Ухвала суду № 138293887, 16.07.2026, Іллінецький районний суд Вінницької області

Справа № 131/1786/25

Провадження № 2-п/131/5/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 р.м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі головуючого Шелюховського М.В., розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 12 січня 2026 року по справі № 131/1786/25,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Іллінецького районного суду Вінницької області перебувала справа за позовом ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Заочним рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 12 січня 2026 року позовні вимоги вищевказаного позову задоволені повністю.

06 квітня 2026 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду посилаючись на те, що він не прибув у судове засідання з приводу розгляду справи з поважних причин, оскільки перебував за кордоном та отримав доступ до матеріалів справи лише 30.03.2026 р., тому просить поновити йому строк на подання заяви про перегляд заочного рішення у даній справі. Вважає, що рішення винесено судом без з`ясування всіх обставин справи. Тому вважає, що заочне рішення у даній справі повинно бути скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в частині стягнення комісій та процентів, що нараховані понад строк дії договору та з порушенням принципу співмірності, врахувати визнаний позивачем у розрахунку заборгованості факт сплати коштів у розмірі 7167,00 грн та зменшити суму боргу до фактичного залишку тіла кредиту у розмірі 833,00 грн., визнати умови договору щодо нарахування 5% щоденно (1825% річних) несправедливими та такими, що не підлягають застосуванню, та повністю відмовити у стягненні з відповідача витрат на правничу допомогу позивача у зв`язку з їх неспівмірністю та недобросовісністю позивача.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про розгляд заяви, не повідомивши суд про причини своєї неявки.

Представник ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», будучи належним чином повідомлений про розгляд заяви, у судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку та залишення заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення без задоволення.

Судом встановлено, що 12 січня 2026 року заочним рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області у цивільній справі № 131/1786/25 за позовом ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позов задоволено, стягнуто з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за Договором № 3463570 від 11.09.2021 у розмірі 42073,00 грн., стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн., та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн.

В заяві ОСОБА_1 зазначив, що відповідач за позовом фактично не проживає за адресою реєстрації в Україні, а офіційно працевлаштований та постійно перебуває на території Республіки Польща, що підтверджується копією трудового договору від 01.09.2025 р. та не мав можливості отримувати будь-яку поштову кореспонденцію за місцем своєї реєстрації в Україні. Про існування рішення суду відповідач дізнався лише 30.03.2026 року після реєстрації в підсистемі «Електронний суд». Тому вважає причини пропуску його явки до суду поважними та просить поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Відповідно до ч. 3. ст. 284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 284 ЦПК України строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Вирішення питання про поновлення процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду, і у кожній конкретній справі суд має ґрунтовно перевіряти, чи є обставини, на які посилається заявник, такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку.

У постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 (провадження № 11-24апп21) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій і підтверджені належними доказами.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою(«Volovik v. Ukraine», № 15123/03, § 53, 55, рішення ЄСПЛ від 06 грудня 2007 року).

Згідно з цим принципом жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Враховуючи викладене, здійснення перегляду судового рішення, яке набрало законної сили та є чинним, є порушенням принципу правової певності як однієї з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд, оскільки таке рішення не може бути поставлено під сумнів, а здійснення перегляду цього рішення не є виправданим та обґрунтованим, оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов`язки протягом усього часу чинності цього рішення.

В поданій заяві ОСОБА_1 посилається на поважність пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення його перебування за кордоном та на підтвердження цього подає копію трудового договору.

Однак, поданий до суду, як доказ причин поважності пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, трудовий договір та переклад до нього здійснено відповідачем самостійно за допомогою програмних засобів перекладу.

До письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат». Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком.

Поданий заявником переклад трудового договору не оформлений належним чином, а тому даний доказ є неналежним. Таким чином, надані заявником докази на підтвердження викладених у заяві обставин є неналежними та не недопустимими.

Враховуючи те, що заявником пропущено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, а клопотання про поновлення строку не містить належних та допустимих доказів поважності причин пропуску цього строку, а також відсутність доказів на підтвердження викладених в заяві обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.

Згідно п.2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного провадження.

Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, процесуальне законодавство закріплює юридичну сукупність, за наявності всіх елементів якої, заочне рішення підлягає скасуванню. З аналізу даної норми вбачається, що для задоволення заяви про перегляд заочного рішення потрібна обов`язкова наявність таких умов: 1) відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин; 2) не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; 3) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто саме наявність одночасно цих трьох умов дає підстави для скасування заочного рішення суду.

В даному випадку в обґрунтування викладених в заяві обставин щодо підстав скасування заочного рішення, відповідачем, не наведено жодного посилання на належні, достатні та допустимі докази, які б надали суду можливість встановити їх істотне значення для правильного вирішення даної справи, так як це є необхідною умовою при розгляді заяви щодо перегляду заочного рішення суду, а обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є фактично непогодження заявника з винесеним рішенням по суті. Мотивування заяви про скасування заочного рішення у вказаній частині фактично зводиться до цитат законодавства.

Заявник в заяві частково визнає позов, адже просить суд скасувати та переглянути заочне рішення і винести нове, яким позов задоволити частково, визнаючи частково суму заборгованості, не беручи до уваги усі умови договору і нарахування відсотків у разі порушення строку погашення зоборгованості, однак жодних доказів того, що відповідач не порушував умови кредиту чи сплачував кредит у строки до матеріалів справи не долучено.

Таким чином, в даному випадку через не наведення у заяві про скасування заочного рішення доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, відсутня одночасна наявність вищевказаних умов, що позбавляє суд можливості скасувати таке заочне рішення.

Таким чином, оскільки обов`язковою підставою скасування заочного рішення є наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення, отже, заяву про перегляд заочного рішення відповідача слід залишити без задоволення.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 287 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 12 січня 2026 року по справі № 131/1786/25 за позовом ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - залишити без задоволення.

Відповідно до вимог ч.4 ст.287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя