Ухвала суду № 138293242, 09.07.2026, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

09 липня 2026 рокуСправа № 921/222/24УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Боровець Я.Я.

за участю секретаря судового засідання Шевчук К.О.

Розглянув заяву ОСОБА_1 про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника ОСОБА_2 (вх. №3379 від 04.05.2026)

у справі №921/222/24

за заявою боржника ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , має статус ФОП

про неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства

За участю учасників судового процесу:

від заявника: Ороновська О.М. адвокат,

керуючий реструктуризацією Шимечко А.Я.

Учасникам судового процесу оголошено склад суду.

Фіксування судового засідання технічними засобами здійснюється відповідно до статті 222 ГПК України.

Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених статтями 35-37 Господарського процесуального кодексу України не надходило.

У судовому засіданні 09.07.2026 оголошено скорочену ухвалу.

Встановив:

10.04.2024 фізична особа ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Тернопільської області з заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність, відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2024, для розгляду справи №921/222/24 визначено суддю Гирилу І.М.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 29.04.2024 заяву ОСОБА_2 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, прийнято до розгляду та підготовче засідання призначено на 20.05.2024.

Ухвалою суду від 03.06.2024 відкрито провадження у справі №921/222/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , має статус ФОП. Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_2 , арбітражного керуючого Шимечка А.Я. Призначено попереднє засідання на 31.07.2024.

З метою виявлення усіх кредиторів, відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, 03.06.2024 судом здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2

04.06.2024 Вищою радою правосуддя прийнято рішення № 1707/0/15-24 про звільнення з посади судді ОСОБА_3 у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2024, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_3 у відставку, для розгляду справи №921/222/24 призначено суддю Боровця Я.Я.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 11.06.2024 справу №921/222/24 прийнято до свого провадження. Попереднє засідання у справі №921/222/24 призначено на 31.07.2024.

Ухвалою суду від 14.02.2025 визначено розмір та перелік визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню керуючим реструктуризацією до реєстру вимог кредиторів у справі № 921/222/24 відносно фізичної особи ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , має статус ФОП, а саме:

- ФОП Мізюк Гусак Світлана Василівна в розмірі 8 090 211,44 грн, з яких підлягають внесенню: 6 056,00 грн витрат на оплату судового збору, підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів та 8 084 155,44 грн (борг та інфляційні втрати) до другої черги реєстру вимог кредиторів;

- Головне управління ДПС у Тернопільській області в розмірі 14 484,37 грн, з яких підлягають внесенню: 6 056,00 грн витрат на оплату судового збору, підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів; 8 088,37 грн (заборгованість) до другої черги реєстру вимог кредиторів та 340,00 грн (штраф) до третьої черги реєстру вимог кредиторів.

Засідання суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі призначено на 18.03.2025, яке відкладено на 02.06.2026 (востаннє).

01.05.2026 (документ сформований в системі "Електронний суд") ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Тернопільської області із заявою про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника фізичної особи ОСОБА_2 заборгованості в сумі 1 093 272,92 грн (вх.№3379 від 04.05.2026).

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 11.05.2026 заяву ОСОБА_1 про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника ОСОБА_2 (вх. №3379 від 04.05.2026) - залишено без руху на підставі статті 46 Кодексу України з процедур банкрутства, для надання можливості заявнику усунути недоліки заяви.

21.05.2026 (документ сформований в системі "Електронний суд") до Господарського суду Тернопільської області надійшла заява від ОСОБА_1 (вх. № 3956 від 21.05.2026), зі змісту якої вбачається, що заявником усунуто недоліки заяви, які визначено в ухвалі про залишення заяви без руху від 11.05.2026.

Ухвалою суду від 26.05.2026 прийнято заяву Будної Ольги Василівни про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника ОСОБА_2 (вх. №3379 від 04.05.2026), до розгляду та призначено судове засідання на 02.06.2026.

Ухвалами суду від 02.06.2026 та від 24.06.2026 судове засідання відкладено відповідно на 24.06.2026 та на 09.07.2026 з підстав, викладених в них.

Представниця заявниці у судове засідання 09.07.2026 з`явилася, підтримала заяву про визнання кредиторських грошових вимог у розмірі 366 735,21 грн, які просить визнати, з врахуванням заяви про зменшення розміру грошових вимог. При цьому, долучивши розрахунок заборгованості зі сплати аліментів з березня 2024 року, сформований Відділом державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №78242883.

Представник боржника у судове засідання 09.07.2026 не з`явився.

Керуючий реструктуризацією Шимечко А.Я. у судове засідання 09.07.2026 з`явився, визнав вимоги ОСОБА_1 у розмірі 366 735,21 грн ( в усній формі), про що відображено у протоколі судового засідання.

Розглянувши заяву про визнання кредиторських грошових вимог та матеріали справи, судом встановлено таке.

Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За змістом положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (стаття 45 Кодексу України з процедур банкрутства) .

Частиною 1 статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

З метою виявлення усіх кредиторів, відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, 03.06.2024 судом здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 , в якому зазначено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника 03.07.2024.

Отже, згідно положень ч. 1 ст. 45 КУзПБ, останнім днем подачі заяви з грошовими вимогами до боржника є 03.07.2024.

Однак, тільки 01.05.2026 (документ сформований в системі "Електронний суд") ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Тернопільської області із заявою про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника фізичної особи ОСОБА_2 (вх.№3379 від 04.05.2026).

Частиною 4 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Судом встановлено, що заява ОСОБА_1 подана з пропуском встановленого законом строку.

Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Тернопільської області від 09.01.2025 у справі №921/222/24(607/6210/44) за позовом ОСОБА_1 до відповідача Будного Руслана Миколайовича про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, позов задоволено. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини (доньки) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15.03.2024 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в дохід Державного бюджету України 3028,00 грн судового збору.

Судовим рішенням встановлено неналежне виконання ОСОБА_2 обов"язку щодо сплати аліментів на утримання дитини (доньки) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

06.05.2025 на виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.01.2025 у справі №921/222/24(607/6210/44), видано накази.

Тернопільським відділом Державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №78242883 про примусове виконання виконавчого документа наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/222/24(607/6210/24) щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини (доньки) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15.03.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Як визначено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 16.12.2021 у справі № 916/495/21.

Преюдиційні обставини - це обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є: обов`язковість судового рішення.

Як визначено статтею 129 1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Стаття 326 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

Отже, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Тому обставини, встановлені в рішенні Господарського суду Тернопільської області від 09.01.2025 у справі №921/222/24(607/6210/44) повинні бути враховані як преюдиційні при розгляді даної заяви.

Оскільки факт наявності заборгованості ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 вже встановлено судовим рішенням Господарського суду Тернопільської області від 09.01.2025 у справі №921/222/24(607/6210/44), яке набрало законної сили 31.03.2025, а тому доказуванню не потребують.

Грошові вимоги, зазначені в заяві є повністю неоплаченими боржником, у зв`язку з фактичною неплатоспроможністю.

Також, керуючим реструктуризацією Шимечком А.Я. визнано вимоги, про що свідчить протокол судового засідання від 09.07.2026.

Частинами 2 та 7 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитори за вимогами щодо виплати аліментів мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Заяви кредиторів за вимогами щодо виплати аліментів, стосовно яких є заперечення боржника, розглядаються згідно з цим Кодексом.

Зазначені вимоги є конкурсними, які виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, про що свідчить Розрахунок Відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №78242883 зі сплати аліментів, в якому нарахування починаються з березня 2024 року.

ОСОБА_1 не є заінтересованою особою стосовно боржника ОСОБА_2 , відповідно до вимог ч.3 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Виходячи з вимог ст.ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. При цьому суд досліджує надані кредитором письмові докази, встановлює підстави виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характер та зміст та розмір.

Відповідно до вимог статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

З огляду на обґрунтованість вимог вказаних у заяві, суд, дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання ОСОБА_1 конкурсним кредитором, однак не має права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів, оскільки заява про визнання кредиторських грошових вимог подана після спливу строку на її подання.

Відповідно до частини 4 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства, вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості, зокрема у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування

Враховуючи викладене, кредиторські грошові вимоги ОСОБА_1 відносно боржника ОСОБА_2 є обґрунтованими, підлягають визнанню у розмірі 366 735,21 грн та внесенню до Реєстру вимог кредиторів відповідно до частини 4 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства в наступній черговості: черговість задоволення грошових вимог кредитора в сумі 366 735,21 грн (заборгованість) - перша.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема фізичні особи (крім суб`єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом (п.15).

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, статтями 232, 234, 235 ГПК України, Господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника ОСОБА_2 у справі №921/222/24, задовольнити.

2. Визнати кредиторські грошові вимоги ОСОБА_1 відносно боржника ОСОБА_2 в сумі 366 735,21 грн та включити їх в Реєстр вимог кредиторів.

Черговість задоволення грошових вимог кредитора: в сумі 366 735,21 грн - перша.

3. Копію ухвали надіслати:

- до електронного кабінету в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному ГПК України: керуючому реструктуризацією Шимечку А.Я.;

- рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення: боржнику - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 .

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її прийняття.

Ухвала суду, постановлена у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства (стаття 9 Кодексу України з процедур банкрутства).

Учасники справи можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою - https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повну ухвалу підписано "17" липня 2026 року.

Суддя Я.Я. Боровець