Ухвала суду № 138295366, 17.07.2026, Миколаївський районний суд Миколаївської області

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 945/743/26

Провадження № 1-кп/945/522/26

Ухвала

Іменем України

14 липня 2026 року Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ;

прокурора ОСОБА_3 ;

захисника ОСОБА_4 ;

обвинуваченого ОСОБА_5 (який бере участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції з приміщення Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор»),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві у режимі відеоконференції клопотання прокурора Миколаївської окружної прокуратури про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , такого, що не має судимості, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, який проходив військову службу на посаді командира міномету розрахунку мінометного взводу мінометної батареї батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , старший сержант,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

встановив:

31 березня 2026 року до Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Розпорядженням керівника апарата Миколаївського районного суду Миколаївської області ОСОБА_6 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 945/743/26, у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_7 , відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 1224/0/15-26 від 18.06.2026.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2026 кримінальне провадження № 945/743/26 розподілено головуючому судді ОСОБА_1 .

У судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 . Обґрунтовуючи клопотання, прокурор посилається на існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Захисник у судовому засіданні просив визначити обвинуваченому альтернативний запобіжний захід, з огляду на визнання неконституційною норму про безальтернативне тримання обвинуваченого у вчиненні ст. 407 КК України під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав свого захисника та повідомив суд, що він визнає вину та бажає служити, а не перебувати у місцях попереднього ув`язнення.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши сторін кримінального провадження та вирішуючи питання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, думку сторони захисту щодо можливості зміни запобіжного заходу обвинуваченому, судом встановлено таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам, у тому числі: згідно з п. 1 ст. 177 КПК України переховуватися від суду; згідно з п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України незаконно впливати на свідків; згідно з п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення.

Частинами 1, 2 статті 331 КПК України визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 та позицію сторони захисту щодо можливості зміни такого запобіжного заходу, суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який має молодий вік, задовільний стан здоров`я.

ОСОБА_5 визнаний таким, що не має судимості, однак обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти встановленого порядку несення військової служби, а тому суд, поміж іншого, враховує і тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років. Крім того, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні двоепізодного злочину.

Також, суд враховує і попередню процесуальну поведінку ОСОБА_5 , про яку йдеться в ухвалі слідчого судді Інгульського районного суду міста Миколаєва від 11 лютого 2026 року, який був оголошений судом у розшук.

Сторона захисту правом збирання та подання до суду документів та інших доказів, в порядку визначеному ст. 22 КПК України, не скористалась.

Щодо ризику вчините інше кримінальне правопорушення суд враховує те, що в обґрунтування існування цього ризику прокурор посилається на те, що ОСОБА_5 може вчинити інший злочин щоби приховати обставини вчинення цього кримінального правопорушення. Прокурором на підтвердження існування вказаного ризику суду не подано жодного доказу, а тому суд вважає вказаний ризик необґрунтованим і таким, що не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду клопотання.

Щодо ризику впливу на свідків, то суд враховує те, що у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України здійснюється судовий розгляд і клопотань про допит свідків у вказаному кримінальному провадженню до суду не надходило. За викладених обставин, суд не вбачає у ОСОБА_5 ризик впливу на свідків.

З огляду на викладене, є підстави вважати, що у обвинуваченого наявний ризик переховуватися від суду. Зазначений вище ризик є суттєвим і йому неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу більш м`якого ніж тримання під вартою.

У зв`язку з викладеним суд вважає, що для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 , з метою запобігання перешкоджанню кримінальному провадженню, відносно останнього слід продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак на менший строк ніж прокурор просить суд, а саме строком на 30 днів.

У той же час, судом враховане, що відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Оскільки слідчий суддя при застосуванні до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не вбачав підстав для визначення розміру застави, то суд позбавлений можливості вирішувати це питання під час вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з положеннями ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Оскільки, з ухвали Миколаївського районного суду Миколаївської області від 21 травня 2026 року про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідує, що кінцевий строк дії цієї ухвали 19 липня 2026 року (включно) і відомості щодо скасування запобіжного заходу ОСОБА_5 у матеріалах кримінального провадження відсутні, отже вказана ухвала не припинила своєї дії, і строк тримання ОСОБА_5 під вартою ще не сплив.

З огляду на викладене, ОСОБА_5 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який закінчується 19 липня 2026 року, на тридцять днів - до 17 серпня 2026 року (включно).

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 196, 205, 331, ст. 369, ч. 1 ст. 372 КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання прокурора Миколаївської окружної прокуратури задовольнити частково.

Обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 30 (тридцять) днів, без можливості внесення застави.

В іншій частині відмовити.

Строк дії даної ухвали закінчується 17 серпня 2026 року (включно).

На ухвалу щодо продовження строку дії запобіжного заходу може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Суддя ОСОБА_1

17.07.2026