): ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Суд підписує повне рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частини четверта та п`ята статті 268 ЦПК України) - 17.07.2026.

Суддя Інна КОВАЛЕНКО